«Безкоштовно для всіх школярів»: які реформи харчування у школах Львівщини очікувати 2026 року
З першого вересня учні усіх класів на Львівщині зможуть безкоштовно харчуватися. Окрім того, нині в області діє близько 160 меню, якими користуються школи.
Про те, які зміни варто очікувати для школярів Львівщини у харчуванні цьогоріч, — для ІА Дивись.info розповіла Леся Босак — головна спеціалістка департаменту освіти і науки Львівської обласної військової адміністрації.
Які плани на 2026 рік у реформі харчування
Зі слів Лесі Босак, реформа шкільного харчування залишається одним із ключових пріоритетів для освітньої галузі Львівщини. Вона додає, що зміни тривають з 2020 року і поступово розширюються. Зокрема, з 2024 року в Україні забезпечено безкоштовне харчування для учнів 1–4 класів, і ця практика продовжувалася у 2025 році. Водночас у 2025 році уряд запровадив безкоштовне харчування для учнів 5–11 класів у прифронтових регіонах.
«З вересня 2026 року держава планує запровадити безкоштовне харчування для всіх учнів — з першого по одинадцятий клас — уже на території всієї України», — зазначає Леся Босак.
Вона додає, що реалізація цієї ініціативи на рівні області потребуватиме додаткової організаційної роботи та рішень.
Коментуючи обласний рівень реформування, освітянка нагадує, що у 2024 році очільник Львівської обласної військової адміністрації затвердив Програму реформування шкільного харчування у Львівській області на 2024–2027 роки.
«Ми працюємо відповідно до цієї програми. Її мета — не лише забезпечити різноманітне, збалансоване, якісне та здорове харчування для здобувачів освіти, а й формувати у дітей навички здорового харчування», — пояснює вона.
Зі слів Лесі Босак, Стратегію реформування системи шкільного харчування затвердили ще у 2023 році, а 7 листопада 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив розпорядження щодо окремих питань її реалізації на період до 2027 року. Цим документом уряд доповнив стратегію ще однією, п’ятою, стратегічною ціллю.
Вона пояснює, що до цього стратегія передбачала чотири цілі, над реалізацією яких працювали органи влади та заклади освіти. Натомість нова, п’ята стратегічна ціль, стосується розвитку міжнародної співпраці.
«Ми маємо передбачити в наших програмах п’яту стратегічну ціль, яка б дала змогу впроваджувати кращі міжнародні практики, рекомендації міжнародних організацій, розширювати партнерство та, за можливості, залучати міжнародну технічну допомогу для покращення якості харчування дітей», — пояснює освітянка.
Леся Босак також нагадує, що Львівщина вже має досвід міжнародної співпраці у цій сфері. Зокрема, область працювала зі Всесвітньою організацією охорони здоров’я та Всесвітньою продовольчою програмою. «Упродовж кількох років, починаючи з 2023-го, ми мали міжнародну підтримку. Всесвітня продовольча програма надавала додаткове фінансування місцевим бюджетам для організації харчування учнів початкових класів. Це було 30% додатково до передбачених коштів», — зазначає вона.
За її словами, така підтримка діяла до 2025 року. Однак із розширенням програми безкоштовного харчування для учнів 1–4 класів і переходом на повне бюджетне фінансування ця співпраця була призупинена.
Також у 2026 році на Львівщині планують і надалі працювати над модернізацією харчоблоків у закладах освіти. Як пояснює Леся Босак, серед актуальних напрямів — розвиток кейтерингових моделей, які дають змогу забезпечувати учнів гарячим харчуванням у тих закладах, де немає власних харчоблоків, за умови дотримання всіх безпекових вимог.
Окремий акцент, за її словами, цьогоріч робитимуть на професійному розвитку кухарів і персоналу шкільних їдалень. Вона наголошує, що з 2020 року в області триває оновлення матеріально-технічної бази їдалень, і дедалі більше закладів отримують сучасне обладнання, яке потребує відповідних навичок для роботи.
«Це питання кадрів. Невисока заробітна плата, дефіцит фахівців і небажання молоді працювати на таких посадах — проблема не нова. Водночас старшому поколінню кухарів не завжди просто адаптуватися до нової техніки, яка потребує додаткових знань», — пояснює фахівчиня.
За словами Лесі Босак, для розв’язання цієї проблеми в області працюють над системним перенавчанням персоналу. Зокрема, на базі закладів професійно-технічної освіти функціонують чотири кваліфікаційні центри, які можуть здійснювати підготовку та підвищення кваліфікації кухарів. Цей напрям роботи планують продовжувати і впродовж 2026 року.
Чого вдалося досягти минулого року
Кажучи про результати попереднього року, освітянка зазначає, що на Львівщині практично всі учні пільгових категорій охоплені безкоштовним харчуванням. Його забезпечують за рахунок коштів місцевих бюджетів відповідно до чинного законодавства, яке визначає перелік соціально незахищених категорій учнів.
Щодо статистики, то станом на кінець 2025 року 994 школи з 1077 уже забезпечують дітей гарячим харчуванням; 93 тисячі дітей регулярно харчуються в школах; щомісяця для шкільних їдалень області готують понад 1,7 млн порцій.
Також, за словами посадовиці, упродовж минулого року особливу увагу приділяли якості продуктів і готових страв. Із 2023 року в області проводять дослідження якості освітнього середовища, яке охоплює й систему шкільного харчування.
Більше про цей метод оцінювання ми розповідали у нашому матеріалі про освітні реформи 2026 року.
«За результатами досліджень, у 2024–2025 роках кількість учнів, які харчуються в шкільних їдальнях, зросла на 5%. Ми пов’язуємо це з покращенням якості шкільного харчування», — зазначає Леся Босак.
Паралельно, як додає фахівчиня, триває робота з батьками, педагогічними працівниками та керівниками органів управління освітою. Зокрема, проводять навчальні наради, під час яких аналізують і моніторять якість та організацію шкільного харчування, а також впроваджують тематичні майстер-класи для обміну досвідом.
Освітянка зокрема розповідає, що за останні роки змінилося і саме шкільне меню. Його формують з урахуванням дієтичних потреб дітей, зокрема тих, які мають харчові алергії або не переносять окремі продукти. За її словами, також нині в школах запроваджене чотиритижневе меню замість двотижневого, а також сезонне меню.
«Сезонне меню дає можливість включати більше овочів і фруктів у раціон дітей, залежно від пори року», — пояснює вона.
Окремо Леся Босак звертає увагу на оновлення матеріально-технічної бази харчоблоків у 2025 році. За її словами, за умов співфінансування з державного та місцевих бюджетів модернізували харчоблоки у низці громад області. Зокрема, оновлення провели у двох закладах загальної середньої освіти Городоцької громади — у другій та п’ятій школах, у Старосільському ліцеї Давидівської територіальної громади, у закладі загальної середньої освіти імені Андрія Герта в Новороздільській громаді, а також у Зубрянському ліцеї Солонківської громади.
Крім того, у 2025 році затвердили ще чотири проєкти з модернізації харчоблоків, реалізація яких триває. Йдеться про заклади освіти у Золочівській, Східницькій, Добросинсько-Магерівській та Щирецькій громадах.
Про «опорну кухню»
Щодо ініціативи «опорна кухня», Леся Босак зазначає, що одним із найуспішніших прикладів упровадження цієї моделі на Львівщині є Городоцька громада.
За її словами, саме тут обрали модель опорної кухні — на базі закладу загальної середньої освіти № 5 у Городку та Братковицької школи. Ці дві опорні кухні забезпечують харчуванням усі заклади освіти громади — як школи, так і дитячі садки.
Освітянка нагадує, що від 1 червня 2023 року затвердили три моделі шкільного харчування: «базова кухня», «опорна кухня», «фабрика-кухня».
Приготовану їжу саме з опорних кухонь централізовано доставляють у всі навчальні заклади громади з дотриманням усіх санітарних і безпекових вимог. Для цього використовують спеціально обладнані автомобілі та термобокси, що дозволяють зберігати якість і температуру страв.
Леся Босак розповідає, що відвідала відкриття дообладнаної кухні у школі № 5 в Городку. За її словами, процес організації харчування там продуманий до дрібниць — від логістики доставки їжі до роботи персоналу: «Ми мали можливість продегустувати страви, якими харчуються діти, поспілкуватися з учнями. Цей досвід не лише позитивно оцінений на місцевому рівні, а й визнаний успішним на загальнонаціональному».
Саме тому, як додає освітянка, цей кейс активно популяризують. Зокрема, на базі школи № 5 проводили навчання та семінари для керівників відділів освіти, під час яких презентували практичний досвід роботи опорної кухні. У
Водночас в інших громадах області наразі переважає традиційна модель — базові кухні, де приготування їжі відбувається безпосередньо у закладах освіти, на базі шкільних їдалень.
Що стосується моделі фабрики-кухні, то, за словами Лесі Босак, на Львівщині її поки що не реалізували. Водночас таку ідею розглядають, зокрема, у Рудківській громаді, де є відповідні приміщення. У перспективі там могли б готувати їжу не лише для своєї громади, а й для сусідніх.
Що із труднощами та як учні долучаються до оновлення меню
Леся Босак розповідає, що з перешкод передусім ідеться про логістику, особливо в гірських районах області. За її словами, складна транспортна доступність, стан доріг і віддаленість закладів освіти створюють труднощі з довезенням готових страв.
«Ця проблема нікуди не зникла. У гірських громадах, а також у малокомплектних і невеликих школах не всі приватні підприємці готові братися за організацію харчування. Логістика складна, дороги не завжди у належному стані, і це впливає як на бажання працювати, так і на можливість дотримання всіх вимог щодо доставки страв», — пояснює вона.
Ще одним викликом залишається фінансове забезпечення. Йдеться насамперед про нестачу коштів на організацію харчування для учнів пільгових категорій. Хоча фінансування здійснюється з місцевих бюджетів, ресурси громад не завжди дозволяють повністю покрити всі потреби.
Окрему увагу в межах реформи приділяють ролі самих учнів у формуванні меню. За словами освітянки, їхню думку намагаються не лише чути, а й враховувати. Вона згадує форум шкільного харчування, який відбувся у 2023 році. Під час обговорень учні ділилися власним досвідом, говорили про те, що їм подобається, а що потребує змін. Лунали пропозиції щодо заміни або додавання окремих продуктів, а також зауваження до смакових особливостей страв.
Як зазначає Леся Босак, практика залучення учнів до зворотного зв’язку щодо харчування різниться від школи до школи, але саме такий підхід дозволяє покращувати систему з урахуванням реальних потреб дітей.
Як приклад ефективної роботи в межах реформи шкільного харчування Леся Босак наводить Жовтанецький заклад загальної середньої освіти. Зокрема, за словами Лесі Босак, на початку впровадження реформи, ще 2021 року, в області ініціювали обласний конкурс на краще шкільне меню.
До розробки меню залучали не лише медичних працівників чи відповідальних за організацію харчування, а й педагогів та самих учнів. За результатами конкурсу саме меню Жовтанецького закладу загальної середньої освіти визнали найкращим і згодом масштабували на рівень області.
«Зараз ми вже маємо близько 160 різноманітних меню, якими можемо користуватися. Є в тому числі меню за рецептами Євгена Клопотенка. Тобто вибір сьогодні значно більший, і школи можуть обирати з переліку запропонованих варіантів, а не працювати за жорстко фіксованою схемою, як це було колись», — зазначає вона.
Водночас Леся Босак наголошує, що всі меню обов’язково проходять погодження з Держпродспоживслужбою. Там чітко визначені вимоги для різних вікових груп — щодо кількості жирів, цукру, солі та інших показників.
Що стосується участі учнів, то, за словами Лесі Босак, механізми зворотного зв’язку діють на рівні кожного закладу освіти: «У кожній школі є учнівське самоврядування. Саме через нього діти можуть доносити свої пропозиції — на педагогічних радах, безпосередньо до директора школи чи до працівників, які відповідають за організацію харчування. Також свої побажання вони можуть озвучувати й через сторінки закладів освіти».
