Український бізнес переходить «на сонце»: зріс запит на встановлення СЕС
Український бізнес прискорює перехід на сонячну енергію. Із серпня по жовтень 2025 року, порівняно з січнем — липнем, запит малого та середнього бізнесу на встановлення сонячних електростанцій (СЕС) і систем накопичення енергії (ESS) зріс на 10-15%.
Про це ІА Дивись.info повідомила засновниця та генеральна директорка компанії Unisolar Тетяна Однорог.
За її словами, підприємці дедалі активніше розглядають альтернативну енергетику не лише як спосіб економії, а і як гарантію енергетичної стабільності у разі можливих відключень чи перебоїв у мережах.
Експертка зазначає, що сьогодні понад 70% підприємців потенційно зацікавлені в тому, щоб позбутися залежності від центральних мереж і стати енергонезалежними. Водночас із кожних 10–15 заявок на встановлення СЕС наразі реалізується лише 1–2.
«Це передусім питання фінансування, — пояснює Тетяна Однорог. — У 80–90% випадків реалізувати проєкт без доступного кредитування неможливо. Крім того, перехід на сонячну енергетику гальмує недостатня обізнаність бізнесу щодо технічних аспектів — зокрема, потреби встановлення не лише сонячних панелей, а й систем накопичення енергії (ESS)».
«Ера “сонця без акумуляторів” закінчилася. Сьогодні сонячні станції без ESS — це вже не ефективний інструмент енергоощадження. Якщо раніше вони лише зменшували витрати, то тепер без систем накопичення енергії неможливо ані збалансувати виробництво й споживання, ані захиститися від пікових тарифів чи відключень. Багато хто досі сприймає сонячні панелі як універсальне рішення або заміну генератору. Та реальність інша: під час блекауту СЕС без накопичувача — це просто красива, але безсила конструкція», — наголошує фахівчиня.
Бізнес все частіше переходить на відновлювальні джерела енергії
За її словами, за три роки — з жовтня 2022-го, коли почалися перші масштабні обстріли української енергетичної інфраструктури, — частка бізнесу, який перейшов на відновлювані джерела енергії, зросла утричі, досягнувши близько 5-7% від загальної кількості МСБ в Україні.
Для порівняння: у Молдові частка бізнесу, що перейшла на відновлювану енергію, становить близько 15%, а в Литві — 30%.
Одним із ключових стимулів переходу стало зростання тарифів. За даними Unisolar, із початку повномасштабного вторгнення вартість електроенергії для бізнесу підвищилася приблизно на 112%. Для населення ціна також зросла у 2,5 раза — з 1,68 грн/кВт-год (до червня 2023 року) до 4,32 грн/кВт-год (із червня 2024-го).
«Найближчими роками тарифи на електроенергію можуть зрости ще в 1,5–2 рази, — прогнозує експертка. — Це стимулює підприємців більш ретельно вивчати будь-які альтернативи, і головна з них — перехід на “сонце”».
Вона додає, що головним викликом для українських компаній залишається «шок автономності» — вимушений, але водночас революційний перехід у стан енергетичної самостійності. Це створює і фінансові, і психологічні труднощі, а воєнні ризики лише посилюють тиск на бізнес.
«Згідно з офіційною статистикою, через системні перебої з енергопостачанням у період із жовтня по грудень 2024 року економіка країни “просіла” майже на 30%. Ця “аритмія” в електропостачанні лише прискорює “злам” у ставленні бізнесу до власного майбутнього. Неможливість стабільно працювати, планувати витрати й доходи — це постійна невизначеність, з якої без радикальних рішень не вибратися. Перехід на альтернативну енергетику — це можливість, а не випробування. А в умовах війни — ще й прояв “інстинкту виживання”», — пояснює Тетяна Однорог.
За прогнозами Unisolar, у 2026 році попит на встановлення СЕС може зрости на 5-7%.
«У наступному році цілком можливий більш масовий перехід малого та середнього бізнесу на сонячну енергію. Якщо ми досягнемо загального показника близько 10-12% енергоавтономних МСБ, це буде дуже добрий результат. Звісно, багато залежатиме від економічних і воєнних обставин. Але, на моє переконання, процес переходу на відновлювану енергію — незворотний. Це частина світової енергетичної тенденції», — підсумовує Тетяна Однорог.