Святковий декор на вулиці Лесі Українки у Львові/Ольга Бомко для ІА Дивись. info
Різдво — це не лише дата в календарі, а передусім відчуття: запах куті, мерехтіння свічок, родинні традиції й спогади, що передаються з покоління в покоління. У кожній сім’ї це свято має свій особливий настрій і свої маленькі ритуали.
Сьогодні члени редакції ІА Дивись.info поділитися особистими різдвяними історіями — про те, як вони святкують Різдво у своїх родинах, що для них означає цей день і які традиції зігрівають їх щороку.
Ярослав Валько
Напередодні Різдва, як заведено, моя родина святкує Святвечір. Мабуть, саме з цим днем пов'язана більшість наших традицій. Перша з них стосується чоловіків — від ранку та безпосередньо до початку вечері заведено нічого не їсти, можна лише пити воду.
Протягом всього дня сім'я готує 12 традиційних страв: декілька видів вареників, рибу, гриби, узвар, пампухи тощо. Особливий ритуал у нас склався з татом під час готування куті. Ще змалку я допомагав йому перетирати мак. Робили ми це (і досі робимо) дерев'яним макогоном у глибокій мисці — макітрі.
Перед самою вечерею ми з сім'єю запалюємо свічку та молимося. Опісля — разом співаємо колядок та приймаємо колядників. Після вечері зі столу не прибирають нічого, натомість ставлять порожню тарілку та трохи вина — для померлих членів родини.
У сам день Різдва всією сім'єю йдемо до церкви, а після цього відвідуємо всіх членів родини. Їсти подають все ті ж традиційні страви, але тепер додають м'ясо, а за столом усі продовжують колядувати. Різдвяні свята завжди були для мене часом якогось особливого домашнього затишку. Черговою можливістю зібратися у родинному колі та через вікові традиції пам'ятати про своє коріння.
Ольга Бомко
Атмосфера різдвяних свят в батьківському домі для мене — найулюбленіша. Адже в цей періоду повітрі панує тепло, затишок, родинне єднання та тиха радість свята.
На Святий вечір у моїй сім’ї дотримаються деяких традицій: кладуть сіно під скатертину, а зверху — хлібину; на кути столу — зубчики часнику, щоб усі були здорові; готують 9 чи 12 пісних страв; діти мають кудкудакати, щоб наступний рік був урожайним і водилося багато курчат.
Також після вечері ми залишаємо ложки в макітрі з кутею (до слова, у нас вона рідка) для предків нашої родини, духи яких, за повір’ям, також перебувають з нами в цей вечір. Вранці на Різдво ходять колядники від хати до хати та співають традиційні колядки. У нас вони мандрують зі звіздами.
Вже по обіді ми усією сім’єю йдемо в гості до бабусі на «вечерю», щоб занести калачі та подарунки. А на родинному застіллі колядуємо усі разом.
Анна Ілечко
Це свято є одним з найочікуваніших в моїй сім'ї, адже воно єднає всю родину. Зазвичай ми стараємося приготувати 12 страв, але не завжди на це є час і кошти. Основне — це навіть не їжа, а саме єднання, турбота, адже про це і є Різдво.
Дуже люблю смажити пампушки — зазвичай з вишнею або маком (це моя улюблена страва). Кутю мама готує рідку, а бабуся — густу. Я зауважую, що залежно від області консистенція різна.
Обов'язково на столі стоять вареники і риба. Також ми завжди ставимо тарілочку куті і чарку з водою на підвіконня — аби померлі душі теж змогли долучитися до трапези. Як би там не було, Різдво — це про тепло, затишок і підтримку. Ми нерідко запрошуємо сусідів на Святвечір, коли вони свякують наодинці.
Мар'яна Коваленко
Різдво — свято, яке у мене асоціюється з дитинством, скільки років би мені не було. Пам'ятаю його завжди сніжним, хоч крайні роки погода є здебільшого не зимовою. Різдво у моїй родині пахне морозним ранком, випрасованими речима та мандаринами.
Напередодні свята родина збирається за вечерею. До речі, саме цього дня у нашому домі і з'являється ялинка — не раніше.
З-поміж усіх традицій, нашою улюбленою є кукуріння під столом. Хоч тобі 5, 17 чи 25 років. Ба каже, що це якось впливає на майбутній врожай і все інше. Втім, чи має це якесь значення?!
Торік, наприклад, ми виходити з ложкою куті на ганок, щоб довідатись, звідки гавкають собаки. Звідти, по ідеї, має бути майбутній чоловік. Чомусь мені сільські собаки напророчили принаймі п'ять наречених, бо загомоніли звідусіль.
Вже вдосвіта, близько п'ятої, всі йдуть до церкви, а потім стрімголом поспішають домів поснідати та повлягатись спати, бо пообіді починають приходити колядники...
Редакція ІА Дивись.info бажає нашим читачам і слухачам спокійних та затишних свят.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.