У перший місяць зими львівські театри підготували різноманітний репертуар, що поєднує сучасні інтерпретації класики, атмосферні різдвяні дійства та зворушливі історії для глядачів різного віку.
Журналістка ІА Дивись.іnfo щомісяця складає добірку вистав, які можна подивитися у театрах міста та Львівській опері.
«Божественна комедія»
Театр Лесі Українки
На великій сцені Львівського Театру Лесі Українки відбудеться прем'єра постановки «Божественна комедія».
За словами творців, джерелом вистави стали: «Божественна комедія» Данте Аліг'єрі, різдвяні ритуали, документальні матеріали «арештованої коляди» 1972 року та свідчення сучасних українських митців, які пережили окупацію.
У постановці головним персонажем є Данте. Він відтворює колективний образ українського митця, що проходить справжнє пекло, щоб знайти свій рай у жорстокій і похмурій дійсності.
«Ми піднімаємо протоколи допитів 1972 року і бачимо, що коло насильства не розімкнулося. Сьогоднішні допити, які проводять росіяни, ідентичні тодішнім — ті самі тортури, ті самі підходи, та сама ненависть. Ніна (Захоженко) зараз проводить інтерв’ю з українськими сучасними митцями, які пережили російську окупацію та допити, і перегуки радянською реальністю просто вражають — і методами, і формою», — коментує режисер вистави Дмитро Захоженко.
Над музичною драматургією працює українська співачка, акторка та композиторка Мар'яна Садовська. У своїй роботі вона використовує народні пісні з сіл Донеччини, Луганщини, Харківської та інших областей. Співачка самотужки збирала та досліджувала автентичний український спів у різних регіонах України, звучання якого на сцені наживо відтворюватимуть актори та акторки вистави.
Музику до постановки створив Володимир Помірко. Сценографом та художником з костюмів став Костянтин Зоркін.
«Я використовую театр ляльок як мову. Об'єкт в руках змушує акторів інакше поводитись. Мені подобається працювати зі справжніми матеріалами, а не бутафорією. Наприклад, дерево, метал. Я розумію, що, можливо, акторам важко працювати з такими об’єктами, але саме через фізичну дію, через проекцію себе на предмет, стається щось справді ритуальне, правдиве», — підкреслює сценограф вистави Костянтин Зоркін
Коли дивитися: 6 та 7 грудня.
«Джереґеля. Коляда»
Перший театр
«Джереґеля. Коляда» — постановка, де можна відчути атмосферу українських народних традицій та звичаїв.
«"Різдвяні міти і переберії" у виконанні театрально-співочого проєкту Першого театру "Джереґеля" проведе нас до народних набутків і джерел. Дійство порине в історію створення світу, народження Сина Божого, тайну Святої вечері. Ми зможемо разом відчути силу таємничих примовлянь, дзвінких колядок, атмосферу веселих забав українських вечорниць та маланкування», — розповідають у театрі.
Режисер-постановник — Богдан Ревкевич. Художник-постановник - Оксана Радкевич. Музичний режисер — Богдана Бончук.
Хореограф- Денис Григорук. Художник по світлу — Світлана Коренькова. Керівник проєкту — в.о. директора-художнього керівника Ірина Артим’як.
Коли дивитися: 13, 14 та 26 грудня.
«Casino de Paris»
Львівський академічний театр імені Леся Курбаса
«Casino de Paris» — вишуканий вечір в театрі в атмосфері 20-30-х років із музичною програмою, «дансингом» та історичним екскурсом за лаштунки колишнього театру-вар’єте. Захід створений за піснями Богдана Весоловського.
У програмі:
- І частина. Захоплююча історія театру-вар’єте «Casino de Paris» з дослідницею Дариною Ольшанською.
- ІІ частина. Виступ Марії Онещак у музичному супроводі піаніста Андрія Ящука, які представлять співочо-музичне дійство «Екзотика» за піснями «батька українського джазу» Богдана Весоловського, любовною лірикою Ліни Костенко та Лесі Українки.
- ІІІ частина. Танцювальний майстер-клас із професійними танцівницями Олександрою Улашиною та Олександрою Середою.
Організатори зазначають, що в перервах гості зможуть насолодитись прогулянкою по театру зі смаколиками.
Директорка-художня керівниця Театру Леся Курбаса, дослідниця Дарина Ольшанська розповідає, що будівля Театру імені Леся Курбаса — місце зі своєю неповторною атмосферою:
«За всією цією вишуканою архітектурою, мармуровими стінами, елегантним оздобленням ховається щось дещо більше — це історії. Історії людей, які проживали своє життя в цьому театрі, працювали, творили, які наповнювали цей простір своїми талантами та натхненням.
Невеличкий театр, який під різними назвами працював тут в 1910-1939 роках, був осередком розмаїтості та новаторства, місцем, де представляли свою програму найвідоміші артисти не лише з Польщі, а й з цілого світу. Це був окремий мультикультурний галицький світ. Тут починали свій творчий шлях, експериментували, знаходили нові форми, втілювали мистецькі ідеї велика кількість артистів різних національностей».
Коли дивитися: 28 грудня. Тривалість — 2 год. 30 хв. (з двома антрактами).
«Історія балерини та мишеняти на темному горищі»
Театр «І люди, і ляльки»
«Історія балерини та мишеняти на темному горищі…» створено за мотивами п’єси А.Попеску «Сонячний промінь». У постановці події відбуваються на покинутому горищі серед пилюки й старих речей, де живе грайливе мишеня Муф. Одного дня воно натрапляє на порцелянову балерину Пітт, зламану й забуту в темряві. Опісля — й розпочинається ніжна історія про дружбу, віру та світло.
Режисером постановки є Валерій Дзех — офіцер ЗСУ, професійний лялькар, учасник об’єднання «Культурні сили», засновник Малого театру маріонеток у Харкові.
Ця вистава є особистим дослідженням, як ділиться режисер: «Під час деокупації Харківщини, Донеччини та Херсонщини я мав завдання заходити до цивільного населення, особливо до дітей, і починати роботу із наслідками стресового періоду та виявляти травми (наслідків окупації). Усвідомлюючи отриманий досвід стало питання роботи для тих, хто перебуває у постійному стресі. Яка драматургія? Про що має бути розмова? Чи може лялька бути співрозмовником? Конкретна аудиторія потребувала дуже точних і сміливих кроків».
За словами Валерія Дзеха, історія балерини та мишеняти на темному горищі створена як для дітей, так і для дорослих:
«Ця драматургія, маючи міцний фундамент і чітку направленість, може стати гарним путівником по складним проте дуже потрібним емоціям. Конкретна цільова аудиторія, при правильній взаємодії, стає автором власного пережитого досвіду, яким обережно наділяє історію і саме таким чином бачить його зі сторони адаптуючи себе у власному світі» — підкреслює він.
Художницею вистави є дружина Валерія — Валентина Дзех. Композитор — військовослужбовець, піаніст Михайло Олійник.
Коли дивитися: 14 грудня.
Драма «За дверима»
Львівський академічний театр «Воскресіння»
«За дверима» — постановка, створена за твором Вольфганга Борхерта. В основі сюжету — історія військовослужбовця, який повертається з війни до цивільного життя.
«Колишній солдат, вигнанець, він залишився за дверима світу, ховаючи обличчя під маскою байдужості. Та коли він знайшов дещо більше, ніж почуття, рани почали гоїтись… У світі, що так і залишився зламаним. Цікаві нестандартні рішення режисера, зворушлива історія випробування віри людини, яка повернулася з війни та розчарувалася у світі, а також тема кохання, як порятунку людини у нашому світі», — розповідають у театрі.
Режисер — Ярослав Федоришин. Сценографія та костюми — Алла Федоришина.
Коли дивитися: 20 та 21 грудня.
Вертеп «Зоря благодатна»
Львівський театр ляльок
«Зоря благодатна» — постановка, яка відтворює традиційний бароковий вертеп у одному з найстаріших записів від Миколи Маркевича.
Творці постановки розповідають, що кілька століть тому український бароковий вертеп виглядав як мандрівний дерев’яний будиночок-сцена, канонічні лялькові персонажі, сакральні співи, народний гумор та жива музика. Так, у театрі відновили цю автентичну атмосферу.
«Для цього відшукали давні тексти, записані знаним етнографом Миколою Маркевичем ще на початку XIX ст. І зберегли оригінальну мову, яка перенесе нас у ті часи, коли на свято Різдва грамотні міщани, дяки, школярі та церковні співаки збирались у дорогу і носили по хатах ляльковий театр під назвою Вертеп. Ця традиція започаткувалася ще у XVII-му столітті – нехай вона живе й надалі!» — підкреслюють у Львівському театрі ляльок.
Режисер — Володимир Підцерковний. Художниця — Уляна Ших. Художниця по костюмах — Ельвіра Босович. Аранжування — Оксана Денисюк. Музична керівниця — Марічка Михайлик (Чічкова).
Коли дивитися: 16, 17, 18, 19, 26 та 27 грудня.
«Новорічний Штраус-Гала»
Львівська національна опера
Цього року минає 200-річчя від дня народження всесвітньовідомого композитора Йоганна Штрауса-сина. З цієї нагоди у Львівській національній опері створили яскраву концертно-театралізовану програму з найяскравіших його творів.
За словами організаторів, програма об’єднає музику, вокал і хореографію. Під час святкового концеру можна буде послухати фрагменти з найвідоміших оперет, як-от: «Летюча миша» та «Циганський барон», а також — вальси, динамічні польки, яскраві галопи та інші хіти.
На сцені виступлять солісти, балет та симфонічний оркестр Львівської національної опери.
Диригент-постановник — Мирон Юсипович. Балетмейстери — Артем Шошин, Сергій Наєнко. Режисер — Василь Вовкун.
Коли дивитися: 27 та 28 грудня.
Постановка «Казки навиворіт»
Національний театр імені Марії Заньковецької
«Казки навиворіт» — постановка про історії, родом з дитинства.
Тут розповідається про восьмирічну Русю та її молодшого брата Марка. У дітей є няня Стефа, яка має власну суперсилу — розповідати під ліжком чудернацькі оповіді. У її історіях оживають відомі казкові герої, зокрема: Солом’яний бичок, Коза-дереза, Котигорошко. Саме вони покажуть Русі і Маркусі як можна бунтувати та врятувати навіть найпохмуріший день.
Художня керівниця постановки — Наталія Сиваненко. Сценографія — Вероніка Риженко.
Постановка рекомендована до перегляду діткам від 5 років.
Коли дивитися: 5, 6, 20, 21 та 27 грудня.
«Снігова королева»
Театр «ОККО»
«Снігова королева» — театрально-циркове шоу, яке наповнено святковою атмосферою напередодні Різдва. У сюжеті — відома казка Ганса Крістіана Андерсена.
«Історія розповідає про маленьку дівчинку Герду, яка, незважаючи на труднощі, вирушає на порятунок свого друга Кая, якого захопила у свій крижаний палац Снігова королева. Герда долає всі перешкоди, щоб врятувати Кая, нагадуючи йому про справжні людські цінності — тепло серця, силу любові, важливість сім’ї та стосунків», — зазначають в театрі про постановку.
Автор інсценізації та режисер — Галина Риба. Режисер циркової частини — Юрій Пилипчук.
Художник — Оксана Радкевич. Хореограф — Юлія Скиба.
Композитор — Юрій Шоробура. Автор пісень — Галина Риба.
Коли дивитися:
«Земля-пісня»
Театральний центр «Слово і Голос»
«Земля-пісня» — це співоча вистава, створена з двадцяти найдавніших українських традиційних пісень. Як зазначають у театрі, головною дійовою особою цього дійства є українська пісня.
«Як рідко зараз ви можете почути живу пісню! Живу — це із живого джерела: із цієї людини у цьому часі та просторі. Бо сьогодні людина любить, дихає, народжує так само, як тисячу років тому. І пісня береже і животворить у людині саме те, що робить її Людиною, — зазначає Наталія Половинка
Режисер — Наталія Половинка. Художник зі світла — Богдан Дворник. Художник костюму — Петро Нестеренко-Ланько.
Коли дивитися: 14 грудня.
До слова, ІА Дивись.іnfo також готує підбірки фільмів, книжок та подій. Їх дивіться на нашому сайті в розділі «культура».
