Брухтозаготівельні компанії пропонують металургам нові тарифи, нижчі європейських

Такий крок дасть змогу розв’язати міжгалузеву суперечку, завантажити металургійні комбінати, зберегти експорт та отримати в бюджет країни додатково 50-70 млрд грн, розповів ІА Дивись.info Микола Климович, директор з розвитку бізнесу ТОВ «Міртен».

ЦІни на брухт в Україні нижчі, ніж в ЄС

Він повідомив, що станом на 1 грудня середня вартість брухту чорних металів у ЄС становить близько 260-300 €/т. В Україні ж ціни в 1,5 раза нижчі — близько 150 €/т (різниця складає в середньому 110-150 €/т).

За його словами, пропонована вартість брухту може скласти до 210-250 €/т, що дасть змогу компаніям з брухтозаготівлі не лише вижити в складних воєнних умовах, а й поновити свою матеріально-ресурсну базу.

Експерт твердить, що металургійні комбінати, через залежність від постачальників сировини, наразі вже готові відмовитися від своїх ініціатив на заборону експорту брухту та розглядають можливість перегляду цін на отримуваний брухт.

«Без можливості експорту понад 40% працюючих заготівельних компаній збанкрутіють. При цьому це станеться миттєво — протягом 1-2 місяців ринок “спорожніє”. Вочевидь це не вигідно, ані державі (щомісяця Україна отримує до 10-12 млн євро валютного виторгу за експорт брухту до країн ЄС), ані металургам, які лише майже на половину здатні забезпечити сировиною власне виробництво. Тому радо згодимося на важливий компроміс по формулі вища ціна+зобов’язання», — пояснив фахівець. 

На металургійному ринку скорочення виробництва сталі

Він зазначив, що з червня по грудень 2025 року порівняно з аналогічним періодом минулого року на металургійному ринку спостерігається скорочення виробництва сталі в середньому на 6%, зокрема через неможливість відновлення нормальної роботи найбільшого споживача брухту в Україні компанії «Інтерпайп Сталь».

Разом з тим від початку повномаштабного вторгнення обсяги споживання брухту скоротилися вже в 3 рази. Насамперед це наслідок втрати металургійних гігантів ММК ім. Ілліча та «Азовсталі» — з 3323,4 тис. т у 2021 році до 1300 тис. т у 2025 році.

За твердженням Миколи Климовича, наразі меткомбінати здатні переробити лише 60-80% від усього наявного брухту і це без врахування військового (конверсійного) лому, підтверджені обсяги якого вже перевищили 1,4 млн т. Експерт зауважив, що ситуація з накопиченням брухту дедалі погіршується, адже щомісячний його обсяг зростає в середньому на 5-10% — а це близько 12 тис. т. 

Експерт зосередив увагу на тому, що заборона експорту, яку намагаються пролобіювати частина металургійних компаній, суперечить інтересам держави та партнерів. Він наголосив, що повна заборона експорту порушує міжнародні зобов’язання України в рамках СОТ та Угоди про асоціацію з ЄС.

Фахівець підкреслив, вагомим також є те, що ЄС не забороняє експорт брухту, а європейський ринок є профіцитним. Тому у разі потреби будь-яка країна Європейської співдружності може купувати сировину за ринковими цінами, не створюючи штучних бар’єрів усередині власної економіки.

«І найважливіше: брухт є приватною власністю, а не ресурсом держави, який можна монополізувати чи перерозподіляти “в ручному режимі”. Спроба створити монополію на сировину ставить під загрозу базове право українців — вільно розпоряджатися власним майном», — зауважив він.

На думку Миколи Климовича, брухт металів є одним із ключових джерел поповнення оборотних коштів у національній економіці. Якщо на ринку штучно створюється його надлишок або занижується ціна, це неминуче призводить до дефіциту оборотних коштів у підприємств, які залежать від стабільних фінансових потоків для підтримки своєї діяльності.

«Заборона експорту брухту — це ніщо інше, як спроба субсидувати металургійну галузь через заниження вартості вторинної сировини: якщо на ринку є надлишок лому, то вочевидь виникає спокуса придбати його за безцінь. Коли ціна на брухт штучно занижується, фактично відбувається перерозподіл ресурсів на користь металургійної галузі, але це відбувається в прямому сенсі коштом усієї економіки. Це створює дисбаланси, спотворює конкуренцію та послаблює фінансову стійкість підприємств у суміжних секторах. Під час війни ми не можемо собі це дозволити», — зауважив фахівець.

Фахівець також розповів, що наразі готуються конструктивні пропозиції до Уряду, щоб замість фактичної заборони експорту брухту: 

• повернутись до зобов’язань у межах СОТ — експортне мито 10 €/т;
• зняти заборону на експорт військового брухту;
• відновити механізм балансу заготівлі та споживання брухту;
• розвивати співпрацю в рамках Міжгалузевого меморандуму між заготівельниками, металургами, Мінекономіки, МОУ та Укрзалізницею.

«Через війну та значні руйнування обсяг брухту суттєво зростає. Водночас меткомбінати просто не в змозі “проковтнути” весь надлишок. Тому ідеальним варіантом для нормального розвитку як металургійної, так і брухтозаготівельної галузей є гарантовані обсяги сировини за суттєво нижчими цінами, ніж на ринку ЄС. Водночас компанії із заготівлі лому повинні мати можливість розвитку, експортуючи надлишок брухту. Насамкінець: справедлива та економічно обґрунтована ціна на металобрухт є необхідною умовою для нормальної роботи ринку, збереження ліквідності підприємств і підтримки здорової структури економіки в цілому», — підсумував Микола Климович.