Споживчі кредити: де «зона ризику» та як уникнути проблем
На тлі зростання кредитного портфеля банків, нинішнього року частка непрацюючих кредитів поступово знижується. Водночас у другому кварталі зафіксовано незначне зростання обсягу проблемних позик як у державних, так і в приватних банках.
Про це ІА Дивись.info повідомила банкірка Олена Єрмолова.
Посилаючись на дані Національного банку України, експертка зазначила, що частка непрацюючих кредитів (NPL) у банках України за перші шість місяців 2025 року знизилася з 30,3% до 27%.
За її словами, зменшення непрацюючих кредитів відбулося переважно у банках із приватним та іноземним капіталом. У державних банках обсяг таких позик навпаки трохи зріс. При цьому, чи сталося таке зменшення через погашення кредитів, чи через їх списання, визначити досить складно.
«Найбільша частка проблемних кредитів традиційно зосереджена у державних банках. Це може бути пов’язане головним чином з кількома факторами, головним з яких є наслідки війни — зокрема руйнування підприємств та окупація регіонів, де вони працювали. Держбанки здебільшого кредитували великий бізнес, який, на превеликий жаль постраждав найбільше», — пояснила членкиня правління ГЛОБУС БАНКУ.
Експертка вказала, що серед корпоративних клієнтів частка проблемних кредитів майже втричі перевищує цей показник у сегменті фізичних осіб — 35,5% проти 14%. «Це пояснюється тим, що великі підприємства мають більше проблемних позик, тоді як кредити для фізосіб зазвичай надійніші», — розповіла вона.
Споживчі кредити: що варто знати, щоб уникнути проблем
За словами Олени Єрмолової, серед споживчих кредитів найбільш ризикованими є кредити готівкою, включно з кредитними лімітами на картку. Це відносно невеликі суми, які часто позичають уже в умовах наявних і нерозв’язаних фінансових проблем. Окрім того, такі кошти дуже дорогі, а їх повернення — серйозний виклик для особистого бюджету.
Натомість, як твердить фахівчиня, найменше проблем виникає з кредитами на купівлю автомобіля або житла. Зазвичай це зважені рішення, і позичальник спершу має накопичити початковий внесок, що вже є перевіркою його платоспроможності.
Перед тим як зважитися на те, щоб взяти кредит, вона радить:
- переконатися, що щомісячний платіж не змусить відмовлятися від базових потреб;
- не планувати кредитні платежі, розраховуючи на гіпотетичне майбутнє зростання доходу;
- не брати кредити, якщо нинішні доходи вже не дозволяють підтримувати гідний рівень життя.
Експертка підкреслює, щоб рішення про кредит було зваженим і продуманим, з найменшими ризиками, найкраще застосовувати таку «формулу»:
- Відняти від щомісячного доходу середні витрати за останній рік на їжу, проживання, одяг, транспорт, лікування (без урахування розваг та відпочинку).
- Відкласти ще щонайменше 20% від середніх витрат на непередбачувані потреби.
- Оцінити ймовірність збереження доходу протягом року (не нижче 80%).
- Порахувати суму щомісячного платежу за кредитом.
Якщо залишку коштів після обов’язкових витрат вистачає для стабільних виплат, і ризик зниження доходу мінімальний, то, на думку банкірки, кредит можна брати без значних ризиків.
Олена Єрмолова, вважає, що в разі завершення війни або хоча б зупинки активних бойових дій та відновлення економіки, частка непрацюючих кредитів не зростатиме.
«Банківський кредитний портфель є своєрідним індикатором загального стану країни — як економічного, так і політичного. Чим стабільніша ситуація в країні, тим менший відсоток проблемних позик. І якщо ми зможемо збудувати державу зі справедливими законами, які будуть виконуватися, то матимемо й ефективну економіку та доступні кредити, а люди будуть заможними», — підсумувала Олена Єрмолова.
