Про Різдво, революціонерок та військові мемуари: книжкові новинки листопада
Останній місяць осені приніс чимало нових книжок, які можуть зігріти атмосферу холодних вечорів взимку: від поезії та класики до мемуаристики й сучасної прози.
ІА Дивись.info продовжує переглядати видавництва та складає добірки книжкових новинок місяця. У нашому списку можна знайти видання українських та іноземних авторів різних жанрів та тематик.
«Цієї ночі сніг упав»
Видавництво Старого Лева
«Цієї ночі сніг упав» — антологія поезії від українських авторів різних поколінь. Їхні поетичні тексти наповнені атмосферою Різдва, дитинства, втоми у важкі часи та відображають зимову пору. Тут можна знайти вірші: від Богдана-Ігоря Антонича та Олени Теліги — до Мар'яни Савки та Артура Дроня.
Зловіщий брязкіт мрій, розбитих на кавалки,
І жах ночей, що покривають плач,
Ти, зраджений життям, яке любив так палко,
Відчуй найглибше, але все пробач.
Здається, падав сніг? Здається, буде свято?
Заквітли квіти? Зараз чи давно?
О, як байдуже все, коли душа зім’ята,
Сліпа, безкрила, сунеться на дно…
А ти її лови! Тримай! Тягни нагору!
Греби скоріше і пливи, пливи!
Повір: незнане щось у невідому пору
Тебе зустріне радісним: «Живи!»
Тоді заблисне сніг, зашепотіють квіти
І підповзуть, як нитка провідна,
Ти приймеш знов життя і так захочеш жити!
Його пізнавши глибоко, до дна!
(поезія Олени Теліги «Живи» з антології «Цієї ночі сніг упав»).

Джордж Орвелл «Колгосп тварин»
Видавництво «Астролябія»
Це перший переклад «Колгоспу тварин» українською мовою, який здійснив Ігор Шевченко в 1947 році. Тоді він призначався для українських біженців, які перебували в таборах переміщених осіб.
«Колгоспі тварин» — алегорична казка, в якій оповідається про тварин, які вигнали людей та встановили власну владу на фермі. Однак їхнє життя стає ще гіршим, а таке новостворене суспільство — антиутопічним. Таким чином автор хотів показати до яких негативних наслідків може призвести російська революція 1917 року та встановлення тоталітарної радянської влади.
«Отже, товариші, яка природа нашого життя? Гляньмо правді в очі. Життя наше нужденне, виснажливе і коротке. Приходимо на світ; їжі, що нам дають, вистачає якраз на те, щоб дух наш не покинув тіла, а тих з-поміж нас, хто працездатний, примушують працювати до останього атома наших сил», — цитата з книги «Колгоспу тварин».

«Революціонерки»
«#книголав»
У книзі містяться твори українських авторок, які знайшла в архівах і бібліотеках, а тоді упорядковала літературознавиця Анастасія Євдокимова. Це художні та публіцистичні тексти Христини Алчевської, Лідії Горбачової, Наталі Романович-Ткаченко та Хариті Кононенко.
«Ці тексти знову проявилися через сотню років, щоб сказати нам важливе. Вони відгукуються саме зараз. Бо в літературі є щось таке, що знаходить читача і дає відовідь на внутрішні запитання саме тоді, коли час отримання ці знання. Можливо, щоб ми зрозуміли, скільки вже пройшли і що не час зупинятися», — пише у передмові до видання Олена Павлова.

Катерина Яковленко «Донбас як метафора»
ist publishing
У цій книзі Катерина Яковленко досліджує та зображує метафору Донбасу через твори мистецтва, літератури та кіно. Також тут можна знайти архівні фото, карти, фрагменти розмов, спостереження, описи подій та явищ Донеччини та Луганщини. Таким чином авторка формує та подає власне бачення українського сходу.
«Народжена на Донбасі, Катерина Яковленко написала прекрасний, ніжний та глибокий аналіз регіону України, складного історично та політично. Донбас, у свою чергу, метафорично втілює складність історії, культури та політики України. З авторських зворушливих та чутливих роздумів постає образ Донбасу, який є глибоко людяним: травмованим, але стійкий, ностальгійним, але з надією на мирне й процвітаюче майбутнє», — зазначє про книгу історик, почесний професор історії в Індіанському університеті Гіроакі Куромія.

Валерій Пузік «Ким ми були»
Vivat
«Ким ми були» — нова мемуарна книга від Валерія Пузіка. У своїх текстах автор фіксує події сучасної російсько-української війни. Тут можна прочитати те, як війна вплинула на людей, змінила їхнє життя та бачення буденності.
Видання містить чорно-білі ілюстрації автора. Валерій Пузік присвятив цю книгу пам'яті полеглого українського поета і письменника, військовослужбовця Максима «Далі» Кривцова.
«Крук розвернувся й, підіймаючи із землі шмат бруківки, рушив до акули. Олег дивився йому в спину. Мить — і той зник у натовпі. Хлопець відчув, як щось тепле й вологекапнуло йому на руку. Червона цятка. Кров. Він лизнув губи. Відчув смак карамелі, той самий, що й дві години тому. До цього всього... » — уривок з книги «Ким ми були».

«Твоє, моє і наше Різдво»
Лабораторія
«Твоє, моє і наше Різдво» — збірник оповідань від сучасних українських авторів та авторок. Зокрема, тут є тексти: Ольги Богомаз, Анни Грувер, Христини Шалак, Валерія Пузіка, Анастасії Левкової, Віталія Дуленкової, Марії Титаренко тощо.
Усі ці твори об'єднанні темою Різдва. Тому можна прочитати і про родинний затишок, і сімейні традиції, і побутові тривоги, пам'ять та історію, що твориться у кожній миті під час свята.
«У моєму вертепі був би військовий, солдат. Так уже було, так малювали різдвяні листівки часів УПА. Різдво повторюється тисячі років, але в різних умовах, у різних часах. А зараз — час війни. Святе сімейство без захисту», — фрагмент із оповідання Христини Шалак.

Попередні добірки книжок (новинки жовтня)
Минулого разу ми розповідали про добірку новинок від українських видавництв у жовтні. Туди увійшли такі видання, як-от:
- Панас Мирний «Серед степів».
- Маріам Найем «Як вдихнути вільно? Посібник з деколонізації».
- Олександр Полтавцев «Стоїцизм як стиль життя».
- «Жінки Свободи».
- Іларіон Павлюк «Книга Еміля».
- Галини Крук «Вельмишановна Мишо».
Подивитися попередні добірки можна тут.