Де у Львові можна компостувати сміття та які помилки найчастіше роблять

Про те, яке сміття можна компостувати та як діє у Львові компостувальна станція, для ІА Дивись.info розповіла Мирослава Білокур — провідний технолог відділення переробки Львівського комунального підприємства «Зелене місто».

Чи зростає кількість мешканців, які компостують сміття

За 2023 рік на полігонах Львівської області було розміщено 1 мільйон 847 463 тонни відходів. І ця кількість з кожним роком зростає.

Водночас у Львові дедалі більше мешканців цікавляться компостуванням як способом відповідального поводження з органічними відходами. Про це свідчить зростання кількості залучених до цього процесу громадян — зокрема серед власників приватних будинків, ОСББ, освітніх установ і представників бізнесу.

За словами Мирослави Білокур, інформаційні кампанії та запровадження роздільного збору сміття відіграють важливу роль у зміні поведінки містян.

Фахівчиня також наголосила, що Львів вже має інфраструктуру для цього процесу: «У місті встановлено більше 1600 контейнерів для ефективного сортування органічних відходів». Ці контейнери розташовані на понад 1500 локаціях. Тож більшість мешканців міста мають змогу сортувати органіку. Проте через те, що у контейнери для органіки викидають інші відходи, працівникам компостувальної станції доводиться усе додатково відсортовувати.

Які види компостування найбільш поширені

Серед основних типів компостування, що практикують мешканці у Львові, домінує аеробне — його здійснюють на спеціалізованій міській компостувальній станції. Саме туди надходять органічні відходи у великих обсягах від підприємств, закладів харчування, ОСББ.

Домашнє компостування розвивається здебільшого в приватному секторі: серед власників дач, садів і приватних будинків. «Індивідуальне (домашнє) компостування здійснюють у власних компостерах або у відкритих купах», — пояснила Мирослава Білокур.

За її словами, охочі найчастіше переробляють рослинні залишки після городніх робіт, кухонні відходи, дрібне гілля, листя та скошену траву.

Третя форма — спільнотне компостування — лише починає набирати обертів, однак має перспективу. «Спільнотне компостування ще малопоширене, але з великим потенціалом для росту. Як приклад – шкільні компостери», — додала фахівчиня.

«За аналітичними даними, біологічні відходи, які розкладаються, складають близько 40% від усіх побутових відходів. Якщо їх правильно відокремлювати, можна суттєво зменшити обсяги захоронення», — пояснює заступниця директора департаменту екології та природних ресурсів ЛОВА Ганна Башта.

У найближчі роки на Львівщині планують скоротити кількість сміттєзвалищ і полігонів для відходів. Згідно з Національним планом та законодавчими вимогами, область поділять на кластери, кожен з яких об’єднуватиме щонайменше 150 тисяч мешканців.

За словами фахівчині, кластеризація ґрунтується на екологічних та економічних показниках. «Екологічні — це зменшення кількості розміщених на землі відходів. Економічні показники — це пропонування вигідних, пропозицій, аби суб'єкти господарювання, маючи певну кількість сміття, його обробили, використали повторно, і їм повинно бути економічно вигідно переробляти це сміття».

Як працює міська станція компостування

«На Львівщині 74% території охоплено для збору відходів, проте рівень їхнього сортування залишається низьким. Сортування по місту Львову складає 6%. Це найвищий відсоток в Україні, але це все одно мало», — наголошує Ганна Башта.

Ключовою ланкою у львівській системі поводження з органічними відходами є міська компостувальна станція: «Міська станція компостування — важливий елемент екологічної інфраструктури Львова. Вона дозволяє обробляти великі обсяги органіки, зменшуючи навантаження на полігони й запобігаючи утворенню фільтрату», — розповіла Мирослава Білокур.

З її слів, ця станція є центральною у впровадженні сучасного підходу до управління органічними відходами і важливим інструментом реалізації положень Закону України «Про управління відходами».

Крім того, діяльність станції сприяє повторному використанню відходів як ресурсу. «Завдяки функціонуванню міської станції компостування реалізують принципи циркулярної економіки, а саме органічні відходи перетворюються на ресурс – підживку, яку використовують для потреб міста і його мешканців (озеленення, благоустрій, тощо)», — зазначила Мирослава Білокур.

Окрему увагу вона звернула на просвітницьку функцію: «Діяльність станції компостування стимулює мешканців правильно сортувати органічні відходи, запроваджуючи екологічну культуру серед населення».

Як відбувається компостування

На міській компостувальній станції у Львові органічні відходи перетворюються на повноцінне добриво — компост. Увесь процес відбувається в контрольованих умовах і з використанням спеціального обладнання.

Зібрані харчові та садові відходи укладають у довгі бурти — спеціальні ряди, у яких і відбувається процес компостування. Для ефективного розкладання органіку змішують у пропорції 3:2: три частини харчових залишків до двох частин садових.

Кожні 3–4 дні вміст буртів перемішують спеціальною технікою — аераторами. Вони не лише подрібнюють та зволожують відходи, а й насичують їх киснем та мікробіофітобактеріями, що сприяє швидшому розкладанню. Під час цього процесу виділяється тепло — температура всередині буртів підтримується на рівні 50–60°C.

Майданчик, на якому розміщена компостувальна станція, облаштований згідно з екологічними нормами: він заасфальтований, а стічні рідини з органіки потрапляють не в ґрунт, а в каналізаційну систему.

Цикл дозрівання компосту триває 2–3 місяці. Після цього масу просіюють, і готове добриво вже можна використовувати. За результатами лабораторних аналізів, компост відповідає стандартам якості. Він має попит серед фермерів і сільськогосподарських підприємств.

Хто може користуватись компостувальною станцією

Скористатися послугами львівської міської компостувальної станції можуть як мешканці міста, так і юридичні особи — підприємства, ОСББ, освітні та комунальні заклади, компанії з озеленення та заклади харчування.

Для жителів приватного сектору та багатоповерхівок передбачено два основні способи передачі відходів. По-перше, через понад 1600 контейнерів для органіки, встановлених по місту. «Мешканці міста можуть віддавати на оброблення свої органічні відходи через систему роздільного збору. Саме вміст цих контейнерів за допомогою перевізників і потрапляє на оброблення», — зазначає Мирослава Білокур.

По-друге, мешканці можуть привозити органіку самостійно. «Мешканці можуть самостійно привозити свої органічні відходи (гілля, листя, траву, залишки кухонних відходів, тощо) на станцію компостування у робочі години за адресою – м. Львів, вул. Пластова, 13. Прийом органічних відходів для мешканців є безкоштовним до 01.07.2025 року», — додає вона.

Юридичні особи передають відходи на платній основі, згідно з чинними тарифами. «Всі організації укладають відповідні договори з метою подальшого оброблення органічних відходів. Вартість оброблення для комерційних організацій становить 644,0 грн за 1 тонну», — повідомила Мирослава Білокур. За її словами, транспортують відходи або через перевізників, або власними силами підприємств.

Від березня 2023 року додатково доступна послуга перевезення органічних відходів самоскидом VOLVO. «Послуга перевезення самоскидом VOLVO органічних відходів доступна як від мешканців, так і від комерційних організацій. Вартість послуг перевезення розраховують зважаючи на відстань, на яку необхідно перевезти, та фактично відпрацьованого часу», — уточнила фахівчиня.

Щодо прийому відходів, станція працює винятково з тими типами:

• Код 20 01 08 — кухонні відходи та відходи підприємств громадського харчування, що піддаються біологічному розкладу;
• Код 02 03 04 — сировина та продукти, не придатні для споживання або переробки;
• Код 02 06 01 — відходи хлібопекарської та кондитерської промисловості, що утворюються в процесі виробництва й переробки харчових продуктів;
• Код 20 02 01 — садові та паркові відходи: гілля, деревина, щепа, листя, скошена трава.

Які помилки роблять львів'яни у компостуванні

Попри активний розвиток системи компостування у Львові та наявність спеціалізованих контейнерів для збору органіки, мешканці нерідко припускаються помилок, які ускладнюють подальшу переробку відходів.

Найпоширенішою проблемою є потрапляння неорганічних матеріалів до контейнерів для органіки. «Викидання неорганічних матеріалів у контейнери для органіки — одна з найчастіших помилок. Приклади: пластик, пакети, одноразовий посуд, фольга, скло, металеві предмети, тощо», — пояснює Мирослава Білокур.

Наявність сторонніх предметів у вхідній сировині негативно впливає на весь процес. «Такі матеріали не розкладаються під час компостування, забруднюють вхідну сировину і вимагають додаткового сортування працівниками станції, виходить з ладу техніка та обладнання», — наголосила фахівчиня.

Ще однією проблемою є використання пластикових пакетів. «Деякі мешканці викидають органічні відходи в пластикових пакетах у контейнер для органіки. Пакети не розкладаються при компостуванні, а лише забруднюють вхідну сировину», — зазначила вона.

Зі слів Ганни Башти, це ускладнює роботу компостувальної станції та змушує її витрачати значні кошти на вивезення сміття, яке не підлягає біологічному розкладу.

Натомість рекомендують використовувати спеціальні біорозкладні пакети. «Як альтернатива – біорозкладні пакети з кукурудзяного крохмалю», — додала Мирослава Білокур.

Водночас не рекомендовано компостувати аеробним методом: м’ясо, рибу та молочні продукти, кістки. Відповідно, органічні відходи повинні бути без тари, пакування та незабруднені хімічними речовинами.

З ким співпрацює компостувальна станція

Зі слів Мирослави Білокур, львівська міська компостувальна станція не лише приймає органічні відходи, а й відіграє роль навчального та координаційного центру. Співпраця із закладами освіти, ОСББ та бізнесом дозволяє розвивати екологічну культуру в місті та покращувати систему поводження з органікою.

Вона додала, співпраця з об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків охоплює кілька напрямків, а саме: щодо координації роздільного збору органіки, інформаційної підтримки та проводяться навчання, роздають інформаційні матеріали, щоб мешканці знали, що можна компостувати, а що — ні.

Станція також проводить освітню роботу серед школярів і студентів. Активною є і взаємодія з бізнесом.

Також активно проводять тренінги для мешканців, онлайн-лекції та інформаційні кампанії в соцмережах. Готують друковані й електронні матеріали з порадами щодо правильного компостування.

Основні виклики — це недостатнє сортування органічних відходів, брак знань у населення про правила компостування, а також логістичні труднощі із регулярним вивезенням органіки. Подолати ці проблеми можна через активну просвітницьку роботу, удосконалення системи збору органіки й залучення до процесу ширшого кола учасників — від мешканців до бізнесу й навчальних закладів.

Як міська влада підтримує розвиток компостування

У Львові міська влада підтримує розвиток системи компостування органічних відходів і бере участь у напрацюванні рішень для вдосконалення роботи міської компостувальної станції.

«Комплексний підхід за підтримки міської влади дозволить перетворити станцію компостування у Львові на сучасний, ефективний і екологічно відповідальний центр переробки органічних відходів», — зазначила Мирослава Білокур.

Фахівчиня підкреслила, що розвиток компостування безпосередньо впливає на екологічну ситуацію в місті: «Це сприятиме зменшенню кількості сміття на міських полігонах, покращенню екологічної ситуації і формуванню культури відповідального поводження з відходами серед мешканців».

Нагадаємо, що у трьох селах біля Львова розпочнуть сортувати пластик.