Як вберегти дитину від незаконної праці, або В чому проблема працевлаштування дітей

Про те, до яких сфер праці залучають дітей та як за це карають дорослих, для ІА Дивись.info поділився Василь Чучман — начальник відділу з питань праці північного регіону Управління інспекційної діяльності у Львівській області.

Що таке дитяча праця

Міжнародна організація праці (МОП) визначає дитячу працю як роботу, що «позбавляє дітей їхнього дитинства, їхнього потенціалу і їхньої гідності, і що є шкідливою для їх фізичного і розумового розвитку».

Зі слів Василя Чучмана, у мирний час діти зазвичай прагнули підзаробити та отримати певну самостійність, найчастіше — під час канікул. Проте сьогодні, зважаючи на умови воєнного стану, ситуація змінилася.

«У зв’язку із воєнним станом маємо брак робочої сили, через що можемо часто спостерігати виконання трудових функцій неповнолітніми особами», — наголошує він.

У які сфери найбільше залучають дітей

За його словами, найчастіше неповнолітніх залучають до роботи у сфері торгівлі, громадського харчування, а також у сільському господарстві та на будівництві.

У сфері торгівлі неповнолітніх часто залучають до роботи продавцями на ринках, ярмарках або у невеликих магазинах. Вони можуть фасувати товари, наприклад, овочі, фрукти, крупи, або розкладати продукцію на полицях у супермаркетах. Також підлітків нерідко залучають до роздачі рекламних листівок, синьо-жовтих стрічок у людних місцях чи до роботи на касі в дрібних торгових точках.

У закладах громадського харчування неповнолітні можуть працювати помічниками на кухні — чистити овочі, мити посуд, виконувати прості підготовчі роботи. Їх також залучають як офіціантів, помічників офіціантів чи прибиральників у залах. Ще один поширений вид діяльності — доставка їжі додому, часто на велосипеді чи самокаті.

У сільському господарстві неповнолітні можуть працювати під час збирання врожаю, наприклад, ягід, фруктів або овочів. Їм доручають прополювання грядок, догляд за рослинами, сортування продукції перед продажем. Також вони можуть допомагати на фермах — годувати тварин, прибирати стійла.

На будівництві підлітки зазвичай виконують допоміжні роботи: прибирають будівельні майданчики, подають інструменти, носять будівельні матеріали.

У зону ризику потрапляють, зокрема, діти із сімей, які втратили основне джерело доходу, залишилися без належної опіки або проживають на новому місці без усталених соціальних зв’язків. Згідно з даними Державної служби України з питань праці, інспектори фіксують непоодинокі випадки, коли підлітків залучають до нелегальної праці на приватних підприємствах, фермерських господарствах чи у сфері послуг.

Один із задокументованих випадків стосувався групи дітей з родини внутрішньо переміщених осіб, які разом із дорослими працювали на сільськогосподарських роботах. За даними Держпраці, умови були важкими, оплата — мінімальною, а частину заробленого додатково стягували як плату за проживання і харчування.

У червні 2023 року інспектори Держпраці у Львівській області спільно з поліцією викрили одного з підприємців, який незаконно залучав до роботи неповнолітніх. Роботи виконували на території сміттєзвалища — у шкідливих і небезпечних умовах. Діти працювали без офіційного оформлення, що є грубим порушенням трудового законодавства. За цим фактом було відкрито кримінальне провадження за ст. 150 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за експлуатацію дітей — від двох до п’яти років позбавлення волі.

За даними проєкту «Підтримка реалізації системи моніторингу дитячої праці в Україні», серед найгірших форм дитячої праці виокремлюють такі:

• Усі форми рабства та практики, подібні до рабства, зокрема продаж та торгівля дітьми, боргова залежність та неволя, примусова чи обов'язкова праця, зокрема, примусове чи обов'язкове залучення дітей до участі у збройних конфліктах;
• Використання, вербування чи пропонування дитини для заняття проституцією, виробництва порнографічної продукції чи для порнографічних вистав;
• Використання, вербування чи пропонування дитини для незаконної діяльності, зокрема виробництва та контрабанди наркотиків, як це визначено у відповідних міжнародних договорах;
• Робота, що своїм характером чи умовами здійснення може зашкодити здоров'ю, безпеці та моралі дітей.

Які закони захищають дітей від незаконної праці

За словами Василя Чучмана, в українському законодавстві чітко прописані обмеження та правила щодо праці дітей, і вони базуються на міжнародних нормах. Україна ратифікувала дві ключові конвенції Міжнародної організації праці: Конвенцію №182 «Про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці», ухвалену 17 червня 1999 року, а також Конвенцію №138 «Про мінімальний вік для прийому на роботу» від 1976 року.

Зокрема, в першій із них йдеться про форми праці, які через свій характер або умови виконання можуть становити загрозу для здоров’я, безпеки чи морального розвитку дитини. Дотримання цих норм передбачене також українським законодавством — зокрема, Кодексом законів про працю (стаття 188) і Законом України «Про охорону дитинства» (стаття 21). Ці документи встановлюють мінімальний вік для працевлаштування, а також окреслюють умови, за яких дозволено залучати неповнолітніх до роботи.

В Україні офіційно працевлаштовувати дітей дозволено з 16 років. Це чітка межа, яка обмежує позбавлення дітей прав через роботу без належного оформлення.

Закон передбачає виняток: з дозволу одного з батьків або опікуна можна залучати до «легкої» роботи дітей віком від 14 років, які навчаються в навчальних закладах, за умови, що робота не шкодить здоров’ю і освіті. Медичні огляди при цьому є обов’язковими та їх мають проводити регулярно до повноліття.

Водночас, залучення неповнолітніх до важкої, небезпечної праці, роботи у нічний час, вихідні чи надурочні години суворо заборонено — ці положення теж зазначені в Кодексі та профінансовані відповідними постановами МОП.

На Львівщині торік в одному з навчально-реабілітаційних центрів омбудсман Дмитро Лубінець зафіксував, що діти скаржилися на нестачу їжі, побутові знущання та залучення до копання могил, ритуальних обрядів, що вже є формою експлуатації дитячої праці. Керівника установи відсторонили, розпочали кримінальне провадження, а увесь заклад піддали додатковим перевіркам.

Органи контролю — Держпраці, поліція, прокуратура, Служба у справах дітей та Омбудсман — провели позапланові перевірки та реагують на виявлені порушення, навіть в умовах воєнного стану. Це стало можливим завдяки закону, що гарантує дітям безоплатну правову допомогу у випадку трудової експлуатації та торгівлі людьми.

У складних життєвих умовах, зокрема під впливом війни, в Україні створено Координаційний штаб із захисту прав дітей та запроваджено міжвідомчу співпрацю між державними органами та громадськими організаціями. Це дає змогу виявляти і реагувати на ризики дитячої праці, забезпечувати евакуацію, реінтеграцію та психологічну підтримку дітям уразливих категорій.

Як карають дорослих за незаконну дитячу працю

Василь Чучман застерігає, що за порушення законодавства про працю в Україні передбачено такі види відповідальності: дисциплінарну, адміністративну, матеріальну (фінансову) та кримінальну.

В Україні заборона на залучення дітей до незаконної праці закріплена в Конституції (ст. 43) та Кримінальному кодексі (ст. 150). Якщо дитину використовують для праці, на яку вона не досягла законного віку працевлаштування, то це визначають як експлуатацію — кримінальний злочин.

Відповідно до ст. 150 ККУ, використання праці дитини до 16 років карають або арештом до шести місяців, або обмеженням волі до трьох років, а також позбавленням права обіймати певні посади до трьох років.

Тяжчі випадки — залучення кількох дітей, шкода їхньому здоров’ю чи освіті або використання на шкідливому виробництві — карають позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, із такою ж забороною для обіймання посад до трьох років.

Якщо експлуатацію здійснила організована група — караність посилюється до позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з аналогічними обмеженнями щодо посад.

Крім кримінальної відповідальності, застосовується й адміністративна: у разі виявлення неповнолітнього без оформлення або в порушення часових та вікових обмежень, передбачені штрафи (відповідно до КУпАП), які можуть застосовувати до юросіб та фізосіб-підприємців. Це — частина комплексної системи захисту, але в чинному законодавстві конкретна адміністративна санкція саме за дитячу працю застосовують рідко, бо такі випадки найчастіше мають кримінальний характер через тяжку шкоду, що наносять дітям.

Які є труднощі під час розслідування таких порушень

Окрему складність становить виявлення порушень умов праці дітей. У неформальному секторі, особливо в закритих фермерських чи домашніх господарствах, факти експлуатації залишаються непоміченими. Вразливістю родин нерідко користуються недобросовісні роботодавці, ухиляючись від оформлення та ігноруючи вікові обмеження.

Василь Чучман наголошує: у разі виявлення порушень, пов’язаних із використанням праці неповнолітніх, держава вживає заходів для притягнення винних осіб до відповідальності. Водночас, за його словами, важливо не лише реагувати на факти порушень, а й системно інформувати дітей, їхніх батьків та оточення про ризики, які виникають у разі працевлаштування без дотримання законодавчих вимог.

Він також підкреслює необхідність дотримання трудових процедур навіть під час війни: «Перш за все, слід пам’ятати, що право на працю реалізується шляхом укладення трудового договору, при цьому, рекомендуємо навіть у воєнний час наполягати на письмовій його формі, оскільки у мирний час вона є обов’язковою».

Окрім того, серед обов’язкових кроків при працевлаштуванні фахівець називає наявність наказу або розпорядження роботодавця, а також подання відповідного повідомлення до Державної податкової служби України.

Зі слів Василя Чучмана, Держпраці здійснює активну просвітницьку роботу, спрямовану на дотримання трудових норм. Ця діяльність охоплює як живі зустрічі, так і інформаційні кампанії: «Таку роботу також проводять шляхом розміщення інформаційних матеріалів на офіційних веб-сайтах, сторінках у соціальних мережах Держпраці та її міжрегіональних територіальних органів, соціальних партнерів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, в тому числі закладів освіти».

Як незаконна праця впливає на дитину

Діти, залучені до трудової діяльності, часто не мають доступу до базової освіти, повноцінного розвитку й підтримки. Серед основних наслідків є:

Загрози для здоров’я:

• Фізичні травми — спричинені роботою з небезпечним обладнанням на фермах, фабриках, у шахтах або на плантаціях.
• Отруєння пестицидами — одна з головних причин смертності серед дітей-працівників. Щороку у світі від отруєнь гинуть до 40 тисяч дітей.
• Вади зросту — діти мають нижчий зріст і вагу, що позначається на їхньому здоров’ї в дорослому віці.
• Хронічні захворювання — унаслідок контакту з токсичними речовинами діти ризикують захворіти на хвороби дихальної системи, асбестоз чи рак.
• Інфекції та психічні травми — серед дітей, залучених до сексуальної експлуатації, поширені ВІЛ/СНІД, вагітність у ранньому віці, наркозалежність і психологічні розлади.
• Виснаження й недоїдання — тривала робота без належного харчування призводить до фізичного й психічного виснаження.

Освітні наслідки:

• Перешкоди в навчанні — через втому або відсутність діти не засвоюють навчальний матеріал або зовсім не відвідують школу.
• Обмежені перспективи — діти, які виконують низькокваліфіковану роботу, не отримують необхідних навичок для майбутнього працевлаштування.
• Падіння рівня грамотності — відсутність освіти зменшує шанси дитини на успішну соціалізацію в дорослому житті.

Психологічні та соціальні наслідки:

• Соціальна ізоляція — через зайнятість у дітей немає часу на спілкування з однолітками, гру, розвиток емоційних навичок.
• Втрачена креативність — монотонна робота обмежує розвиток гнучкого мислення та уяви.
• Психологічне насильство — діти часто стикаються з неувагою, емоційним тиском і приниженням з боку дорослих.
• Низька самооцінка — через постійний стрес і відсутність підтримки діти не почуваються цінними та захищеними.

Чи звертаються діти через незаконну працю по допомогу

Як розповідає Василь Чучман, до Західного міжрегіонального управління Держпраці регулярно надходять звернення від неповнолітніх працівників щодо порушення їхніх трудових прав. Нерідко ці звернення є наслідком інформаційно-роз’яснювальної роботи, яку фахівці управління проводять безпосередньо у закладах громадського харчування, торгівлі та інших сферах, де працює молодь.

Окремо він звертає увагу на випадки травмування дітей на робочих місцях: «За фактом травмування неповнолітніх під час виконання робіт зазвичай отримуємо інформацію від правоохоронних органів та вживаємо заходи реагування в межах компетенції».

Василь Чучман наголошує, що нещасні випадки на виробництві часто є прямим наслідком нехтування з боку роботодавців елементарними вимогами охорони праці. Йдеться зокрема про відсутність належного інструктажу, медоглядів, навчання та забезпечення засобами індивідуального захисту.

Як вберегти дитину від незаконної праці

Василь Чучман наголошує, що необхідно суворо дотримуватись законодавчих обмежень щодо праці неповнолітніх. Зокрема, він звертає увагу на заборону залучення осіб, молодших за 18 років, до важких робіт, робіт із шкідливими чи небезпечними умовами праці, а також до підземних робіт, нічних і надурочних змін, робіт у вихідні дні, підіймання або переміщення важких речей понад дозволені норми.

Фахівець пояснює, що неповнолітніх допускають до роботи лише після обов’язкового медичного огляду, і надалі до досягнення 21 року такі особи щороку проходять медичну перевірку. У разі загрози їхньому здоров’ю чи порушення прав, законні представники мають право ініціювати припинення трудових відносин: «Батьки, усиновителі і піклувальники неповнолітнього мають право вимагати розірвання трудового договору, коли продовження його чинності загрожує здоров'ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси».

Хоча у трудових правовідносинах неповнолітні прирівнюються у правах до повнолітніх, закон надає їм низку пільг у сфері охорони праці, робочого часу та відпусток. Зокрема, встановлено скорочену тривалість робочого тижня: «Так, для працівників віком від 16 до 18 років встановлюють скорочену тривалість робочого часу — 36 годин на тиждень», — наводить приклад Василь Чучман.

Усі працівники до 18 років мають право на повну заробітну плату навіть при скороченому робочому дні. Крім того, їм гарантують щорічну відпустку у зручний для них час. «Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років повної тривалості у перший рік роботи надають за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи», — зазначає фахівець.

Куди звертатись щодо трудових відносин

Василь Чучман наголошує, що Міжрегіональне управління консультаційну та інформаційну підтримку працівників і роботодавців крім офіційного листування також надає у форматі сервісу онлайн консультацій «інтерактивний інспектор», а саме: через: мобільний телефон +380681404120 та встановлені на ньому месенджери: Viber, WhatsApp, Telegram, електронну пошту – [email protected], онлайн форму – https://forms.gle/LCiAbqjAxTRPjiFbA. Також, консультації можна отримати за адресами місцезнаходження відповідних структурних підрозділів Міжрегіонального управління в областях.

---

Раніше ми повідомляли, що на Львівщині може з'явитися понад 70 нових робочих місць.