Найдавніший в Україні: львівські студенти показали сокиринський вертеп (фото/відео)

Журналістка ІА Дивись.info відвідала подію та розповідає більше про давній вертеп.

Унікальність вертепу

Колектив театру Українського католицького університету «На Симонових стовпах» у Львові вже представив Сокиринський (Ґалаґанівський) вертеп у столиці та готується до показу вистави в Парижі. Сценографію до постановки створив художник Богдан Поліщук, відомий низкою робіт для театральних проєктів.

За словами художнього керівника театру Євгена Худзика, цей вертеп є найдавнішим зі збережених українських вертепних сценаріїв і має особливу мистецьку та культурну цінність. Постановка ґрунтується на бароковому тексті й колядках XVIII століття, зокрема творах Григорія Сковороди, поєднаних з автентичними колядками з різних регіонів України.

«Це явище не лише мистецьке, а й богословське, — пояснює він. — Саме в Україні сформувалася триповерхова вертикаль: пекло, земля і небо, в межах якої існують персонажі вертепу».

Для вистави команда використала здебільшого барокові колядки XVIII століття, зокрема авторства Григорія Сковороди, які поєднали з автентичними різдвяними піснями з різних регіонів України — Гуцульщини, Полтавщини та Львова. Сюжет вертепу залишається простим і традиційним, а сам сценарій, зі слів керівника театру, став основою для появи багатьох пізніших вертепних постановок.

За переказами, 1770 року бурсаки Києво-Могилянської академії вперше показали вертепну виставу в маєтку родини Ґалаґанів у селі Сокиринці на Полтавщині. Вражені дійством господарі щедро винагородили студентів, а ті у відповідь подарували вертепну скриню з ляльками та рукопис сценарію, який відтоді понад сто років зберігали й відтворювали в цій родині.

Сценарій вистави вирізняється динамічними діалогами, яскравою українською мовою та народним гумором. Цей текст є найстарішим із відомих вертепних сценаріїв і вперше був опублікований у 1882 році в журналі «Київська старовина».

Ґалаґанівський вертеп є також найповнішим із збережених: рукопис налічує близько 80 сторінок і містить не лише текст, а й музичні номери. Оригінали ляльок, вертепної скрині та копія сценарію зберігаються у Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України в Києві, а в межах сучасних проєктів рукопис оцифрували.

Традиційно вистава складалася з двох частин: різдвяної містерії про народження Христа та інтермедій із побутовими сценами й типовими персонажами — від пастухів і царів до Запорожця, Поляка чи Цигана. У сучасних інтерпретаціях ці частини поєднують через ідею спільного святкування, де біблійна історія переплітається з людським досвідом.

Про ШТУКУ

Шкільний театр УКУ «На Симонових стовпах» (ШТУК) заснували 2016 року як мистецьку спільноту студентів і працівників Українського католицького університету. Сьогодні це єдиний в Україні університетський театр зі сталою педагогічною базою та постійним репертуаром.

Щороку у вересні театр проводить відкритий набір: до ШТУКу можуть долучатися не лише студенти УКУ, а й представники інших навчальних закладів. Мистецький розвиток учасників поєднує акторські та вокальні тренінги, роботу з тілом і сценічним мовленням, аналіз текстів, а також культурні практики — відвідини театрів, музеїв і галерей та тематичні експедиції, пов’язані з постановками.

Серед вистав театру — «Зелене Євангеліє» за поезіями Богдана-Ігоря Антонича, «Великий льох» і «Москалева криниця» за Тарасом Шевченком, «Убогий жайворонок» за Григорієм Сковородою, а також документальні й сучасні проєкти за текстами Клайва Льюїса, Наді Тарнавської та авторів, пов’язаних з російсько-українською війною.

Вистави ШТУКу показували в Італії, Німеччині та Польщі, зокрема в Римі, Мюнхені, Нюрнберзі, Кракові й інших містах.

Більше фото із Сокиринського вертепу — нижче:

Нагдаємо, що у Львові показали 150 робіт сучасних українських митців.