Печери, монастир та 1000-річний дуб: куди поїхати на Львівщині

Своїми улюбленими локаціями для мандрівок для ІА Дивись.info поділилися директор департаменту екології та природних ресурсів Володимир Корда та заступниця директора департаменту Ганна Башта.

Стільське Горбогір'я

Ландшафтний парк «Стільське Горбогір’я» розташований на території Миколаївського, Пустомитівського та Перемишлянського районів Львівської області, неподалік Миколаєва. Його площа становить майже 9 гекратів.

Парк створили 1 квітня 2014 року. Він лежить у межах Бібрсько-Стільської височини — частини Львівського Опілля та Подільської височини. Основу ландшафту становлять буково-грабові ліси, місцями трапляються ділянки хвойних насаджень. Рельєф горбистий, із глибокими каньйоноподібними долинами врізом до 130–200 метрів. На схилах часто виходять на поверхню м’які скельні породи, у яких у давнину створили печерні поселення.

Парк заснували для збереження унікального Стільського городища — одного з найбільших у Східній Європі. У VIII–XII століттях тут був центр племінного союзу білих хорватів. Площа городища перевищувала 250 гектарів і в IX столітті була навіть більшою за Київ — приблизно на 10 гектарів.

Серед важливих об’єктів — печерні комплекси поблизу Ілова, зокрема пам’ятка природи «Скеля з трьома печерами», та заповідні букові ліси в урочищі «Роздільське». Через долину парку протікає річка Колодниця, на якій збереглися залишки стародавніх шлюзів. У давнину вони робили річку судноплавною від Дністра до Стільського городища.

Особливо Володимир Корда закликає там подивитися на камінь «Диравець» — великий пісковиковий мегаліт із наскрізним отвором, розташований над річкою Колодницею біля Стільська. Дослідження кінця 1980-х засвідчили, що це місце було частиною дохристиянського святилища VIII–IX століть: на верхньому майданчику знайдено шари золи та вугілля, а поблизу — жертовні ями з кістками тварин і уламками посуду. На стіні скелі збереглися три вертикальні пази, які символізували три стихії — вогонь, воду та повітря. Неподалік виявили рештки ще одного святилища та понад двадцять рукотворних печер, що, ймовірно, були келіями монахів у часи християнізації.

Зокрема, зі слів редактора департаменту, на території парку планують облаштувати сучасні рекреаційні зони, зокрема ті, що будуть доступними для маломобільних людей.

Крехівський монастир

Крехівський монастир святого Миколая отців василіан — один із найвідоміших духовних центрів на Львівщині та місце, яке за останні роки стало популярною туристичною локацією. Він розташований за три кілометри від села Крехів, серед буково-соснових лісів Розточчя, біля підніжжя гори Побійної. До комплексу входять церква святого Миколая, дзвіниця, келійні корпуси, господарські споруди та відновлені оборонні мури з вежами.

За переказами, монастир заснували ченці Києво-Печерської лаври Іоїл та Сильвестр. Вони жили у вирубаних у скелі келіях, а на вершині пагорба звели дві каплиці — Покрови та святих Петра і Павла. Скеля, де оселилися монахи, згодом отримала назву Скала Іоїла. Сьогодні панораму всього комплексу можна оглянути зі спеціальної галереї на відбудованій монастирській брамі з надбрамною церквою — її відтворили за гравюрою художника Д. Онкевича.

Поруч із комплексом відновили Хресну дорогу, що веде від монастирських стін на вершину гори Побійної. Її завершенням є каплиця Гробу Господнього, збудована 1938 року за проєктом архітектора Івана Филевича.

Монастир належить до Чину святого Василія Великого — чернечого згромадження, яке живе за спільним уставом і веде місійну, пасторальну та видавничу діяльність. Як орден василіани оформилися у 1617 році завдяки митрополиту Йосифу Веляміну Рутському та святому Йосафату Кунцевичу. На початку ХХ століття галицьку гілку Чину очолив митрополит Андрей Шептицький.

Сьогодні ж Крехів поєднує духовну традицію, історію та мальовничі ландшафти, залишаючись важливим осередком чернечого життя та місцем сили для паломників і туристів.

Розточчя

Край Розточчя — один із наймальовничіших та найцікавіших регіонів Львівщини.

Розточчя тягнеться від Львова на північний захід приблизно на 60 км і продовжується територією Польщі ще на понад 120 км. Це своєрідний «зелений міст» між Україною та Польщею, який об’єднує два сусідні регіони спільними природними та культурними рисами.

Українська частина Розточчя розташована на Головному Європейському вододілі — місці, де річки спрямовуються у різні басейни континенту. Ландшафт тут дуже різноманітний: чергуються пагорби з пласкими ділянками, ярами й долинами струмків, а підґрунтя утворене потужними нашаруваннями пісків і вапняків. Природа регіону поєднує риси Полісся, Поділля й Карпат, завдяки чому тут зустрічаються рідкісні види рослин і тварин. Також там розташований Яворівський національний природний парк.

Також собливістю Розточчя є те, що на цій території велике різноманіття птахів. Вони тут мешкають або гніздяться, або ж прилітають зимувати. А також зупиняються під час міграції перелітних птахів.

До того ж понад чверть Розточчя — це заповідні землі. У регіоні діють національний природний парк, природний заповідник, регіональні ландшафтні парки, заказники та пам’ятки природи.

На території регіону розташовані об’єкти, що мають статус світової культурної спадщини ЮНЕСКО, зокрема центральна частина Львова. Держава також охороняє історико-архітектурний заповідник у Жовкві та близько 2,3 тисячі пам’яток у межах Розточчя.

Карпати

Серед популярних маршрутів для мандрівок традиційно залишаються Карпати — зручні, доступні та різноманітні за рівнем складності. У Львівській області теж є локації, які можна відвідати.

Одним із таких напрямків є місто Сколе, яке лежить в улоговині, оточеній горами, частина яких входить до Національного парку «Сколівські Бескиди». Долина розташована на висоті близько 440 метрів над рівнем моря, а густу мережу місцевих річок формують притоки Стрия та Опору. Завдяки цьому місто є зручним стартом для мандрівок: звідси ведуть марковані маршрути на гори Парашку, Лопату, до водоспадів Кам’янки та в урочище Святослав. Через цю місцевість історично пролягав важливий торговельний шлях на Закарпаття.

Звідси зазвичай розпочинають підйом на найвищу вершину Сколівських Бескидів — гору Парашку (1268 м). Маршрут завдовжки близько 11–12 кілометрів підходить навіть новачкам, якщо йти в суху погоду. Альтернативою є коротший трек на гору Лопата, де в липні 1944 року відбувся бій між підрозділами УПА та об’єднаними німецько-угорськими військами. Поблизу Сколе також розташовані водоспад Кам’янка та Журавлине (Мертве) озеро, які часто обирають для одноденних прогулянок.

Ще один популярний напрям — Славсько, відомий гірський курорт, куди їдуть не лише взимку. Він розташований у долині на злитті річок Опір та Славка, на висоті близько 600 метрів над рівнем моря. Селище з усіх боків оточене горами. Тут працюють готелі, пансіонати та приватні садиби, є кілька витягів із трасами різної складності, пункти прокату спорядження та заклади харчування.

За кілька кілометрів від центру працюють три підйомники. Найближчий веде на гору Тростян. Він одномісний та відкриває красиві панорами. Також можна піднятися на гору Погар. Найкомфортнішим вважають підйомник на Захар Беркут, на вершині якого працює ресторан. Біля підніжжя цієї гори туристам часто пропонують підйом на квадроциклах.

Санаторій «Немирів» та 1000-річний дуб

У Яворівському районі Львівської області розташований санаторій «Прикордонник-Немирів» Державної прикордонної служби України — найстаріший лікувальний заклад такого типу в Україні.

Санаторій спеціалізується на лікуванні з використанням природних факторів, зокрема мінеральної сірководневої води. Тут допомагають пацієнтам із проблемами опорно-рухового апарату, серцево-судинними захворюваннями, шкірними хворобами, наслідками опіків та іншими станами. Такий метод лікування популярний у світі, бо не має побічних ефектів.

Зі слів Володимира Корди, тут створять теж національний парк. Зараз територію санаторію оточує парк площею 85 гектарів. Зокрема, однією з особливостей локації є старовіковий дуб, стовбур його становить 8 метрів і висоту 26 метрів, що робить його одним із найбільших дубів в Україні. Йому близько 1000 років, і його охороняють як ботанічну пам’ятку місцевого значення.

Річка Свіча

Річка Свіча тече понад 100 км і проходить через Івано-Франківську та Львівську області. Уздовж її берегів розташовані схили Східних Карпат і Передкарпатського прогину.

Туристи охоче проходять річку пішими маршрутами, а рівнинні ділянки берега підходять для сімейних прогулянок, пікніків і риболовлі. Тут цілий рік водяться окуні та карасі, а форель, короп, щука і лящ трапляються щасливим рибалкам.

Для відпочинку на Свічі є мисливські будиночки, де екскурсійні групи зупиняються на нічліг або роблять привали.

Зі слів Ганни Башти, ця річка є однією з найчистіших в області.

Сколівські Бескиди

Парк «Сколівські Бескиди» розташований у басейнах річок Стрий та Опір на території Верхньодністровських і Сколівських Бескидів. Його площа становить понад 35 гектарів. Територія парку формувалася на вапнистих пісковиках, а на північному заході межує з хребтом, найвища вершина якого — вищезгадана гора Парашка (1268 м).

У парку збереглися старі букові ліси, а також смерекові й ялицеві насадження, вік дерев яких перевищує 100 років. Тут ростуть рідкісні види бука, явора та сіровільхи, а також лікарські рослини, зокрема цибуля ведмежа та скополія карніолійська. Загалом флора парку налічує 632 види судинних рослин, понад 50 із яких занесені до Червоної книги України. Серед них арніка гірська, лілія лісова, підсніжник звичайний, шафран Гейфелів та кілька видів пальчатокорінника.

Фауна парку різноманітна: тут живуть понад 80 видів комах, майже 20 видів риб, 9 земноводних, 6 плазунів, понад 120 видів птахів і 50 видів ссавців. Всього охороняють 11 видів тварин із Європейського червоного списку і 30 видів із Червоної книги України.

Особливу увагу приділяють зубрам. Відновлення популяції у парку триває з 2009 року: тоді на територію Майданського лісництва завезли 11 тварин з Австрії, Німеччини та Польщі. Спочатку їх утримували у загорожі для адаптації, а потім випустили у дику природу. Лісники охороняють зубрів і підгодовують взимку.

Зокрема, нещодавно створили інтерактивний тур природним парком. Відтепер панорами території можна переглядати онлайн.