«Грант — можливість стартувати швидше»: як на Львівщині отримати до мільйона гривень на бізнес

Про те, як охочі можуть долучитись до грантової програми, для ІА Дивись.info розповіла Ірина Романяк — керівниця відділу організації сприяння працевлаштуванню Львівського обласного центру зайнятості.

Що це за програма та які її особливості

Ірина Романяк нагадує, що програма «Власна справа» стартувала 1 липня 2022 року в межах урядової програми єРобота, а 10 квітня 2023 року почала діяти програма «Грант для ветеранів та членів їхніх сімей». Обидві ініціативи реалізовує Міністерство економіки спільно з Державною службою зайнятості.

За її словами, мета програм — підтримати зайнятість, допомогти людям створити або розвинути власний бізнес та посилити економічну стійкість під час війни.

Фахівчиня підкреслює, що ці гранти є безповоротною фінансовою допомогою: «Мікрогранти/гранти від держави — це не кредит, а безповоротна фінансова допомога для створення або розвитку бізнесу». За її словами, держава повертає ці кошти за рахунок податків та зборів, які сплачують підприємці у процесі роботи.

Вона пояснює, що отримані гроші можна витрачати на широкий спектр потреб: обладнання, оренду, програмне забезпечення, маркетинг, сировину, товар, франшизу чи навіть купівлю тварин або саджанців для сільського господарства.

Говорячи про переваги для підприємців, Ірина Романяк зазначає, що програма дає стартовий капітал тим, хто не має власних інвестицій, мотивує бізнес створювати робочі місця й підтримує молодь. «Молоді люди (18–25 років) можуть отримати грант без обов’язку створення робочих місць», — уточнює вона. За її словами, це також демонструє, що держава зацікавлена в економічному розвитку через малий бізнес.

Хто може отримати грант

За словами фахівчині, участь у програмі можуть брати громадяни України, ФОПи та юридичні особи, кінцевими бенефіціарами яких є українці. Обов’язкова умова — заявники не повинні вести діяльність на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях, для яких не визначено дату завершення бойових дій.

Вона наголошує, що мікрогрант також не можуть отримати ті, хто провадить бізнес у Росії чи Білорусі або належить до осіб, щодо яких застосовано санкції РНБО. До програми не допускають підприємств та осіб, щодо яких порушено справи про банкрутство чи які перебувають на стадії ліквідації.

Окремо Ірина Романяк зазначає, що гранти не надають кредитним, страховим організаціям, інвестиційним фондам, ломбардам та іншим фінансовим установам. Заборонений також бізнес, пов’язаний із виробництвом чи продажем зброї, тютюну, алкогольних напоїв (за винятком вин без додавання спирту), а також діяльність, що стосується обміну валют. Заявник не може мати чинного судового рішення про притягнення до кримінальної відповідальності, зокрема за корупційні правопорушення.

Фахівичиня уточнює, що отримувачем мікрогранту може бути й людина, яка тільки планує зайнятися підприємництвом. «Фізична особа бере на себе зобов’язання зареєструватися фізичною особою-підприємцем або створити юридичну особу протягом 20 робочих днів», — зазначено в умовах програми.

Щодо грантів для ветеранів та членів їхніх сімей, Ірина Романяк пояснює, що їх можуть отримати учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та родини загиблих або зниклих військових. Цього року перелік членів сімей розширили: до нього включили батьків, повнолітніх дітей та утриманців, яким призначена пенсія у зв’язку з втратою годувальника.

Які суми можна отримати у межах програми

Спеціалістка пояснює, що розмір підтримки залежить від запиту заявника, але не може бути меншим за 50 тисяч гривень. Далі суму визначають за умовами, які бере на себе отримувач.

Наприклад, до 75 тисяч гривень можуть отримати ті, хто зобов’язується зареєструватися ФОП (із 1 січня 2026 року — до 100 тисяч гривень). Молодь віком від 18 до 25 років може претендувати на до 150 тисяч гривень для старту власної справи, також із вимогою реєстрації ФОП. Такий самий розмір мікрогранту передбачений для тих, хто після отримання коштів створить одне робоче місце. Проте з 01.01.2026 — 200000 грн. Якщо підприємець готовий створити щонайменше два робочі місця, сума може зрости до 250 тисяч гривень, а з 2026 року — до 350 тисяч.

Вона додає, що цього року уряд запровадив спеціальні умови для двох напрямів — дошкільної освіти та креативних індустрій. Для садочків та центрів догляду, які працюють не менше восьми годин на день, передбачені значно більші суми. Зокрема, грантоотримувачі можуть розраховувати на до 500 тисяч гривень, якщо створюють щонайменше два робочі місця, або на до 1 мільйона гривень — у разі створення чотирьох робочих місць.

У креативному секторі суми також різняться залежно від зобов’язань. Підприємець, який планує лише зареєструвати ФОП, може отримати до 100 тисяч гривень. Створення одного робочого місця дає можливість претендувати на 200 тисяч. Створення двох — на 500 тисяч гривень. Максимальний розмір — до 1 мільйона гривень — отримують ті, хто готовий відкрити щонайменше чотири робочі місця.

Мікрогранти на суму понад 500 тисяч гривень у всіх категоріях передбачають співфінансування у пропорції 70% на 30%. Подати заявку на таку суму можна не раніше ніж через рік після реєстрації бізнесу.

Також Ірина Романяк розповідає про умови програми для ветеранів та членів їхніх сімей. Сума гранту теж залежить від кількості створених робочих місць. Члени сімей можуть отримати до 250 тисяч гривень за створення одного робочого місця, до 500 тисяч — за створення двох, 4 робочих місця — понад 500 тисяч і до мільйона гривень включно.

Для учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни умови аналогічні: до 250 тисяч гривень за одне робоче місце, до 500 тисяч — за два, і до 1 мільйона — за створення чотирьох робочих місць. Гранти понад 500 тисяч гривень також надають на умовах співфінансування 70% на 30% і лише після 12 місяців від реєстрації бізнесу.

На що можна витрачати грантові кошти

Зі слів Ірини Романяк, кошти мікрогранту чи гранту можна спрямовувати на різні потреби бізнесу. Зокрема, їх можна повністю використати на придбання меблів, обладнання чи транспортних засобів, якщо вони необхідні для діяльності. Частину суми — до 50% — допускають витрачати на ліцензійне програмне забезпечення, а також на закупівлю тварин, саджанців, матеріалів і послуг, які прямо пов’язані з реалізацією бізнес-плану (для ветеранів ця межа вища — 70%). До 10% можна скеровувати на маркетинг і рекламу.

Фахівчиня додає, що грантові кошти також можна спрямовувати на оплату оренди нежитлових приміщень і земельних ділянок, які використовують для комерційної чи виробничої діяльності, — у межах 25% (ветеранам також дозволено покривати оренду рибогосподарських об’єктів). На оренду обладнання можна витратити до 10% суми, а для ветеранських проєктів — до 30%.

Крім того, дозволено до 50% гранту скеровувати на лізинг обладнання (окрім транспортних засобів особистого користування) або повністю — на використання у бізнесі прав інших суб’єктів господарювання, зокрема за договором комерційної концесії. У сфері дошкільної освіти грант може покривати до 50% витрат на ремонт приміщень чи обладнання.

Отримувачі грантів у креативних індустріях можуть спрямовувати до 50% коштів на редагування й коректуру текстів, макетування, обробку аудіо- та відеоматеріалів та інші послуги постпродакшну, до 20% — на виплату роялті, а також використовувати всю суму для створення об’єктів авторського права на замовлення.

У яких сферах відкривають найчастіше бізнеси

За словами Ірини Романяк, вимога щодо створення нових робочих місць для отримання мікрогранту чи гранту справді є, однак її обсяг залежить від суми підтримки.

Вона зазначає, що «Власна справа» не обмежує учасників у виборі напрямку діяльності — бізнес можна відкривати у більшості сфер. Водночас грант не надають кредитним та страховим організаціям, інвестиційним і недержавним пенсійним фондам, професійним учасникам ринку цінних паперів, ломбардам, а також підприємцям, які займаються виробництвом або реалізацією зброї, алкогольних напоїв (за винятком виробництва без додавання спирту та реалізації вин), тютюнових виробів чи валютних операцій.

За її словами, на Львівщині учасники програми найчастіше запускають бізнеси у торгівлі, готельно-ресторанній сфері та у сфері послуг, зокрема у б’юті-напрямку та стоматології.

Ірина Романяк додає, що від початку дії програми на Львівщині нею скористалися 4172 представники малого та мікробізнесу, а також 268 ветеранів і членів їхніх сімей. Загальна сума інвестицій держави в підприємництво області перевищила 1 млрд грн. За її словами, грантоотримувачі вже працевлаштували понад 7 тисяч мешканців регіону.

Які документи потрібно для заявки на грант

Фахівчиня пояснює, що для подання заявки на грант необхідно підготувати повний пакет документів та пройти кілька етапів. За її словами, першим кроком є підготовка бізнес-плану за встановленою формою — відповідний шаблон доступний для завантаження у третьому пункті розділу «Як отримати послугу» на порталі.

Далі заявнику потрібно зареєструватися або авторизуватися в кабінеті громадянина на порталі «Дія» за допомогою електронного підпису. Після цього слід заповнити онлайн-заявку, прикріпити бізнес-план, підписати документи електронним ключем та надіслати їх через портал.

Як зазначає Ірина Романяк, наступним етапом є проходження співбесіди в регіональному центрі зайнятості. Саме Державна служба зайнятості приймає рішення щодо надання гранту. Після схвалення заявнику потрібно відкрити рахунок в уповноваженому банку.

Остаточний крок — отримання коштів і їхнє використання відповідно до цільового призначення, передбаченого програмою.

Як відбирають учасників

Ірина Романяк пояснює, що оцінка заяв на отримання мікрогрантів відбувається безперервно — залежно від переліку, який формує уповноважений банк. «Після формування переліку заяв, перевірки ділової репутації та відомостей, зазначених у заяві, уповноважений банк надсилає їх до Державного центру зайнятості», — зазначає вона. Далі документи передають до регіональних центрів зайнятості, де з отримувачами проводять співбесіди.

За її словами, саме банк здійснює первинну перевірку — засобами програмного забезпечення та інформаційних джерел, які використовує у своїй діяльності. Ділову репутацію отримувача оцінюють за критеріями, яке встановило Мінекономіки. Серед них — корупційні правопорушення, судові справи, відкриті виконавчі провадження, можливе перебування у процедурі банкрутства, податкові борги, арешти майна, випадки шахрайства та внесення до санкційних списків. Також перевіряють, чи не здійснює заявник видів діяльності, які програмою не допускаються.

Заяви, що отримали 99 балів і більше за результатами банківської перевірки, переходять до наступного етапу — оцінювання у службі зайнятості. Регіональні комісії проводять співбесіду, після чого додають свої бали до результатів банку. «До розгляду допускають бізнес-плани, які за результатами оцінювання набрали підсумковий бал — 130 балів та більше», — підкреслює Ірина Романяк.

Фінальне рішення ухвалює Державний центр зайнятості. На це відводиться 15 робочих днів після завершення прийому заяв. Рішення базується на даних банку та висновках регіональних центрів зайнятості щодо співбесід.

Ірина Романяк додає, що у Львівському обласному центрі зайнятості працює чотири комісії, які розглядають заявки та бізнес-плани на отримання мікрогрантів і грантів для започаткування чи розвитку власної справи.

Як від початку запуску програми змінилися її умови

Фахівчиня зазначає, що умови програми «Власна справа» щороку оновлюються, адже уряд адаптує її до потреб регіонів та різних груп отримувачів.

За словами Ірини Романяк, серед ключових нововведень цього року — запровадження окремого ліміту для молоді. «Для молоді від 18 до 25 років передбачено грант до 150 тисяч гривень, а з січня 2026 року — до 200 тисяч гривень, без вимоги щодо створення робочих місць», — уточнює вона.

Також запрацювали спеціальні умови для підтримки двох нових напрямків — дошкільної освіти та креативної індустрії. Крім того, підприємці з прифронтових і прикордонних областей отримали можливість подаватися на гранти із збільшеними сумами.

Ще одна зміна стосується механізму підтримки: «З’явилася можливість отримати додатковий одноразовий грант за умови успішного виконання попереднього проєкту», — пояснює вона. Також ухвалено рішення про збільшення розміру мікрогрантів — ці зміни набудуть чинності з 1 січня 2026 року.

Особливі нововведення стосуються ветеранів і їхніх родин. Тепер вони можуть самостійно обирати строк реалізації грантового проєкту — три, п’ять або сім років. «Крім того, розширено перелік членів родин ветеранів — додано батьків та повнолітніх дітей», — додає Ірина Романяк.

Де отримати фахову консультацію для отримання гранту

Ірина Романяк наголошує, що грант — це насамперед інструмент для швидшого старту бізнесу, а не просто фінансова підтримка. «Грант — це можливість стартувати швидше, а не просто отримати гроші, тому оцініть свою ідею “на тверезу голову”, чітко сформулюйте бізнес-ідею. Подумайте, чи готові ви взяти відповідальність, адже грант — це не “подарунок”, це зобов’язання», — підкреслює вона.

Спеціалістка заохочує подаватися всіх, у кого є чітке бачення та готовність працювати над розвитком власної справи. «Якщо у вас є ідея, бажання і ви готові працювати — пробуйте», — каже вона.

За її словами, консультаційну підтримку можна отримати у будь-якому центрі зайнятості або в Офісі «Зроблено в Україні». Адреси та контакти доступні на сайті Державної служби зайнятості.

Нагадуємо, чого очікувати на банківському ринку до кінця цього року.