Турбота про тих, хто має невиліковні недуги: як у Львові працює паліативна допомога

20200317121936-46ea30ad
Ілюстративне фото

Полегшити біль і додати гідності кожному дню – головна мета паліативної допомоги, яка у Львові працює у кількох форматах: стаціонар у медичних закладах, мобільні бригади, приватні та соціальні установи.

Про особливості цієї допомоги розповідає заступниця міського голови з гуманітарних питань Ірина Кулинич, пише пресслужба Львівської міської ради.

«Паліативна допомога – це не «останній етап». Це підхід, який дає людині шанс жити без болю і страждання навіть із невиліковною хворобою. Це знеболення і контроль симптомів, догляд та гігієна, психологічна і духовна підтримка, допомога родині. І головне – це про гідність, бо жодна людина не повинна жити чи помирати у болі.

Львів має особливу історію у паліативі. Ще у 1996 році саме тут відкрили перший в Україні хоспіс. Згодом подібні заклади з’явилися в Івано-Франківську, Києві, інших містах. Ми пройшли довгий шлях – від перших палат до цілої мережі стаціонарної та мобільної допомоги. Але навіть сьогодні наша громада потребує щонайменше 100–120 паліативних ліжок, а маємо лише 65. І хоча мережа розвивається, потреба все ще значно перевищує можливості», - розповідає Ірина Кулинич. 

Турбота про тих, хто має невиліковні недуги: як у Львові працює паліативна допомога - 2
Фото/ЛМР

Так, у комунальних лікарнях Львова діють спеціалізовані відділення паліативної допомоги. Стаціонарні: лікарня «Госпіс» Другого медичного об’єднання – 30 ліжок; відділення паліативної допомоги у 4-тій лікарні – 35 ліжок; лікарня святого Пантелеймона Першого медичного об’єднання – 25 ліжок. Торік у цих закладах паліативну допомогу отримали 1 306 пацієнтів.

Також є мобільна паліативна допомога – для тих, хто не може або не хоче перебувати у стаціонарі. Працюють 18 мобільних бригад при всіх міських поліклініках, робота яких це: виїзди лікарів і медсестер додому, забір аналізів, проведення УЗД та ЕКГ, контроль симптомів, знеболення, психологічна підтримка. Торік такою допомогою скористалися 1 368 пацієнтів, а загалом лікарі здійснили 18 442 виїздів.

Окрім того, паліативну допомогу надають в обласних медичних закладах, а також частину потреб закривають пансіонати та благодійні установи, зокрема ті, що працюють за договорами з НСЗУ і можуть приймати пацієнтів безкоштовно за скеруванням лікаря.

Зараз у Львові роблять новий крок у розширенні мережі – облаштовують велике паліативне відділення на вул. Мушака.  

Турбота про тих, хто має невиліковні недуги: як у Львові працює паліативна допомога - 3
Візуалізація

«За рекомендаціями ВООЗ, на 100 тисяч населення має бути 10 паліативних ліжок. Для Львівської громади це щонайменше 100-120 місць. Сьогодні маємо 65 у міських закладах і 86 в обласних. Дефіцит очевидний. Саме тому запускаємо нові проєкти, зокрема – сучасне відділення на вул. Мушака, 54. Колись тут було терапевтичне відділення 4-ї лікарні, але останні роки воно не діяло. Цього тижня сюди зайшов підрядник – і розпочався довгоочікуваний етап відбудови.

Це буде сучасне стаціонарне відділення паліативної допомоги. Проєкт реалізується за кошти Європейського Союзу та є спільною ініціативою Львова, польського міста Кросно та українського Тернополя.

Загальна вартість гранту – 3,42 млн євро, з яких майже 2 млн євро отримає Львів на відбудову цього відділення. Ще понад 1 млн євро буде спрямовано партнерам у Тернополі та Кросно», - пояснює Ірина Кулинич.

Після реконструкції, яку планують завершити до кінця 2026 року, будуть: сучасні, просторі, світлі та повністю безбар’єрні палати, де в рік майже 500 пацієнтів зможуть отримати стаціонарну паліативну допомогу. Також буде велике укриття, зал реабілітації та навчальні аудиторії для медичного персоналу.

«Після трьох років війни ми маємо нову категорію пацієнтів – важкопоранені військові, які потребують постійного догляду. Часто родини бояться забрати їх додому: житло не пристосоване, немає спеціального ліжка, підйомника, ванної, якою можна користуватися у візку. Ми створили у Львові спеціальну команду: соціальні працівники, медики, психологи, юристи, ерготерапевти, і вони супроводжують кожного такого ветерана від лікарні до дому: обстежують житло і допомагають адаптувати його, забезпечують засобами догляду та організовують соціальний та медичний супровід», - розповідає заступниця міського голови з гуманітарних питань Ірина Кулинич.

Вона наголошує: паліативна допомога – це не лише лікарняне ліжко чи виїзд мобільної бригади, а складна й чутлива мережа взаємодії, у якій медицина, соціальний захист, громадські та релігійні організації, волонтери і навіть бізнес мають працювати разом. Лише так можна забезпечити людині гідність у найважчий період життя. І як приклад – міський соціальний центр «Джерело» і перший Будинок підтриманого проживання у Львові.

«На вул. Пасічній, 39 ми завершуємо перший у місті муніципальний Будинок підтриманого проживання. Це не просто будівля – це новий підхід до соціальної підтримки людей з інвалідністю. Тут зможуть жити понад два десятки людей з інвалідністю, які не потребують постійного супроводу, в тому числі, внутрішні переселенці чи ветерани. Це буде не тимчасовий прихисток, а справжній дім, де люди отримають і дах над головою, і підтримку у щоденному житті, і допомогу фахівців.

Вартість реконструкції та облаштування – 39 млн грн, з яких 17,5 млн грн – кошти міського бюджету, а решта – залучені донорські та грантові ресурси: організація MH4U (Швейцарія), Карітас Німеччини з фонду Родини Зачкевичів, фундація VPLYV. Запустити Будинок плануємо до кінця 2025 року.

Ці проєкти – і паліатив, і підтримане проживання – різні за своєю суттю. Але їх об’єднує головне: громада не залишає людину наодинці з викликами, які вона не може подолати сама. Ми будуємо систему, у якій допомога не обривається на порозі лікарні чи соціальної служби, а супроводжує людину стільки, скільки потрібно», - підсумовує Ірина Кулинич, заступниця міського голови Львова з гуманітарних питань.

Довідка

У паліативний догляд, окрім знеболення, входить: медичний нагляд і контроль симптомів; психологічна підтримка; допомога у харчуванні та гігієні; проведення аналізів та обстежень; реабілітація; підтримка сім’ї; духовний супровід. Мобільні бригади фактично дублюють стаціонарні можливості вдома: роблять УЗД, ЕКГ, аналізи, доглядають пацієнтів на кисневій і навіть респіраторній підтримці.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: