Велосипедна інфраструктура Львова: у чому недоліки та як її розвивають

Про це для ІА Дивись.info розповів голова Львівської асоціації велосипедистів (ЛАВ) Матвій Шкотняр.

Проблеми та недоліки львівської веломережі

За словами очільника асоціації, однією з проблем львівської веломережі є її погана зв'язаність: «У нас є достатньо багато велоінфраструктури, але вона практично вся фрагментована. Навіть ті маршрути, які вже більш-менш цілісні, переважно все одно в якомусь місці обриваються... Загальна протяжність [веломережі] достатньо велика, але цілісних маршрутів досі, можна сказати, немає».

Прикладом, як розповів Матвій Шкотняр, може стати маршрут з вулиці Наукової до центру міста. Цьогоріч в його межах велосипедні доріжки та переїзди облаштували на перетинах вулиць Княгині Ольги та Володимира Великого, а також Сахарова — Коперника — Вітовського. Попри це велосмуга на Сахарова все ще не пролягає безпосередньо до перехрестя.

До слова, про проблему цілісності згадував і заступник директора департаменту міської мобільності з питань велоінфраструктури Орест Олеськів. На брифінгу у серпні він заявив, що акцент у Львові роблять саме на тих проєктах, які з'єднують наявну веломережу.

Іншою проблемою, за словами Шкотняра, є те, що велика частина велоінфраструктури побудована давно, тож часто вже не відповідає сучасним вимогам, які склалися у Львові (зокрема, й неформальним), та державним будівельним нормам. Таким прикладом може слугувати велоінфраструктура на вул. Липинського.

Взимку актуальною стає проблема прибирання велодоріжок. «Взимку не всюди ще добре прибирають, хоча останніми роками намітився правильний прогрес. Особливо це стосується велосмуг, бо велодоріжки зазвичай або накатуються по снігу, або їх вичищають снігоприбиральними машинами. А от велосмуги — це один з основних їхніх мінусів, що в погану погоду... на них з'являються снігові відвали або просто калюжі... Тому ними буває складніше користуватись», — зазначив голова ЛАВ.

Як розвивали веломережу цьогоріч

На думку Матвія Шкотняра, цьогоріч у розвитку львівської веломережі є прогрес, особливо порівняно з останніми п'ятьма роками.

«Цього року бачимо, що вже нарешті щось почало робитися. У контексті повномасштабної війни це той мінімум, який є допустимий. Ніхто не вимагає великих мегапроєктів, зрозуміло, що з цим зараз складно і вони, напевно, недоцільні. А от такий мінімум, який робиться зараз, він, на мою думку, є цілком адекватний і необхідний...», — відзначив голова асоціації.

Раніше ІА Дивись.info повідомляла, що велоінфраструктуру цього року облаштували або планують облаштувати, зокрема, на:

• перехресті вул. Княгині Ольги та Володимира Великого;
• перетині вул. Сахарова, Коперника та Вітовського;
• перехресті вул. Виговського та Любінської;
• вул. Володимира Великого;
• вул. Словацького;
• просп. Червоної Калини (біля центру Довженка);
• вул. Пластовій;
• вул. Героїв УПА;
• вул. Козельницькій;
• вул. Тершаковців.

Окрім цього, велодоріжку облаштували й на початку вул. Бандери. Вона з'єднала вже наявну інфраструктуру з доріжкою на вул. Коперника. Особливість у тому, що цю доріжку обладнали на хіднику та розмежували від пішохідного потоку лише розміткою. На думку Матвія Шкотняра, такі дії були вимушеними, однак стали хорошим прикладом швидкого й недорогого з'єднання веломережі.

Концепція мережі основних веломаршрутів

Наприкінці жовтня виконком Львівської міськради затвердив схему 16 основних радіальних велосипедних маршрутів:

• В1 (Голоско — центр);
• В2 (Брюховичі — центр);
• В3 (вул. Миколайчука — центр);
• В4 (Збоїща — центр);
• В5 (Винники — центр);
• В6 (вул. Пасічна — центр);
• В7 (вул. Зелена — центр);
• В8 (Сихів — центр);
• В9 (вул. Стрийська — центр);
• В10 (вул. Наукова — центр);
• В11 (вул. Кульпарківська — центр);
• В12 (вул. Патона — центр);
• В13 (вул. Городоцька — центр);
• В14 (Левандівка — центр);
• В15 (Рясне — центр);
• В16 (вул. Богданівська — центр).

Детальніше про схему цих шляхів ми розповідали за покликанням.

За словами Ореста Олеськіва, близько 63% цієї мережі вже облаштовано. Залишається дообладнати приблизно 55 км велосипедних доріжок, смуг чи коридорів. Це мають зробити до кінця 2027 року на таких ділянках.

«Завжди результат є меншим, ніж плани... Я не вірю, що буде все зроблено так, як заявлено, до кінця 2027-го, бо такого ніколи ще не бувало. Але, бачачи прогрес цього року, все ж таки сподіваюся, що буде як мінімум половина і це вже щось дасть», — розповів Матвій Шкотняр.

Як інфраструктура впливає на попит

За словами голови ЛАВ, попит на користування велосипедами та іншим легким персональним транспортом (ЛПТ) залежить від облаштування велоінфраструктури. Так, через це вулиці Зелена чи Кульпарківська є менш популярними від вулиць Княгині Ольги, Сахарова, Коперника чи проспекту Чорновола.

«Тут працює індукований попит: ми робимо інфраструктуру і нею починають користуватися. Ми рахували у вересні в години пік кількість велотранспорту і ЛПТ на вул. Сахарова — Вітовського... якраз до ремонту. І нарахували там 300 одиниць за 2 години, що вже досить багато. І це, власне, тому, що звідти в центр і на околиці, до вул. Наукової, є зроблений веломаршрут...», — пояснив Матвій Шкотняр.

Окрім інфраструктури, за його словами, на попит впливає й безпека руху на дорозі: «Дуже багато є людей, які б їздили велосипедом по місту, але бояться». Розв'язувати цю проблему інфраструктурно, на думку Шкотняра, потрібно міській владі. Також впливати на це має Міністерство внутрішніх справ через зміни у правилах дорожнього руху та Верховна Рада через зміни законодавства.

Однією з таких змін може стати зниження нештрафованого ліміту перевищення швидкості до 10 км/год (зараз він становить 20 км/год). Відповідний законопроєкт №13314 зареєстрували у травні цього року. Станом на листопад документ опрацьовують у парламентському комітеті з питань правоохоронної діяльності. Детальніше про проєкт цього закону ми розповідали тут.

---

Читайте також: У Львівській громаді триває ремонт на 14 вулицях — перелік.