Які схеми онлайн-шахрайства поширені на Львівщині та як захистити свої дані — кіберполіція
Тепер шахраї в інтернеті можуть різними способами спробувати заволодіти даними людей, зламати обліковий запис та відібрати гроші. Для цього вони використовують спеціальні шахрайські схеми.
Детальніше про те, які схеми шахрайства нині фіксують у Львівській області та як зберегти свої дані в інтернеті — журналістці ІА Дивись.info розповіла старша оперуповноважена управління протидії кіберзлочинам у Львівській області департаменту кіберполіції Національної поліції України Івкова Валерія.
Шахраї маніпулюють нашими емоціями
Якось одного вечора гортаю стрічку в інстаграмі. Поміж іншої інформації бачу новий допис моєї подруги, а потім — така ж інформація з’являється у її сториз.
Вона пише, що її маму збила машина на пішохідному переході та навіть зазначає колір і марку автівки, а також, що водій втік з місця ДТП. Вказує — тепер мати в реанімації та потребує термінової операції. Тому необхідна велика сума коштів, щоб вона вижила. До допису прикріплене фото довідки з лікарні та номер банківської картки.
Опісля, за декілька хвилин, моя подруга пише мені особисто та питає, чи б могла я її фінансово допомогти. Ситуація виявилася досить неочікуваною та тривожною. Однак викликала в мене підозру. Вирішила написати їй в інший месенджер. Виявилося — її акаунт зламали шахраї.
Валерія Івкова підкреслює, що шахраї оперують нашими емоціями, емпатією та бажанням допомогти:
«У цій ситуації бачимо злам сторінки. Коли людина немає до неї доступу, тоді шахраї маніпулюють певними обставинами, які можуть статися в житті. У таких випадках — найперше потрібно зателефонувати цій людині, яка збирає кошти. Якщо це виявляється шахрайська схема, то потрібно оперативно поширити інформацію в її колі знайомих людей та повідомити, що це шахраї, щоб люди не переказували кошти».
Найпоширеніші схеми шахрайства
Фахівчиня розповіла, що зараз найпоширенішими схемами онлайн-шахрайства є такі, як-от: «не відправка товару», фішинг, «голосування», «псевдопетиції», «позика грошей» тощо.
«Не відправка товару»
За словами Валерії Івкової, ця схема полягає в тому, коли покупець у соціальних мережах чи маркетплейсах повністю або частково оплачує товар, а тоді — продавець зникає разом з надісланими коштами.
«У таких випадках рекомендуємо людям не надсилати повну передоплату, а вносити лише суму, яка покриває доставку (наприклад, поштового перевізника), і не завдасть великої фінансової шкоди. Таким чином продавець також не витратить кошти, якщо людина не забирає товар. Відповідно покупець витратить максимум 100-200 гривень для пересилки товару», — каже старша оперуповноважена управління протидії кіберзлочинам.
Фішинг
Другою найпоширенішою схемою шахрайства, яку фіксують, є фішинг.
У кіберполіції пояснюють, що фішинг — це маніпуляція людиною з метою отримання її або банківських, або персональних даних. Різновидів фішингу є безліч. Як приклад, Валерія Івкова наводить схему — надання нібито фінансової допомоги:
«Для цього шахраї розповсюджують SMS-повідомлення, створюють спеціальні чати в соціальних мережах, щоб люди переходили за певними покликаннями, які є скомпроментованими. Вони мають вигляд як реальний сайт якоїсь установи або трохи застаріла версія цього сайту. У домені в посиланні можуть бути змінені чи додані певні цифри, літери, символи».
Так, людина може бачити фішинговий сайт і ввести на ньому свої персональні чи банківські дані, які отримує шахрай. Фахівчиня зазначає, якщо говорити про фінансовий фішинг, то там зазвичай шахраї вимагають номер банківської карти, код CVV та термін дії карти.
«Ці дані необхідні не для зарахування коштів, а для їх списання через використання сторонніх сервісів. Якщо вам пропонують зарахування якихось коштів, то для цього достатньо лише номер вашої банківської карти або IBAN-код рахунку», — додає вона.
«Голосування»
Також поширеними є так звані «голосування», про які можуть просити, як знайомі так і малознайомі люди, чиї номери є у вашій телефонній книзі. У кіберполіції зазначають, що часто просять проголосувати за дитину, котра бере участь в якомусь конкурсі.
Тут йдеться не про натискання кнопки в месенджері, як-от: поставити вподобайку чи написати коментар, а коли — в сторонньому вікні потрібно ввести номер мобільного телефону для отримання коду.
«У такому випадку шахраї вимагають ввести код підтвердження голосування, а приходить код підтвердження авторизації до адміністрації по месенджеру. Якщо людина немає двофазної верифікації, то вона втрачає доступ до свого акаунту», — каже фахівчиня.
«Псевдопетиції»
Валерія Івкова розповіла, що шахраї маніпулюють ситуацією в Україні, та розповсюджують «псевдопетиції». У такому разі вони беруть петиції про присвоєння полеглому військовому Героя України, в яких вже минув час підписання.
Шахраї розсилають повідомлення, що потрібно підписати петицію через спрощену процедуру: не через електронний підпис, а шляхом авторизації в якомусь з месенджерів. Фахівчиня пояснює, що будь-які петиції можна підписати виключно лише через цифровий підпис або «Дія.Підпис», залежно від технічного налаштування того чи іншого сайту.
«Позика грошей»
Під час цієї схеми шахрайства людині пише знайома чи знайомий та просить терміново позичити гроші, зокрема надіслати на банківську картку.
«Зазвичай шахраї просять невелику суму — 2000 -3000 гривень, щоб людина не почала сумніватися. Особливо, це може спрацювати, якщо це є якийсь добрий знайомий. У таких випадках, якщо вам хтось пише в месенджерах чи соціальних мережах з проханням позичити кошти, то ліпше цю інформацію перевірити: можна просто зателефонувати чи виконати відеодзвінок, чи написати в якийсь інший месенджер», — зазначає Івкова Валерія.
Шахрайства, пов’язані з криптовалютами
Вона додає, що зараз також є шахрайства, пов'язані з криптовалютами. Наприклад, шахраї створюють псевдосайти для обміну криптовалют. Таким чином після переказу криптовалют, люди не отримують свої кошти.
Як зазначають у кіберполіції, найпоширенішими шахрайськими схемами є:
- «Обробка жертви через довіру». Шахраї знаходять жертву через соцмережі, додатки знайомств або месенджери. Під час спілкування вони входять у довіру та пропонують «вигідну криптоінвестицію», що гарантує прибуток. Їхня головна умова — щоб людина вклала гроші якнайшвидше.
- «Зниклий проєкт». Ця схема розрахована переважно на початківців, які тільки починають цікавитися криптовалютами. Аферисти створюють новий криптопроєкт або токен із гучним піаром і фальшивими відгуками. Коли люди купують токен, «розробники» раптово видаляють ліквідність, сайт та акаунти, а вкладників залишають ні з чим.
- Криптошахрайства від імені відомих людей. Шахраї використовують фото чи відео популярного інвестора. Нібито ця особа пропонує великі прибутки від «термінової ексклюзивної можливості» інвестицій у криптопроєкт або фонд.
- «Фальшива робота з криптооплатою». Шахраї пропонують вигідні пропозиції роботи у криптосфері з високою оплатою. Для «реєстрації» чи «тестового завдання» треба встановити програму, надати seed-фразу або надіслати криптогаманець. Після цього шахраї отримують доступ до активів людині, яка виконала їхні вказівки.
Як вберегтися від шахраїв в інтернеті
Валерія Івкова наголошує, щоб вберегти свої дані та кошти, потрібно дотримуватися базових правил кібербезпеки. Зокрема, деякі з них такі:
- Не переходити за сторонніми посиланнями, які надходить в месенджери. Обов'язково перевіряти інформацію, яку отримуєте з інших ресурсів. Якщо це певна соціальна платформа, то перевірити її домен.
- Не надсилати повну переплату. Як би не маніпулював продавець або покупець, про те, що необхідно надати повну інформацію про вашу банківську картку чи надіслати всю суму коштів. Варто дотримуватися такої поради: не надсилати більше ніж може коштувати доставка поштою — 100-200 гривень. Особливо — якщо ви не купували жодного разу в цього продавця.
- У жодному разі на підозрілих сайтах не переходити на сумнівні посилання, не входити в особисті акаунти і не здійснювати авторизацію. Тобто не вводити ніякі персональні дані.
«Жодна державна чи банківська установа, благодійний фонд не здійснює збір персональних даних і не виплачує якусь допомогу через соціальні мережі або месенджери», — наголошує старша оперуповноважена управління протидії кіберзлочинам.
Вона підкреслює, що варто оновлювати програмне забезпечення операційної системи на вашому пристрої. Оскільки так будуть закриті прогалини у безпеці, що захистить від зловмисників.
Ще одним важливим правилом є правильне встановлення паролів — вони повинні бути різними на кожен сервіс. За словами фахівчині, пароль має складатися мінімум з восьми символів та містити: великі та маленькі літери, цифри, спеціальні позначення (знаки оклику чи питання, коми тощо) — те, що дозволяє політика ресурсу.
Читайте також: як вберегтися від вербування мешканцям Львівщини
Як подати заяву до кіберполіції
Будь-який злам облікового запису користувача інтернету, зокрема в соціальних мережах, є підставою, щоб звернутися до кіберполіції, як розповідає Валерія Івкова. Адже це кваліфікується за статтею 361 Кримінального кодексу України «несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж».
Якщо ви стали жертвою онлайн-шахрайства, то заяву можна подати наступним чином:
- Перейти на офіційний сайт кіберполіції.
- Обрати форму зворотнього зв’язку — «звернення громадян». Її можна знайти за покликанням.
- Відкрити анкету та заповнити свої дані для ідентифікації.
- Заповнити окрему форму, де в довільному порядку описати ситуацію, яка з вами сталася.
- Згодом з вами зв’яжеться представник сервісної служби для отримання додаткової інформації, наприклад, скриншотів. Цю інформацію передадуть до підрозділу слідства, де відбудеться прийняття рішення щодо реєстрації заяви в єдиному державному реєстрі досудових розслідувань.
- Також можна звертатися фізично в офіс кіберполіції або зателефонувати за номером 112.
