Лісова галузь Львівщини: які є проблеми що варто змінити

Про те, яка на сьогодні ситуація з вирубкою дерев на Львівщині, для ІА Дивись.info розповіла Лариса Сотнікова — керівниця Головного управління статистики у Львівській області, а також Дмитро Карабчук, виконавчий директор з громадської організації «Лісові ініціативи і суспільство» (ForestCom).

Скільки вирубують на заліснять лісів на Львівщині

За даними Головного управління статистики у Львівській області, якими у відомстві поділились з ІА Дивись.info, торік зафіксували помітне зниження показників вирубки лісового господарства порівняно з попереднім роком.

Зі слів Лариси Сотнікової, площа рубок лісу скоротилася з 17,0 тисячі гектарів у 2023 році до 14,1 тисячі гектарів у 2024 році, що становить зменшення на 17%.

Ще більш знизився обсяг заготовленої деревини — з 1031,2 тисячі кубічних метрів до 939,9 тисячі кубометрів, тобто на 8,9%.

Серед усіх видів круглого лісу найбільше скорочення показав діловий круглий ліс (необроблена деревина) — з 396,2 до 376,4 тисячі кубометрів (мінус 5%). Заготівля хвойних порід зменшилася з 302,9 до 284,9 тисячі кубометрів, листяних — з 93,3 до 91,5 тисячі кубометрів.

Водночас обсяг паливної деревини дещо зменшився — з 614,7 до 563,5 тисячі кубометрів.

У Львівському регіоні, як і в інших областях України, проводять всі види рубок. Дмитро Карабчук пояснює: йдеться про санітарні та рубки головного користування. А також фіксують й незаконні.

За даними статистики, у 2024 році в регіоні висадили нові дерева на загальній площі 436 гектарів. Основну частину відновлених лісових масивів склало лісовідновлення — 415 гектарів. Лісорозведення провели на 21 гектарі.

Зі слів Лариси Сотнікової, серед способів створення лісових насаджень переважали садіння та висівання лісу, які охопили 309 гектарів відтворених площ. Природне поновлення лісу відбулося на 127 гектарах.

Спираючись на власний досвід виїздів у ліс, активісти ForestCom, розповідають: усі законні суцільні рубки, які їм вдалося обстежити, мали проведене заліснення. Водночас, за їхніми словами, після незаконних рубок роботи з відновлення лісу не проводять, воно відбувається лише природним шляхом.

Про незаконну вирубка лісів на Львівщині

Дмитро Карабчук визнає: оцінити точні масштаби незаконної вирубки лісів на Львівщині сьогодні важко. Втім, зі свого досвіду експерти стверджують — проблема залишається актуальною.

Фахівець наводить конкретний приклад: у квітні цього року команда ГО зафіксувала черговий випадок незаконної вирубки на території Старосамбірської громади — у комунальних лісах підприємства «Галсільліс». Як розповідають активісти, під час виїзду на місце їм вдалося задокументувати процес завантаження деревини, яку, за їхніми словами, заготували незаконно.

Зі слів фахівців, вони одразу викликали поліцію. Правоохоронці прибули на місце та задокументували факт перевезення незаконно заготовленої деревини. Однак далі справа практично не просувається, адже свідчення у активістів так і не взяли, і територію, де вони зафіксували незаконні вирубки дерев, так і не змогли показати.

На думку Дмитра Карабчука, відсутність належної реакції з боку слідчих органів ставить під сумнів ефективність розслідування та покарання винних. У ForestCom припускають: якщо винні уникнуть відповідальності, то такі порушення можуть повторюватися: «Це значить, що справу не буде повноцінно розслідувано, і винні не понесуть заслуженого покарання. Тому не важко спрогнозувати, що незаконні вирубки на Старосамбірщині будуть і далі продовжуватись».

«Виходячи тільки із цієї справи, можна зробити висновок, що проблема залишається і вона є досить гострою. Якщо вона є в одному районі, то очевидно, що вона може бути і в іншому», — каже фахівець.

Які є екологічні наслідки зменшення лісового покриву

Зі слів Дмитра Карабчука, суцільні вирубки спричиняють підвищення температури ґрунту та зменшення його вологості, що негативно впливає на рослинність: «Це призводить до подальшого захворювання лісів і поступового зменшення лісового покриву».

Окрім того, зменшення площ лісів суттєво впливає на водний режим у Карпатському регіоні. «Зменшення лісового покриву впливає на кількість опадів, які раптово потрапляють у струмки та річки карпатських рік, призводячи до паводків, а іноді й до катастрофічних стихійних явищ», — пояснює фахівець.

Внаслідок таких катаклізмів значних збитків зазнає інфраструктура місцевих громад: руйнуються дороги, мости, житлові будинки та інші об’єкти, розташовані поблизу русел річок.

«Всього цього можна уникнути при відсутності суцільних вирубок лісів, перейшовши на вибіркову систему господарювання. Це коли ліс не вирубують повністю по всій площі лісосіки, а лише окремі дерева. Тоді ліс продовжує бути лісом і виконувати свої екологічні захисні функції», — зазначає Дмитро Карабчук.

Особливу небезпеку становлять суцільні вирубки на схилах, де ґрунтовий шар невеликий. Як пояснюють фахівці ForestCom, у таких місцях великі рубки можуть провокувати ерозію ґрунту, що натомість спричиняє селеві потоки, так як це було на Закарпатті кілька років тому.

Про проблеми моніторингу та контролю за лісокористуванням в Україні

Дмитро Карабчук зазначає, що ефективність системи моніторингу та контролю за лісокористуванням багато в чому залежить від того, які саме аспекти беруть до уваги.

Зокрема, коли йдеться про облік лісопродукції, заготовленої на лісосіках і транспортованої до покупців, то такий облік ведуть за допомогою державної системи електронного обліку деревини. Контроль за цією сферою здійснюють представники Держлісагентства, державного підприємства «Ліси України», правоохоронні органи та Державна екологічна інспекція. Однак у ForestCom наголошують: «Це скоріше епізодичні, а не системні явища».

Однією з причин такого стану справ є відсутність повноцінно чинної державної лісової охорони. «Станом на сьогодні повноцінна державна лісова охорона не функціонує. Сподіваємось, що вона запрацює як результат продовження реформування лісового господарства в Україні. Але для цього потрібні законодавчі рішення», — пояснює фахівець.

Також він нагадує про іншу складову — систему державного моніторингу лісів, яку має забезпечувати Міністерство охорони довкілля.

Окремо в організації підкреслюють важливість громадського контролю за сталим веденням лісового господарства. Такий контроль можуть здійснювати профільні громадські організації та експерти, однак для цього необхідний відкритий доступ до актуальної інформації.

На сьогодні, зі Дмитра Карабчука, карту лісів України, яка раніше була доступною для громадськості, більше не оприлюднюють. Це суттєво ускладнює роботу активістів.

Чи екологічно обґрунтовані вирубки лісів

У громадській організації пояснюють, що всі рубки можна поділити на кілька основних категорій: запроєктовані рубки головного користування, рубки формування та оздоровлення лісів (у тому числі догляд за лісом у молодому віці), санітарні рубки, а також інші види рубок.

Щодо рубок головного користування, Дмитро Карабчук наголошує: їх планують на основі складних розрахунків, які враховують чимало екологічних чинників. «Категорію рубок головного користування розраховують на підставі складних формул, які враховують у тому числі екологічні вимоги, пов’язані, наприклад, із віком дерев, площею вирубок, примиканням, крутизною схил гір, цінністю лісів тощо». На його думку, такі рубки є добре спроєктованими та екологічно обґрунтованими.

Така ж ситуація і з рубками догляду в молодому віці та рубками у хворих насадженнях, які проходять попереднє проєктування спеціальними лісовими таксаторами.

Водночас найбільше питань виникає до рубок, які не проходять класичного проєктування таксаторами, а їх здійснюють після додаткових обстежень уже в ході господарської діяльності — зокрема до санітарних рубок хворих лісів.

«Кожен випадок є різним: є дійсно випадки підтверджені, що санітарні рубки потрібні за станом здоров’я окремих дерев, але є й випадки, коли ми бачимо, що підстав очевидних для вирубки немає або такі підстави є надуманими», — зазначає фахівець.

Також в організації наголошують на існуванні інших видів рубок, які важко назвати екологічно виправданими. У таких випадках існує ризик, що заготовляють деревину передусім для отримання додаткової комерційної вигоди.

Як місцеві громади ухвалюють рішення про вирубок лісу

«Місцеві громади мають дуже обмежений вплив на прийняття рішень про вирубки», — зазначає Дмитро Карабчук. Громади можуть долучитися до процесу проєктування лісогосподарських заходів, яке проводять раз на 10 років.

Попри це, юридичний інструмент впливу все ж існує. Під час таких проєктувань громади теоретично можуть змінювати ступінь захищеності лісів. Проте, як додають експерти, «це буває вкрай рідко, якщо не сказати, що взагалі таких випадків ми не зустрічали». Однією з причин є складність процедури та її незрозумілість для місцевих мешканців: «Скористатися такою можливістю, щоб уберегти певний ліс від вирубки, можна лише якщо ти фахівець із лісового господарства і відстоюєш інтереси громади».

Натомість у ForestCom пропонують більш доступні механізми залучення громад до процесів прийняття рішень, які наразі ще не мають законодавчого закріплення. «Ми в свій час пропонували і продовжуємо пропонувати, щоби лісокористувачі узгоджували ці ділянки лісу, які вони планують вирубати наступного року з місцевими громадами», — каже Дмитро Карабчук. «Будь-який член громади може побачити і зрозуміти, який ліс наступного року планують вирубати, і йому тоді легше буде висловити свою думку щодо цінності того чи іншого клаптика лісу і за необхідності аргументувати збереження того лісу».

Експерти наголошують, що для громад надзвичайно важливо зберігати ліси, які виконують рекреаційні та захисні функції. До прикладу, такими можуть бути ліси, що прилягають до населених пунктів, де місцеві мешканці збирають гриби та ягоди, відпочивають тощо.

Ще один приклад стосується рівнинної частини Львівщини. «У нас на Львівщині на рівнинній частині між селами є ділянка лісу, яка захищає одну громаду від шкідливих викидів із ферми з іншого села. І у випадку вирубки цього лісу життя у сусідній громаді стане нестерпним через сморід», — пояснює фахівець.

Про конфлікт інтересів між бізнесом, державою та природоохоронцями у лісовій сфері

Фахівці ГО звертають увагу на складну взаємодію між різними сторонами, які мають інтереси у сфері лісокористування. Основною проблемою є різниця у цінностях та цілях кожної зі сторін.

Бізнесу потрібна сировина для виробництва товарів, щоби заробити кошти і розвиватись. Натомість природоохоронні організації зосереджені на збереженні унікальних лісових та інших природних екосистем.

«Держава повинна дбати про раціональне використання природних ресурсів, сталий розвиток лісового господарства, підприємств і громад. Вона має виступати більше арбітром та дбати про дотримання законів, які прийняті у нашому суспільстві», — пояснює Дмитро Карабчук.

Однак законодавча база не завжди задовольняє всі сторони. «Є багато законів, які не задовольняють або бізнес, або природоохоронців, і тут існує постійна боротьба за те, хто буде мати більший вплив на державу — а саме на законодавчі чи державні інституції, які готують нормативно-правові акти. Це все динамічний процес, який існує у будь-якій нормальній демократичній країні. І він, власне, і є розвитком цієї країни», — наголошують у ForestCom.

Разом з тим, фахівець нагадує про важливість збереження природної спадщини: «У нас ще є багато цінних лісів та й інших екосистем, які потрібно зберегти для наших нащадків. Хоча б тому, що реальний відсоток повністю захищених екосистем у нас надзвичайно низький порівняно із країнами Європейського Союзу».

Водночас він визнає і значний економічний потенціал лісової галузі: «У нас ще є багато лісових ресурсів, які нам варто навчитися використовувати повноцінно та виробляти із них продукцію із високою доданою вартістю, яка дасть змогу бізнесу розвиватись, а разом із ним — і місцевим громадам, і державі».

«Найбільшою проблемою між цими трьома групами стейкхолдерів залишається обмеженість каналів регулярного спілкування, обмеженість платформ і майданчиків для діалогу, із тим щоби кожна з цих окремих груп чула і мала шанс зрозуміти іншу. Кожна група має приймати визначені правила гри, оформлені у вигляді законодавства або при потребі вносити зміни до нього», — зазначає Дмитро Карабчук. При цьому важливу роль мають відігравати саме державні інституції.

Які кроки необхідні для завершення реформи лісового господарства

Фахівець пояснює, що для ефективного розвитку лісового господарства в Україні необхідно завершити розпочаті реформи.

На його думку, першим важливим кроком має стати остаточне розмежування функцій між господарською діяльністю та адміністративним управлінням. «На цьому етапі ми створили ДП "Ліси України" як окремий суб'єкт господарювання. Однак потрібно завершити процес його відокремлення від Держлісагенства», — зазначає Дмитро Карабчук.

«Держлісагентство мають перетворити на Службу лісів як центральний орган виконавчої влади з питань реалізації ведення лісового господарства і вона обов’язково повинна опікуватися всіма лісами України: як державними, так і комунальними, а також дбати про розвиток приватного лісового господарства», — каже фахівець.

Така Служба повинна мати і просвітницькі завдання: «Вона повинна не тільки контролювати діяльність лісокористувачів, а й показувати їм, як ця діяльність повинна правильно здійснюватись». Ідеться, зокрема, про організацію екоосвітніх, тренінгових та інших заходів, які сприятимуть розвитку сталого лісокористування.

Окрему увагу фахівці приділяють розвитку приватного лісовласника в Україні: «Доцільно було б розробити державну програму збереження самозаліснених сільськогосподарських земель приватним малим господарствам та навчити їх сталому лісовому господарюванню». Йдеться не лише про заготівлю деревини, а й про надання рекреаційних та екосистемних послуг.

Дмитро Карабчук наголошує також на потребі створити у Міністерстві охорони довкілля окремий департамент, який би відповідав за політику в лісовому секторі.

Фахівець додає, що потрібно завершити процес формування державної лісової охорони як правоохоронного органу, який розуміється на складнощах і тонкощах кримінальних справ, пов’язаних із незаконним вирубуванням, перевезенням, зберіганням і збутом як деревини, так і інших лісових ресурсів.

Ще одним пріоритетом у ForestCom вважають удосконалення системи електронного обліку деревини. Виконавчий директор ГО додає, що, її варто розширити в частині цифрового обліку деревостану ще до початку рубок, а також забезпечити відстеження руху деревини аж до кінцевого споживача: «Це дозволить зменшити ризики самовільних вирубок наших лісів і використання їх для незаконно виготовленої продукції».

Після завершення інвентаризації лісів України, на його думку, варто перейти до обговорення оновлених правил сталого лісокористування.

До того ж він додає, що треба розвивати та впроваджувати різноманітні сучасні підходи, пов’язані із пропагуванням локального виробництва та споживання, виробництва продукції з високою доданою вартістю, безвідходного виробництва, використання деревини для домобудівництва та виготовлення іншої продукції, яка має довгий термін життя, впроваджувати принципи каскадного виробництва.

Як можна повідомити про незаконну вирубку дерев

Якщо під час перебування в лісі ви виявили вирубку, що має ознаки незаконної, варто подати звернення до відповідних органів. Це дозволить зафіксувати можливе порушення і розпочати перевірку.

1. Державна екологічна інспекція (ДЕІ)
Подати звернення можна:

• поштою (паперовий лист із підписом);
• електронною поштою (відсканований підписаний документ);
• через Урядовий контактний центр.

Телефон гарячої лінії: +38 (044) 521-20-38.

Щоб отримати інформацію про результати перевірки, варто надіслати окремий запит на публічну інформацію.

2. Поліція
У випадку виявлення правопорушення варто:

• зателефонувати на номер 102;
• дочекатися приїзду поліції;
• переконатися, що всі наявні факти внесено до протоколу огляду.

Заяву також можна надіслати онлайн або поштою.

3. Інші органи

• Якщо йдеться про можливі порушення з боку працівників лісгоспу — звертайтесь до Державного бюро розслідувань (ДБР), у тому числі анонімно.
• Якщо відомо про можливі корупційні дії з боку посадовців — подавайте звернення до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).
• Зокрема, можна заповнити гугл-форму на сайті ForestCom.

Ознаки, які можуть свідчити про незаконну вирубку:

• відсутність клейма на пні;
• відсутність діляночних стовпчиків із даними про рубку;
• відсутність меж лісосіки;
• приховані або замасковані пеньки;
• відсутність маркування придатності дерев до рубки;
• відсутність попереджувальних чи заборонних знаків.

---

Читайте також: Чорний лелека та дикий кіт, або Які є рідкісні тварини на Львівщині.