Чим небезпечний інсульт та як його попередити — львівська неврологиня

Про особливості інсульту та чи ця хвороба «молодшає», для ІА Дивись.info розповіла Оксана Пуцило — завідувачка неврологічного відділення лікарні святого Луки у Львові.

Яка різниця між інфарктом та інсультом

За словами Оксани Пуцило, випадки інсульту серед мешканців Львівщини залишаються доволі поширеним явищем. Вона зазначає, що загалом по Україні у 2024 році зафіксовано близько 350 випадків інсульту на 100 тисяч населення. З огляду на велику кількість внутрішньо переміщених осіб у регіоні, ця тема є особливо актуальною для Львівщини.

«Інсульт нині входить у групу серцево-судинних захворювань, — пояснює медикиня. — Але вже готують нову міжнародну класифікацію хвороб — МКХ-11, і там інсульт буде виділений окремим кодом. Тоді ми побачимо, наскільки інсульт є частішою причиною смерті, ніж, наприклад, інфаркт».

Вона додає, що поняття інфаркту та інсульту є подібними через механізм розвитку цих станів. «Інфаркт — це закупорка судин, через яку певна частина органу не отримує кисню. Зазвичай це відбувається через тромб. Така ж ситуація може бути і в серці, і в мозку. Тому ми говоримо про інфаркт серця або інфаркт мозку, який і є ішемічним інсультом», — пояснює Оксана Пуцило.

За її словами, інсульти поділяють на ішемічні та геморагічні. «Ішемічний інсульт — це фактично інфаркт мозку, коли судина закупорюється і частина мозку не отримує кисню. Геморагічний інсульт — це крововилив у мозок, який трапляється, коли судина розривається. Це може статися через дуже високий артеріальний тиск або через вроджені аномалії судин — такі, як аневризми чи мальформації», — зазначає лікарка.

Щодо ішемічного інстульту, то часто такий тромб утворюється в іншій частині тіла — зазвичай у серці або у великих артеріях грудної клітки та шиї. Якщо шматочок тромбу відривається й рухається з потоком крові, він може заблокувати меншу судину в мозку. Основною причиною утворення таких тромбів є фібриляція передсердь — нерегулярне серцебиття.

А якщо стається геморагічний інсульт, то такий розрив може бути спричинений аневризмою, себто розширеням стінки судини. Якщо її не лікувати, вона може розірватися і викликати крововилив.

Під час інсульту, пояснює лікарка, гинуть клітини мозку, що викликає порушення залежно від ураженої ділянки.

Чому виникає інсульт та чи можна його попередити

За словами Оксани Пуцило, виникнення інсульту безпосередньо пов’язане з наявністю факторів ризику та віком людини. «Чим старша людина, тим більше у неї факторів ризику розвитку інсульту, — пояснює вона. — Проте останнім часом цей стан значно “помолодшав”. Ми бачимо чимало випадків як ішемічних, так і геморагічних інсультів у людей молодого віку».

Медикиня зазначає, що причини виникнення інсульту у молодших і старших пацієнтів можуть відрізнятися. «У людей старшого віку це зазвичай гіпертонія, цукровий діабет або атеросклероз. Але й у молодих можуть бути ті самі фактори. Водночас у них частіше трапляються вроджені аномалії судин, наприклад, аневризми, які можуть розриватися, або ревматологічні захворювання — ревмоваскуліти. Також бувають спадкові генетичні проблеми, як-от кадасіл (належить до одного з варіантів церебральної хвороби малих судин — ред.», — пояснює Оксана Пуцило.

Вона додає, що більшість факторів ризику можна контролювати. «Найважливіше — пильнувати своє здоров’я. Активний спосіб життя, контроль ваги, збалансоване харчування і відмова від шкідливих звичок значно знижують ризик інсульту. Надмірна вага, малорухливість і куріння — це чинники, які суттєво підвищують ризик розвитку хвороби», — наголошує лікарка.

За її словами, особливо важливо контролювати рівень артеріального тиску, цукру та холестерину в крові. «Якщо у людини є гіпертонія, вона має постійно приймати ліки для стабілізації тиску. Якщо діабет — регулярно спостерігатися в ендокринолога і контролювати рівень цукру. Те саме стосується холестерину — він теж впливає на стан судин», — зазначає медикиня.

Водночас вона визнає, що нині через війну уникнути стресів складно, але це теж важливий чинник. «Стрес провокує підвищення тиску і розвиток діабету. Тому варто хоча б намагатися зменшувати емоційне навантаження, дбати про відпочинок і баланс», — каже Оксана Пуцило.

Щодо спадкових або хронічних захворювань, лікарка зазначає, що й у таких випадках ризики можна частково контролювати. «Якщо є ревмоваскуліт чи антифосфоліпідний синдром, людина має перебувати під наглядом ревматолога та проходити відповідне лікування. Це зменшує ризик ускладнень. Навіть при генетичних захворюваннях можна стабілізувати стан за допомогою контролю тиску, цукру і правильно підібраної терапії», — каже неврологиня.

Якими є перші ознаки інсульту

За словами Оксани Пуцило, виявити перші симптоми інсульту допомагає проста пам’ятка — шкала «Мозок часу».

«Це абревіатура, яка допомагає швидко зорієнтуватися, — пояснює лікарка. — М — мова: якщо людина раптово почала говорити невиразно або з’явилися порушення мовлення, це вже тривожний сигнал. О — обличчя: коли воно стає несиметричним, “перекошеним”. З — запаморочення, коли людина скаржиться на раптове головокружіння. О — очі: якщо зір погіршується на одне або обидва ока. К — кінцівки: слабкість, оніміння, порушення чутливості чи координації».

Медикиня наголошує: навіть поява одного з цих симптомів — привід негайно викликати швидку. «Не обов’язково, щоб проявилися всі ознаки. Достатньо однієї, щоб запідозрити інсульт і швидко доставити людину до лікарні. Краще, щоб лікарі перевірили і спростували підозру, ніж пропустити реальний інсульт», — підкреслює Оксана Пуцило.

Вона пояснює, що в медицині існує поняття «золоте вікно» — це період, коли медична допомога може врятувати життя та запобігти тяжким наслідкам. «Терапевтичне вікно становить 4,5 години від початку симптомів. Саме в цей час потрібно зробити діагностику та розпочати лікування, — каже неврологиня. — Є методи специфічної терапії — тромболітичне лікування, коли розчиняють тромб, або тромбектомія, коли інтервенційні нейрохірурги спеціальним катетером видаляють тромб із судини».

За словами лікарки, у деяких випадках «золоте вікно» можна продовжити до 24 годин, але тоді важливу роль відіграють індивідуальні особливості пацієнта і результати обстежень.

Водночас наслідки для тих, хто потрапив до лікарні запізно, можуть бути серйозними. «Якщо пацієнта доставили вчасно, діагностували інсульт і надали лікування за протоколом, у більшості випадків людина або повністю одужує, або має мінімальні наслідки, — розповідає медикиня. — Але якщо звернення відбулося поза межами терапевтичного вікна, ми вже не можемо провести специфічне лікування. Тоді людина потрапляє на реабілітацію, і відновлення відбувається набагато складніше».

Оксана Пуцило додає, що навіть після успішного лікування можуть залишатися певні наслідки — параліч чи порушення мовлення, проте своєчасна допомога суттєво зменшує їхню тяжкість. «Медицина — це не сантехніка, — підсумовує вона. — Але чим швидше людина потрапляє до лікарів, тим більші шанси повернутися до повноцінного життя».

Хто в групі ризику та які є обстеження інсульту

За словами Оксани Пуцило, основну групу ризику розвитку інсульту становлять гіпертоніки. «Гіпертонія — найчастіша причина інсульту. Також важливу роль відіграють аритмії, зокрема миготлива аритмія серця, — пояснює лікарка. — Якщо у людини є така аритмія, сімейний лікар зазвичай призначає спеціальні препарати для розрідження, щоб профілактувати можливий інсульт чи інфаркт».

Медикиня зазначає, що профілактика інсульту поділяється на первинну та вторинну. «Первинна профілактика — це коли людина ще не мала інсульту чи інфаркту. Вона має звертатися до сімейного лікаря, який діагностує гіпертонію, аритмію, цукровий діабет і при потребі призначає лікування для зниження ризику тромбозу», — каже медикиня.

Вторинну профілактику застосовують вже після перенесеного інсульту. «За стандартом медичної допомоги Міністерства охорони здоров’я 2023 року чітко прописано, як слід спостерігати та лікувати пацієнта після інсульту. Це більш вузькоспеціалізовані рекомендації», — пояснює вона.

Оксана Пуцило додає, що ризик повторного інсульту існує завжди, проте його можна мінімізувати. «Якщо пацієнт отримує адекватну вторинну профілактику, ймовірність повторного інсульту мінімальна. Але повністю усунути ризик неможливо», — зазначає медикиня.

Лікарка також розповідає, де у Львові можна зробити первинні обстеження: «Це можна зробити у сімейного лікаря, у будь-якій державній чи приватній клініці, за електронним скеруванням або на платній основі».

Як вже згадували, вторинну профілактику призначає лікар-невропатолог після інсульту, а подальше спостереження ведуть спільно з сімейним лікарем або невропатологом у поліклініці.

Як все ж вберегти себе від інсульту

За словами Оксани Пуцило, знизити ризик інсульту можна, приділяючи увагу власному здоров’ю та буденним звичкам. «Навіть якщо ви молоді й поки нічого не турбує, важливо слідкувати за станом організму, — пояснює лікарка. — Якщо з’являються якісь мінімальні симптоми або під час профілактичних медоглядів щось викликає підозру, варто звернутися до сімейного лікаря або до вузького спеціаліста».

Медикиня наголошує на значенні активного способу життя. «Рух — дуже важливий фактор. Молодь вже більше займається собою, ходить у спортзали, а люди середнього віку часто нехтують фізичною активністю», — зазначає Оксана Пуцило.

Вона додає, що відповідальність за здоров’я лежить насамперед на самій людині.

«Кожен має знати, що його здоров’я ніхто не контролює так, як він сам. Регулярні обстеження, контроль тиску та цукру, збалансоване харчування, відмова від шкідливих звичок і рух — це основа профілактики інсульту», — підсумовує медикиня.