Які нові туристичні маршрути з'явились на Львівщині

Про це ІА Дивись.info розповів Роман Хім'як — директор департаменту спорту, молоді та туризму обласної військової адміністрації.

Які нові маршрути з'явились цьогоріч

Роман Хім'як розповідає, що серед нових туристичних шляхів на Львівщині цього року варто виокремити кілька.

За його словами, маршрут №15 «Верхами Верховинського Вододільного хребта» має протяжність понад 40 км. Він стартує у селі Сянки й простягається хребтом до гори Пікуй. «На початку вересня в межах проєкту “Терапія мандрами” відбувся GorganyКЕМП — дводенний похід частиною цього шляху. Учасники мали змогу переконатися в мальовничих особливостях цієї місцевості», — зазначив він.

Верховинський вододільний хребет — частина головного Карпатського вододілу, яким пролягає адміністративний кордон між Закарпаттям і Львівщиною. Він тягнеться від Ужоцького перевалу, майже на кордоні з Польщею, до гори Пікуй — найвищої вершини Львівської області.

Директор департаменту згадує, що саме тут ветеран Богдан Логай, який два роки тому втратив ногу під час боїв біля Торецька, здійснив 30-кілометровий похід на протезі. Разом із ним маршрут подолали близько двох десятків людей — ветерани та військові 80-ї десантно-штурмової бригади, 24-ї механізованої бригади імені короля Данила, 95-ї десантно-штурмової Поліської бригади, 157-ї механізованої бригади, а також їхні рідні.

Роман Хім’як зазначає, що кожен із нових маршрутів на Львівщині має власну особливість. Наприклад, туристичний шлях «Верхами Верховинського вододільного хребта» приваблює не лише мальовничими гірськими краєвидами, а й облаштованою інфраструктурою. Тут встановлені навігаційні знаки, туристичні меблі та фоторамки. На місці, де колись діяв популярний прихисток, розміщено стенд із його зображенням та короткою довідкою. Прихисток збудувало польське спортивно-туристичним товариство PTN і відкрило у 1935 році. Будівля мала великий попит серед туристів, однак під час Другої світової війни була зруйнована.

Ще один новий маршрут — №506 «Трускавець — Орів» завдовжки близько 15 км. Зі слів Романа Хім'яка, собливістю цього шляху є вітрова електростанція, яку можна побачити дорогою.

Цей маршрут відкрили в околицях бальнеологічного курорту Трускавець. Шлях прокладений карпатським низькогір’ям і має стати частиною програми фізичної та ментальної реабілітації для військових, ветеранів та відпочивальників, які приїжджають на оздоровлення у Трускавецьку громаду.

Як вже згадував директор департаменту, атракцією маршруту є вітрова електростанція між селами Орів та Зимівки — найбільша та найпотужніша в Карпатах. Дев’ять сучасних вітряків виробляють електроенергію й водночас стають популярною фотолокацією. Звідси відкривається краєвид на Трускавець, Стебник, Дрогобич та навколишні населені пункти.

Також промарковано шлях «Стежками героїв» (№4906) на Золочівщині. Його довжина понад 10 км, а сам маршрут, як каже Роман Хім'к, має історико-патріотичне значення — знайомить із минулим повстанського руху. Тут можна оглянути краєвиди Подільської височини та пасма Вороняки, відвідати відновлені криївки, могили повстанців і джерела питної води.

Зокрема, здовж маршруту є багато різноманітних природних та рукотворних об’єктів, зокрема Хресна дорога в селі Вороняки, з верхньої частини якої відкриваються краєвиди міста Золочів та його околиць.

Роман Хім’як додає, що варто згадати й історико-краєзнавчий маршрут «Стежками Степана Бандери», який створили на території Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького. «Корпус цього університету, де навчався Бандера, був пошкоджений російськими дронами 1 січня 2024 року. Маршрут включено до Єдиного маршруту місцями пам’яті, який реалізується в межах “Політики Героїв” Плану внутрішньої стійкості Президента України. Єдиний маршрут формують за ініціативи Міністерства розвитку громад та територій України спільно з Державним агентством розвитку туризму та обласними військовими адміністраціями», — пояснює він.

Туристичний маршрут завдовжки 2,5 кілометра облаштували для пішоходів і велосипедистів. Подолати його можна також на спеціальному транспортному засобі — «бандеромобілі». Шлях передбачає 16 зупинок, а його концепцію розробили фахівці кафедри туризму Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького.

Чи мають вже маршрути попит

За словами Романа Хім’яка, найбільший інтерес туристів нині є до шляху «Верхами Верховинського Вододільного хребта». Він приваблює тих, хто полюбляє походи й трекінг, насамперед завдяки мальовничим краєвидам і віддаленості від масових туристичних зон. Натомість маршрут «Трускавець — Орів», за його оцінкою, має потенціал серед охочих до коротших прогулянок, поєднаних із відвідинами техногенних та інженерних об’єктів, зокрема вітрової електростанції.

Окремо директор репартменту наголошує, що серед давніше промаркованих шляхів найбільший попит мають маршрути на території національного природного парку «Сколівські Бескиди». Найвідомішим із них залишається підйом на гору Парашка. Поблизу вершини облаштовано «Прихисток ТТ» (місце, де можуть перепочити мандрівники), який символізує пам’ять про активного мандрівника та пластуна куреня «Чорноморці» імені Святого Миколая Тараса Гаврилишина, загиблого у листопаді 2022 року.

До слова, в серпні цього року найпопулярнішою локацією серез туристів став саме музей Національний природний парк «Сколівські Бескиди». За минулий місяць цю локацію відвідали загалом 164 тисячі осіб.

В зоні діяльності парку є цікаві туристичні об’єкти історико-культурного значення. Зокрема, три пам'ятки національного значення (місто-фортеця «Тустань», храм Святого Великомученика Пантелеймона, 1597 року, храм Пресвятої Трійці ПЦУ, 1824 року), десять пам'яток архітектури місцевого значення, вісім пам'яток історії та культури, пам'ятка садово-паркового мистецтва.

Крім того, туристичні об’єкти природничого значення вершини гір: вищезгадана Парашка (1268 м.), Лопата, Кудрявець, Високий Верх, Зелемінь, Дмитрівка. Водоспади: на річці Кам'янка, Гуркало, Сопітський водоспад, 27 джерел природної мінеральної води, Карпатські полонини, криволісся, старовікові ліси ,рідкісна флора і фауна Бескидів.

Також, зі слів Романа Хім'яка, популярними є й інші маршрути парку — до Кам’янецького водоспаду та озера Журавлиного, до водоспаду Гуркало, на гору Лопата та низки інших локацій. За підрахунками, НПП «Сколівські Бескиди» залишається лідером за кількістю відвідувачів серед туристичних місць Львівщини: лише за перші вісім місяців 2025 року його відвідали близько 210 тисяч осіб.

Щодо авдиторії, то, як зазначив директор департаменту, через війну активніше розвивається внутрішній туризм. Українці шукають безпечні та доступні можливості для відпочинку й відновлення всередині країни. Натомість кількість іноземних відвідувачів значно зменшилася порівняно з попередніми роками. Водночас, за його словами, область готується до поступового їхнього повернення завдяки розвитку туристичної інфраструктури та промоційних ініціатив.

Як долучитися до маршрутів

За словами Романа Хім’яка, туристичні шляхи на Львівщині доступні як для самостійних мандрівок, так і для проходження у складі організованих груп із гідом. Вибір формату залежить від досвіду та вподобань туристів. Водночас, якщо маршрут пролягає гірською місцевістю, мандрівники зобов’язані повідомляти про свій вихід відповідні служби, передусім гірських рятувальників. Це, наголошує він, стандартна практика, що дозволяє убезпечити туристів та забезпечити оперативну допомогу у разі надзвичайних ситуацій.

Щодо перспектив на майбутнє, департамент спорту, молоді та туризму, за словами Хім’яка, відкритий до пропозицій від громад і представників туристичного бізнесу щодо створення нових маршрутів у 2026 році.

Нагадаємо, які ферми Львівщини варто відвідати.