У Львові попрощались з народним артистом України Степаном Гігою (фоторепортаж)
Сьогодні, 15 грудня, у Львові відбулося прощання та поховання відомого українського співака, композитора та народного артиста України Степана Гіги. Його поховали на Личаківському кладовищі, виконуючи останню волю митця.
Про це розповідає журналістка ІА Дивись.info з місця події.
Прощання з артистом розпочалося ще в неділю, 14 грудня, о 16:00 в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла (вул. Театральна, 11). О 19:00 відбувся чин парастасу, а церемонія тривала до 23:00.
У понеділок, 15 грудня, о 14:00 розпочався чин похорону в тому ж храмі. З цим прощалася вся його родина. До церемонії прощання також долучилися солісти Львівської опери, які виконали декілька релігійних композицій. Після цього відбулася загальноміська церемонія на площі Ринок біля Ратуші. Поховали Степана Гігу на 75-му полі Личаківського кладовища.
«Степан Гіга заповів бути похованим у Львові, на Личаківському кладовищі. Виконуємо його останню волю», — зазначив мер Львова Андрій Садовий.
19 листопада 2025 року Степан Гіга був госпіталізований після ускладнень вірусної інфекції на тлі цукрового діабету. Переніс другу операцію на коліні, після чого співаку ампутували ногу, він впав у кому. Ввечері 12 грудня помер у реанімації Першого територіального медичного об'єднання Львова, де перебував упродовж останнього місяця життя.
Більше світлин з чину похорону митця — нижче:
Що відомо про Степана Гігу
Степан Петрович Гіга народився 16 листопада 1959 року в селі Білки на Закарпатті. Музичні здібності почали проявлятися ще в дитинстві: у шкільні роки він співав в ансамблі та опановував гру на баяні.
Після завершення школи Гіга працював слюсарем і водієм, згодом проходив строкову службу в армії. До Ужгородського музичного училища вступив з четвертої спроби й завершив навчання екстерном за три роки.
У 1983 році продовжив освіту на вокальному факультеті Київської державної консерваторії. Уже на другому курсі став солістом популярного на той час синтез-гурту «Стожари». Попри пропозиції роботи в інших регіонах, зокрема у Волинській філармонії, артист повернувся на Закарпаття і став солістом обласної філармонії.
У подальші роки Степан Гіга заснував джаз-рок гурт «Бескид», а згодом зосередився на аранжуванні та написанні авторських пісень. Він також відкрив студію GIGARecords, завдяки чому здобув визнання не лише як виконавець, а й як композитор і продюсер.
Дебютний альбом «Друзі мої» артист презентував у 1995 році. У 1998-му йому присвоїли звання Заслуженого артиста України. Широкий успіх приніс другий альбом — «Вулиця Наталі» (2002), який став одним із найуспішніших музичних релізів початку 2000-х. За продаж мільйона копій платівки Гіга отримав «Золотий диск» — перший в історії незалежної України. Загалом у його творчому доробку — три такі нагороди. Того ж року співакові було присвоєно звання Народного артиста України.
У репертуарі Степана Гіги — десятки пісень, серед яких найбільш упізнаваними стали «Яворина», «Сон», «Золото Карпат», «Наталі», «Друзі мої», «Вівтар», «Троянди для тебе», «За тебе все віддам», «Чорні троянди».
На завершальному етапі кар’єри Степан Гіга займався педагогічною діяльністю, викладаючи на кафедрі мистецьких дисциплін Ужгородського інституту культури і мистецтв.
Нагадаємо, що цьогоріч у Львові попрощались з політиком Андрієм Парубієм.
