Американські аналітики пояснили причини «ядерних» погроз Медведєва
1 серпня президент США Дональд Трамп оголосив про розгортання двох американських атомних підводних човнів у «відповідних регіонах» поблизу Росії. Цей крок, імовірно, є відповіддю на ядерні погрози, які 31 липня озвучив заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв на адресу Сполучених Штатів.
Погрози заступника голови Ради Безпеки РФ Дмитра Медведєва - частина ширшої кампанії "брязкання" ядерною зброєю з боку Кремля. Про це пишуть аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW).
«Наказ було віддано на випадок, якщо ці дурні та провокаційні заяви будуть чимось більшим, ніж просто слова», — заявив Трамп, коментуючи свої дії. Раніше він закликав Медведєва «стежити за словами», назвавши його риторику «небезпечною».
У відповідь Медведєв, через свої акаунти у Telegram, заявив, що Росія «робить усе правильно» і натякнув на можливе використання автоматизованої системи ядерного удару «Периметр» — відомої як «Мертва рука».
Державний секретар США Марко Рубіо, коментуючи заяви Медведєва, зазначив, що «не можна їх ігнорувати», навіть попри те, що Медведєв не ухвалює ключових рішень у Росії. На думку Рубіо, він все ж виконує роль «провокатора» в рамках ширшої кремлівської кампанії.
Кремль посилює інформаційний тиск
Ядерна риторика з боку Медведєва та реакція Трампа стали частиною масштабнішої інформаційної кампанії Кремля. 1 серпня Володимир Путін та Олександр Лукашенко провели спільну пресконференцію, під час якої публічно висловили свою незгоду з ініціативами Трампа щодо мирних переговорів.
Лукашенко розкритикував спроби Вашингтона повернути Росію за стіл переговорів, заявивши, що Трамп має «бути обережним» і не може «диктувати правила ядерній державі». Такі заяви є продовженням кремлівської стратегії — шантажу ядерною зброєю для тиску на Захід.
Попри гучність теми, реакція російських пропагандистів на заяву Трампа була обмеженою. Деякі намагалися применшити значення його кроку або натякали, що це — блеф. Інші ж закликали Росію відповісти аналогічно, зокрема здійснити «дружній візит» російських атомних підводних човнів на Кубу.
Путін повторює ультиматуми
Під час тієї ж пресконференції з Лукашенком Путін підтвердив, що умови для припинення війни залишаються незмінними: Україна має вивести війська з чотирьох областей і відмовитися від вступу до НАТО. Він також знову звинуватив уряд Зеленського в порушенні Конституції — попри те, що вибори в Україні неможливі під час дії воєнного стану, як передбачає закон.
Путін намагався подати переговори з Україною як такі, що мають позитивну динаміку, згадавши обміни полоненими та домовленості про «закулісні» робочі групи. Проте ISW (Інститут вивчення війни) наголошує, що ці кроки є тактичним маневром, а не реальним наміром припинити агресію.
Ставка на довгу війну
Путін продовжує будувати свою «теорію перемоги» на виснаженні Заходу та Україні. Він публічно висловив упевненість у здатності Росії вести багаторічну війну та захопити весь український фортечний пояс у Донецькій області. За словами ISW, така операція потребуватиме не лише багато часу, але й значних ресурсів, яких російська армія може не мати після понад трьох років війни.
Оголошене Трампом розгортання підводних човнів поблизу Росії — чіткий сигнал щодо серйозності сприйняття ядерної риторики Москви. У той же час Кремль продовжує інформаційно-психологічну кампанію, спрямовану на тиск на Захід, з метою змусити Україну до поступок. Усе свідчить про те, що Росія не має наміру завершувати війну найближчим часом — і готується до тривалої конфронтації.
