Львівський тиждень скульптури: що особливого побачити цьогоріч (фото)
Протягом усієї осені у Львові триває Тиждень скульптури. Цього року в міському просторі встановили безліч унікальних авторських інсталяцій, зокрема 11 мініскульптур Дениса Шиманського, три скульптури Володимира Семківа, роботу німецького автора Георга Вольфа і не тільки. Ба більше, у межах фестивалю відкрили не одну виставку.
Детальніше про Львівський тиждень скульптури-2025 — у матеріалі ІА Дивись.info.
Підкреслимо, що у межах львівського Тижня скульптури відбулася екскурсія, де куратор ініціативи Павло Гудімов та скульптори Володимир Семків та Денис Шиманський розповіли про особливості події та деякі скульптури, які встановили у міському просторі.
Як виникла ідея Тижня скульптури
Павло Гудімов розповів, що Львівський тиждень скульптури виник як спонтанна ініціатива. Ідея розвинулася після виставки «Нова львівська скульптура», яка відбулася чотири роки тому в артцентрі «Я Галерея».
«Ми запросили чотирьох художників — Дениса Шиманського, Володимира Семківа, Олексія Абрамова та Василя Гриневича. Кожен із них представив свої роботи в окремій залі. Виставка викликала неймовірний ажіотаж — людей було стільки, що почали задихатися, довелося навіть викликати швидку», — пригадує куратор проєкту.
За його словами, подія засвідчила великий інтерес до творчої скульптури, яка тривалий час перебувала у стагнації: «У радянський період скульптура виконувала функцію монументальної пропаганди, відтворювала політичні замовлення. Після розпаду СРСР ця інерція ще трималася, але мова тих монументів — це не є мова європейської України, а посттоталітарна візуальна традиція».
Павло Гудімов зазначив, що попри проведення у 1992 році масштабного скульптурного симпозіуму, згодом у Львові цей напрям практично зник із публічного простору. Ідею створити окрему подію, присвячену скульптурі, запропонував професор Львівської національної академії мистецтв Орест Голубець.
«Він сказав: давайте хоча б один тиждень на рік присвячуватимемо скульптурі. І всі підтримали, — “Тиждень скульптури” гарно звучить», — розповів Павло Гудімов.
Перший «Львівський тиждень скульптури» відбувся 2022 року за підтримки Львівської міської ради та Академії мистецтв.
«Академія надала старі майстерні. Ми під вибухи монтували виставку, встановлювали світло, звозили скульптури з усієї України. Це була дуже гарна атмосфера», — згадує куратор.
Павло Гудімов наголошує, що цього року проєкт реалізують без фінансування з міського бюджету: «Це суто меценатські пожертви — людей, які люблять мистецтво і вкладають власні кошти у створення скульптур, що певний час експонуються у місті».
За його словами, «Львівський тиждень скульптури» поєднує виставки в музеях і галереях із роботами в публічному просторі. «Ми продовжили започаткований два роки тому “Скульптурний маршрут”, тепер це “Скульптурний маршрут 2.0”. Це колекція мистецького об’єднання та фундації Юрія Сташківа “Червоне Чорне”, яка налічує 12 сучасних скульптур авторів з України, Франції, Грузії та інших країн», — розповів він.
«Не всі люблять або не всі наважуються ходити в музеї й галереї. А на вулиці мистецтво стає доступним кожному — можна побачити, обговорити, сфотографувати, замислитися. Це спосіб зробити сучасну скульптуру частиною нашого спільного простору», — наголосив Павло Гудімов.
Чому тема «Діалоги»
Кожен Львівський тиждень скульптури об’єднаний певною темою. У 2025 році — це «Діалоги».
«Тема діалогу тягнеться від античної філософії до сучасного мистецтва. По суті усе вступає в певний діалог, особливо коли знаходиться в просторі», — підкреслив Павло Гудімов.
За його словами, кожного року для фестивалю обирають широку тему, яка може вмістити багато, щоб не заганяти митця у вузьку рамку:
«У межах цієї тематики ставимо ще собі завдання трохи окреслити творчу скульптуру періоду української незалежності, які розташовані у Львові та дослідити ці скульптури. Адже кам’яна пластика, що розкидана по центральній частині міста, іноді є в занедбаному стані та недоглянута».
Павло Гудімо додає, що Тиждень скульптури покликаний створити платформу для цього суспільного діалогу: «Коли скульптруа стає частиною урбаністичної культури вона по суті створює нову тему — для обговорення, для мистецького конфлікту, для погодження та не погодження. Поки на четвертий рік фестивалю ми з тим стараємося справлятися».
Які мініскульптури встановили у Львові
Цього року в межах Львівського тижня скульптури у місті розмістили 11 мініскульптур із авторської серії львівського скульптора Дениса Шиманського. Загалом серія передбачає 15 невеликих скульптур-інтервенцій заввишки до 30 сантиметрів, які «вмонтовані» у міський простір і поєднанні з місцевою архітектурою. Їх можна побачити на фасадах історичних будівель, ліхтарях, пам’ятниках і навіть на таблі Залізничного вокзалу.
Мініскульптури вже встановлено на таких локаціях:
- фонтан на площі Коліївщини;
- фоє Органного залу (вул. Степана Бандери, 8);
- ворота на прибудинковій території Органного залу;
- два ліхтарі біля головного входу до Національного університету «Львівська політехніка»;
- скульптура «Лілея» у Стрийському парку;
- декоративна стіна транспортного хабу на перетині вул. Генерала Чупринки та Степана Бандери;
- пам’ятник Івану Федоровичу (вул. Підвальна, 13);
- табло Залізничного вокзалу (пл. Двірцева, 1);
- памʼятник королю Данилу (пл. Галицька);
- фасад Львівської опери;
- фасад Порохової вежі (вул. Підвальна, 4).
Крім того, кінця листопада планують встановити ще чотири скульптури:
- дві — на Вірменській вулиці, біля вхідних воріт та на фасаді Вірменської церкви (Вірменська, 7/13);
- дві — на території Личаківського цвинтаря (вул. Мечникова, 33).
Які ще скульптури можна побачити на вулицях Львова
На проспекті Тараса Шевченка у Львові, поруч із будинком № 7, встановили мистецьку інсталяцію «Давид», яку виконав німецький художник Георг Вольф.
Образ Давида, за задумом автора, символізує боротьбу за свободу, мужність і рішучість. Зокрема, Павло Гудімов заначив, що автор зробив «Давида» як певний символ перемоги України. Тому невипадково рух інсталяції направлений на схід, тобто у сторону загарбників.
Скульптуру створили з масивних та міцних матеріалів, зокрема, заліза. Художник спеціально використав ці матеріали, що створюють ефект іржі, якою вкрита поверхня. За словами автора, матеріал символізує життя й силу.
Георг Вольф подарував цю інсталяцію Львову. Тому після завершення події скульптуру планують перенести й на інші локації міста.
У межах фестивалю у Львові можна побачити три роботи львівського скульптора Володимира Семківа:
- перед Оперним театром встановили роботу «Бульбашка». Вона є символом крихкості й тимчасовості тоталітаризму;
«Металева рука, яка тримає велику рожеву бульбашку як ілюзію. Ми всі часто живемо ілюзіями... Це символ того, що є дуже крихким, і, в той же час, за який ми тримаємося. Часто він нас тримає, але й часто він нас заводить в якусь ілюзію. Де межа між реальністю й нашими рожевими бульбашками?» — поділився автор скульптури Володимир Семків.
- на вулиці Леся Курбаса можна побачити ще одну скульптуру без назви («Зажата»). Вона символізує відчуття внутрішнього стискання, напруги, затиснутості, адже автор працював над скульптурою у часи COVID-19;
- біля пам’ятника героям ЗУНР встановили «Ноги». Інсталяція означає діалог між «руками» меморіалу та скульптурою митця.
У Шевченківському гаю відкрили серію скульптур «Дідо». Її виконали майстри студії MAKHNO у стилістиці давніх українських керамічних традицій. Відвідувачі музею можуть побачити роботи серії «Вишивані дідо» в інформаційно-освітньому центрі, а також головний об’єкт експозиції —семиметрову скульптуру «Дідо небокрай», яку встановили на перехресті доріг при вході до музейних локацій. Проєкт продовжує історію української кераміки, витоки якої ведуться з Опішні на Полтавщині — відомого центру гончарного мистецтва.
На вулиці Лесі Українки встановили скульптуру «Рука з сімома пальцями» литовського скульптора Миколаса Саукоса.
«Рука — наш головний інструмент невербальної комунікації. Я показую її з двома великими пальцями — як символ двозначності, що завжди присутня у справжньому діалозі. Другий великий палець — це як друга думка. Розміщуючи цю дивну руку в публічному просторі, я пропоную подивитися двічі й замислитись над тим, як ми взаємодіємо — і наскільки це залежить від наших рук, тіл, уваги», — поділився автор скульптури.
На площі Митній встановили інсталяцію «Громовиця» Руслана Тремби, яка передає дух дощового Львова.
Крім того, у листопаді у Стрийському парку планують встановити скульптуру-фонтан «Викрадення Європи» Ярослава Мотики.
Детальніше про деякі скульптури ІА Дивись.info розповість незабаром у наступному матеріалі.
Які події відбулися та тривають у межах Тижня скульптури
З 10 жовтня по 10 листопада в Національному університеті «Львівська політехніка» (вул. Князя Романа) тривала виставка «Гліптотека». Подію модерував ініціатор «Львівського тижня скульптури» та куратор виставки Павло Гудімов. За його словами, ідея проєкту виникла після зустрічі з ректоркою університету Наталією Шаховською.
«Ми зрозуміли, що можемо створити щось спільне, що об’єднає освіту, архітектуру і сучасне мистецтво», — зазначає куратор.
Проєкт «Гліптотека» перетворив навчальні корпуси університету на скульптурну галерею. У виставці показали зразки давньої скульптури, які реставрували студенти та викладачі кафедри архітектури й реставрації.
Перша частина експозиції містить роботи випускниці кафедри архітектури та реставрації Олександри Чистик. Вона відновила твори з вапняку, пісковику та інших матеріалів, частину з яких реставрувала по фрагментах. Друга частина — це роботи студентів і викладачів кафедри, які демонструють процес реставрації та повернення скульптурам автентичного вигляду.
«Гліптотека» охоплювала сім різних просторів Львівської політехніки: корпуси №19 і №20, холи, подвір’я, коридори та історичні зали.
24 жовтня у мистецткому просторі MONO відкрилася виставка «Час невігласів». На ній показали роботи учасників однойменного конкурсу, який вперше відбувся у межах Львівського тижня скульптури. У ньому взяли участь молоді автори, які експериментують із формою, матеріалом і змістом.
«”Час невігласів” — це про свободу від академічних рамок, про спроби, пошуки, іноді — помилки, але завжди про щирість і відкритість до творчості. Саме тут можна побачити, як виглядає сучасна молода скульптура сьогодні», — каже Павло Гудімов.
Він зазначив, що усього на конкурс подали 52 роботи зі всієї України. Водночас обради чотири переможці. Ними стали:
- 1 місце — Софія Дребот, «Залізна завіса» (лиття, тканина, пластик, 2025);
- 2 місце — Руслана Гаган, «ЧервАка-обіймАка» (пластик, 3D-друк, 2025);
- 3 місце — Святослав Сабадаш, «Іду на Ви» (метал, металопластик, 2025);
- 3 місце — Назарій Труш, «Origines imperialism (Витоки імперіалізму)» (шамотна маса, керамічна глазур, 2025).
Переможець отримали можливість встановити власну скульптуру в місті наступного року. Виставку в MONO можна переглянути до кінця місяця.
31 жовтня відбулася конференція партнерів та учасників ініціатив «Скульптура в публічному просторі». На події зібралися фахівців у галузі мистецтва, архітектури, реставрації та культурного менеджменту. Протягом дня учасники обговорювали проблеми, конфлікти й перспективи розвитку публічної скульптури у міському середовищі.
Також у межах Львівського тижня скульптури організували виставку «Замилування» Ярослава Мотики. Проєкт можна оглянути у «Я Галерея» (вул. Шота Руставелі, 8) до 30 листопада 2025 року. Та ще один проєкт, який входть у діалог з цією виставкою — «Чорне і біле» Ярослави Мотики у «Я Галерея Пентхаус» (вул. Зелена, 20). Її можна відвідати 30 листопада 2025 року.
Проєкт «Замилування» — це перша виставка памʼяті скульптора Ярослава Мотику, який пішов із життя у 2025 році. Тут презентували здебільшого роботи останніх років творчості митця та вибрані матеріали з архіву художника. Виставка «Замилування» названа на честь найпоширенішого сюжету у творчості автора — «Мати з дитям», що оповідає про найвищий ступінь любові.
Анна ІЛЕЧКО, Ольга БОМКО для ІА Дивись.info
