Як працюватиме роздільний збір відходів у Львові та яке майбутнє у сміттєвих полігонів області
На Львівщині продовжують реформувати систему управління відходами, проте є низка проблем, які гальмують цей процес.
Про те, як у Львові та в області впроваджують нововведення у сфері управління відходами, у межах форуму ReThink Waste у Львові розповіли заступниця директора департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації Ганна Башта; в.о. начальника управління екології та природних ресурсів Львівської міської ради Галина Микітчак; директор ЛКП «Адміністратор послуги з управління побутовими відходами» Петро Кінаш.
Журналістка ІА Дивись.info розповідає основне зі слів спікерів.
Як оновилось законодавство у галузі управління відходами
Ганна Башта розповіла, що цього року на Львівщині розпочали розробку регіонального плану управління відходами на наступні десять років.
«На сьогодні проєкт розроблений, проходить процедуру стратегічної екологічної оцінки. Після цього документ направлять на погодження Міністерству економіки та Міністерству розвитку громад та територій», — зазначила посадовиця.
За її словами, регіональний план охоплює всі види відходів, що утворюються, які обробляють або транспортують на території області. Зокрема, щодо побутових відходів у межах вимог законодавства сформовано шість кластерів управління, а сьомий планують створити після запуску сміттєпереробного заводу у Львівській міській територіальній громаді.
«Кожен кластер передбачає один регіональний полігон побутових відходів. До нього обов’язково під’єднуємо об’єкти інфраструктури — сміттєсортувальні лінії та сміттєперевантажувальні станції», — пояснила Ганна Башта.
Під час визначення місць розташування полігонів, за її словами, першочергово враховували наявні об’єкти, щоб мінімізувати витрати та забезпечити ефективне використання вже чинних територій:
«Ми брали до уваги діючі регіональні полігони, на яких уже здійснюють захоронення побутових відходів. Це дозволить рекультивувати заповнені карти, частково закрити їх і далі використовувати ті, що ще придатні до експлуатації. Таким чином економіка працює, і підприємства не залишаються наодинці із нагромадженими відходами. Ми опрацьовували, щоб у кожному кластері був один регіональний полігон, який має відповідати чинним екологічним нормам. Його площа повинна становити не менше 10 гектарів або мати можливість розширення. Також він не може розташовуватися в межах смарагдової мережі чи природоохоронних об’єктів», — зазначила Ганна Башта.
В області вже діють кілька сортувальних ліній, однак, зазначила посадовиця, для роботи кластерів їх необхідно дооснастити або закупити нові. У тих громадах, де логістика може впливати на тариф, планують створення додаткових перевантажувальних станцій.
«Ми орієнтувалися і на досвід приватних підприємств, які вже мають такі станції, — додала вона. — Там, де є потреба, плануємо облаштовувати нові».
Окрему увагу під час розробки плану приділили ресурсоцінним відходам. За словами Ганни Башти, обговорення відбувались спільно з громадами та підприємцями, які займаються транспортуванням, переробкою і повторним використанням вторинної сировини.
«Ми працюємо з підприємствами, яким цікаво брати ресурсоцінні відходи — не лише папір, скло, пластик чи метал, а й фракції, які після сортування зазвичай мали би потрапити на полігон. Таку сировину можна використовувати як RDF-паливо для термічного оброблення», — зазначила посадовиця.
«У нас діє низка підприємств, серед них є і релоковані, яким цікаво збирати сировину в області та переробляти її. Водночас потужностей для роботи з іншими видами відходів — мастилами, шинами, пластиком — поки недостатньо», — зазначила вона.
Посадовиця також повідомила, що область веде перемовини з підприємствами з сусідніх регіонів для налагодження співпраці у сфері збору та переробки вторинної сировини.
Окрім побутових, у плані передбачено заходи щодо управління іншими видами відходів. Під час роботи над документом фахівці зіткнулися з тим, що чинний рамковий закон про управління відходами потребує галузевих уточнень і додаткових нормативно-правових актів.
«Йдеться, зокрема, про відходи добувної промисловості, біовідходи, відходи сільського господарства, медичні відходи, а також будівництва та знесення. Є прогалини й у законодавстві щодо транспорту, мастил і олив — чинні порядки не виконують своїх функцій і потребують доопрацювання», — розповіла Ганна Башта.
Екологиня також наголосила на необхідності фінансової підтримки для реалізації запланованих заходів у межах регіонального плану управління відходами.
«Є розроблений план і програма, яка передбачає виконання великої кількості заходів. Але для їхньої реалізації потрібна фінансова підтримка», — підкреслила вона.
З її слів, Львівщина вже співпрацює з підприємцями, які готові інвестувати у сферу управління відходами. Водночас навіть за наявності коштів обласного й місцевих бюджетів, без державної підтримки реалізувати масштабні інфраструктурні проєкти буде неможливо.
Ганна Башта також звернула увагу на проблему розподілу коштів від екологічного податку. Частина цього податку спрямовується у державний, обласний та місцеві бюджети, однак, за її словами, не всі ці кошти повертаються на потреби галузі управління відходами.
«Було б доцільно розглянути можливість, щоб частина коштів, які надходять від сплати екологічного податку, поверталася саме на управління відходами. Зараз цей податок переважно спрямовується на фінансування заходів із відновлення гідрологічного режиму водних ресурсів та запобігання їх забрудненню. Дуже велике прохання — передбачити окрему бюджетну стрічку на фінансування заходів у сфері управління всіма видами відходів», — підкреслила вона.
Окрім того, посадовиця нагадала, що чинна постанова Кабінету Міністрів №1147, ухвалена ще у 1996 році, потребує оновлення.
«Саме за цією постановою можливе фінансування з природоохоронних фондів, що формуються від сплати екологічного податку. Однак частина заходів, передбачених нашим регіональним планом, не включена до цього документа. Тому навіть маючи обласний чи місцевий екологічний фонд, ми не можемо профінансувати всі заплановані дії», — пояснила Ганна Башта.
Вона наголосила, що зміни до цієї постанови є необхідними для забезпечення реального виконання регіональних планів управління відходами на місцях.
Яка ситуація з управління відходами у Львові
Галина Микітчак зазначила, що розроблення місцевих планів управління відходами розпочнеться після затвердження обласного документа.
Посадовиця нагадала, що кілька років тому громади брали участь у підготовці схем санітарного очищення, коли такі документи ще були чинними, і саме тоді виявили одну з головних проблем — нестачу достовірних даних у сфері управління відходами.
«Ми зіткнулися з тим, що потрібно дуже ретельно зібрати і перевірити всю інформацію. Тому зараз працюємо над тим, щоб якісно наповнити місцевий план управління відходами. Адже правильний план може бути сформований лише на основі достовірної і якісної інформації», — наголосила Галина Микітчак.
Посадовиця також розповіла про діяльність управління екології у сфері поводження з відходами. У структурі департаменту природних ресурсів діє комунальне підприємство ДП «Боднарівка», яке займається підготовкою до утилізації небезпечних відходів — зокрема, ртутовмісних ламп, термометрів і батарейок.
«Зараз на підприємстві накопичено вже 70 тонн батарейок. Ми стикаємося з труднощами у їхньому транспортуванні за кордон, адже є певні неузгодженості в законодавстві. Польська сторона вимагає погодження від нашого міністерства, а наше — від польської сторони. І ми вже кілька років працюємо над тим, щоб це питання зрушити з місця», — пояснила екологиня.
Вона підкреслила, що навіть якщо поки немає змоги передати батарейки на утилізацію, їх потрібно продовжувати збирати. «Кожна батарейка, яка не потрапила на полігон, — це вже внесок у збереження довкілля. Ми подали заявку на проєкт LIFE щодо будівництва лінії сортування батарейок. Це дозволить відокремлювати менш небезпечні елементи, правильно їх пакувати й полегшить транспортування. Це те, над чим ми працюємо і до чого прагнемо», — розповіла вона.
Галина Микітчак зауважила, що навіть якщо не вдасться реалізувати проєкт LIFE, вона сподівається, що сортувальну лінію для батарейок вдасться збудувати за кошти екологічних фондів — обласного, державного чи міського.
«В Україні сьогодні немає потужностей для утилізації батарейок і навіть можливості для їх сортування. Тому створення такої лінії — це надзвичайно важливий етап у сфері управління небезпечними відходами», — наголосила вона.
Водночас, за її словами, батарейки — лише невелика частка всіх небезпечних відходів, і потрібно активніше залучати бізнес до роботи у цій сфері. «Можливо, об’єднання економічної та екологічної складових у міністерстві допоможе залучити підприємців, які мають бажання та можливості працювати з управлінням і утилізацією відходів. Ми бачимо, що за останній рік зросла кількість таких ініціатив», — зазначила Галина Микітчак.
Вона також наголосила, що з екологічного фонду міста фінансують чимало заходів, пов’язаних із управлінням відходами. «Якщо ми матимемо більше коштів, зможемо підтримувати ще більше проєктів у цій сфері, зокрема екологічну освіту, виховання та інші ініціативи, які мають опосередкований, але надзвичайно важливий вплив», — зазначила вона.
Як у місті діятиме роздільний збір сміття
За словами Петра Кінаша, коли у Львові починали вибудовувати систему, то насамперед прагнули зрозуміти, з чого саме почати і як скласти цілісну картину. «Розуміючи, як це працює в ритейлі в Європі, ми бачили, що основою є роздільний збір відходів. Саме створення цінності роздільного збору й застосування принципу “утворювач платить” — це ключові речі, з яких треба починати будь-яку систему управління відходами», — пояснив він.
Кінаш додав, що в Україні вже є багато хороших практик, зокрема у Луцьку та Хмельницькому.
Розповідаючи про досвід Львова, він зауважив, що після визначення основних пріоритетів і цілей місто ухвалило нову, третю схему роздільного збору відходів. «Це рішення під час сесії ухвалили на підставі методології, розробленої відповідно до морфології відходів у 2023–2024 роках. Це перший і найважливіший крок для всіх громад України — легалізувати роздільний збір», — підкреслив Петро Кінаш.
Другим важливим етапом, за його словами, стало адаптування правил благоустрою до вимог нового Закону України «Про управління відходами». «Фактично, ми розклали все по поличках і чітко визначили, що споживачі мають обов’язок сортувати відходи. Це закріплено у статтях 11, 13 та 31 закону. І це — основа, на якій будується вся муніципальна система управління відходами», — пояснив він.
За словами Петра Кінаша, до цього довелося пройти чималий шлях консультацій. «Ми неодноразово зверталися до Міністерства за роз’ясненнями — понад двадцять звернень по різних “вузьких місцях” закону про управління відходами. І з їхньою підтримкою ми знайшли механізм. Тепер ми розуміємо, як включати всі об’єкти і суб’єкти в систему. Протягом 2024 року ми розробили й затвердили норми для всіх джерел утворення і всіх видів відходів. Це — фундамент, щоб потім можна було зайти в тариф із усіма видами відходів, які ви визначите ще на першому етапі — у схемі методології роздільного збору», — наголосив Петро Кінаш.
Він підкреслив, що вся система тримається на чотирьох базових кроках:
- затвердження схеми роздільного збору,
- адаптація правил благоустрою до нового закону,
- встановлення норм для утворювачів,
- реалізація принципу «утворювач платить».
«Коли з’явиться цінність, коли утворювач реально платитиме за свої відходи — тоді система почне будуватися сама. Ви знайдете ресурс. Всі питають: “Звідки взяти гроші, щоб збудувати систему?” А відповідь проста — принцип “утворювач платить”», — пояснив Петро Кінаш.
«Наступним важливим питанням ми визначили систему контролю. Ми розуміли, що європейські муніципалітети працюють лише на основі автоматизації всіх процесів, і контроль — це ключовий елемент», — зауважив він.
«Ми вже розробили технічне програмне забезпечення, яке дозволяє повністю бачити онлайн усю систему управління відходами на всіх етапах. У нас створюється центральна диспетчерська, яка в будь-який момент зможе витягнути дашборди, відстежувати ключові показники і ставити цілі по районах чи по видах відходів. Це не просто контроль — це управління в реальному часі», — розповів Петро Кінаш.
«Отже, головне — це кроки зі створення цінності. І друге — думати, як автоматизувати систему, щоб залучати мінімум ресурсів. Саме так побудовані сучасні муніципальні системи у світі», — підсумував фахівець.
Більше про особливості сортування сміття у Львові — у нашому подкасті нижче:
