Як львівський поїзд розпочав історію української залізниці
Четвертого листопада 1861 року у Львові розпочала свою історію українська залізниця. Саме у цей день, о 14:30, до міста прибув поїзд «Ярослав» з Відня.
Журналіст ІА Дивись.info розповідає про цю подію.
Будівництво колій
Галицьку залізницю почали споруджувати 1856 року. Розпочиналася вона у Кракові, 1860 року дійшла до Перемишля, а ще за рік — і до Львова. Так він отримав сполучення з іншими європейськими містами. Уже зі Львова колію у 1869 році продовжили до Красного й Бродів із розгалуженнями до Золочева, Зборова, Тернополя та Підволочиська.
«Особливо великі труднощі зустрічали будівельники у багнистій місцевості біля Судової Вишні, Городка і Львова... Люди працювали по коліна у воді... Умови праці були виснажливими... селяни наймалися, як правило, чорноробочими. Найважчими були земляні роботи при будівництві залізничного полотна», — так про будівництво першої залізниці на Галичині пише історик Павло Гранкін («Львівська залізниця. Історія і сучасність», 1996).
Якщо станом на 1858 рік Галицька залізниця мала довжину 168 км, то після з'єднання зі Львовом — 353 км. А до 1887 року її протяжність зросла ще у понад два рази — до 848 км.
1872 року в Перемишлі залізницю вчергове розширили. До неї приєднали першу угорсько-галицьку лінію. Таким чином у Галичини з'явилося залізничне сполучення ще й з Будапештом.
Перший двірець у Львові та можливі альтернативи
Перша будівля львівського вокзалу була розташована на місці нинішнього й запрацювала 1861 року. Хоча спочатку двірець планували зводити поблизу сучасної вулиці Бандери, але від цієї ідеї відмовилися через близькість із центром.
Загалом місто розглядало кілька альтернативних проєктів вокзалу. Історик Павло Гранкін наводить такі:
- Перший — на теперішній вулиці Бандери, вище від перетину з вул. Митрополита Андрея. Цей проєкт забракували через занадто високу ціну на землю.
- Другий — у верхній частині нинішнього парку імені Франка. Від цієї альтернативи також відмовилися через ціни на земельні ділянки.
- Третій — у будівлі теперішнього університету безпеки життєдіяльності ДСНС на вул. Клепарівській. Однак будівля стояла занадто низько.
Попри це двірець збудували на звичному тепер місці.
«Через таке розташування вокзалу значно зміненим виявився первісний проєкт... Колія мала пройти через Байки, Залізну Воду, Погулянку і далі тунелем під Чортовою скелею до Лисиничів, а вже звідтам — до Красного... Тепер вона значно змінила напрям, захопивши зайві кілометри на півночі», — пише Павло Гранкін.
Шлях поїзда та прибуття до Львова
Історичний поїзд розпочав свій шлях до Львова з Відня — столиці Австрійської імперії. Це сталося третього листопада, саме напередодні іменин ерцгерцога Карла Людвіга. Його іменем називалася й колія, прокладена до Галичини. У складі потяга було два вагони та чотири так звані «візки», а сам він розганявся до 30 км/год.
Четвертого листопада поїзд прибув до Перемишля, там приєднали новий паротяг — «Ярослав». Дорогою на захід поїзд мав ще кілька зупинок: у Медиці, Мостиськах, Судовій Вишні та Мшані. Врешті четвертого листопада о 14:30 поїзд прибув на львівський двірець.
Ця подія дала старт історії української залізниці, оскільки «Ярослав» став першим потягом на українських землях. До слова, з цієї нагоди четвертого листопада в Україні щорічно відзначають День залізничника.
