У Львові вшанували пам'ять жертв голодоморів (фоторепортаж)
Сьогодні, 22 листопада, у Львові вшанували пам’ять мільйонів українців, які загинули під час голодоморів.
Про це інформує журналістка ІА Дивись.info з місця події.
На площі біля пам’ятника Тарасові Шевченку відбулася панахида, у якій взяли участь представники влади, духовенства та мешканці міста. Учасники спільної молитви згадали жертв трагедій 1921–1922, 1932–1933 та 1946–1947 років і вшанували їх хвилиною мовчання.
О 15:55 львів’яни долучилися до всеукраїнської акції «Запали свічку пам’яті» — символічний жест пам’яті про невинно убитих українців.
Містяни тримали у руках запалені лампадки та колоски.
Більше світлин зі вшанування – нижче:
Що відомо про Голодомор
Причинами Голодомору 1932-1933 років в Україні стали одразу кілька факторів. Насамперед — політичні рішення керівництва СРСР. Українське село виступало проти колективізації та радянської політики, що спричинило масові повстання. Радянська влада відповіла на опір репресіями та силовим тиском.
Другим чинником стала економічна політика Сталіна. Під час першої п’ятирічки СРСР потребував ресурсів для індустріалізації, тому з українських сіл масово вилучали зерно та інші продукти. Плани хлібозаготівель були завідомо нереалістичними, а вся продукцію фактично «вигрібали» з господарств, що прирекло людей на голод.
Репресивні рішення радянської влади поглибили трагедію. «Закон про п’ять колосків» дозволяв карати навіть за дрібні «порушення» — аж до розстрілу. Села, внесені на «Чорні дошки», опинялися в ізоляції: у них припиняли торгівлю, забирали останню їжу та не дозволяли мешканцям виїхати. Це спричинило масову смертність у цілих районах.
Найбільше постраждали центральні області — Полтавщина, Київщина, Харківщина, Вінниччина. Точного числа жертв немає, адже радянська влада приховувала дані. Сучасні дослідження називають від 4 до 5 мільйонів загиблих. Наслідки трагедії відчутні й сьогодні — у сімейній пам’яті, ставленні до їжі, культурних традиціях.
Голодомор має всі ознаки геноциду, адже голод був штучно організований і спрямований проти українців. Попри це, російська пропаганда десятиліттями намагалася заперечити сам факт злочину. Світ дізнався правду завдяки свідченням очевидців і журналістів, зокрема Ґарета Джонса, та завдяки збереженим фото й дослідженням істориків. Трагедія також відобразилася в українській культурі, літературі та мистецтві — від творів Малевича до «Жовтого князя» Василя Барки.
Більше про Голодомор — у нашому матеріалі за посиланням.
