Як закон №12414 про НАБУ та САП гальмує вступ України до ЄС, — розповіли експерти

Про те, як впровадження закону №12414 про фактичну ліквідацію незалежності НАБУ та САП впливає на кроки вступу України, у межах тренінгу «ЄС: Просто про складне.Тернопіль» розповіли фахівці з представництва ЄС в Україні Марина Неліна — старша національна експертка з питань правового наближення до ЄС та Микола Кузьо — старший національний експерт з питань координації процесу вступу до ЄС та правового наближення до ЄС.

Журналістка ІА Дивись.info занотувала основне зі слів спікерів.

Членство України в ЄС: політичні критерії та виклики зони вільної торгівлі

Вступ України до Європейського Союзу передбачає виконання низки умов, закріплених у національній програмі адаптації. Серед ключових вимог — три так звані копенгагенські критерії:

• Політичні критерії: стабільність інститутів, що є гарантами демократії, верховенства права, прав людини, поваги та захисту прав меншин.
• Економічні критерії: існування дієвої ринкової економіки та здатність впоратися з конкуренцією та ринковими силами в межах ЄС.
• Адміністративна та інституційна спроможність: здатність ефективно впроваджувати законодавство ЄС (acquis) та брати на себе всі зобов’язання, що випливають зі статусу члена ЄС.

За словами Марини Неліної, нині особлива увага зосереджена на політичних критеріях: дотриманні прав людини, функціонуванні незалежних судових інституцій, а також ефективній роботі антикорупційних органів, таких як Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та Національне антикорупційне бюро України (НАБУ). Саме ці питання, як зазначила експертка, часто стають каменем спотикання на переговорах між Україною та ЄС.

Вона розповідає, що Європейський Союз має право не відкривати для України окремі сегменти ринку навіть у рамках чинної угоди про асоціацію та зони вільної торгівлі (Поглибленої та всеохоплюючої ЗВТ, DCFTA), якщо вважає, що політичні критерії виконують недостатньо. Хоча формально існують арбітражні механізми для оскарження таких рішень (це спеціальні процедури або інститути, призначені для вирішення суперечок між сторонами — здебільшого юридичними або комерційними — поза межами державних судів, через звернення до арбітражу — незалежний третейський суд — приміт. ред.), які Україна не застосовувала на практиці.

Водночас завдяки зоні вільної торгівлі Україна вже має безмитний доступ до більшості ринків ЄС. Винятки стосуються деяких товарів — агропродукції та інших секторів, де ЄС застосовує квоти або перехідні обмеження. Відкриття нових ринків часто супроводжується додатковими вимогами до реформування економіки та управлінських інституцій в Україні.

Фахівчиня наголошує, що політичні реформи, зокрема зміцнення незалежності антикорупційних органів та судової системи, безпосередньо впливатимуть на можливості для українського бізнесу у рамках як поточних, так і майбутніх угод про вільну торгівлю з Європейським Союзом.

Переговори про вступ до ЄС та як закон про НАБУ і САП це може гальмувати

За словами Миколи Кузьо, для вступу до Європейського Союзу Україні необхідно пройти складний процес переговорів, що охоплює понад 35 розділів, згрупованих у кілька кластерів. Серед них: фундаментальні сфери (верховенство права, права людини, судова реформа), внутрішній ринок, конкурентоспроможність та інклюзивне зростання, зелений порядок денний і сталий розвиток, ресурси, сільське господарство та політика згуртованості, а також зовнішні відносини.

Ключовим етапом є відкриття першого кластеру — фундаментальних реформ, що включає Мін’юст, захист прав людини, судову систему, інституції правосуддя, свободу та безпеку, публічні закупівлі, статистику та фінансовий контроль. Без його успішного завершення Україна не зможе перейти до обговорення інших розділів, як додає експерт.

Він зазначає, що особлива увага зосереджена на незалежності антикорупційних органів, зокрема вищезгаданих — Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і Національного антикорупційного бюро України. Якщо незалежність цих органів обмежать, це може створити серйозні перешкоди для переговорів із ЄС:

«Якщо не відкриється базовий кластер, то решта переговорів фактично заблоковані. Питання боротьби з корупцією напряму впливають на готовність ЄС почати та продовжувати переговори».

Експерт підкреслив, що в країнах ЄС структура антикорупційних інституцій може бути різною: там зазвичай діють генеральні прокуратури, спеціальні підрозділи поліції або фінансової розвідки, але не завжди існують окремі незалежні антикорупційні органи. Натомість вони можуть бути інтегровані в інші інституції. Водночас для України ЄС визнав доцільним створення спеціалізованих незалежних органів і наполягає на їх стабільному функціонуванні.

Якщо в Україні все ж відбудуться зміни, які зменшать незалежність НАБУ або САП, це може поставити під сумнів не лише антикорупційну політику, а й виконання політичних критеріїв членства в ЄС, як наголосив Микола Кузьо.

За його словами, для того, щоб переговори про вступ були відкриті, необхідно виконати низку умов і продемонструвати готовність виконувати вимоги ЄС у ключових сферах. Зокрема, переговорний процес відбувається за такою схемою: відкриття кластерів — груп розділів, що охоплюють певну тематику (від економіки та сільського господарства до екології й безпеки), а далі — робота над кожним розділом: країна-кандидат зобов’язана адаптувати своє законодавство до норм ЄС (acquis) і показати прогрес у впровадженні реформ.

Перед початком переговорів проводять скринінг законодавства, як розповів Микола Кузьо та пояснив — це аналіз, під час якого Європейський Союз оцінює відповідність національних законів тисячам актів законодавства ЄС. Скринінг допомагає визначити: чи країна готова до переговорів за кожним розділом і кластером. За його словами, для України одним із головних викликів під час скринінгу залишаються політичні критерії та боротьба з корупцією.

Експерт зазначив, що Європейський Союз підходить до оцінки кандидатів комплексно: навіть якщо держава повністю адаптована у сферах сільського господарства, фінансів чи промисловості, але при цьому має проблеми з корупцією або демократичними інститутами, то переговори фактично блокують.

Про закон №12414

22 липня президент Володимир Зеленський підписав закон №12414, який вносить зміни до діяльності Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та фактично узалежнює ці органи. Раніше за цей закон проголосували 263 депутати у Верховній Раді.

Згідно з новим законом:

• генеральний прокурор матиме доступ до всіх справ НАБУ або може надати такий доступ будь-якому іншому прокуророві
• генпрокурор може давати обов’язкові письмові вказівки детективам НАБУ і в разі їхнього невиконання змінювати підслідність, передаючи справу іншим органам;
• може закрити розслідування на вимогу сторони захисту;
• сам вирішує спори про підслідність;
• самостійно підписує підозри топпосадовцям;
• керівник САП втрачає право входити до групи прокурорів — це вирішує тільки генпрокурор.

Ухвалений закон називають таким, який фактично узалежнює роботу НАБУ та САП. Детальніше про нього ми розповідали тут.

Водночас 24 липня Володимир Зеленський зареєстрував ще один законопроєкт №13533 щодо НАБу та САП. Його парламент розглядатиме у четвер, 31 липня.

Яка наразі ситуація зі вступом України в ЄС

23 червня 2022 року Європейська Рада ухвалила рішення надати Україні статус країни-кандидата на вступ до ЄС. У листопаді 2023 року Європейська Комісія презентувала звіт щодо прогресу України в межах пакета розширення ЄС, у якому рекомендувала розпочати переговори про вступ. У грудні того ж року Європейська Рада підтримала цю рекомендацію та схвалила початок переговорного процесу.

У липні 2024 року відбулася перша зустріч між представниками України та Європейської Комісії в межах офіційного скринінгу законодавства. Цей етап передбачає оцінку відповідності українського законодавства нормам права ЄС. Зустрічі триватимуть до кінця 2025 року та охоплять усі переговорні кластери.

На основі результатів скринінгу, у лютому 2025 року Україна розпочала розробку Національної програми адаптації законодавства до права Європейського Союзу. Експерти зазначають, що завершити її підготовку планують до кінця року — після отримання скринінгових звітів Європейської Комісії за всіма напрямками.

За оцінками Марини Неліної та Миколи Кузьо, у разі дотримання всіх вимог ЄС, Україна зможе стати її членом орієнтовно 2030 року.

Нагадаємо, що у Львові відбувались протести закону №12414.