Про національну пам'ять, Василя Кука та мотивацію: книжкові новинки вересня

ІА Дивись.info продовжує переглядати видавництва та складає добірки книжкових новинок місяця. У нашому списку можна знайти видання українських та іноземних авторів різних жанрів та тематик.

Володимир В'ятрович «Генерал Кук. Біографія покоління УПА»

Видавництво «Vivat»

«Генерал Кук. Біографія покоління УПА» — нова книжка від історика Володимира В'ятровича, який дослідив життя останнього командира Української повстанської армії. Автор працював з різними джерелами: мемуарами учасників визвольного руху, документами ОУН та УПА, раніше засекреченими архівами КГБ, щоденниками й листами. Крім того, Володимир В’ятрович особисто був знайомий із Василем Куком.

У виданні є архівні світлини, фото з медіа та приватних колекцій. Тут вперше розмістили копії деяких документів.

«В історії націоналіста Василя Кука, яку описав Володимир В'ятрович, цікаво все — і його підпільна боротьба проти поляків, і керівництво підпіллям ОУН на півдні та сході України, стосунки з Лебедем і Шухевичем, і те як він був головним командиром УПА, і те як він вижив у лабетах КҐБ і якою ціною. Книга дає гарну інтелектуальну поживу спраглим до історії і що важливо — не зловживає "бронзою" для портретів головного героя, його товаришів і чорною фарбою для недругів», — пише про книжку історик та журналіст Вахтанг Кіпіані.

Богдан Коломійчук «Хороші передчуття»

Видавництво Старого Лева

Богдан Коломійчук — сучасний письменник історичних та авантюрних романів, як-от: «Моцарт із Лемберга», «Експрес до Ґаліції», «300 миль на схід» тощо. Із початку повномасштабного вторгнення Росії до України служить у лавах ЗСУ.

У книжці «Хороші передчуття» міститься коротка проза автора (переважно есеї), яку він написав у період 2022–2025 років під час ­перебування у війську. Тексти містять особисті переживання та рефлексії на подій навколо під час війни.

«Біло-сірий донбаський степ і важке свинцеве небо над ним також нагадували мені фламандський пейзаж. Минуло рівно три роки, і за цей час моє життя перевернулося з ніг на голову. У степу виднілися поодинокі постаті військових...», — фрагмент з книжки «Хороші передчуття».

Віра Агеєва «Проти культурної амнезії. Есеї про національну пам'ять...»

Віхола

У цій книзі літературознавиця Віра Агеєва розповідає про те, яку роль відіграє пам'ять у формуванні національної ідентичності. Дослідниця на прикладі класичних та сучасних текстів зазначає, чому важливо зберігати колективну пам'ять та актуалізовувати її певні частини тепер.

У окремих розділах видання можна дізнатися про вітчизняну класику в просторі ідеологічного протистояння; де шукати пам'ять; радянську спадщину в українській національній пам'яті; війну та травму тощо.

«Битви за пам'ять не припинялися ніколи; вона пов'язана зі славою й владою, тож одні намагалися будь-що-будь зберегти свідчення про звитяги й звершення, увічнити імена, інші натомість знищували літописи, фальсифікували документи, аби всі забули про їхні нечестиві й гріховні вчинки», — уривок з книжки «Проти культурної амнезії. Есеї про національну пам'ять...».

«Другий вінок» (альманах феміністичної поезії)

Видавництво «Смолоскип»

У альманасі «Другий вінок» зібрали 100 поезій від 50 сучасних українських авторок. Тут є вірші: Вікторії Амеліної, Ії Ківи, Катерини Калитко, Катерини Міхаліцина, Любов Якимчук, Мар’яни Савки, Маріаннм Кіяновської, Оксани Забужко, Олени Герасим’юк, Юліани Лесняк, Юлії Мусаковської, Ярини Чорногуз та інших.

Упорядниці підкреслюють, книжка є історичним продовження видання «Перший вінок», який вийшов у 1887 року у Львові та став першим в Україні феміністичний альманах.

Упорядниці — Олена Павлова та Оля Новак.

у мене син і у неї син
у неї до війни було два
у мене завжди був один
і спробуй комусь іще поясни
що в неї і досі ще два сини
що той ясноокий не вмер, не зник
вона його родить щодня під крик
але крик жінки, не немовля
а хлопчик усе не кричить ніяк
хоча вона родить його щодня
він дивиться мовчки із темноти
так ніби благає їй помогти
але вона родить його сама
між нею і мною тепер пітьма
бо в мене син і у неї син
у неї до війни було два
а в мене завжди був один
і спробуй комусь іще поясни
що з нею на двох у нас три сини

(поетичний текст Вікторії Амеліної, який увійшов до збірки «Другий вінок»)

Віра Курико «Летиція Кур'ята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про свого батька»

Лабораторія

«Летиція Кур'ята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про свого батька» — новий роман від журналістки та репортажистки Віри Курико. У ньому авторка оповідає про Летицію Кур'яту — жінку, яка переживає самотність та має чимало історій про свого батька полковника — з XVII століття. У тексті вигадка переплітається з реальність, а також зображенні реалії, коли війна стала буденністю.

Книжка складається з десяти розділів зі символічними назвами: сім брехень, однієї казки та дві правди Летиції Кур'яти. Текст містить елементи магічного реалізму, комічного, поетичних алюзій та автобіографічні історії.

«Сьогодні вони поквитаються із загарбниками та зрадниками. На протилежному боці поля московський князь уважно так само, утім стурбоване лице і навіть стурбовані лікті, що їх безперестанку мацав та чухав, тримаючи в пам'яті головну задачу: не заграватися, й упевнено та швидко програти битву не більш як через шістнадцять хвилин», — уривок з роману «Летиція Кур'ята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про свого батька».

Мольєр «Тартюф, або Облудник Мольєр»

#книголав

«Тартюф, або Облудник Мольєр» — п'єса французького письменника Мольєра, яка не втрачає своєї актуальності від 1664 року (тоді її написав автор). У творі оповідається про Тартюфа — на перший погляд скромного, інтелігентного та шляхетного чоловіка, який дотримується високих цінностей та не цікавиться матеріальним збагаченням. Він потрапляє в будинок Оргона, де господар будинку довіряє своєму гостю. Однак згодом Тартюф показу своє «справжнє обличчя», яке ховає за маскою доброчесності.

«Ви помиляєтесь, я не філософ, ні;
Науки всі й знання не залягли в мені,
Проте ж хоч дещицю я, може, добре знаю
І правду від брехні запевно відрізняю...»

(уривок з твору «Тартюф, або Облудник Мольєр»).

Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я»

Видавництво «апріорі»

«Кайдашева сім’я» — текст українського класика Івана-Нечуя Левицького, який відомий кожному ще зі школи. Автори написав цю повість ще в 1878 року, а вперше її надрукували в 1879 році у львівському журналі «Правда». Відтоді твір перечитують, інтерпретують та продовжують знаходити актуальні сенси.

У сюжеті літературного твору — село Семигори, де мешкають Омелько Кайдаш з дружиною Марусею разом з двома синами — Карпом і Лавріном. Життя сім'ї істотно змінюється, коли сини одружуються. Тоді в домі вирують постійні сварки.

«Сонце почало повертать на вечірній круг. Кайдашиха вийшла з хати і прикрила очі долонею.Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем. Маруся Кайдашиха замолоду довго служила в дворі, у пана, куди її взяли дівкою», — уривок з твору.

«Повернутись у стрій. 12 принципів воїна, щоб відновити та перелаштувати своє життя» Тревіс Міллз

Наш Формат

Тревіс Міллз — колишній сержант армії США. Під час служби в Афганістані військовий втратив частини рук і ніг. Опісля він став мотиваційним оратором та письменником.

У своїй книзі Тревіс Міллз розповідає про власний шлях, як йому вдалося повернутися до цивільного життя після важкої травми. Автор ділиться мотиваційними порадами зі саморозвитку. Крім того, тут містяться історії інших людей, які пережили переломні події та знайшли сили рухатися далі.

«У кожного з нас є момент, який ми ніколи не забудемо, — момент, який повністю змінює траєкторію нашого життя», — йдеться у вступі до книги «Повернутись у стрій. 12 принципів воїна, щоб відновити та перелаштувати своє життя».

Попередні добірки книжок (новинки серпня)

Минулого разу ми розповідали про добірку новинок від українських видавництв у серпні. Туди увійшли такі видання, як-от:

• Артур Дронь «Гемінґвей нічого не знає».
• Ірина Вільде «Химерне серце. Новелі».
• Кей Ді Олден «Дешифрувальниця: жінка, яка змінила хід подій».
• Радомир Мокрик «Культурна колонізація. Cтрах, приниження та опір України в радянській імперії».
• Норман Діксон «Психологія військової некомпетентності».
• Степан Шухевич «Спомини з Української Галицької Армії».
• Андрій Любка «Вечір у Стамбулі».

Подивитися попередні добірки можна тут.