Якими будуть ставки за кредитами та депозитами у новому році — прогноз
У теперішньому році за умов подальшого зниження інфляції та поступового відновлення економіки середні ставки за кредитами в Україні можуть зменшитися на 1-1,5%. Водночас такий прогноз значною мірою залежить від безпекової ситуації, інтенсивності бойових дій та наслідків війни для економіки.
Про це ІА Дивись.info повідомив віцепрезидент Асоціації українських банків Сергій Мамедов.
Що буде зі ставками за кредитами
«Потенціал для подальшого зниження ставок існує, але він напряму пов’язаний із макроекономічною стабільністю, монетарною політикою НБУ — зокрема зниженням облікової ставки, яка формує вартість грошей (з березня 2025 року облікова ставка залишається на рівні 15,5%). Також на рівень кредитних ставок може вплинути загальна динаміка економіки та ритмічність надходжень макрофінансової допомоги від країн-партнерів, яка має покрити розрив між доходами та видатками та допоможе збалансувати держбюджет», — коментує голова правління ГЛОБУС БАНКУ.
Загалом, спираючись на дані Національного банку України, експерт зауважив, що за підсумками 2025 року загальний обсяг виданих банківських кредитів зріс у середньому на 15–18% порівняно з 2024 роком, а обсяг кредитів для бізнесу збільшився на понад 20%.
При цьому близько 45% виданих кредитів припадає на державні кредитні програми, тоді як решта — це комерційні банківські позики.
«Якщо у 2022–2023 роках кредитування фактично “витягували” державні програми з часткою до 70% від загального портфеля, то вже у 2024 році комерційні кредити займали 40-45%. А у 2025 році їх обсяг уже перевищує кредити за держпрограмами», — наголошує банкір.
Основні тенденції розвитку кредитування у 2026 році
Банкір також розповів про основні тенденції розвитку кредитування у 2026 році. Серед ключових чинників, що й надалі визначатимуть динаміку кредитного ринку, він називає розвиток державних програм, конкуренцію між банками, попит бізнесу на доступні ресурси, та монетарну політику НБУ.
Розвиток державних програм кредитування
Очільник ГЛОБУС БАНКУ нагадав, що в бюджеті на 2026 рік закладено рекордні ресурси для підтримки бізнесу та розвитку іпотечної програми«єОселя». 18 млрд грн планується спрямувати на програму «Доступні кредити 5-7-9%», ще 7,4 млрд грн — на інновації та оборонні технології у межах платформи Brave1.
На думку фахівця, такі цифри свідчать, що держава надалі активно використовуватиме пільгове фінансування як інструмент відновлення економіки та стимулювання підприємницької активності.
Особливо значущим, на його думку, є розвиток «єОселі». Загальний ресурс програми закладений в держбюджет складає 17,1 млрд грн. Також оператор програми — «Українська фінансова житлова компанія» («Укрфінжитло») отримала 30 млрд грн докапіталізації у вигляді облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Також планується додаткове залучення міжнародних коштів, що дасть змогу дозволить охопити ще більше сімей.
«Для громадян це означає реальні можливості придбати житло на вигідних умовах, а для економіки — це стимул до розвитку будівельного сектору та суміжних галузей», — акцентував він.
Загальні публічні інвестиції, включно з пільговими кредитами та грантовою підтримкою, у 2026 році оцінюються у 111,5 млрд грн, з яких 63,5 млрд грн формує спеціальний фонд. Для порівняння: торік на ці цілі було закладено лише близько 25 млрд грн, тобто ресурс у 2026 році майже вдвічі більший. Це дає змогу не лише масштабніше підтримувати бізнес, а й більш ефективно реагувати на виклики відновлення.
«В умовах війни державні кредитні програми залишаються не лише інструментом підтримки бізнесу й громадян, а й важливим стимулом для банків ставати більш гнучкими та шукати можливості зниження відсоткового навантаження. Крім цього розвиток державних пільгових програм кредитування це ключовий механізм створення робочих місць, стимулювання бізнесу і розширення можливостей для громадян. Саме така підтримка зараз допомагає економіці рухатися вперед у складний для країни час», — підкреслив Сергій Мамедов.
Посилення конкуренції за позичальника
Банкір зауважив, що саме у 2025 році на тлі зростання конкуренції між банками та в умовах активного розвитку партнерських кредитних програм середня вартість кредитів для малого та середнього бізнесу вже почала знижуватися.
Якщо ще торік ставки за кредитами для МСБ складали в середньому 18-21% річних, то нині ставки перебувають у діапазоні 15-18%. Тобто, за словами експерта, наступного року залежно від кредитної програми та терміну кредиту, ставки потенційно можуть знизитися до 14-16,5% річних.
Водночас таке суттєве зниження кредитних ставок також може бути пов’язане з відносно невеликими кредитними сумами: 1-3 млн грн терміном 3-5 років.
«Якщо банк зацікавлений у формуванні якісного кредитного портфеля, то, окрім спеціальних програм із виробниками та постачальниками основних засобів для підприємців, він може запропонувати кредит, який не стане для позичальника фінансовим тягарем. Формула ефективного кредиту з часткою непрацюючих кредитів, близькою до нуля, проста: вигідний партнер, помірна сума кредиту на чітко визначену ціль та професійне банківське супроводження як позичальника, так і партнера», — акцентував керівник ГЛОБУС БАНКУ.
Впровадження й розвиток кредитних програм для ветеранів
У 2025 році низка українських банків вже запустила спеціальні кредитні програми з підтримки ветеранського бізнесу. Зокрема такі програми активно поєднуються з державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%». За словами фахівця, банки не лише надають кредит в рамках держпрограми, а й додатково компенсують частину відсоткової ставки.
«Підприємці, компанії, власники або керівники яких служили або служать у лавах Сил оборони, мають змогу отримати від банків додаткову компенсацію в розмірі 1-2%», — поділився Сергій Мамедов.
«Кредитні хаби»
Ще однією тенденцією розвитку кредитування у 2026 році банкір називає поступову універсалізацію банків, які можуть запропонувати клієнтам як участь у державних програмах, так і вигідні умови за власними кредитними продуктами.
Експерт нагадав, що в програмі «Доступні кредити 5-7-9%» беруть участь 46 банків, в програмі «єОселя» — 11 банків, партнерами програми «Доступний факторинг» є 7 банків, а в програмі «Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%» беруть участь 10 банків.
Банкір звернув увагу на участь у державних програмах енергокредитування. Так, в програмі для домоволодінь (кредити на СЕС та вітряки на суму до 480 тис. грн терміном до 10 років за ставка 0%) беруть участь 5 банків, для ОСББ та ЖБК (програма «ГрінДІМ» від Фонду енергоефективності, що компенсує до 70% вартості енергомодернізаційних робіт) — 5 банків.
Окремо він нагадав, що, наприклад, участь у програмі «Доступні кредити 5-7-9%» для МСБ часто поєднується з ініціативами місцевих органів влади з підтримки підприємців, що компенсують або частину відсотків, або суму кредиту. Це дає змогу суттєво знизити кредитне навантаження на позичальників.
«Для ОСББ додатковим чинником доступності фінансування є співпраця з органами місцевого самоврядування та Фондом енергоефективності, що поєднує банківські кредити з грантами й компенсаціями», — акцентував банкір.
За його прогнозом, у 2026-2027 роках до двох третин українських банків можуть працювати як «кредитні хаби», пропонуючи клієнтам «кредити на вибір» (за держпрограмами, партнерськими програмами) або ж комплексні рішення фінансування, коли держпрограми поєднуються з банківськими.
«Ми бачимо стійкий запит бізнесу на доступні кредити. Саме тому банки активно поєднують державні програми, ініціативи місцевої влади з компенсації відсоткових ставок та партнерські програми з виробниками й постачальниками техніки та обладнання», — пояснює Сергій Мамедов.
Розвиток партнерських програм
Окремою конкурентною перевагою банків стає розвиток партнерських програм із виробниками та постачальниками техніки, обладнання й транспорту.
«Це модель win-win: бізнес отримує вигідні умови, постачальники — надійного фінансового партнера, а банки — якісний портфель. Саме в межах партнерських програм банки можуть запропонувати позичальникам кредити на 1-2 в.п. нижче, ніж в середньому по ринку», — підкреслює експерт.
Ефективність цієї моделі підтверджується статистикою: у 2025 році понад 60% кредитів на придбання основних засобів (автомобілів, техніки та обладнання) було видано саме в рамках партнерських програм.
«У 2026 році навіть в умовах війни кредитний ринок рухатиметься в напрямку більш доступного та гнучкого фінансування. Поєднання державних програм, партнерських рішень і посилення конкуренції між банками створює умови для поступового зниження ставок і формування якісного кредитного портфеля з мінімальним відсотком непрацюючих кредитів», — підсумував Сергій Мамедов.
Депозитний сценарій на 2026 рік: зниження ставок без втрати дохідності
На думку Сергія Мамедова, депозитна політика банків для фізичних осіб у 2026 році значною мірою формуватиметься під впливом макрофінансових чинників — передусім рівня інфляції, ефективності монетарної політики НБУ та ситуації на валютному ринку. Він нагадав, що за прогнозом НБУ річна інфляція може сповільнитися до 6,6%, що створює передумови для посилення ролі гривневих депозитів, як засобу збереження й примноження коштів населення.
За словами банкіра, зменшення інфляційного тиску у разі збереження поточних економічних трендів може стати підґрунтям для рішень монетарного комітету НБУ про обережне зниження облікової ставки з чинних 15,5% до 14-14,5%. Відповідні зміни ймовірні й в інших монетарних інструментах: зокрема ставка за 3-місячними депозитними сертифікатами може знизитися з 19% до 17,5-18%. Саме тому він припускає, що у 2026 році середні ставки за гривневими вкладами залежно від терміну розміщення коштів можуть знизитися на 1 в.п. — до 13-13,5% річних.
«Якщо облікова ставка знижуватиметься, це синхронно позначиться і на вартості інших монетарних інструментів, зокрема депозитних сертифікатів НБУ. Такі зміни поступово коригуватимуть тренди в депозитному сегменті: ставки за гривневими вкладами, ймовірно, дещо знизяться. Але для вкладників арифметика проста: дохідність депозиту має перекривати інфляцію та податкове навантаження. Якщо інфляція перебуватиме на рівні 9,7-10%, з урахуванням податків на відсотки (23%) ставки за гривневими вкладами мають стартувати приблизно з 13% річних. Але з огляду на досвід минулих років громадяни “шукатимуть” депозити, ставки за якими будуть на 1-2 в.п. вищими. Можна сказати, що у 2026 році в разі зниження облікової ставки та інших монетарних інструментів на 1-1,5 в.п., банки зможуть запропонувати новим вкладникам дохідність на рівні 14-15% річних», — пояснює Сергій Мамедов.
Окрему роль у формуванні депозитних настроїв відіграватиме валютний ринок. Банкір нагадав, що середньозважений курс долара на 2026 рік у державному бюджеті передбачений на рівні 45,7 грн/$, водночас очікуваний річний діапазон коливань становитиме 43–45 грн/$. У першому півріччі курсові зміни, за його оцінками, відбуватимуться переважно в межах 42,8–43,5 грн/$. Така відносна курсова стабільність знижує девальваційні очікування і підтримує інтерес вкладників до гривневих депозитів.
Важливим чинником розвитку депозитного ринку, за словами експерта, залишається довіра до гривні як з боку банків, так і з боку вкладників.
«Банки системно працюють над посиленням цієї довіри — через прогнозовані умови, зрозумілі продукти та високу дохідність. Саме це є фундаментом розвитку депозитного ринку. А за сприятливих економічних умов банки зможуть і надалі пропонувати конкурентні та привабливі умови за гривневими вкладами», — резюмував Сергій Мамедов.
