Що виявили археологи на Цитаделі у Львові (фото)
На території львіської Цитеделі тривають розкопки: фахівці вже знайшли декілька артефактів періоду Першої світової війни.
Про це розповідає журналістка ІА Дивись.info з місця події.
Для чого роблять розкопки
Керуючий справами виконавчого комітету Львівської міської ради Євген Бойко повідомив, що місто завершує перший етап археологічних досліджень на території Цитаделі, тобто польові роботи. За його словами, наразі досліджено понад 40% визначеної площі, а далі фахівці працюватимуть із уже зібраними матеріалами, формуючи експертні висновки та рекомендації.
Фахівець зазначив, що масових поховань на цій ділянці не виявили, однак археологи натрапили на важливі артефакти — зокрема будівлі, монети та інші знахідки. Серед них — споруда старої лазні, яка, ймовірно, була частиною історичного комплексу Цитаделі.
Посадовець наголосив, що ключова мета досліджень — встановити, чи існують на території великі масові захоронення жертв нацистського режиму. За його словами, деякі історичні свідчення вказують на можливі поховання понад 100 тисяч людей. «Поки що ми не можемо ані підтвердити, ані спростувати ці дані», — зазначив він.
Євген Бойко також підкреслив, що після завершення всіх етапів місто планує облаштувати на території меморіальний комплекс, аби обладнати місце щорічного вшанування загиблих. Наступний етап робіт планують виконувати за позабюджетні кошти, однак місто ще шукає інвесторів. Він додав, що цього року погода вже навряд чи дозволить продовжити польові дослідження, тож археологи працюватимуть із уже зібраними матеріалами.
Керівник Рятівної археологічної служби Олег Осальчук зазначив, що команда виконала більшу частину польових робіт, запланованих на цей рік, і вже отримала перші результати. За його словами, археологи очікували знайти більш виражений археологічний шар. Він пояснив, що частина об’єктів, які фігурували в історичних джерелах, ймовірно була зруйнована під час будівництва Цитаделі або ж дослідникам «не поталанило на них натрапити».
Фахівець розповів, що до досліджень залучили не лише традиційні археологічні методи, а й результати біолокаційних плям та дані британських неінвазивних фахівців, які проводили магнітне сканування. «Ми постаралися поєднати всі ці інформаційні потоки, щоб оцінити, наскільки реально очікувати на поховання», — пояснив він.
Він підтвердив, що під час дослідження визначеної території масових поховань не виявили, і немає об’єктів, які можна було б інтерпретувати як можливі могильні плями. Водночас Олег Осальчук наголосив, що територія цитаделі велика, і наступні роботи, зокрема у північній частині, теоретично можуть дати інші результати.
Він додав, що за даними архівних документів і матеріалів кримінальної справи НКВД 1944 року, німці «здебільшого ексгумували тіла та перенесли їх до Лисиницького лісу, де спалили і роздробили». За його словами, наразі до роботи долучають також геологів, які проведуть додаткові аналізи. Попередні висновки щодо території планують сформувати за місяць-два.
Що вдалося знайти під час розкопок
Молодший науковий співробітник Рятівної археологічної служби Остап Лазурко розповів, на ділянці, яку передали для дослідження, археологи заклали п’ять траншей загальною площею близько 170 квадратних метрів.
З його слів, площа є невеликою порівняно з усією територією, однак місця для траншей обирали на основі кількох джерел: німецької аерофотозйомки 1944 року та результатів британських фахівців, які проводили неінвазивне магнітне сканування. «Ми першочергово досліджуємо ті точки, де ймовірність виявити захоронення була найвищою», — зазначив він.
У чотирьох уже досліджених траншеях поховань не виявили. Натомість археологи локалізували дві кам’яно-цегляні споруди, які існували на території табору: будівлю лазні та фрагмент муру іншого великого приміщення, що також зафіксоване на аерознімку 1944 року. Призначення цієї другої будівлі наразі встановити не вдалося — це, за словами Остапа Лазурка, стане предметом подальших робіт.
Археологічних знахідок небагато. Археолог повідомив, що експедиція виявила дві австрійські монети — крейцери XIX століття, кілька гільз кінця XIX століття та одну кулю.
Перший етап робіт триває вже другий тиждень. Дослідники орієнтуються на те, що ще за тиждень-півтора або два зможуть завершити його повністю.
Більше фото з розкопок — нижче:
Що передувало дослідженням
Два тижні тому у Львові на території Цитаделі, що на вул. Грабовського, стартували перші комплексні археологічні дослідження. Їхня головна мета — з’ясувати, чи можуть у межах оборонного ансамблю залишатися поховання військовополонених, пов’язані з діяльністю нацистського табору періоду Другої світової війни.
Зі слів фахівців, ці дослідження мають дати відповідь щодо можливих масових захоронень на території колишнього табору, а також забезпечити формування належної документальної бази у сфері культурної спадщини.
Перший етап триватиме 2–3 місяці. Планують дослідити ключові ділянки простору Цитаделі, що становить близько половини від загального обсягу запланованих досліджень. Роботи виконуватимуть на підставі необхідних дозволів, а фінансування забезпечує Благодійне товариство «Австрійський спадок Львова».
У Рятівній археологічній службі пояснюють, що йдеться не про розкопки чи ексгумацію, а про початкові археологічно-пошукові роботи — шурфування та перевірку ділянок, де теоретично могли бути поховання. Дослідження охоплять орієнтовно 200–300 м² — від казарм до двох малих південних веж комплексу.
Фахівці зазначають, що попередні дослідження, зокрема у 2009 році на іншій ділянці Цитаделі, не підтвердили наявності поховань. За історичними припущеннями, перед відступом зі Львова німецькі підрозділи могли ексгумувати та вивезти рештки загиблих, а згодом знищити їх у лісовій зоні біля Лисинич. Водночас точна кількість похованих і переексгумованих військовополонених лишається невідомою.
Комплекс Цитаделі, зведений у XIX столітті, має статус пам’ятки архітектури національного значення та пам’ятки історії — як місце, де під час війни діяв табір «Шталаг 328». За різними оцінками, у цьому таборі могли загинути до 150 тисяч військовополонених різних національностей.
