Архіви та онлайн-ресурси: як дослідити своє родинне дерево і які є перешкоди

Дослідження родинного дерева стає дедалі доступнішим завдяки цифровим архівам, генеалогічним платформам і можливості опрацювання історичних документів.
Про те, як з'ясувати походження предків та які є труднощі у дослідженні родинного дерева, для ІА Дивись.info розповів директор Центрального державного історичного архіву у місті Києві Ярослав Файзулін.
Чи можна знайти родовід в архівах
Ярослав Файзулін зазначає, що центральний державний історичний архів України в Києві не зберігає окремих фондів родоводів чи генеалогічних таблиць мешканців України. Дані про родини містяться у різних типах історичних документів: метричних книгах, сповідних розписах, ревізьких сказках, списках мешканців, службовців, платників податків тощо.
Такі документи зазвичай розосереджені між різними архівами, залежно від історичної адміністративної належності населених пунктів. Тому пошук інформації потребує комплексного підходу й часто займає значно більше часу, ніж передбачено 30-денним терміном на відповідь архіву на звернення. Через це ЦДІАК не приймає запити на складання родоводів, однак надає можливість самостійно працювати з джерелами наживо в Києві. Всі каталоги і електронні бази даних доступні онлайн на веб-сайті архіву.
До того ж на сайті Державного архіву у Львівській області є електронний архів з різними історичними періодами: від дорадянського періоду до часів незалежності України.

Ярослав Файзулін додає, що Центральний архів також проводить виявлення інформації на генеалогічні запити користувачів на платній основі.
Торік архів виконав 2109 звернень громадян, більшість з яких стосувалася пошуку біографічної інформації.
До Центрального архіву звертаються люди з усіх куточків України, але здебільшого це мешканці міста Києва і Київської області, що пов’язано зі складом документальної бази архіву. Близько 10 відсотків звернень надходять з інших країн: США, Ізраїль, Польща, Італія, Чехія та інші.
Що не є публічною інформацією
Варто розрізняти публічну інформацію та архівні відомості про осіб. Згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», публічною вважають ту інформацію, яку створив державний орган у процесі виконання своїх функцій. Це, зокрема:
- структура установи;
- повноваження архіву;
- організаційно-розпорядчі документи.
Інформація про народження, шлюб, смерть чи склад родини, що зберігається в архіві, публічною не є, а є лише частиною фондів, що передані на зберігання. Тому запити на такі відомості розглядають не як запити на публічну інформацію, а в межах Закону «Про Національний архівний фонд та архівні установи» та Закону «Про звернення громадян».

Якщо вам потрібно:
- довідка про місце народження чи шлюб родича;
- документальне підтвердження родинних зв’язків;
- уточнення біографічних даних,
ви маєте подати архівний запит у довільній формі з максимальною конкретизацією: ПІБ особи, дати й місця подій, конфесійної приналежності, попередні місця проживання тощо.
Що обов’язково зазначити у зверненні:
- прізвище, ім’я, по батькові;
- місце проживання;
- суть питання, пропозиції, заяви, скарги чи прохання;
- підпис заявника (для письмового звернення);
- дату звернення.

Для електронного звернення додатково необхідно вказати:
- електронну пошту для відповіді;
- за бажанням — інші засоби зв’язку.
Звернення можна подати особисто, через уповноважену особу (з відповідним дорученням), надіслати поштою або електронною поштою. Застосування електронного підпису необов’язкове. Якщо звернення оформлено з порушенням вимог — архів має право повернути його з роз’ясненням протягом 10 днів.
Чи можна підтвердити національність родичів в архіві
Багато нащадків намагаються з'ясувати національність своїх предків через архіви, однак у випадку Центрального державного історичного архіву України такий пошук часто не дає очікуваного результату.
В архіві додають, що в метричних книгах, які до 1919 року вели релігійні установи (церкви, костьоли, кірхи, синагоги тощо), графа «національність» була відсутня. Відомості фіксували за конфесією, а не за національною приналежністю. Тобто в документах про народження, шлюб чи смерть, які датуються до початку діяльності органів РАЦС, національність не зазначали — лише в поодиноких випадках її могли згадувати у тексті як виняток.

Відтак підтвердити національність родича на підставі метричних записів із фондів ЦДІАК практично неможливо. Для цього краще звертатися до документів радянського періоду, в яких уже з'явилася окрема графа «національність».
Зі слів директора архіву, найдавнішим документом, який зберігається в установі, є грамота руського
старости Отто з Пільче 1369 р. Зокрема, в архіві зберігаються документи з XIV століття до 1917 року, а документи генеалогічного характеру з кінця XVIII ст.
З чого почати своє дослідження
Найперше — опитайте старших родичів. Зі слів батьків, бабусь, дідусів, інших членів родини варто зібрати якомога більше інформації:
- імена, прізвища (для жінок — дівочі);
- дати та місця народження, шлюбів, смерті;
- назви населених пунктів, у яких жили ваші предки;
- віросповідання (важливо для визначення, до якої конфесійної установи звертатися).
Після цього дослідник має вивчити домашній архів: старі довідки, свідоцтва, військові квитки, автобіографії, листування, фотографії. Навіть побічні відомості (професія, адреса, імена свідків) можуть виявитися цінними під час пошуку.

Як знайти родовід за прізвищем
Пошук родоводу часто починається з прізвища. Це — не лише ознака родинної належності, а й ключ до географії, соціального статусу та історичних подій, у яких могли бути задіяні ваші предки. Сьогодні завдяки онлайн-ресурсам перші кроки в дослідженні можна зробити самостійно.
У відкритому доступі є низка інтернет-ресурсів, де можна знайти базову інформацію за прізвищем. До прикладу, сайт «РІДНІ». У результаті пошуку можна отримати:
- ареал поширення прізвища на території України чи за її межами;
- кількість носіїв прізвища за даними переписів;
- поширені імена у поєднанні з цим прізвищем;
- архівні згадки у списках та базах.

Прізвище можна знайти у оцифрованих архівних базах, зокрема:
- списках учасників Першої та Другої світових воєн;
- документах про Голодомор, Бабин Яр, остарбайтерів;
- базах репресованих, розстріляних, висланих;
- реєстрах воїнів Армії УНР;
- списках козацької старшини, козаків реєстрових полків XVI–XVIII ст.;
- матеріалах про Православне духовенство.
Ці джерела публікують державні архіви, меморіальні центри та волонтерські проєкти. Деякі з них мають відкритий доступ і дозволяють здійснювати пошук за прізвищем, ім’ям або регіоном.
Зокрема, нещодавно львівський «Територія Терору» у межах проєкту #документація_спротиву оцифрував майже 2000 архівних матеріалів, які нині доступні на сайті музею у вільному доступі.

Ця інформація не є доказом родинного зв’язку, але може вказати на регіон, період або подію, в межах яких слід шукати підтвердження. Наприклад, якщо ваше прізвище зафіксовано в документах про переселення чи службу в армії — це вже напрямок для архівного пошуку.
Після встановлення географічної прив’язки та приблизних дат, можна переходити до пошуку метричних записів, ревізьких сказок, сповідних розписів та інших джерел, які зберігаються в архівах (зокрема в ЦДІАК, обласних Держархівах або Центральному архіві СБУ).
Ресурс для створення родинного дерева
MyHeritage — це міжнародна онлайн-платформа для дослідження родоводу, яка об'єднує можливості побудови родинного дерева, пошуку в історичних архівах і аналізу ДНК.
Користувачі можуть створити родинне дерево із зазначенням подій, імен, фотографій та біографічних даних. Система дозволяє опрацьовувати мільйони історичних документів та реєстрів. Серед додаткових функцій — автоматична анімація фотографій, колоризація та покращення зображень, які реалізовані на основі алгоритмів штучного інтелекту.

Однією з головних можливостей сервісу є ДНК-тестування. Користувач отримує результати щодо етнічного походження з деталізацією за понад 2100 регіонами. Також платформа дозволяє знайти потенційних родичів на основі генетичних збігів. ДНК-база платформи охоплює близько 5,9 мільйона осіб з різних країн.
Серед обмежень сервісу — спрощений функціонал безкоштовної версії та обмежена підтримка. Повноцінний доступ до архівів, звітів і функцій доступний лише за підпискою. Крім того, база історичних документів переважно орієнтована на західних користувачів, тому пошук інформації про родичів з України може бути менш результативним.
Більше про оцифрування архівних матеріалів у львівському музеї «Територія Терору» читайте тут.