Фестиваль «Червона рута» вперше відбудеться у Львові

Журналістка ІА Дивись.info відвідала пресконференцію про проведення «Червоної рути» та розповідає детальніше про особливості майбутнього фестивалю зі слів спікерів.

Чому обрали Львів для проведення «Червоної рути»

Восени у Львові пройде фінал 17-го Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні та популярної музики «Червона рута-2025». Дату організатори поки не розголошують. Востаннє фестиваль поводили ще до початку повномасштабного російського вторгнення, 2021 року.

Народний артист України та ведучий Першого та Другого фестивалів «Червона рута» Василь Ілащук нагадав, що від 1989 року фестиваль промандрував майже всіма обласними центрами країни і навіть поширився за кордон. Він називає перший фестиваль 1989 року «поштовхом до здобуття незалежності України», адже тоді, за його словами, «був збуджений національний патріотизм усіх українців, які відчували себе українцями, але, на жаль, були замкнуті в совєтському просторі».

У 2025 році фестиваль повертається до Львова — міста, де завершив свій життєвий і творчий шлях Володимир Івасюк. Саме пам’яті Івасюка і був присвячений перший фестиваль, що відбувся через десять років після загибелі композитора.

«Це місто, в якому не тільки є містяни чи туристи. Першочергово — місто, яке має інтелігенцію. Власне, поети, письменники, композитори, державотворці, знакові не тільки для Львова, а для всієї України», — додав директор фестивалю Мирослав Мельник.

Ініціатива провести фінал 17-го фестивалю «Червона рута» у Львові надійшла від місцевої громадськості на початку року. За словами Мирослава Мельника, звернення до міського голови Андрія Садового підтримали, і зараз команда активно готується до події.

Говорячи про вибір місця для проведення фіналу фестивалю, Любов Галась, голова Львівського обласного відділення Українського Фонду культури, пояснила, що Львів — це безпечна територія з відповідними умовами й потужною культурною традицією. На її переконання, саме тут можливо створювати гідний український продукт.

Любов Галась також нагадала, що Львівське обласне відділення Українського фонду культури було одним із засновників перших фестивалів. Саме це відділення у 2023 році, після пандемії, першими відродило фестиваль. Вже у 2024-му «Рута» охопила 20 областей України, однак Львів, за її словами, залишається центром тяжіння.

Окремо Олег Подвірний, директор ТОФ «Євротерм» — одного з партнерів фестивалю, нагадав, що фестиваль «Червона рута» вперше відбувається у Львові. Попередні спроби провести його тут у 2015 і 2017 роках не були реалізовані — натомість тоді фінал фестивалю приймав Маріуполь.

На переконання Василя Ілащука, фестиваль «Червона рута» є значно ширшим, ніж просто культурна подія. Він розглядає його як важливий інструмент виховання нових поколінь, що формує мотивацію, любов до України й активну громадянську позицію.

Чому важлива «Червона рута»

Мирослав Мельник вважає, що цьогорічне завдання фестивалю — показати світовій громадськості, що українці не лише боронять свою землю, а й здатні будувати майбутнє.

Водночас Василь Ілащук додає, що нині фестиваль має нову місію — утверджувати незалежність української нації не лише географічно й політично, а й духовно та морально.

На переконання Мирослава Мельника, у 1990-х роках, коли формувалася свідомість молодої української держави, «Червона рута» відіграла помітну роль у становленні музичної індустрії, яка суттєво вплинула на покоління молодих українців. Він наголошує, що саме ця хвиля культури зумовила настрої частини військових, які пішли боронити Україну з перших днів повномасштабного вторгнення РФ.

Організатори бачать у масовій музиці та гуманітарному просторі ефективний інструмент для підтримки суспільства у часи тривалої війни. За словами директора фестивалю, збереження культурного ядра — запорука стійкості держави.

За словами вокаліста гурту «Мертвий півень» Юрія Рокецького — переможця фестивалю 1991 року, у 1989 році «Червона рута» протистояла радянській культурній експансії, демонструючи наявність потужної української контркультури.

Він також наголошує на політичному вимірі перших фестивалів, які, на його переконання, стали каталізаторами суспільних і політичних зрушень в Україні: «Я абсолютно переконаний, що саме ці фестивалі, особливо перші і другі, вони стали каталізаторами здобуття української незалежності, адже з "Червоної рути" проросли багато рухів, в тому числі, які стали навколо політичними або і політичними».

До того ж Любов Галась вважає фестиваль «Червона рута» яскравим прикладом молодіжної культурної платформи, що залишається актуальною впродовж десятиліть. За її словами, фестиваль має давню традицію, є безкоштовним і відкритим, а участь у ньому — це часто старт для творчої кар’єри.

Підприємець Олег Подвірний переконаний: українська пісня і мова потребують системної державної підтримки, якої нині бракує. За його словами, фестиваль існує ще з 1989 року, однак це — винятково результат ініціативи окремої групи людей, а не державної політики.

На його думку, основою сильної держави є освіта, культура й духовні цінності. Водночас, наголошує він, держава не інвестує в ці сфери, а навпаки — вимагає від громадян і бізнесу щораз більшої самопожертви, знижуючи при цьому мотивацію молоді залишатися в Україні чи служити в Збройних силах.

На його думку, сьогодні українська пісня має особливе значення для ветеранів війни. Музика, за словами Олега Подвірного, — це форма реабілітації, спосіб зцілення, а іноді — і сенс для подальшої боротьби.

Музикант, телеведучий і учасник гурту «Мертвий Півень» Роман Чайка поділився, що і сам гурт, і фестиваль певний час перебували в анабіозі, тож наразі мають справу з новим поколінням слухачів.

Музикант нагадав, що для «Мертвого Півня» старт був пов’язаний із «Червоною Рутою» 1991 року у Запоріжжі, де вони отримали першу премію. На його думку, як гурт, так і фестиваль сьогодні мають почати «другу серію» свого існування.

Роман Чайка провів паралелі між історичними обставинами перших років фестивалю й сучасними реаліями. За його словами, на початку «Червону руту» проводили за умов протидії з боку тодішньої влади. «Червона Рута стартувала в 1989 році, коли влада, бо держави ще не було, займалася тим, що пробувала вибити хребці і диски кийками, наприклад, Тарасу Чубаю по хребту. Або подерти прапори», — згадав він.

Роман Чайка також пригадав перше публічне виконання гімну України у межах фестивалю. Він зауважив, що фестиваль тепер матиме справу з новою державою, яка досі не мала досвіду співпраці з «Червоною Рутою». «Надіюся, що цього разу держава трошки інша, ніж комуністична. Буде розуміти, що помагати треба, а втручатися не треба», – додав він.

Музикант наголосив на важливості якісного українського контенту й пояснив, що саме це може привабити слухача нового покоління.

Роман Чайка пригадав слова Віктора Неборака, який казав: «Має настати такий час, що говорити кацапською – це ознака бидляцтва, а українською – це норма або аристократизм».

Особливості фестивалю

Фінал фестивалю складатиметься з трьох основних блоків. Перший — конкурсний. У фінал потрапили 450 учасників з-поміж трьох тисяч, які брали участь у відбіркових етапах. Змагатимуться вони в жанрах рок-музики, сучасної танцювальної, репу, акустики, фольклору та експериментальної популярної музики.

Другий блок — концертна програма. Мирослав Мельник зазначив, що її планують організувати у центральній частині Львова. Передбачають присутність іноземних гостей, а також прямі трансляції на світові телеканали й радіостанції.

Третя частина — супровідна. Вона охоплюватиме важливі соціальні теми, зокрема ветеранську політику, капеланське служіння, реабілітацію військових. Цей блок, за словами організаторів, покликаний відповісти на ті виклики, які хвилюють суспільство під час війни.

Фестиваль, за задумом, має вивести на велику сцену нові імена, стати платформою культурної дипломатії, об’єднати молодь і показати світові потенціал України. «Щоб вона показала всьому світу, що ми є українці, щоб вона об’єднала наше суспільство, консолідувала молодь і виконала функцію міжнародної культурної дипломатії», — зазначив директор фестивалю.

«Я би хотів, щоб в цей час такого зламу епохального, коли ми з вами знаходимося на гребені подій, коли весь світ дивиться на нас, щоб ми могли зробити це якісно, щоб об’єдналися і влада, і громадськість, інтелігенція, бізнесмени, щоб наші військові об’єдналися для досягнення цієї мети», — наголосив Мирослав Мельник.

Василь Ілащук підкреслює, що фестиваль започаткував новий жанр української пісні — авторську, бардівську музику. В останні роки, за його словами, з’явилося багато нових авторських пісень, які з'являють і на фронті, і в тилу.

Окрім того, цьогоріч «Червона рута» вперше в історії провела відбіркові конкурси за межами України. Зокрема, у Варшаві, де нині мешкає до двох мільйонів українців, серед яких близько мільйона — молодь. Саме ця молодь, зі слів директора фестивалю, має повернутися й розбудовувати Україну.

Також у червні відбувся відбірковий конкурс у Лондоні, де українська делегація налагодила зв’язки з британськими партнерами. Бренд «Червоної рути» привернув увагу не лише до самих українців, а й до інших національностей — зокрема, британців, ірландців та шотландців.

Олег Подвірний також повідомив, що нині активно обговорюють ідею створення окремої української радіохвилі — «Радіо Рута».

Нагадаємо, що у Львові пройде Місяць авторських читань.