Сучасні скульптури, криївка УПА та солеварня: куди поїхати на Львівщині

ІА Дивись.info пропонує сімірку локацій, де можна дізнатись більше про традиції Львівщини та відпочити.

PARK 3020

PARK3020 — це публічний парк сучасної української скульптури, який відкрили 12 вересня 2020 року в селі Стрілки Львівського району. Парк займає площу понад 16 гектарів.

Назва PARK3020 апелює до уявного майбутнього — 3020 року. Концепція парку передбачає збереження мистецьких висловлювань початку ХХІ століття для наступних поколінь і осмислення сучасності через мову скульптури.

У постійній експозиції парку представлено близько 40 робіт українських скульпторів. Серед авторів — Назар Білик, Анна Звягінцева, Олексій Золотарьов, Антон Логов, Анна Надуда, Богдан Томашевський та інші. Скульптури виконані з каменю, металу, бетону й граніту та інтегровані в природний ландшафт.

Мистецькі об’єкти в парку порушують актуальні соціальні та глобальні теми — взаємодію людини з довкіллям, технологічний розвиток, питання ідентичності та майбутнього. Частина скульптур осмислює роль природи в сучасному світі, поєднуючи абстрактні форми з природними мотивами.

• Локація: село Стрілки, Львівський район, територія Edem Resort Medical & Spa.
• Вхід: для дорослих — 500 гривень.
• Доступ: парк відкритий для відвідувачів у денний час, графік роботи може змінюватися залежно від сезону. Про екскурсії потрібно домовлятись завчасно.

Карпатський маяк

Карпатський маяк — оглядова споруда, аналогів якій у Карпатах немає. З однієї точки тут відкривається панорама одразу на два курортні містечка — Трускавець і Східницю, гірський хребет із горою Парашкою та долину річки Стрий.

Карпатський маяк збудували у 2022 році на горі Цюхів Діл, висота якої становить 931 метр над рівнем моря. Висота самої споруди — 15 метрів. Її інженерна особливість — динамічна конструкція, що дозволяє верхівці відхилятися до 7 сантиметрів.

Карпатський маяк є частиною туристичного проєкту «ВелоБескиди», однак маршрут до нього складний для велосипедистів через круті підйоми та спуски. Дістатися до вершини зі Східниці можна пішки або автомобілем ґрунтовою дорогою. Довжина маршруту — близько 8 кілометрів.

• Локація: тут.
• Вхід: безкоштовно.
• Доступ: локація відкрита у будь-який час, проте недоступна для маломобільних людей.

Музей-криївка УПА

Музей-криївка УПА розташований у селі Басівка Львівської області, на території Лапаївського лісництва. Це меморіальне місце пов’язане з історією українського визвольного руху середини ХХ століття та зберігає пам’ять про підпільну боротьбу Української повстанської армії.

Саме на цьому місці 16 серпня 1955 року відбувся бій між підпільниками УПА та підрозділом радянських сил безпеки. У криївці перебували троє повстанців — командир групи та двоє зв’язкових. Під час оточення вони намагалися знищити підпільні архівні матеріали, щоб вони не потрапили до рук ворога. Унаслідок бою один із повстанців загинув, двох поранених захопили та вивезли до Львова.

Ще до подій 1950-х років це укриття використовували учасники польсько-української війни 1918–1919 років, а згодом тут діяла підпільна типографія. У 1970-х роках криївку випадково виявили лісники, однак тоді вона була розібрана.

Музей-криївку офіційно відкрили 7 вересня 2014 року. Проте у ніч з 1 на 2 січня 2017 року музей повністю згорів. Попри втрату, громада та ініціатори проєкту відновили музей, і вже у 2019 році криївка знову відкрилася для відвідувачів.

• Локація: село Басівка, Львівська область, територія Лапаївського лісництва (квартал 38)
• Вхід: безкоштовний (можливі добровільні пожертви на утримання музею)
• Доступ: доїхати можна автомобілем або дійти пішки лісовою дорогою; об’єкт обмежено доступний для маломобільних груп населення через лісову місцевість і підземну конструкцію

Прихисток ТТ

Прихисток на горі Парашка — це гірський туристичний прихисток у межах Національного природного парку «Сколівські Бескиди», створений як символ пам’яті про Тараса Гаврилишина — активного мандрівника, пластуна куреня «Чорноморці» імені Святого Миколая та захисника України, який загинув 1 листопада 2022 року.

Будівництво розпочали восени 2023 року, і вже за півтора місяця прихисток прийняв перших відвідувачів. Усі роботи виконали без залучення бюджетних коштів — понад 1,2 мільйона гривень вдалося зібрати завдяки благодійним внескам, спонсорам і меценатам.

Сьогодні прихисток виконує практичну туристичну функцію: тут мандрівники можуть безкоштовно перепочити, сховатися від негоди або залишитися на ночівлю під час сходження на одну з найпопулярніших вершин Львівщини — гору Парашку.

• Локація: гора Парашка, Національний природний парк «Сколівські Бескиди», Львівська область.
• Вхід: вільний, перебування безкоштовне.
• Доступ: пішки туристичними маршрутами.

Стільське городище

Стільське городище — одна з найбільших археологічних пам’яток середньовічної України, розташована на сході Львівської області, поблизу сіл Стільсько, Дуброва та Ілів. Поселення виникло у VII столітті, а найбільшого розквіту досягло в IX–X століттях.

У цей період Стільсько могло бути важливим політичним і економічним центром, імовірною столицею Білої Хорватії, а згодом увійшло до складу Київської Русі. Площа городища сягала близько 250 гектарів, а система земляних валів і ровів простягалася майже на 10 кілометрів.

Археологічні дослідження, що тривають із 1980-х років, засвідчили наявність укріпленого дитинця, передмість, житлових і ремісничих кварталів, а також культових об’єктів. У 2001 році Стільське городище внесли до Державного реєстру пам’яток, а у 2015-му ухвалили рішення про створення історико-культурного заповідника.

Сьогодні Стільське городище — це відкрита історична локація, цікава для поціновувачів давньої історії, археології та природних ландшафтів.

• Локація: околиці сіл Стільсько, Дуброва та Ілів (Миколаївська громада).
• Вхід: 80 грн.
• Доступ: пішки або автомобілем ґрунтовими дорогами.

Закинуте Єврейське кладовище

У місті Миколаєві Стрийського району Львівської області зберігся один із небагатьох матеріальних пам’ятників єврейської громади, яка існувала тут до Другої світової війни. Єврейське кладовище налічує близько 100 надгробків, датованих 1873–1940 роками, і є єдиним свідченням життя громади, що з часів Голокосту більше не існує.

У XVI–XVIII століттях євреям офіційно забороняли проживати в Миколаєві, але окремі родини все ж залишалися. З середини XIX століття Миколаїв став важливим осередком хасидської Перемишлянської династії, тут діяли відомі рабини, а громада поступово зростала.

Після нацистської окупації 2 липня 1941 року єврейська громада Миколаєва зазнала знищення. Уже через рік, у вересні, близько 500 євреїв депортували до табору смерті у Белжеці (Польща). Ще понад 200 осіб було вбито у 1942–1943 роках на території кладовища.

Щоб забезпечити збереження цвинтаря та мінімізувати загрози, у листопаді 2024 року благодійна організація «Європейська ініціатива зі збереження єврейських кладовищ» встановила огорожу навколо єврейського цвинтаря в Миколаєві.

• Локація: м. Миколаїв, Стрийський район, Львівська область
• Вхід: вільний

Солеварня

Дрогобицька солеварня — одне з найстаріших промислових підприємств України, яке діє безперервно щонайменше з XIV століття. Вона розташована біля джерел соляної ропи, або «сировиці», і протягом століть забезпечувала сіллю Галичину, Закарпаття, Волинь, Київщину та Холмщину.

У середньовіччі до Дрогобича прибували чумаки з усієї України, щоб купити дрогобицьку сіль. Частину продукції відправляли річками Случ та Горинь до Прип’яті, а далі — Дніпром до Києва. У XIV–XV століттях підприємство управляли переважно італійські купці, які виробляли сіль високої якості та розширювали торговельні зв’язки міста з Європою. Водночас монопольна діяльність іноземців час від часу спричиняла конфлікти з місцевим населенням, які вирішували королівські укази.

Сьогодні Дрогобицький солеварний завод продовжує роботу і випускає два види продукції: кухонну сіль виварну йодовану та кухонну сіль виварну без добавок.

З 2019 року підприємство почало розвивати солеварню як туристичний об’єкт, аби відвідувачі могли ознайомитися з історією солевидобутку.

• Локація: Дрогобич, Львівська область.
• Вхід: 150 грн., потрібно попередньо домолятись про екскурсію.
• Доступ: оглядова частина підприємства доступна для відвідувачів.