«Шанс стати професійним спортсменом»: як на Львівщині діють спортивні класи

Про те, як на Львівщині розвивається мережа спеціалізованих спортивних класів та які у цій сфері є виклики, для ІА Дивись.info поділився Роман Хім'як — директор департаменту спорту, молоді та туризму Львівської ОВА.

У чому суть спортивних класів

Зі слів Романа Хім'яка, ідея створення спеціалізованих спортивних класів на Львівщині виникла торік, коли голова Львівської ОВА Максим Козицький підписав Меморандум про співпрацю між Міністерством молоді та спорту України і Національним олімпійським комітетом України. Цей документ започаткував роботу над реалізацією проєкту «Шлях чемпіонів» на території Львівської області. Тож із початку минулого навчального року проєкт почали реалізовувати у двох громадах області — Стрийській та Пустомитівській.

Директор департменту розповідає, що спеціалізовані спортивні класи вже функціонують у кількох навчальних закладах області. У ліцеї «Просвіта» у Львові діє сім спортивних класів у десяти видах спорту. Вони розпочали роботу з 1 вересня 2025 року. У Пустомитівському ліцеї №1 відкрито один клас, де діти займаються волейболом та футболом. У Стрийській гімназії №10 управління освіти Стрийської міської ради також працює один спортивний клас з волейболу.

За словами Романа Хім’яка, на Львівщині з’явився і перший в Україні спеціалізований клас з рукопашного бою. Він функціонуватиме у Рихтицькому ліцеї Дрогобицької громади.

Як каже директор департаменту, упровадження мультиспортивного проєкту «Шлях чемпіонів» має створити передумови для відновлення системи олімпійського спортивного резерву. Окрім цього, його розглядають як інвестицію в повернення дітей і молоді в Україну.

За його словами, візія полягає у тому, що це забезпечує «розвиток фізичних, морально-етичних і вольових якостей дітей та молоді засобами фізичної культури і спорту, можливості молодого покоління самореалізуватися через активні заняття спортом, підготовку олімпійського спортивного резерву, упровадження ефективної моделі підготовки всебічно розвинених, висококваліфікованих спортсменів високого класу шляхом поетапного переходу від рухової активності до етапу підготовки до вищої спортивної майстерності у поєднанні з отриманням повноцінної середньої освіти, виховання фізично та морально сильного, дисциплінованого підростаючого покоління з високою патріотичною свідомістю, національною гідністю, готовністю до виконання громадянського й конституційного обов’язку щодо захисту національних інтересів України».

Роман Хім’як підкреслює, що такі класи створюють у співпраці з місцевими дитячо-юнацькими спортивними школами. «Учні таких класів мають подовжений день навчання, що лише сприятиме їхньому спортивному та особистісному розвитку. Школярі разом навчаються, збалансовано харчуються у межах навчального закладу, а далі — разом йдуть на тренування. І вже в ранньому віці у них формується відчуття команди, вольові якості, і звісно ж, покращується фізичний розвиток та збільшується бажання займатися спортом».

Щодо іноземного досвіду, то, зі слів фахівця, схожа практика є у поляків, але це більше муніципальні ініціативи і їх не регулюють на рівні міністерств.

Як навчають майбутніх спортсменів

Посадовець пояснює, що проєкт упроваджують в період, коли учні-спортсмени отримують загальну середню освіту. Ця ініціатива складається з трьох етапів: «1–4 класи — “Рухаємося весело”, 5–9 класи — “Тренуємося активно”, 10–12 класи — “Крок до Олімпу”».

«На першому етапі передбачено опанування технікою рухів, навчання діяти разом, формування звички активного здорового способу життя вже в ранньому віці. Саме тоді діти набувають упевненості й вольових якостей через спортивні ігри», — зазначає він.

Роман Хім’як розповідає, що етап «Рухаємося весело» охоплює початкову школу — 1–4 класи (6–10 років): «Це спорт для гри, де дитина зростає разом із руховою активністю. У дитячому віці гра — основний вид діяльності, засіб підготовки до життя та праці, а також ефективний засіб фізичного виховання. Спортивні ігри розвивають спритність, силу, швидкість, витривалість, удосконалюють морально-вольові якості — цілеспрямованість, колективізм, рішучість, сміливість, активність, дисципліну, взаємодопомогу, відчуття відповідальності».

За словами Романа Хім’яка, перший цикл початкової освіти (перший і другий роки навчання) є адаптаційно-ігровим: «Діти вивчають та покращують ігрові навички у некомандній програмі — ігри з м’ячем, стандартні рухи. Другий цикл початкової освіти (третій та четвертий роки навчання) — це основний етап. Учні починають вивчати технічні елементи різних видів спорту, відбувається робота над командною взаємодією, з’являється змагальна діяльність, у тому числі з підвидів виду спорту».

Фахівець додає, що організаційна форма першого етапу передбачає залучення дітей до ігрової діяльності насамперед на уроках фізичної культури.

«Паралельно в закладі освіти створюють спортивні гуртки та спортивні клуби для організації активностей у позаурочний час. Ефективність класних занять і позакласної роботи між собою тісно пов’язані. Розклад уроків та позакласних занять складають так, щоб діти щодня займалися руховою активністю через елементи ігрових видів спорту», — пояснює він.

«Методично правильно побудовані й цікаво проведені уроки повинні викликати інтерес до спорту, рухової активності і сприяти набуттю ігрових навичок. Спортивний інвентар для занять забезпечують загальноосвітня школа, спонсори та спортивні федерації. Заняття відбуватимуться в межах типової освітньої програми для 1–2 та 3–4 класів закладів загальної середньої освіти Міністерства освіти і науки України, з максимальним акцентом на ігрові види спорту», — зазначив Хім’як.

Він уточнює, що заняття проводять вчителі фізичної культури, керівник спортивного гуртка чи спортивного клубу. Також можливе залучення тренерів дитячо-юнацьких спортивних шкіл, що спеціалізуються на початковій підготовці, а також учнів старших класів спеціалізованих спортивних класів.

Роман Хім’як наголошує і на результативності першого етапу: «У багатьох дітей виявляється інтерес до спорту та бажання в подальшому розвивати свої спортивні навички. Зміцнюється імунітет, покращується фізичний стан, нормалізується сон, стимулюється робота серця, вдосконалюється опорно-рухова система та вестибулярний апарат. Діти стають упевненішими, набувають вольових якостей, вчаться дисципліні та взаємодії з однолітками, формують корисні звички на довгі роки. Такий підхід дозволяє побачити спортивні задатки дітей».

Другий етап проєкту, «Тренуємося активно», який охоплює 5–9 класи (10–15 років) — вже передбачає створення спеціалізованих спортивних класів.

«Для учнів, які виявляють інтерес до спорту та хочуть розвивати свої спортивні навички у поєднанні з середньою освітою, відкривають спеціалізований спортивний клас. Учні опановують навчальну освітню програму та паралельно програму конкретного виду спорту для дитячо-юнацьких спортивних шкіл», — зазначає Роман Хім'як.

Зі слів фахівця, у форматі спеціалізованих спортивних класів учні-спортсмени опановують спортивні знання та технічні вміння з конкретного виду спорту. Повноцінна освітня програма забезпечує отримання знань, які передбачає навчальна програма середньої школи. Спортивні заняття дають змогу виявити майбутню спеціалізацію обраного виду спорту та підвищувати функціональний потенціал спортсменів для поступового виконання тренувальних і змагальних навантажень.

Посадовець додає, що спеціалізований спортивний клас поєднує фізичний та інтелектуальний розвиток учнів. У межах оптимально організованого графіка та режиму дня навчання і тренування вони отримують спортивні знання, технічні уміння та класичну базу предметів загальноосвітньої програми.

Щодо організаційних форм функціонування таких класів, то, зі слів Романа Хім'яка: по-перше, це співпраця закладу загальної середньої освіти з дитячо-юнацькими спортивними школами чи спортивними клубами; по-друге, це співпраця із закладами позашкільної освіти, які мають спортивний або фізкультурно-спортивний напрям; і по-третє, це організація спеціалізованих класів за рахунок збільшення годин фізичної культури та проведення спортивних секцій у позаурочний час у закладах загальної середньої освіти.

Роман Хім’як наголошує й на результатах другого етапу: «Завдяки збільшеній кількості навчально-тренувальних занять діти стають більш фізично і технічно підготовленими, а також їх відбирають до складу національних збірних команд і команд професійних клубів конкурентноздатними. Вони отримують можливість перейти навчатися та спортивно удосконалюватися у заклади спеціалізованої освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання».

І насамкінець третій етап проєкту — «Крок до Олімпу», який охоплює 10–12 класи (15–18 років).

«Особливість цього етапу — швидше, вище, сильніше, впевненіше, прагнення спортивної перспективи. Учні-спортсмени переходять на наступний етап спортивної підготовки, обирають спортивну спеціалізацію, удосконалюються і включаються до збірних команд, команд майстрів тощо», — зазначає фахівець.

Зі слів директора департменту, в умовах спеціалізованого спортивного класу продовжується навчальна та тренувальна робота за сформованим режимом попереднього етапу. Організація систематичних тренувань у поєднанні з оптимально організованим навчальним процесом дозволяє забезпечити розвиток і спеціальних фізичних якостей, і підвищити фізичну працездатність за рахунок поступового збільшення обсягу тренувальних навантажень.

Рівень спортивної підготовленості на цьому етапі дозволяє включення до складу збірних команд та участь у змаганнях відповідного рівня. Під час тренувань враховують етапи та вимоги спортивної підготовки за програмою дитячо-юнацької спортивної школи з виду спорту.

Також, як каже Роман Хім'як, спортивні результати учнів стимулюють адміністрацію школи визначати профілюючі та факультативні предмети за освітньою галуззю знань «фізична культура і спорт».

«Заняття проводить тренерський склад закладу фізичної культури або закладу позашкільної освіти. Учні-спортсмени можуть бути залучені до підготовки під керівництвом тренерів елітних спортсменів та/або тренерів національних збірних команд, збірних команд області або міста та команд майстрів», — пояснює директор департменту.

«Учні вже демонструють спортивні результати, що засвідчує можливість спортивної кар’єри. Водночас вони отримують загальну профільну освіту. За результатами навчання випускникам спеціалізованого спортивного класу видають документ встановленого зразка для загальноосвітнього навчального закладу. Діти стають більш фізично і технічно підготовленими, набувають змагального досвіду і можуть потрапити до складу національних збірних команд та команд професійних клубів», — каже Роман Хім'як.

Як створюють спортивні класи

За словами директора департаменту, створення спеціалізованого спортивного класу ініціюють місцеві органи влади, батьки за бажанням учнів та адміністрація навчального закладу у співпраці із закладом фізичної культури чи позашкільної освіти.

Він пояснює, що між школою та спортивним закладом укладають угоду про організацію роботи. У ній передбачають спеціальний графік занять, поєднання уроків фізкультури з тренуваннями, залучення тренерів та вчителів фізичної культури, організацію гурткової та секційної роботи. Для цього можуть використовувати спортивні споруди обох установ.

«Особливість таких класів у тому, що навчання починається трохи пізніше, адже діти мають дворазові тренування», — зауважує Роман Хім’як. З його слів, керівництво школи за погодженням із педагогічною радою та батьками може змінювати графік тематичних атестацій.

Комплектування класів здійснюють за обраним видом спорту або кількома напрямами. У групі має бути від 5 до 30 учнів, і вони можуть переходити з різних шкіл за згодою батьків. Відбір кандидатів відбувається протягом року: тренери стежать за результатами дітей на уроках, секціях та змаганнях.

Заклади забезпечують безкоштовний доступ учнів до спортивних споруд та навчально-матеріальної бази. Водночас спортивне оснащення, форма й організація тренувального процесу покладаються на заклади фізичної культури та батьків — за домовленістю. «З уже існуючого досвіду, звісно що самі учні та їхні батьки також частково фінансують участь у змагання, придбання додаткового комплекту форми чи інвентарю індивідуально призначення», — додає Роман Хом'як.

Посадовець наголошує, що для зручності спортивна база має бути розташована неподалік школи. Харчування для учнів організоване на загальних підставах, а пільгові категорії мають право на безкоштовні обіди. Медичний контроль здійснюють працівники школи та спортивного диспансеру.

Для підтримки процесу можуть залучати й позабюджетні кошти. Учні, які показують високі спортивні результати й добре навчаються, за рішенням педагогічної ради можуть звільнятися від уроків для участі у зборах.

За словами Романа Хім’яка, діти мають право у будь-який момент перейти до звичайного класу на підставі заяви батьків. Водночас у разі систематичних пропусків занять їх можуть перевести у загальноосвітній клас цієї або іншої школи.

Фахівець наголошує і на викликах, які супроводжують цей процес: «Не кожна школа має кошти на харчування. Такі класи потребують додаткового фінансування. Відсутні чіткі дані щодо стабільного фінансування або ресурсного забезпечення для масштабування ініціативи».

Наразі, за словами фахівця, нові спортивні класи створювати не планують. Майбутні ініціативи залежать від бажання самих учнів та батьків.

Нагадаємо, що у Львові обрали найкращих спортсменів серпня.