Що не так з ремонтом доріг у Львові та які реконструкції вулиць є найочікуванішими цього року
У Львові є низка вулиць, які потребують ремонту. Водночас виникають інші проблеми з доступністю, велодоріжками та тротуарами.
Про те, які ремонти доріг у Львові є найочікуванішими та які проблеми виникають під час реконструкції вулиць, для ІА Дивись.info розповів Юрій Тер-Арутюнян — голова ГО «Зручне місто».
Які ремонти вулиць є найочікуванішими
Найбільш очікуваними, за спостереженнями фахівця, є реконструкції вулиць Вітовського та площі Лема, Мазепи, Залізничної, трамвайної колії на вулиці Княгині Ольги, в також високий пріоритет має забезпечення доступності на всіх вулицях поруч з медичними закладами.
«Найважливіше в 2026 році під час планування та реалізації проєктів капремонтів та реконструкцій — забезпечення доступності для маломобільних груп населення. Місто, яке є зручним для маломобільних, є зручним для всіх 100% мешканців», — зазначає фахівець.
Щодо площі Лема та вулиці Вітовського, то торік влітку презентували проєкт їхньої реконструкції. План загалом охоплює одне з проблемних перехресть у районі вулиць Сахарова, Коперника та прилеглих вулиць. Проєкт передбачає низку змін. Зокрема, всі п’ять пішохідних переходів через перехрестя, у тому числі через трамвайну колію на вулиці Сахарова та через вулицю Лукіяновича, вже зробили доступними.
Також торік з’єднали веломережу між вулицями Сахарова та Коперника. У результаті цей відрізок мав забезпечити безперервне велосполучення між вулицею Науковою та центром міста. Окремим елементом стане розвиток веломаршруту в межах проєкту Lem Station. За кошти інвестора прокладуть велодоріжку від наявної інфраструктури на вулиці Сахарова у напрямку центру — через територію Lem Station до вулиці Героїв Майдану. Надалі місто планує продовжити маршрут до вулиці Лукіяновича, а в перспективі — з’єднати його з веломережею на вулиці Коперника.
Раніше для цього перехрестя планували масштабну реконструкцію, однак через повномасштабну війну РФ її реалізацію відклали. Тому міська влада вирішила зосередитися поки на менш ресурсомістких змінах.
- Більше про проєкт реконструкції ми розповідали тут.
Щодо вулиці Мазепи, то її теж, за попередніми планами, чекають зміни. Найперше на вулиці Мазепи дорогу розширять із двох до чотирьох смуг. Частину з них відведуть для громадського транспорту, щоб, за проєктом, зменшити затори та забезпечити швидкий проїзд швидких до лікарень і реабілітаційних центрів у районі вулиці Миколайчука.
Також повністю оновлять хідники. Їх зроблять рівними, з пониженими бордюрами та зручними з’їздами. Біля медичних закладів і зупинок громадського транспорту передбачать безбар’єрні рішення, щоб людям на колісних кріслах, із милицями чи з дитячими візками було легше пересуватися. У межах проєкту зокрема облаштують велодоріжки вздовж обох вулиць і з’єднають їх із наявною веломережою.
Під час реконструкції замінять або оновлять інженерні мережі, дощову каналізацію та вуличне освітлення. Загалом роботи охоплять майже 2,7 км доріг.
- Більше про цю реконструкцію ви можете дізнатись за покликанням.
Наразі У Львові триває перший етап реконструкції вулиці Залізничної. Роботи розпочали наприкінці жовтня 2025 року на ділянці від квазікільця на вулиці Шевченка до вулиці Ясної. Загальна протяжність цього відрізка становить понад 400 метрів.
Проєкт передбачає повне оновлення вулиці. Зокрема, заплановано заміну інженерних мереж, облаштування нового дорожнього покриття, тротуарів і велоінфраструктури. За сприятливих погодних умов підрядник також встиг укласти нижній шар асфальту на відрізку між будинками №13А та №21 на вулиці Залізничній. На ділянці зі сторони вулиці Ясної ще тривають інженерні роботи.
Темпи реконструкції сповільнилися через несприятливі погодні умови. Також на хід робіт впливає необхідність завершити прибудову біля офісу однієї з компаній, яка має облаштувати підпірні стінки та тротуари на цій ділянці.
- Більше про реконструкцію цієї вулиці ми згадували тут.
Щодо реконструкції трамвайної колії на вулиці Княгині Ольги, то, за його оцінкою фахівця, стан трамвайної колії там уже близький до аварійного: рейки нерівні та викривлені, трамваї рухаються повільно і розхитуються, що призводить до швидшого зношування вагонів. Без повноцінної заміни колій підвищити швидкість і комфорт руху неможливо. Водночас, за його словами, наразі ремонт цієї ділянки не входить до найближчих планів.
Востаннє про ремонт цих трамвайних колій згадували 2019 року, коли мер Львова Андрій Садовий розповів, що розробляють проєкт реконструкції.
«Що реально може бути реалізовано в 2026 році — це передусім вулиця Мазепи. Зазначу, що навряд такий великий об'єкт можливо почати і завершити за один рік. Реконструкцію здійснюватимуть в межах більшого проєкту, що включає вул. Мазепи та вул. Грінченка, і який співфінансує Європейськимй інвестиційний банк. Тобто тут залучено позабюджетні кошти, тому є шанс. Інші великі реконструкції поставлені на паузу ще з початку 2022 року і, ймовірно, до кінця воєнного стану через постанову кабміну про заборону некритичних витрат місцевими громадами. Тобто ту саму вул. Вітовського і площу Лема збирались брати в роботу вже в 22 році, але все заморозили», — пояснює активіст.
Водначас нещодавно заступник міського голови Андрій Москаленко презентував плани міста щодо реконструкції пріоритетних вулиць цього року. Йдеться про:
- вул. Стрийську (від вул. Сахарова на виїзд з міста) — там планують збільшити кількість смуг для руху, зокрема, облаштувати смугу для громадського транспорту; роботи проводитимуть з відтермінуванням оплати; за словами Москаленка, якщо роботи не виконають цьогоріч, то за два роки доведеться проводити капітальний ремонт;
- вул. Шевченка (від «ВАМу» до вул. Брюховицької) — на цій вулиці також облаштують смуги для руху громадського транспорту; роботи теж проводитимуть з відтермінуванням оплати;
- вул. Городоцьку (від мотозаводу до скнилівського мосту) — подібно до вул. Стрийської там облаштують смугу для громадського транспорту; ремонт проведуть з відтермінуванням оплати;
- вул. Мазепи–Грінченка — роботи на цій вулиці розпочнуть після покращення погоди за підтримки Європейського інвестиційного банку; за словами Москаленка, ця вулиця важлива для під'їзду до дитячої лікарні та реабілітаційного центру Unbroken;
- вул. Миколайчука — там заплановано продовжити трамвайну колію на 2,3 км; зараз, за словами першого заступника мера, йдеться про першу чергу довжиною 400 м;
- вул. Ковча — на цій вулиці запланували відремонтувати міст за кредитні кошти;
- вул. Пимоненка — там уже завершують ремонт у співфінансуванні з бізнесом;
- вул. Героїв УПА — за словами Москаленка, оновлення вулиці пришвидшить рух громадського транспорту; роботи проведуть з відтермінуванням оплати;
- вул. Віри, Надії, Любові — на цій локації, яка з'єднує соціальне житло для воїнів, Unbroken та лікарні, завершують ремонт;
- вул. Залізничну — завершити ремонт на ній планують у найближчі декілька місяців, його проводять за кредитні кошти;
- вул. Бескидська — ремонт на ній виконають у співфінансуванні з підприємцями та за кредитні кошти.
Яка ситуація з доступністю
Юрій Тер-Арутюнян вважає, що за останні роки у Львові помітно зросла увага до доступності міського простору, зокрема поблизу медичних закладів. За його словами, переломним став 2022 рік, коли питання безбар’єрності перестало бути абстрактним.
«З 2022 року, коли вже є велика кількість людей з інвалідністю після бойових дій, то вже трошки інакше стали звертати на це увагу. Тому що багатьох це торкнулося. І якщо це, наприклад, поранений воїн, то вже не можуть чиновники сказати, що нам на нього байдуже. Вони мусять щось робити», — зазначає фахівець.
Він додає, що у місті кілька років працює департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури, який розглядає звернення мешканців щодо облаштування пандусів, ліфтів і доступних входів до житлових будинків. Також провели перевірки комунальних установ, районних адміністрацій, ЦНАПів, поліклінік і лікарень — після інспекцій у більшості з них почали усувати виявлені проблеми.
«Планом сталої мобільності зафіксовано пріоритети розвитку міста за зразком найрозвиненіших міст світу та на основі досліджень фахівців. На першому місці — пішохід, зокрема маломобільні люди, далі громадський транспорт, велотранспорт, логістика і доставка, приватні авто, припарковані авто. І коли в основу проєктних рішень під час реконструкції ставлять застарілий і неактуальний ще з радянських часів автомобілецентричний підхід — це і є основне порушення План сталої міської мобільності. Фіксуємо це періодично, влада реагує неохоче. Ніхто не хоче визнавати помилок і виправляти їх», — каже активіст.
Окремо Юрій Тер-Арутюнян звертає увагу на значні інвестиції у доступність навколо медичних закладів, зокрема в межах проєкту Unbroken та біля госпіталю у Личаківському районі. За його словами, місто також залучає фінансування з державних програм на реалізацію таких проєктів.
Водночас він наголошує, що темпи змін залишаються недостатніми, особливо щодо громадського транспорту та зупинок: «Якщо зробили 2–3 зупинки на все місто, то це однозначно недостатньо. Це потрібно робити в таких темпах, щоб це було по 10–20 зупинок у рік. І тоді за 10 років ми обійдемо всі зупинки, переробимо всі — і все буде гаразд».
Активіст наголошує, що швидких і всеохопних змін у доступності міського простору очікувати не варто. За його словами, місто працює в умовах суттєвих фінансових обмежень, а пріоритети визначає воєнний час.
«Зараз всі рахують кошти, діють заборони на некритичні витрати. Роблять там, де це найбільш необхідно — біля лікарень, поліклінік, медичних закладів. У віддалених районах складніше довести нагальність таких робіт, тому там вони майже не просуваються», — додає Юрій Тер-Арутюнян.
Він пояснює, що після вилучення ПДФО на потреби державного бюджету та щорічного спрямування значних сум на підтримку військових можливості міського бюджету суттєво скоротилися. Через це багато інфраструктурних проєктів, які місто могло б реалізувати в мирний час, наразі відкладені.
На його думку, нинішні темпи — кілька доступних зупинок на рік — не дозволяють говорити про системні зміни. Водночас спікер звертає увагу на позитивний досвід реалізації проєктів за кошти міжнародних фондів, зокрема на площі Ринок, вулицях Січових Стрільців і Дорошенка. За його словами, ці ініціативи не фінансували з міського бюджету, що дозволило реалізувати їх без затримок.
«Львів — це великий хаб і реабілітаційний центр. Тут працюють Unbroken і Superhumans, сюди приїжджають поранені з усієї України з різними потребами. Тому, якщо порівнювати з іншими містами, доступність тут є і буде постійно суперактуальною», — пояснює активіст.
Які недоліки помічають під час ремонту доріг та реконструкції вулиць
Під час аналізу результатів реконструкції у Львові переважно виявляють певні проблеми з доступністю. Юрій Тер-Арутюнян зазначає:
«Нелогічно встановлена тактильна плитка, відсутні пологих спусків, неякісно запроектована велосипедна інфраструктура (велосмуги замість велодоріжок, незахищені делінеаторами велосмуги, неправильне розташування велоінфраструктури, неправильні дорожні знаки; приклад — небезпечне перехрестя вул. Шевченка та Ярослава Мудрого), занадто вузькі тротуари».
Щодо якості виконаних робіт, він додає: «Тут переважно якість задовільна, але є й ряд традиційних недоліків: “крихкі” бордюри та тактильна плитка, калюжі на переходах (вул. Бандери та багато інших) і велодоріжках (вул. Героїв УПА), бруківка або колотий камінь, що вилітає (вул. Замарстинівська), засипані будівельним сміттям і залиті бетоном лунки для дерев. Також під питанням якість основи під плиткою на площі Кропивницького».
«Калюжі після реконструкції це рідше пов'язано з проєктуванням, інженери не планують ті калюжі в проєкті. Але зазвичай підрядники під час будівництва роблять неправильні ухили, причина може бути в цьому. Води має текти до дощоприймача, він не має бути на переході найнижчою точкою», — пояснює Юрій Тер-Арутюнян про один з недоліків.
Юрій Тер-Арутюнян зазначає, що у Львові ще залишаються проблеми з велосипедною інфраструктурою: велосмуги замість велодоріжок, відсутність захисних делініаторів та неправильне розташування доріжок. Проте, за його словами, у 2025 році спостерігався помітний прогрес. Зокрема, на проспекті Червоної Калини велодоріжку тепер з’єднали, що стало першим системним кроком за кілька останніх років.
«З 2022 року майже нічого не робилося, лише по півметра-метра. А минулого року трохи почали робити. Це також допомагає маломобільним людям і загалом вирішує питання мобільності, бо альтернативні способи пересування — це те, що може врятувати Львів від заторів».
- Більше про проблеми велоінфраструктури ми розповідали тут.
Він підкреслює, що розвиток вело- та громадського транспорту дозволяє мешканцям самостійно обирати спосіб пересування, що зменшує навантаження на місто. Однією з причин проблем активіст називає недостатнє розуміння замовників і проєктантів, хоча з кожним роком вони набувають досвіду.
Юрій Тер-Арутюнян підкреслює, що нинішні проєкти, які реалізують в місті, значно прогресивніші та орієнтовані на безпечний простір для пішоходів, велосипедистів і маломобільних мешканців.
Експерт додає, що під час реконструкції зазвичай виконують Рішення Львівської міської ради №812 «Про додаткові вимоги до проектування і виконання робіт під час нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту об’єктів вулично-дорожньої мережі та інших елементів благоустрою», але часто не дотримуються пріоритетів затверджених Планом сталої міської мобільності, який передбачає першочергову увагу до потреб пішоходів та маломобільних груп населення.
Для залучення мешканців до процесу планування міського середовища Юрій Тер-Арутюнян радить застосовувати принцип партисипативного планування: «Це залучення всіх зацікавлених сторін ще на етапі збору інформації для створення завдання на проектування. Тобто це зустрічі та обговорення з мешканцями, бізнесом, відвідувачами та усіма категоріями користувачів (авто, вело, пішоходи)».
Фахівець додає, що партисипативне планування також дозволяє врахувати реальні маршрути пересування мешканців, визначити найбільш навантажені ділянки тротуарів і зробити безпечні переходи біля шкіл та медичних закладів.
«Недоліки реконструкцій виправляють через розголос небайдужих громадян і то дуже неохоче. Наприклад, недоліки реконструкції вул. Шевченка, які не виправили досі, хоча це публічно пообіцяв директор Львівавтодору ще в момент її відкриття. Єдиний механізм змін — політична воля і наказ згори (рівня мера або перших заступників). В іншому разі все успішно ігнорують», — Юрій Тер-Арутюнян.
Який є вдалий приклад реконструкції вулиці
«Є доволі вдалий приклад реконструкції вулиці, де враховано максимально інтереси різних категорій користувачів. І водночас це єдина реконструкція, де був застосований згаданий мною принцип партисипативного планування. Йдеться про реконструкцію вулиці Степана Бандери», — зазначає Юрій Тер-Арутюнян.
Зі слів фахівця, до реконструкції вулиця перебувала у вкрай незадовільному стані. Тротуари були зруйновані, а паркування — хаотичним: автомобілі залишали посеред дороги, поперек пішохідних зон, на газонах і навіть на трамвайних коліях, що часто призводило до блокування руху трамваїв. Покриття проїжджої частини та стан колій були поганими, через що транспорт рухався повільно.
Після реконструкції, як зазначає активіст, простір перерозподілили логічно та справедливо. Вдалося зберегти наявні зелені насадження та висадити нові, облаштувати безбар’єрні тротуари, створити повноцінну велосипедну інфраструктуру та додати паркувальні місця, яких раніше на цій ділянці не було. Також підвищили безпеку руху — зокрема завдяки піднятим пішохідним переходам через бічні вулиці. Для руху транспорту зберегли бруковане покриття.
Водночас під час реалізації проєкту виникли труднощі. За словами Юрія Тер-Арутюняна, проєктанти та виконавці не змогли одразу виконати роботи відповідно до затвердженого ескізного проєкту, через що довелося публічно реагувати на недоліки та вимагати їх виправлення.
Більше про «Зручне місто»
Юрій Тер-Арутюнян пояснює, що його громадська організація працює винятково на волонтерських засадах, без штатних працівників чи зарплат. За його словами, це класична громадська ініціатива — група однодумців, які виділяють час після роботи та сім’ї, аби займатися проєктами для міста.
«Ми повністю самоорганізувалися. Зараз трохи людей розпорошило, хтось волонтерить, хтось служить, хтось переїхав. Тому фактично я тут майже сам лишився. Не хочеться на себе перебирати функцію гарячої лінії міста, навпаки, я консультую людей, показую, куди звертатися і як діяти, щоб вони самі пробували вирішувати питання», — пояснює активіст.
Фахівець зазначає, що громадські ініціативи дозволяють людям об’єднуватися для вирішення локальних проблем: покращення двору, парку чи інфраструктури біля будинку. Він наголошує на освітньому ефекті таких проєктів: люди вчаться взаємодіяти з органами влади, писати колективні звернення, контролювати їх виконання.
Щодо прикладів впливу організації на місто, Юрій Тер-Арутюнян підкреслює, що багато роботи залишається «невидимою», але є помітні результати: «Багато років я писав звернення до міської ради, вишукував недоліки в проєктах. Це марудна робота, якою ніхто не хоче займатися. Але коли ремонти починають робити, стає видно результат — хтось роками довбав, пояснював, як треба зробити, а як не треба. Наприклад, реконструкцію вулиці Шевченка вдалося переробити, бо початковий проєкт був вкрай поганий».
За його словами, часто чиновники спочатку намагаються уникати відповідальності, не визнавати помилок і не виправляти недоліки. У цьому контексті велике значення має публічність:
«Коли я показую проблеми у фейсбук-спільноті „Зручне місто“, багато чиновників читають. Це працює як локальний ЗМІ: вони стараються поправити, щоб не було скандалу. Наприклад, на реконструкції вулиці Бандери я фіксував недоліки, пояснював, що не так — і багато чого вдалось виправити», — каже активіст.
Він підкреслює, що робота організації комбінована: крім написання звернень, доводиться контактувати з відповідальними особами, аналізувати проєкти, радитися з фахівцями та домагатися виправлень. Такі дії мають і виховний ефект для громади: активні мешканці бачать приклад і самі починають контролювати роботу чиновників.
Більше про те, що не так із доступністю у Львові, ми розповідали тут:
