Як молодь на Львівщині долучається до розвитку громади

На Львівщині молодь активно долучається до розвитку громад — реалізовує власні проєкти, започатковує простори для дозвілля та просуває волонтерство. Завдяки підтримці місцевих рад, донорських програм і міжнародних партнерств, у регіоні зростає кількість молодіжних ініціатив, які спрямовані на зміцнення громади навіть в умовах повномасштабної війни.
Про те, чи ініціативна молодь на Львівщини та у яких напрямках вона працює, для ІА Дивись.info поділилась керівниця Львівського обласного молодіжного центру Соломія Логінська.

У яких сферах молодь ініціативна
Зі слів фахівчині, рівень ініціативності молоді на Львівщині залишається стабільно високим. Найактивніше проявляють себе люди у віці від 14 до 24 років — це здебільшого старшокласники, студенти та молоді фахівці, які прагнуть реалізовувати власні ідеї та долучатися до змін у своїх громадах.
За словами Соломії Логінської, дедалі більше молодих людей виявляють готовність брати відповідальність за своє середовище: «Вони без проблем висловлюють свої думки і приходять до нас». Молодь не просто озвучує свої ідеї, а вже приходить із чіткими планами щодо того, що саме хоче втілити.
Очільниця обласного молодіжного центру звертає увагу і на тематику ініціатив, яка цікавить сучасну молодь. За її словами, значна частина звернень стосується національно-патріотичного виховання, ментального здоров’я, психологічної підтримки, а також тем лідерства, працевлаштування і пошуку себе.

Скільки є молодіжних центрів на Львівщині
На Львівщині офіційно зареєстровано 28 молодіжних центрів. Окремо діють і молодіжні простори, однак, як зазначає Соломія Логінська, ці ініціативи часто не мають офіційного статусу. «Простори — це коли люди просто десь збираються, дивляться фільми чи обговорюють ідеї. Вони не завжди зареєстровані», — пояснює вона.
За її словами, відкриття нових центрів часто відбувається саме з ініціативи молоді. У громадах молоді люди самі звертаються з пропозицією створення таких осередків. Інколи ініціативу пропонують і молодіжні працівники, які помічають згуртовану активну молодь у певному населеному пункті. У таких випадках з'являється потреба у створенні повноцінного простору, де молодь могла б вільно реалізовувати свої ініціативи, а не звертатися по допомогу до народних домів чи міських рад.

Крім того, як додає Соломія Логінська, нині існує тенденція до стратегічного розвитку молодіжної інфраструктури на рівні області. Львівська обласна державна адміністрація оцінює діяльність громад, і одним із критеріїв ефективності є наявність молодіжного центру. «Якщо ти маєш молодіжний центр — це ніби плюсик до рейтингу громади», — зазначає вона.
Львівщина демонструє високі показники в розбудові молодіжної інфраструктури порівняно з іншими регіонами. Область активно ділиться своїм досвідом на національному рівні, адже значна частина її центрів вже є прикладом для інших.
Про кілька з успішних проєктів
Серед найпопулярніших напрямів, у яких сьогодні працює молодь на Львівщині, Соломія Логінська виокремлює волонтерство, розвиток м’яких навичок (soft skills), екологічні ініціативи, підприємництво та креативні індустрії. Молоді люди також активно долучаються до культурних, просвітницьких і медійних проєктів. Окрему увагу приділяють психоемоційному здоров’ю: щоразу більше молоді цікавиться темами стресостійкості, пошуку балансу та підтримки.
На думку Соломії Логінської, особливо актуальним залишається волонтерство. Вона зазначає, що його рівень навіть вищий, ніж на початку повномасштабної війни РФ: «Молодь хоче бути корисною не тільки заради власної вигоди чи фінансових бонусів. Зараз волонтерів навіть більше, ніж на початку війни». За її словами, волонтерство тепер охоплює і проєктну діяльність: якщо молодь реалізовує ініціативу зі власного бажання — це теж волонтерство.

Молодіжні центри в громадах стають осередками для таких ініціатив. Наприклад, у Славську діють ІТ-курси, які веде місцевий спеціаліст. Це стало настільки популярним, що попит постійно зростає. Також у Славську проводять арттерапії для молоді. У Золочеві, зі слів фахівчині, реалізували один із найуспішніших проєктів — навчання з фотоконтенту та SMM. «Вони вчили студійній зйомці, як правильно підписувати фото для соцмереж. Дехто з учасників після цього почав заробляти в цій сфері», — розповіла фахівчиня.
У Куликові молодіжний центр ініціював мобільні кінопокази в різних селах громади. Працівники брали проєктор, екран і їздили з фільмами, знайомлячи молодь із центром та його можливостями.
Зі слів очільниці обласного центру, йдеться не про те, щоб молоді люди обов’язково залишалися в селах назавжди, але важливо створювати умови, щоби вони поверталися після навчання і застосовувати набуті знання у свої громади.

Соломія Логінська поділилася і власним прикладом: вона родом із села Дуліби (Грабовецько-Дулібівська громада) і, попри навчання у Львові, намагається бути активною в рідній місцевості. На її думку, саме молоді люди можуть стати проєктними менеджерами в сільських радах, працювати з міжнародними грантами, залучати інвестиції. «Ці заявки зараз не так легко писати, але сучасній молоді це вдається набагато швидше», — підкреслила вона.
Чому є труднощі у фінансуванні
Фінансування молодіжної роботи на Львівщині сьогодні значною мірою зосереджене в межах національно-патріотичного виховання. Як зазначає Соломія Логінська, саме цей напрям є єдиним, що наразі підтримують з обласного бюджету.
Водночас інші напрямки фінансують здебільшого за підтримки міжнародних організацій або за рахунок ініціатив самих громад. До 2023 року значну підтримку у створенні та розвитку молодіжних центрів на Львівщині надавав ЮНІСЕФ. Саме завдяки цій організації вдалося відкрити низку центрів у громадах, які не мали на це власних коштів у зв’язку з воєнним станом. «Вони давали фінансування на ремонт приміщення, і це забирало дуже багато видатків з місцевої влади. Коли вже є ремонт, то вже його наповнення набагато легше обійдеться», — пояснює вона.
Окрім ремонту, ЮНІСЕФ також забезпечував підтримку молодіжних центрів після їх відкриття — допомагав з проведенням заходів та закупівлею необхідного інвентарю. Нині організація продовжує підтримувати лише частину структур: «У нас сім центрів у Львівській області, які підтримує ЮНІСЕФ».

Решта центрів працюють завдяки власній ініціативі та підтримці від місцевих громад. У багатьох громадах уже створені окремі програми молодіжної політики, які передбачають фінансування заходів та проєктів. Водночас кожен центр самостійно шукає додаткові джерела ресурсів. За словами Соломії Логінської, цьому сприяє й участь у всеукраїнських об’єднаннях.
Завдяки цьому молодіжні працівники отримують доступ до інформації про гранти. Наприклад, деякі центри, як-от у Золочеві, цьогоріч виграли гранти від «ВідНОВА:UA». Молодь активно використовує як офіційні канали, так і особисті контакти, щоб знайти партнерів і донорів.
Мережа контактів теж відіграє значну роль. Наприклад, підготовку до заходів чи навчань для молодіжних центрів вдається організувати без додаткових витрат.

Що реалізовує обласний молодіжний центр
Серед найуспішніших проєктів, які реалізовує Львівський обласний молодіжний центр, Соломія Логінська називає «ІмпактБус» — мобільний молодіжний центр, створений у 2021 році спільно з Львівською обласною радою. В межах цієї ініціативи придбали мікроавтобус, який виїжджає в громади з просвітницькими заходами для молоді.
«У нас є більше ніж 100 різних лекцій і програм, які можна провести у своїй громаді», — розповідає Соломія Логінська. Щоб організувати зустріч, достатньо подати онлайн-заявку, обрати тему та вказати бажану дату. Усі заходи проводять безкоштовно: команда самостійно шукає лектора, забезпечує доїзд та інвентар. За словами фахівчині, «ІмпактБус» особливо актуальний для тих громад, де немає активних молодіжних працівників або молодіжних центрів, а потреба в роботі з молоддю — велика.
Ще однією ініціативою став конкурс «Молодіжний лідер Львівщини», започаткований у 2024 році. Участь у ньому беруть представники молодіжної інфраструктури області, проходять різні випробування, тести, онлайн-голосування. Зі слів Соломії Логінської, це створює здорову конкуренцію і додає емоційного залучення для працівників. Конкурс планують провести і цьогоріч — до Дня молоді, 12 серпня.
Центр також активно займається навчанням молодіжних працівників. У вересні планують чергову «Академію молодіжних тренерів» — програму, під час якої молоді люди навчаються викладати, працювати з авдиторією, обирають теми лекцій і в подальшому проводять їх у громадах. Програма триває два місяці — щосуботи проходять заняття з досвідченими лекторами, серед яких є й колишні випускники молодіжного центру.

Серед регулярних ініціатив, які реалізує Львівський обласний молодіжний центр, Соломія Логінська виокремлює проєкт «Молодіжна модель Львівської обласної ради». У його межах молоді люди моделюють роботу депутатського корпусу: формують власні партії, обирають голову та заступників, розподіляють напрямки діяльності й проводять засідання.

«Цього року ми хочемо зробити розширений формат. Один день ми будемо їх знайомити з тим, як працює внутрішня кухня Львівської обласної ради: з керівництвом, з начальниками відділів, з регламентом», — каже Соломія Логінська. Після ознайомчого блоку учасники отримують час, аби підготувати власну програму, висунути свого кандидата на голову обласної ради та представити його публічно. Потім моделюють процес виборів: учасники формують коаліції, об’єднуються в умовні політичні блоки, наприклад «ліберали» і «демократи», і голосують.
«Є Львівська обласна рада, є Львівська обласна державна адміністрація. Чим вони відрізняються — не всі цікавляться», — зазначає керівниця центру. За її словами, участь у проєкті особливо цікава студентам політології чи філософії, а дехто після участі навіть йде в політику на місцевому рівні.
Ще одна можливість центру — безкоштовна оренда приміщення у центрі Львова. Будь-яка громадська ініціатива, що має власну ідею, може зареєструватися через сайт, Facebook або Instagram і отримати простір для проведення заходу.

Також важливим елементом молодіжної інфраструктури на Львівщині є молодіжні ради — дорадчі органи, що функціонують при місцевих радах. Вони особливо актуальні у випадках, коли громади не мають ресурсів для створення молодіжних центрів або не зацікавлені у їх відкритті.
Молодіжні ради можуть брати участь у сесіях та комісіях, надавати коментарі, ініціювати власні заходи та об’єднувати активну молодь. За словами Соломії Логінської, хоча багато хто вважає, що до молодіжних рад можуть входити лише школярі або молодь до 18 років, насправді вікова категорія молоді в Україні — 14–35 років. «У Миколаєві, наприклад, до молодіжної ради входять навіть молоді мами. Вони бачать потреби зі свого досвіду і можуть запропонувати, що саме необхідно змінити», — додає вона.
Сама рада діє за чітким регламентом: членів обирають на два роки, кожні три місяці рада має затверджувати та реалізовувати план дій. Якщо цього не відбувається — раду можуть розпустити.

Окрім того, в межах діяльності обласної молодіжної ради проводять пізнавальні ініціативи. «Ми робили вилазку на гору Маківку, а також організовували день в облраді та ОВА. Молодь спочатку проходила інтерактивну частину в молодіжному центрі, дізнавалася про його діяльність, а потім мала зустрічі з головою обласної ради, головою ЛОВА Максимом Козицьким, відвідувала сесійну залу», — згадує Соломія Логінська. Це дало учасникам змогу на практиці побачити, як функціонує обласна влада і хто за що відповідає.
Як зробити перший крок активній молоді
Зробити перший крок — це найважливіше. «Найпростіше — прийти до нас або написати. Навіть якщо немає команди чи чіткої ідеї — це не проблема. Ми допоможемо, підкажемо, або навіть реалізуємо проєкт разом», — ділиться керівниця центру.
«Я починала як волонтерка ще у 2016 році. Просто ходила, пробувала. Тоді здавалося, що це несерйозно, що це не має сенсу. Але з того все і почалося — знайомства, ідеї, досвід», — каже Соломія Логінська. Сьогодні ж вона керує обласним центром, але досі вважає, що головне — не боятися. «Ми боїмося не проблем, а свого страху. Не бійся — і діятимеш».
Молодіжний центр відкритий для кожного — і для того, хто хоче просто взяти участь у заході, і для тих, хто має ідеї й хоче реалізовувати ініціативи у своїх громадах. Якщо немає молодіжного центру — центр допомагає започаткувати його. Якщо громада не підтримує — у Львівському центрі шукають варіанти, як обійти перепони.

Окрема ідея, яка ще в процесі, — створення програми взаємодії молоді з ветеранами. Молодіжний центр підпорядковується департаменту молоді, спорту і туризму, який також реалізує програму «Ліга нескорених» — спортивні змагання для ветеранів, які отримали поранення. «Це надзвичайно сильне ком’юніті. Вони відкриті, щирі, активні, хочуть бути серед людей і бути корисними. Ми думаємо над тим, як більше показувати молоді, що ветерани — це не щось далеке. Це люди, з якими цікаво і від яких можна вчитися», — зазначає Соломія Логінська.
Ідея також торкається теми інклюзії. У центрі визнають, що попри зростання обізнаності, суспільство все ще не до кінця готове до спілкування з людьми з інвалідністю. «Люди іноді не знають, як поводитися, чи треба допомагати, чи не варто. Вони самі хочуть спілкування з людьми, і їм цікаво бути серед людей і бути корисними для них», — каже директорка центру.

Нагадаємо, як на Львівщині підтримують молодіжні ініціативи та які є проблеми.