«Це стиль життя колективу школи»: як вчителі Львівщини формують національну свідомість серед учнів

Про те, як на Львівщині діє національно-патріотичне виховання та які є труднощі, для ІА Дивись.info розповів Олег Паска — директор департаменту освіти та науки у Львівській області.

Як у школах Львівщини розвивається національно-патріотичне виховання

Олег Паска розповів, що школи Львівщини завжди приділяли значну увагу національно-патріотичному вихованню.

За його словами, на початку 1990-х років за ініціативи Ірини Калинець (українська письменниця, поетеса, шістдесятниця родом зі Львова) ввели посади заступників директорів із національно-патріотичного виховання. Проте цей почин на рівні країни не отримав підтримки і згодом його ліквідували.

Керівник департаменту освіти пояснив, що у школах наразі немає окремих годин національно-патріотичного виховання, але при цьому школярі дізнаються про видатних українських науковців, таких як Михайло Остроградський чи Сергій Корольов на різних уроках, а також беруть участь у військово-патріотичних заходах, зокрема під час вивчення предмета «Захист України» та у грі «Сокіл» або ж «Джура» (всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра, яка спрямована на національно-патріотичне та морально-етичне виховання школярів, формування патріотичної свідомості та розвиток спортивних навичок; гра ґрунтується на козацьких традиціях та передбачає проведення змагань та навчальних заходів).

«Львівщина була першою областю в Україні, яка передбачила кошти на облаштування кабінетів “Захисту України” у 2022–2023 роках. Міністерство освіти у 2024 році розширило перелік обладнання, врахувавши особливості сучасної війни Росії проти України», — додав він.

Наразі обласний Центр краєзнавства, екскурсій і туризму учнівської молоді розробляє маршрути для школярів, які включають місця народження відомих українців та історичні події, що також є частиною системи національно-патріотичного виховання.

Олег Паска наголосив, що національно-патріотичне виховання у Львівській області — це не лише ініціатива окремих шкіл чи вчителів, а ціла система, яка охоплює департамент освіти, Центр краєзнавства, екскурсій і туризму, а також проведення гри «Сокіл» («Джура»). За його словами, заходи організовують від шкіл і громад до обласного рівня, а переможці змагань беруть участь у загальнодержавних конкурсах.

«Це стосується, звичайно, плану роботи кожної школи. Є виховні години класного керівника, є включення національно-патріотичного компоненту у різні предмети, зокрема історію України, щоб формувати майбутнього громадянина як патріотичну і національно свідому людину», — зазначив освітянин.

Він додав, що у школах проводять різноманітні конкурси: конкурс української мови імені Петра Яцика, конкурс імені Тараса Шевченка, а також конкурси, які організовує департамент освіти та інші освітні установи. Наприклад, діти брали участь у конкурсі, де писали про військових, і їхні роботи були опублікували у збірнику, а потім його презентували.

«Національно-патріотичне виховання інтегрується в усі предмети і пронизує всю систему освіти», — каже директор департаменту.

«У нас шкільних ініціатив є дуже багато, — зазначає Олег Паска. — До прикладу, нещодавно Яворівський район відзначав ювілей митрополита Андрея Шептицького. Там проводили і конкурси, і творчі заходи».

Окрім тематичних конкурсів, учні активно долучаються до волонтерських акцій: малюють, співають, організовують збори коштів на потреби Збройних сил України.

Олег Паска додав, що Обласний науковий ліцей щоразу на свято першого вересня або на останній дзвоник виїжджає на місця історичної пам’яті: «Вони завжди їдуть на якесь історичне місце, яке пов’язане з героїзмом. Це може бути гора Марківка, Саліна чи інші локації, де вшановано українських героїв».

Крім того, освітянин зазначив, що кожна область у цій сфері має свої особливості: «Найкращий музей військових я бачив у Полтавській області, у Горішніх Плавнях. В нас теж є багато хороших музеїв, які відображають події російсько-української війни, але кожен регіон чимось відзначається, виділяється, бо це величезний перелік заходів і фактично творчість людей».

Як Львівщина модернізує викладання «Захисту України»

Зі слів Олега Паски, торік департамент освіти і науки почав впроваджувати оновлену програму викладання предмету «Захист України», зокрема фахівці додали навчання роботі з безпілотними літальними апаратами.

«Зважаючи на досвід війни та нові загрози, ми закупили нове обладнання. А також цього року вчителі проходять навчання в межах програми, на яке виділили кошти — і це змінює якість предмету», — зазначив фахівець.

Він підкреслив, що сучасна програма «Захист України» відповідає реальним викликам війни. Діти вчаться мінній безпеці, а також як правильно поводитися у небезпечних ситуаціях. Крім того, уроки включають навчання першої невідкладної допомоги із використанням спеціальних манекенів та тренажерів.

«Минулого року, коли відкривали кабінети “Захисту України” в різних громадах, ми бачили, що завдяки новому обладнанню і професійності вчителів діти реально вміють надавати невідкладну допомогу. Це демонстрували практично в кожній школі», — додав Олег Паска.

Директор департаменту освіти також зазначив, що до уроків залучають військових та ветеранів, які мають реальний бойовий досвід, проте вони проходять додаткову педагогічну підготовку.

Попри те, що на початку 2020 року Верховна Рада України ухвалила закон про те, що будь-яка особа з вищою освітою має право викладати у школі, Олег Паска вважає, що у навчальних закладах маю працювати лише ті, хто має відповідний педагогічний фах: «Просто людина з досвідом війни не може викладати в школі без педагогічної освіти та знань вікової психології. У школі мають викладати ті, хто знає методику, психологію і вміє працювати з дітьми.

Олег Паска також пояснив, чому предмет «Захист України» викладають лише у старшій школі: «Такий предмет визначає типова освітня програма для базової чи старшої школи. Це документ, у якому затверджують розподіл годин по предметах — скільки годин, у якому класі і на який предмет передбачено. Це пов’язано із санітарними нормами та вимогами до кожного року навчання.

Як працюють центри національно-патріотичного виховання

Посадовець також розповів про мережу центрів патріотичного виховання. Перший із них створили у Стрию на базі міжшкільних комбінатів (комбінати — це центри трудової підготовки учнів загальноосвітніх шкіл і можуть охоплювати різні формами навчання, трудової діяльності не тільки школярів, а й незайняту частину молоді), пізніше подібний центр з’явився у Новояворівську, а згодом — у Львові.

«У Стрию, наприклад, тисяча дітей зі всієї громади займається в цьому центрі. Але законодавчо такі заклади наразі неврегульовані: коли кошти скеровували на “Захист України”, то міжшкільні комбінати не були передбачені в цьому переліку», — пояснив Олег Паска.

За його словами, діти відвідують такі центри раз чи двічі на місяць, де протягом цілого дня проходять навчання. Тут зібрана найкраща матеріально-технічна база, що дозволяє ефективніше використовувати ресурси та забезпечити ширший перелік обладнання.

Щодо навчання хлопців і дівчат у центрах, директор департаменту наголосив, що поділу немає: «Зараз у програмі передбачено, що цими навичками мають володіти всі. Ми не можемо поділяти хлопців і дівчат, які мають знати, як надавати домедичну допомогу чи дотримуватися мінної безпеки. Те саме стосується військової підготовки, хімзахисту чи радіаційного захисту. Треба готувати всіх до тих викликів, які є зараз перед країною. І це, очевидно, збереже життя багатьом», — підкреслив він.

Труднощі та виклики патріотичного виховання

Попри низку ініціатив, патріотичне виховання на Львівщині стикається і з певними труднощами. За словами директора департаменту, ключова проблема є у нестачі єдності між школою та родиною.

«Труднощі з патріотичним вихованням виникають тоді, коли батьки тим не живуть. Бо школа — і в документах, і в освітньому законодавстві — не має прямого обов’язку займатися вихованням. За виховання дітей відповідають батьки. У школі вчителі роблять дуже багато в цьому напрямку, але має бути синергія батьків і вчителів», — підкреслює він.

На переконання посадовця, розвиток цього напрямку потребує ширшої відповідальності усього суспільства, а не лише педагогів та батьків: «Треба, щоб не тільки вчителі і батьки цьому приділяли увагу, а також усі представники інших професій. Якщо є хвилина мовчання, і хтось вийде вулицею, і йому зроблять зауваження — це і є національно-патріотичне виховання. Якщо це бачать діти, йдучи з батьками, то вони переймають їх приклад», — пояснює Олег Паска.

За його словами, важливим є насамперед особистий приклад у щоденному житті: як людина поводиться на вулиці, як спілкується з іншими, як вшановує військових і чи цікавиться історією своєї країни.

«Мало вивісити плакати. Це має бути відчуття причетності й відповідальності за країну. І тут все залежить від батьків — від їхньої свідомості та ставлення до ситуації», — зазначає директор департаменту.

Більше про те, як на Львівщині проводять навчання з національного спротиву — у нашому матеіралі за посиланням.