Чи є різниця у результатах навчання серед хлопців і дівчат в Україні, — Служба якості освіти
Попри незначні коливання у результатах, національне тестування серед учнів 6-х і 8-х класів засвідчило системні проблеми в освіті — від слабкого рівня міркування до освітніх втрат, пов’язаних із війною.
Про це на презентації ДОСЕН (Дослідження соціально-емоційних навичок) у межах освітнього фесту «Вчителі майбутнього» розповів голова Державної служби якості освіти України Руслан Гурак.
Журналістка ІА Дивись.info побувала на презентації проєкту та розповідає ключове зі слів спікера.
Ставлення учнів до предмета та мотивація батьків
На думку посадовця, концепція «освіти для життя» має полягати у створенні таких умов, за яких дитина зможе завершити школу не виснаженою, а щасливою та з відчуттям успіху.
Руслан Гурак підкреслив, що, згідно із законодавством, якість освіти насамперед визначають результати. З його слів, Служба якості освіти вже третій рік поспіль проводить дослідження, тож нині можна простежити певну динаміку. Він визнав, що результати коливаються незначно, що частково пов’язано з наслідками пандемії COVID-19 і початком повномасштабної війни.
Фахівець також зазначив, що тести створювали на середньому рівні складності, й у підсумку школярі по всій країні показали загалом середній результат.
Він визнав, що проблеми з рівнем знань у багатьох учнів є, однак не варто узагальнювати. За його словами, поруч із прикладами низької успішності є й позитивні кейси.
Руслан Гурак наголосив, що одним із головних чинників, які впливають на навчальні результати, є ставлення учнів до предмета. Проте ця мотивація не виникає сама собою — її формують учитель і родина. Якщо між ними немає співпраці, дитина не захоплюється навчанням, а отже, результат страждає.
Ще однією критичною проблемою є стан методик викладання. Попри наявність нових підходів, сучасні методи спільної роботи рідко впроваджують в реальному навчальному процесі. Методична робота з учителями, як визнав посадовець, практично не розвивається: «Ми залишаємо ті самі старі методики з математики, з української мови», — зауважив він, додавши, що впровадження сучасних методів у школі поки що дуже мінімальне.
Важливу роль у навчальному процесі, підкреслює Руслан Гурак, відіграють мотивовані батьки. Коли родина розуміє, що саме і як вивчає дитина, це значно полегшує освітню взаємодію. Він навів приклад експерименту в Державній службі якості освіти — у коридорі виклали шкільні підручники, і жоден із них не залишився на місці: «Кожен, хто приходить до нас у гості, ми йому даємо підручник 6-го, 8-го, 9-го класу. Вони всі відкривають будь-яку сторінку і кажуть: “Ого, таке зараз вивчають у школі?”» — розповів він.
Цей приклад, за словами Гурака, свідчить, що багато батьків не усвідомлюють складності шкільної програми, а отже, потрібно шукати більше шляхів для комунікації між школою і родинами.
Окремо він зупинився на проблемі психоемоційного стану учасників освітнього процесу — учнів, учителів і батьків. Постійні повітряні тривоги, нічні обстріли, перервані уроки мають серйозний вплив на навчальний процес.
Як приклад він навів ситуацію, коли урок переривається тривогою, учитель дає завдання на самостійне опрацювання, але не повертається до теми на наступному уроці.
Руслан Гурак вважає, що така практика формує освітні втрати. Але першочерговою проблемою залишається не сам факт втрат, а їх невизнання.
У чому найбільші труднощі школярів
Фахівець зауважив, що учні найкраще справляються з завданнями, які перевіряють знання фактів і правил. Натомість найгірші результати — у завданнях на міркування.
Як приклад він навів питання, пов’язані з конкретними правилами — такими як знаходження площі прямокутника чи діаметра кола. У таких завданнях учні не мали складнощів. Водночас завдання, яке вимагало логічного мислення і практичного застосування — мало лише 22% правильних відповідей.
Цей результат, на думку Руслана Гурака, підтверджує потребу у розвитку критичного мислення в шкільному середовищі.
У гендерному аспекті результати тестів практично не відрізняються. Дівчата дещо краще впоралися із завданнями, але цей відрив, за словами очільника Служби, не є суттєвим. Натомість значно помітнішим є розрив між міськими та сільськими школами.
Окрему увагу він приділив соціально-емоційному навчанню. За даними дослідження Служби, ці навички безпосередньо впливають на рівень знань учнів з базових предметів.
Руслан Гурак закликав педагогів звертатися до вже наявних методик і активно впроваджувати їх у школах. Водночас, відповідаючи на запитання щодо пріоритетності знань або емоційного розвитку, він наголосив на необхідності балансу.
«Якщо ми з вами сьогодні зрозуміємо, що чекає нас у майбутньому, що ці діти будуть формувати майбутнє, і ці діти повинні бути успішними, то ця стежка буде правильна», — додав Руслан Гурак.
Нагадаємо, що у Львові триває фестиваль для освітян.
