Яким було життя Михайла Грушевського у Львові: несподівані фрагменти з біографії

Сьогодні, 24 листопада, минає 91 рік від дня смерті Михайла Грушевського. З цієї нагоди журналістка ІА Дивись.info зібрала цікаві фрагменти з його життя у Львові.

«Львівський період» у житті Михайла Грушевського

У Львові Михайло Грушевський мешкав з 1894 по 1914 рік.

Коли історик переїхав до міста, йому було 28 років. Тоді йому запропонували очолити кафедру «Всесвітньої історії з особливим оглядом на історію Східної Європи». На цю посаду його порекомендував Володимир Антонович.

1894 року Грушевський прочитав свою першу лекцію у Львівському університеті. Це сталося 12 жовтня в будівлі на вулиці, яка сьогодні називається його іменем. Виступ був про давню історію Київської Русі.

Саме у Львові Грушевський зустрівся зі своєю майбутньою дружиною Марією Вояківською. 1896 року вони одружилися. Згодом у пари народилася донька Катерина. Після цього він вирішив почати будувати власний будинок. Для цього у 1901 року історик придбав земельну ділянку на Софіївці (нині — вулиця Івана Франка), а через рік — там вже побудували помешкання. Архітектором будівель став Марціан Заходний.

«Франко захотів бути моїм сусідом, я відпустив частину ґрунту, і ми разом згодили собі одного будівничого для будови обох хат і одночасно їх вибудували», — писав Михайло Грушевський.

Вчена секретарка Львівського музею Михайла Грушевського Софія Легін під час лекції «Вілла Грушевських, або будинок, де писалася наша історія» зауважила, що досить часто трактували це слово «відступив» досить неправильно.

«Говорили про подарунок чи продаж. Однак, це було ні те, ні інше. Франко так само у того ж власника придбав ділянку землі, на якій потім збудував будинок. Грушевський міг собі дозволити купити всю землю, але Франко захотів бути йому сусідом. Тому вони просто вирішили оселитися поряд».

Софія Легін під розповіла, що до будинку Грушевських майже щодня приходили гості, зокрема відомі українські діячі:

«До 1914 року тут вирувало академіче життя. Були надзвичайно цікаві зустрічі. Приходив Франко, Гнатюк, Труш... У Грушевського була величезна потужна бібліотека, яку він зібрав. Зараз ми намагаємося її відновити. Він дозволяві нею користуватися всім своїм знайомим, не зважаючи: чи був він вдома чи — ні».

Дослідниця підкреслює, що Грушевські були дуже привітними господарями до всіх. Водночас цікавий той факт, за її словами, що Марія Грушевська не дозволяла собі цілувати руку: «Вона була одна з перших феміністок на наших теренах».

За словами Софії Легін, було важко зрозуміти, яким був інтер'єр будинку Грушевських. Адже збереглося мало фотографій, тому в теперішньому музеї відтворювали більше за спогадами.

Дослідниця підкреслила, що Михайло Грушевський був звичайною людиною: не тільки науковцем, але й добрий сім'янином і абсолютно не цурався звичайної роботи руками:

«При вході до будинку зберегли автентичну бруківку. Якщо ми почитаємо про Михайла Грушевського, то він пише "Сьогодні була гарна погода, клав плиткув у себе на подвір'ї, але мусив зливати голову холодною водою, бо було спекотно". Тобто Грушевський і клав плитку на подвір'ї, і садив грушки, і бідкався, коли від морозу померзло багато троянд... Тут була будка для пса, яка сам він зробив. У Катрусі був песив "Рікі", то вона навіть залучала собачку до написання віршів до тата. Макала лапку песика в чорнило, і казала, що "Рікі" передає йому вітання...».

У будинку Грушевського також була одразу електрика, а згодом історик провів собі й телефонне сполучення.

«У нього був телефон, а номер — 863. Про це можна подивитися у телефонній книжці за 1912 рік. Цікаво, що якось Грушевський писав: "Сьогодні цілий день в мене не працюав телефон, як я раніше без нього обходився"», — розповіла дослідниця.

Саме у Львові історик активно працював «Історією України-Руси». 1898 року він опублікував перший том дослідження, який присвяти дружині Марії. Пізніше праця вийшла в десяти томах та стала однією з головних праць у науковій діяльності історика.

Перша світова війна застала родину Грушевських у Криворівні.

«Родина на їхала просто на відпочино і планувала сюди повернутися. Але з вибухом Першої світової війни сталося по-іншому. Коли Львів займають війська російської імператорської армії, то в будинку відбувається обшук. Ще кілька днів Грушевський тут мешкав, а тоді остаточно виїхав. Потім за будинком наглядатимуть різні люди», — зазначила дослідниця.

Тепер у віллі, де історик мешкав з родинною, розміщений Державний меморіальний музей Михайла Грушевського. Про його життя та діяльніссть можна дізнатися у шести експозиційних залах. У музеї збереглися автентичні меблі, документи та фотографії, що пов’язані з виданим українським діячем.

«Доки живе народ, живе і його мова»: декілька актуальних цитат Грушевського

«Доки живе народ, живе і його мова».

«Завдяки історичній пам’яті людина має стати особистістю, народ — нацією. Країна — державою».

«За нами сила вікових традицій, сила інстинкту, національної самоохорони… Ukraina fara da se! Україна своє осягне».

«Струси з себе рабський дух і научися більше шанувати себе, українська суспільносте, коли хочеш жити по-людський і бути по-людськи шанована».

«Нема ніякого дорожчого, як український нарід. Де-б я не був, я був духом з ним, і волю свого народу, чого б вона не вимагала від мене, сповню».

«Державне життя, розуміється, чинник важний. Але поруч нього існують інші чинники — економічний, культурний, що мають часом менше, часом більше значення від політичного, але в кожному разі не повинні лишатися в тіні поза ним…»

«…я вважаю, що та стадія українського життя, в яку ми увійшли, вимагає високого морального настрою, спартанського почуття обов’язку, певного аскетизму і навіть героїзму від українських громадян».

А про інші факти із життя Михайла Грушевського також — дивись тут у нашому матеріалі.

---

У матеріалі використана інформація з лекції-ескурсії вченої секретарки Львівського музею Михайла Грушевського Софії Легін «Вілла Грушевських, або будинок, де писалася наша історія», яка відбулася 14 версеня у межах Днів Європейської спадщини 2025 року.