Львівщина увійшла до п'ятірки найбільш навантажених відходами областей — дослідження

В Україні бізнес утворив понад 592 тисячі тонн небезпечних відходів у 2024 році. Найбільше брудних речовин генерує нерудна промисловість, медзаклади та агросектор. Зокрема, Львівська область увійшла до п'ятірки областей, які є найбільш навантажені відходами.
З такими даними дослідження з ІА Дивись.info поділилися в R&D-центрі YouControl, які його провели разом з фінансовим аналітиком Романом Корнилюком. Зокрема, проаналізували сфери економіки та регіональний розподіл найбільшої концентрації небезпечних відходів.
Які області в Україні утворюють найбільше небезпечних відходів
Згідно результатів аналітичного дослідження, абсолютним «лідером» за утворенням небезпечних відходів стала Запорізька область. Йдеться про 184 тис. тонн, що становить понад 31% від загальнонаціонального показника.
«Основними чинниками тут виступає зосередження важкої промисловості, зокрема металургійного і хімічного виробництва, а також енергетичного сектору, що традиційно генерує найбільші обсяги небезпечного виробничого шламу та інших відходів І–ІІ класу небезпеки», — йдеться в дослідженні.
Другу позицію посідає Київ (понад 61 тис. тонн). За даними дослідження, у столичному регіоні де-юре зосереджені не лише великі промислові комплекси, а й логістичні, медичні, будівельні та сервісні компанії, які також є джерелами токсичних речовин.
П'ятірка найбільш навантажених відходами областей в Україні виглядає так:
- Запорізька область — 184 тис. тонн відходів;
- Київ — понад 61 тис. тонн;
- Львівська — 53,8 тис. тонн;
- Дніпропетровська — 52,0 тис. тонн;
- Волинська — 37,1 тис. тонн.
«Для Львівської і Волинської областей високі показники частково пояснюються вугільною галуззю, переробними підприємствами, а також активним розвитком виробництва з вторинною сировиною, де небезпечні відходи — неминучий побічний продукт», — додають у дослідженні.
Водночас низькі показники у Донецькій (39 тонн), Херсонській (11 тонн) та Луганській (7 тонн) областях зумовлені повномасштабною війною, окупацією територій або тимчасовою втратою контролю над ними. Зокрема, це унеможливлює коректне ведення статистичної звітності через реєстрацію повних обсягів утворення та обліку відходів, як підкреслюють у дослідженні.
У дослідженні вказують, що нерівномірність утворення небезпечних відходів є викликом для екологічної політики, адже розподіл небезпечних відходів по регіонах вказує на кілька ключових тенденцій:
- «Токсичне навантаження концентрується в індустріальних регіонах із великою часткою переробної промисловості.
- Дані про утворення відходів можуть бути заниженими або відсутніми у зонах бойових дій, що викривлює загальну картину.
- Велика частка відходів генерується не лише традиційною "важкою" промисловістю, а й сервісними секторами — логістикою, охороною здоров’я, бізнес-послугами».
Які сфери утворюють найбільше відходів в Україні
За даними дослідження, найбільше небезпечних відходів в Україні утворили в 2024 році такі сектори:
- Нерудна промисловість. Як пояснюють у дослідженні, — «це “лідер” із явним відривом у сфері утворення небезпечних відходів. Вона лідирує з помітною перевагою, згенерувавши понад 201 тис. тонн небезпечних відходів — 34% від загального обсягу. До цього сектора належать кар’єри з видобутку піску, щебеню, глини, а також підприємства з переробки мінералів. Характерними для них є відходи із вмістом важких металів, абразивів та залишків реагентів, що можуть забруднювати ґрунтові води й повітря».
- Медичні заклади знаходяться на другому місці за обсягами брудних відходів. «80,7 тис. тонн небезпечних відходів походять із медичних установ. Після пандемії та в умовах воєнних дій цей показник істотно зріс. До медичних відходів належать інфекційні матеріали, відпрацьовані ліки, ампули, біологічні залишки та інші потенційно небезпечні речовини, які потребують особливого поводження. Відтак побічним наслідком позитивного соціального впливу на здоров’я громадян є токсичне навантаження на екологію з боку системи охорони здоров’я», — зазначають у дослідженні.
- Аграрний сектор знаходиться на третій позиції — 65,4 тис. тонн. У дослідженні зазначено: «Джерелом токсичних залишків підприємств сільського господарства виступають пестициди, гербіциди, ветеринарні препарати, а також відходи від тваринництва. Незважаючи на "натуральний" імідж агросектору, він є серйозним джерелом хімічного навантаження, яке часто залишається поза увагою екологічного контролю».
- Інші ключові сектори: харчова, вугільна промисловість, водопостачання, металургія, виробництво електроніки. «Кожен з яких згенерував небезпечних відходів в діапазоні від 25 до 40 тис. тонн. Ці сектори об’єднує спільна риса — наявність хімічно активних виробничих циклів та обмежена екологічна модернізація. Зокрема, у виробництві електроніки відходи можуть містити кадмій, свинець, миш’як та інші надзвичайно токсичні елементи», — йдеться у дослідженні.

Як проводили дослідження
У дослідженні використовується комплексний аналіз офіційних даних Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, доповнений візуалізацією просторових і галузевих трендів. Водночас також робиться спроба оцінити, наскільки український корпоративний сектор готовий до імплементації екологічно відповідальних практик у сфері поводження з небезпечними відходами та що це означає в межах ESG-підходів.
ESG — це набір конкретних чинників і показників, як компанія працює стосовно екології та суспільства. ESG-фактори — це принципи сталого розвитку, які розшифровуються:
- Environmental — навколишнє середовище;
- Social — соціальний аспект;
- Governance — управління.
Новий модуль «ESG-профіль» в YouControl показує, на що потрібно звернути максимальну увагу при оцінці екологічних ризиків, соціальної відповідальності та корпоративної прозорості партнерів.
Це перший в Україні модуль для комплексної автоматичної оцінки ESG-ризиків компаній. Модуль дозволяє швидко оцінити ESG-ризики контрагента, включаючи потенційний рівень екологічного та соціального впливу (E&S) відповідно до категоризації видів діяльності (за методологіями Фонду розвитку підприємництва (ФРП) та Європейського банку реконструкції та розвитку (ЕБРР)). Інструмент допомагає виявити потенційні ризики, визначити «зони росту» для покращення ESG-показників та підготуватися до взаємодії з міжнародними фінансовими інституціями.