Як у Львові реставрують історичні двері, балкони та вікна — розмова з директоркою «Бюро спадщини»

Про те, як усе починалося, як працюють програми, що надихає рухатися далі та як приєднатись до програм — для ІА Дивись.info розповіла Стефанія Топилко, директорка ЛКП «Бюро спадщини».

Як усе починалось

Ідея програми співфінансування виникла в межах проєкту «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини Львова», що реалізовувався у партнерстві з німецьким товариством GIZ.

Як згадує директорка: «Коли наша співпраця з GIZ завершилась у 2018 році, попит на відновлення історичних елементів не зник. Навпаки, він залишався дуже високим. Тому ми прийняли рішення створити власну програму співфінансування, спершу зосередившись на історичних брамах, а вже наступного року розширили її на вікна та балкони».

Однією з основних проблем була комунікація.

«Найбільшими викликами під час роботи над програмою були питання комунікації — як з мешканцями, що долучалися, так і з підрядниками. Налагодити ефективний діалог і порозуміння — це завжди найскладніше, але й найважливіше», — розповідає пані Стефанія.

Як відновлюють історичну спадщину у Львові

Для кожного об’єкта — чи то балкон, вікна чи брама — реставраційні терміни є різними. Вони значною мірою залежать як від особливостей конструкції, так і від технічного стану елементів.

Директорка пояснює , що відновлення історичних елементів архітектури часто супроводжується пошуком рідкісних матеріалів:

«Наприклад, у випадку з брамами модерністського періоду виникають додаткові труднощі: там використовуються специфічні метали, які сьогодні важко знайти. Один із прикладів — сплав нейзильбер. Свого часу нам вдалося знайти цей матеріал у Польщі, щоб передати його нашому реставратору. Звісно, завжди є можливість встановити щось візуально схоже, але для нас принципово важливо дотримуватися класичного підходу до реставрації — тобто повертати історичну справедливість у її автентичному вигляді».

За словами пані Стефанії, цикл відновлення балконів займає в середньому півтора року. Цікаво, що більшість цього часу йде не на самі роботи, а на оформлення технічної документації та отримання необхідних погоджень. Щодо вікон і брам, процес реставрації може бути значно швидшим, триваючи від трьох до шести місяців, якщо не виникають непередбачені порушення нормативів чи інші складнощі.

Одним із найскладніших об’єктів у процесі реставрації, за спогадами пані Стефанії, стала пара балконів на вулиці Гоголя, 10. Проєкт виявився особливо складним через наявність вишуканого ліпного декору, а саме чотирьох атлантів.

Раніше ЛКП «Бюро спадщини» реалізовувало програму реконструкції та впорядкування внутрішніх подвір’їв. Однак, за словами директорки підприємства, цю ініціативу довелося припинити:

«У певний період ми реалізовували програму з реконструкції та впорядкування внутрішніх подвір’їв. Проте, через негативні відгуки мешканців, було ухвалено рішення не продовжувати цю ініціативу».

Натомість сьогодні команда працює над новою програмою, яка передбачає збереження й оновлення цінних елементів історичної архітектури — зокрема сходових кліток, ліпного декору та скульптурних груп. Утім, як зауважує пані Стефанія, реалізація цього задуму наразі ускладнена через обмеженість ресурсів, складність процедур, а також повномасштабну війну в країні.

Паралельно ЛКП «Бюро спадщини» продовжує ділитися своїм досвідом із колегами з
інших міст:

«Що стосується масштабування наших програм на інші міста України — ми активно комунікуємо з фахівцями з Тернополя, Івано-Франківська, наш досвід відомий також у Києві та Харкові. Однак впровадження цих ініціатив залежить не тільки від нашої роботи, а й від ресурсів та підтримки місцевого самоврядування».

Комунікація з учасниками програми є надзвичайно важливою, хоча іноді виникають непорозуміння.

Як розповіла директорка Бюро спадщини, цей процес не завжди проходить без труднощів:

«Іноді виникають непорозуміння. Траплялося, що люди побоювалися, що ми нібито замінимо автентичні решітки на сучасні аналоги. Інші навіть висловлювали занепокоєння, що ці решітки можуть бути вивезені до Німеччини й використані там у сторонніх реставраційних проєктах».

Попри такі ситуації, команда завжди прагне до порозуміння: «Ми намагаємося знайти спільну мову з кожним і завершувати діалог хоча б на нейтральній ноті, а в ідеалі — на позитивній».

Окрім викликів, є й щирі, зворушливі моменти, які додають натхнення. Як згадує пані
Стефанія: «Одного разу мешканці, як вдячність за виконану роботу, принесли до "Бюро спадщини" домашні пиріжки. Такі моменти наповнюють сенсом і надихають продовжувати нашу справу».

Як подати заявку на реставрацію

З 1 по 15 вересня через центр адміністративної послуги мешканці можуть подати заявку на реставрацію через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). Для кожної з програм умови участі відрізняються. Детальну інформацію щодо кожного напрямку програми можна знайти за відповідними посиланнями: вікна, брами та балкони.

Протягом місяця усі отримані заявки публікуються в оновленій черзі.

Програма балконів передбачає, що мешканці-власники балконів, еркерів чи лоджій,
розташованих на головному фасаді будинку-пам’ятки, сплачують фіксований внесок у
розмірі 10 000 грн за кожен об’єкт. Решта вартості покривається за рахунок коштів
міського бюджету Львова.

Фінансування в межах інших програм здійснюється за такими принципами:
● Брами: 70% вартості робіт сплачує Львівська міська рада через координатора —
ЛКП «Бюро спадщини», 30% — мешканці.
● Вікна: 60% — міська рада, 40% — мешканці.
● Заміна металопластикових вікон на дерев’яні: 50% покриває міська рада, 50%
— мешканці.

Додатково частину витрат на реставраційні роботи покриває фонд Ебергарда Шьока,
що підтримує збереження архітектурної спадщини. У 2025 році частина реставрацій буде також профінансована за рахунок міжнародної технічної допомоги.

Валерія КУРБЕТ для ІА Дивись.info