На Львівщині попрощаються з десятьма воїнами — що про них відомо (фото)

Про це повідомила Львівська обласна військова адміністрація.

Що відомо про полеглих воїнів

• Андрій Василишин. Житель села Брюховичі Перемишлянської громади. Служив у військовій частині А4056. Вважався зниклим безвісти. Загинув 13 лпня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новоселівка Перша Покровського району Донецької області.

• Микола Скиба. Львів’янин. Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка Сухопутних військ Збройних Сил України та 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Збройних Сил України. Не стало воїна 16 травня 2025 року.

• Василь Лабузов. Уродженець міста Ірпінь Київської області. У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша Сухопутних військ Збройних Сил України. Не стало захисника 9 липня 2024 року.

• Петро Паневник. Родом із села Верхня Лукавиця Моршинської громади. Був водієм стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону Збройних Сил України. Понад рік вважався зниклим безвісти. Загинув 27 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Миколаївка Курської області РФ. Воїну було 34 роки.

• Ігор Редька. Житель села Лугове Золочівського району. До лав ЗСУ долучився 25 липня 2024 року. Воїн був гранатометником механізованої роти військової частини А 4574. Тривалий час вважався безвісти зниклим. Загинув 11 листопада 2024 року на Донеччині. Захисникові був 51 рік.

• Дмитро Фіковський. Житель села Березина Новороздільської громади. Понад рік Дмитро Фіковський вважався безвісти зниклим. Після проведення слідчих дій та ідентифікації офіційно підтвердили загибель. Не стало воїна 24 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Цукурине Покровського району Донецької області. Воїну було 44 роки.

• Роман Данилець. Родом із села Любша Журавненської громади. З початком повномасштабного вторгнення долучився до лав ЗСУ. Виконував бойові завдання в складі 63-ої окремої механізованої бригади. Був сержантом, командиром взводу. Захищав країну в Баштанському та Миколаївському районах Миколаївської області, в Краматорському та Бахмутському районах Донецької області, на Херсонщині. 4 січня 2023 року отримав важке осколкове мінно–вибухове поранення поблизу Бахмута Донецької області. Проходив довготривале лікування після поранення та важких контузій. У серпні 2023 року був демобілізований за станом здоров'я. Тривалий час боровся з онкологічним захворюванням, на жаль, серце Героя назавжди зупинилося 19 січня. Йому було 49 років.

• Назар Майброда. Житель села Сморжів Лопатинської громади. Проходив військову службу на посаді сапера інженерно-саперної роти військової частини А0284. З травня 2025 року вважався безвісти зниклим. Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Білоусівка Сумського району Сумської області.

• Павло Гладкий. Житель села Андріївка Золочівського району. Долучився до лав ЗСУ в березні 2022 року. Воїн був лінійним наглядачем відділення зв’язку. 14 березня 2024 року був нагороджений командиром 103-ї окремої бригади територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького пам’ятним нагрудним знаком «Честь і Батьківщина». Вважався безвісти зниклим. Загинув 24 липня 2025 року поблизу села Безсалівка Сумського району Сумської області. Захисникові було 52 роки.

• Андрій Терпій. Житель Дрогобицької громади, уродженець села Бистриця. Був стрільцем, помічником гранатометника протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини А4574. Від листопада 2024 року вважався зниклим безвісти. Воїн загинув 2 листопада 2024 року поблизу села Катеринівка на Покровському напрямку.