Сортування сміття у Львові: чи дійсно це працює та куди відвозять відходи
У Львові лише близько 6% мешканців сортують сміття, хоча місто вже п’ять років реалізує систему роздільного збору пластику, скла, біологічних відходів та паперу.
Про це у подкасті «Слухай місто» на ютуб-каналі ІА Дивись.info розповіли депутатка Львівської міськради, заступниця директора ЛКП «Адміністратор послуги з управління побутовими відходами» Ольга Посипанко та заступник директора з комерційних питань «Грінера Україна» Тарас Колодій.
Скільки у Львові сортують сміття
У Львові наразі сортують близько 6% відходів, проте місто ставить перед собою мету — підняти цей показник до 20%. .
Ольга Посипанко пояснює, що у місті чинне сортування чотирьох основних видів відходів: пластику, скла, біологічних (харчових) та змішаних. Такий формат обрали після проведення морфологічного аналізу — дослідження складу сміття, яке дало змогу визначити, які матеріали продукуються у найбільшій кількості та можуть бути ефективно перероблені.
Папір місто не забирає окремо — його збирають так звані «соціальні сортувальники». Фахівчиня називає це позитивним рішенням: «Це люди, які, насправді, для мене — гарна річ. Вони собі просто десь трошки допомагають і місту. Особисто на моєму майданчику чистота і порядок з картоном, з папером — проблем жодних».
Посадовиця також зауважує, що Львів обрав саме ці фракції відходів відповідно до вимог законодавства. «Законодавець сказав кожному місту: оберіть свій формат. Тобто потрібно визначити, які чотири види ви будете збирати — скло, пластик, біовідходи, змішані. І ми це зробили», — зазначає Ольга Посипанко.
«Чому сортувати? Бо це можливість переробляти, і це, власне, те, що наближає нас до європейськості. Переробка — це можливість менше захоронити і зменшити вплив на довкілля», — пояснює Ольга Посипанко.
Вона зазначає, що виконання екологічних вимог є частиною підготовки до інтеграції України в Євросоюз.
«Європа сказала: ось перелік по кожній галузі того, що ви маєте виконати. І європейське законодавство в частині екології є найскладніше з точки зору її реалізації — щодо спалювання, захоронень, переробки», — додає вона.
Особливу увагу у Львові приділяють сортуванню біовідходів.
«Кисень розкладає біологічні рештки на такі частки, які аеробні, дозволяє зробити їх безпечними, переробити в компост, в органіку, яка не шкодитиме довкіллю», — пояснює фахівчиня.
Вона додає, що якщо органічні відходи потрапляють на звалища у великих об’ємах без доступу повітря, вони утворюють метан — потужний парниковий газ.
«За науковими підрахунками, в місті Львові більше 40% всіх відходів — це органіка. І саме тому весь світ бореться з її надлишком, щоб зменшити парникові гази», — каже вона.
Для цього у Львові працює міська компостувальна станція. «Вже 5 років перевізники привозять туди нашу органіку з коричневих контейнерів, без поліетиленових пакетів, і станція переробляє їх на компост — кавунові шкірки, очистки з картоплі та яєць і все решта», — розповідає вона. Станція розташована на вулиці Пластовій і належить ЛКП «Зелене місто».
Посипанко підкреслює, що сортування відходів — це не лише естетика або додаткові клопоти: «Це про екологію, про наше здоров’я, бо ми цим дихаємо, про майбутнє наших дітей і про європейський підхід до сучасного життя. І саме тому сортування важливе і необхідне».
Вона також зазначає, що комунікаційні проєкти спрямовані на те, щоб спонукати різні категорії людей до сортування: «Можна впливати різними способами, але головне — зрозуміти, що це небезпечно і це потрібно. Це по суті для нашого здоров’я і безпеки міста».
Чи справді все сміття скидають в одну машину
Тарас Колодій запевняє, що у Львові сортування відходів організоване так, що різні типи сміття збирають різні машини.
«Часто до нас надходять запитання від мешканців: бачили, що сміттєвоз приїхав і скинув усе в одну машину. Насправді це не так», — пояснює він. За його словами, для уникнення таких непорозумінь у компанії розробили спеціальне маркування: на компакторах сміттєвозів є наліпка «збір вторсировини», яка позначає, що машина збирає відсортовані відходи.
Тарас Колодій уточнює, як працює система: «Коли сміттєвоз збирає, наприклад, скло у певному районі, він під’їжджає до контейнера, промаркованого як “скло”. Якщо там відсортованого скла лише 5%, а решта — побутові відходи, ми робимо фотофіксацію і залишаємо контейнер. Наступного дня екіпаж приїжджає і забирає його, а фото відправляємо клієнту».
За словами фахівця, клієнт у свою чергу поширює цю інформацію через внутрішні канали — вайбер чи телеграм групи ОСББ чи ЖБК. Компанія також публікує такі пояснення на сторінках у Facebook, аби розвіяти міфи про те, що відсортоване сміття змішується під час збору.
«Роз’їхалися різні машини — забрали сміття. Далі воно потрапляє за призначенням залежно від типу відходів», — зазначає він. Тарас Колодій підкреслює, що пластик, наприклад, у Львові не переробляють самостійно: «Пластик ми здаємо в Нововолинськ. Є компанія, яка його забирає, далі сортує і продає».
«Це ж бізнес. Це так звані зараз об’єкти оброблення. Скло, пластик… На жаль, у Львові зараз немає таких підприємств», — пояснює Ольга Посипанко. За її словами, можливо, з часом такі підприємства з’являться, адже на ринку формується попит, а отже має з’явитися і пропозиція.
Щодо скла, у місті працює співпраця з компанією у Рівному. «Скло ми здаємо в рівненську компанію. Вони його там відсортовують по кольорах, бо в контейнерах зазвичай міксоване скло. Те, що не придатне до сортування, стає склобоєм. Його переробляють і подрібнюють, а далі передають на заводи, де виготовляють нові пляшки», — розповідає фахівчиня.
Біологічні відходи, за її словами, потрапляють на міську компостувальну станцію на вулиці Пластовій. «Ми всередині збираємо кожну вулицю, кожних чотири дні органіку окремим сміттєвозом. Контейнери завантажуємо в сміттєвоз і веземо на станцію компостування. Але, на жаль, не завжди в контейнерах лише органіка. Часто є пакети, які працівники на Пластовій вручну перебирають», — пояснює Ольга Посипанко.
Вона додає, що цей процес є трудомістким: «Це доволі затратна, важка праця, але ми інформуємо людей і розробили окремі наліпки на кришках контейнерів, щоб викидати органіку без пакетів».
Щодо змішаних відходів, вони потрапляють на перевантажувальні станції і далі їх перевозять на полігон.
Як правильно сортувати сміття
Тарас Колодій поснює, що у Львові існують типові помилки при сортуванні пластику: «Є різний пластик: харчовий, побутової хімії і так далі. Дуже часто люди викидають у контейнер для пластику та паперу металеві банки, повністю вмащені фарбою, промаслений папір, упаковки з-під масла або забруднені пляшки».
Він наголошує, що банки та пляшки мають бути чистими. «Пляшку з-під молока потрібно змити, перш ніж викидати. Корки пластикові ми складаємо до пластику, а паперові — до паперу. Тетрапак — це вторсировина, чистий тетрапак можна сміливо викидати у спеціальний контейнер», — каже він.
Фахівець також наголошує на правилах щодо побутової хімії: «Каністри від побутової хімії теж пластик, але їх обов’язково миють перед тим, як викидати. Якщо залишки хімії є, їх не можна змішувати з іншим пластиком».
Тарас Колодій наводить приклад з життя: «Був випадок на вулиці Федоровича 20. Контейнер для скла забили домашніми консерваціями разом із кришками. Люди не уявляють, як відбувається процес сортування на станції». За його словами, такі помилки значно ускладнюють роботу працівників і переробку відходів.
Він також зазначає проблему з кадрами: «З працівниками постійно недобір. На початку повномасштабного вторгнення був колосальний брак працівників, зараз бронювання близько 70%. Але робота складна, і люди інколи змінюють місце, бо не витримують», — пояснює Тарас Колодій.
При цьому він підкреслює, що робота з людьми буває важкою: «Бували випадки, коли пакети кидали на голову працівникам, ображали їх, навіть жбурляли пляшками. На деяких адресах регулярно кидали обгризки фруктів».
У Львові також трапляються небезпечні випадки під час сортування та збору відходів. «Був випадок із кислотою: вона пошкодила машину, спецодяг працівників і навіть спричинила маленький опік», — розповідає фахівець. Також він згадує інцидент із павербанком, який вибухнув у сміттєвозі під час стискання відходів у компакторі.
За словами Тараса Колодія, такі предмети не можна викидати у звичайні контейнери. «Павербанки потрібно віддавати на екобус — туди ж, де збирають батарейки. Є графік місць, де екобус працює, — додає він.
Він також пояснює правила утилізації великогабаритних та будівельних відходів. «Меблі належать до класу великогабаритних відходів. Це окрема послуга, яку мешканці можуть замовляти. Будівельні відходи після ремонту також вивозяться окремо», — каже Тарас Колодій.
Щодо старої техніки та будівельних матеріалів, він уточнює: «На вулицях Вроцького та Жовківській є центри збору великогабаритних та будівельних відходів. Там можна здати стару поламану техніку. Ці центри належать нашому комунальному Львівспецкомунтранс».
«І, на жаль, не так багато свідомих людей туди привозять — телевізори, холодильники, дивани», — каже Ольга Посипанко. Вона наголошує, що частина мешканців намагається уникнути офіційної послуги й просто виносить великогабарит на майданчик увечері, через що утворюються гори сміття, які змушені прибирати перевізники.
Фахівчиня пояснює, що це — насамперед питання культури й відповідальності: «Якщо в тебе ремонт — будь добра, заплати за машину, вивези. У всьому світі так роблять». Зокрема, ці послуги коштують не дорого.
«Я думаю, тут би була дієва система штрафів — тоді би дисциплінувало людей», — говорить вона про можливі інструменти впливу. Водночас Ольга Посипанко нагадує, що адміністративні механізми вже передбачені: зміни до правил благоустрою й відповідні санкції є в міських документах і Кодексі.
Вона підкреслює фінансовий аспект для ОСББ: «Коли ОСББ має окремі контейнери для роздільного сортування — пластик, папір, метал — їх вивезення відбувається безкоштовно. Але якщо контейнер забруднений, його вивозять як змішані відходи — і це створює додаткові витрати для ОСББ».
Ольга Посипанко звертає увагу на зміну підходів у законодавстві: «Ми відходимо від совкового принципу, коли ніхто ні за що не відповідав. Утворювач утворив — платить, несе відповідальність». Вона наголошує, що нові норми мають прищепити розуміння відповідальності для мешканців і бізнесу.
Про проблему несумлінного бізнесу вона каже так: «Деякі бізнеси дозволяють собі не укладати договір, мовляв, в мене немає відходів — я спалюю чи вивозю самостійно». Фахівчиня називає це «надзвичайно серйозною проблемою», яка потребує контролю й застосування законних заходів.
А більше про сміттєві полігони спікери розповідають у нашому подкасті:
