Як реформують старшу профільну школу у Львові — відповіді на ключові питання

Про це під час публічного обговорення реформи навчальних закладів у Львові розповів Андрій Закалюк — директор департаменту освіти та культури Львівської міської ради.

Журналістка ІА Дивись.info розповідає ключове зі слів спікера.

Який є вибір у школяра

З 2027 року усі школи будуть класифікувати так:

• початкова школа (I ступінь) — 1–4 класи;
• гімназія (I–II ступені або II ступінь) (всі до старшої школи) — 1–9 класи або 5−9 класи;
• ліцеї будуть трьох рівнів: I–III ступенів (1−12 класи), II–III ступенів (5−12 класи), III ступеня (10−12 класи).

Ліцеї стануть профільними, тобто такими, що передбачатимуть вужчу спеціалізацію: академічну, наукову або ж спеціалізовану. Також передбачені ліцеї на час перехідного періоду, які зрештою стануть гімназіями (наразі перелік таких закладів напрацьовують).

Андрій Закалюк пояснює, що один із варіантів — навчання в академічному ліцеї, який орієнтований на підготовку до здобуття вищої освіти. 10 клас у цій моделі виконуватиме адаптаційну функцію: учні матимуть можливість змінювати профіль навчання, якщо зрозуміють, що попередній вибір не відповідає їхнім інтересам чи очікуванням.

Він зазначає, що 11 і 12 класи передбачені як повноцінно профільні. Учні зможуть обирати напрями навчання та предмети, які цікавлять їх найбільше, формуючи індивідуальну освітню траєкторію з більшим акцентом на практичну складову.

Андрій Закалюк звертає увагу на недоліки нинішньої моделі старшої школи. За його словами, сьогодні учні 11 класів у Львові одночасно вивчають 17–18 предметів, більшість із яких є однаковими незалежно від майбутнього фаху.

Водночас він наголошує, що в профільній школі збережеться перелік обов’язкових предметів. Йдеться, зокрема, про українську мову, історію України, математику та предмет «Захист України». Поряд із цим учні навчатимуться за визначеними профілями, перелік яких формується згідно з концепцією реформи.

Окремо освітянин зупиняється на наукових ліцеях як одному з напрямів старшої профільної школи. За його словами, науковий ліцей орієнтований на підготовку учнів до наукової діяльності. У Львові планують створити чотири заклади такого спрямування, які функціонуватимуть на базі чинних гімназій, каже посадовець.

Одне з рішень у цьому напрямі вже ухвалили— йдеться про Фізико-математичний ліцей. Андрій Закалюк зазначає, що цей заклад має всі підстави для статусу наукового ліцею, водночас підкреслюючи, що фізико-математичний ліцей не є єдиним у Львові, який потенційно може працювати в такому форматі. Місто має також Академічну гімназію, Класичну гімназію та гімназію «Євшан».

Окрему категорію становлять спеціалізовані ліцеї, які передбачають два основні напрями — спортивний і мистецький. У Залізничному районі функціонує художній ліцей, де вже навчаються діти. Також із цього року на вулиці Просвіти розпочав роботу спортивний ліцей.

За словами Андрія Закалюка, лише в перший рік роботи до спортивного ліцею вступило понад 100 учнів з інших шкіл міста. Для них організовано окремий режим харчування та спеціальний розклад занять, а також налагоджено співпрацю з Інститутом фізичної культури та іншими профільними установами.

Ще одним напрямом освітньої траєкторії після 9 класу є професійні коледжі — заклади, які раніше належали до системи професійно-технічної освіти. Освітянин наголошує, що у Львові такі заклади мають значний потенціал, зокрема завдяки матеріальній базі. За його словами, щороку зростає кількість учнів, які обирають саме цей шлях, орієнтуючись на швидке здобуття професії та вихід на ринок праці.

Найбільше дискусій, за словами Андрія Закалюка, викликає питання формування мережі закладів освіти. Зокрема, діти, які вже навчаються у початковій школі, повинні мати можливість завершити навчання у своїх закладах. Точні рішення щодо переходів і змін, за його словами, ухвалюватимуть індивідуально в кожному мікрорайоні.

Після напрацювання загальної моделі місто планує проводити зустрічі безпосередньо в громадах — із педагогами, керівниками закладів освіти та батьками — щоб детально пояснювати, як саме відбуватиметься впровадження реформи на місцевому рівні.

Як обирають яку школу реформувати

Зі слів Андрія Закалюка, у Львові нинішня мережа шкіл сформувалася переважно ще у 1980-х роках і в основному зберігається донині. У місті функціонує 128 шкіл, які різними за масштабом, умовами та історією створення.

«Мережа шкіл у Львові фактично на 90% була сформована ще в 80-х роках. І з тією мережею ми дуже часто живемо до сьогоднішнього дня. У 90-х роках були певні зміни: відкривалися школи, зокрема початкові, на базі дитячих садків, коли спостерігалося зменшення кількості дітей у дошкільних закладах. Наприклад, на Сихові з’явилися школи “Дивосвіт”, “Первоцвіт” — початкові школи, які відкрилися саме в приміщеннях садочків», — розповідає освітянин.

За прогнозами міста, чотири заклади мають стати науковими ліцеями, два — спеціалізованими, 31 — академічним ліцеєм. Окремо планують функціонування 13 закладів третього ступеня, що, за словами освітянина, є оптимальною моделлю, хоча її реалізація залежить від конкретних умов міста.

Також у місті планують три заклади другого–третього ступенів та 15 закладів першого–третього ступенів.

Коментуючи критерії відбору шкіл для нового статусу, Андрій Закалюк зазначає, що серед ключових чинників — наявність у кожному мікрорайоні універсального ліцею (великої школи з 1 по 12 клас, насамперед у віддалених районах), матеріально-технічна база, кадрове забезпечення, готовність педагогів і адміністрації до змін, стан будівель, навколишня інфраструктура та транспортна доступність.

Окремо посадовець звертає увагу на законодавчі норми щодо територіальної прив’язки учнів: «За законом дитина, яка живе в мікрорайоні, має прив’язку до школи з 1 по 9 клас. Теоретично вона має навчатися у своїй районній школі саме в цей період. У старшій школі такої прив’язки вже немає. Тому аргумент, що в кожному районі обов’язково має бути старша школа, не зовсім коректний». За його словами, йдеться про учнів віком близько 15 років, які вступають до 10 класу і самостійнішими, ніж молодші школярі.

Як додає освітянин, матеріально-технічне забезпечення є також одним із ключових чинників під час формування нової мережі закладів освіти у Львові. З його слів, рівень оснащення шкіл у місті є нерівномірним, і цей фактор безпосередньо враховують у процесі ухвалення рішень. Водночас у 90% випадків у мікрорайонах залишаються початкова і середня школа.

«Ми заберемо початкову школу тільки в тих районах, де це можливо — де в радіусі одного кілометра є інша школа. Але ми не заберемо початкову школу у Рясне-Руській чи у Дублянах. Це неможливо зробити, і ніхто цього робити не буде», — підкреслює Андрій Закалюк.

Посадовець також звертає увагу на міжнародну практику, де навчання дітей різного віку зазвичай відбувається в різних закладах, а старша школа функціонує як окрема освітня ланка з відповідною інфраструктурою та фаховими педагогами. За його словами, саме така модель дає змогу забезпечити вищу якість навчання і предметну спеціалізацію вчителів.

Власне, у межах реформи місто планує поступово виводити початкову та базову школу з академічних ліцеїв третього ступеня. Для учнів, які вже навчаються, передбачено можливість завершити освіту у своїх закладах або перейти до інших шкіл за запитом.

Коментуючи побоювання щодо можливих скорочень педагогів, Андрій Закалюк наголошує, що у Львові спостерігається дефіцит учителів, а кількість вакансій у школах залишається значною. За прогнозами міста, кількість школярів у Львові зростатиме: до 2030 року вона збільшиться приблизно на шість тисяч дітей, що, за словами посадовця, означає збереження й зростання потреби у педагогічних кадрах.

Що вже зробили у реформуванні

«З вересня у нас є школи, які починають пілотне впровадження реформи. Це ліцей “Лідер”, 84-та школа та лінгвістична гімназія. Ще дві школи подали відповідні заявки до Міністерства», — пояснює Андрій Закалюк.

Більше про ці ліцеї ми рініше розповідали тут.

Освітянин наголошує, що ці заклади вже активно залучені до підготовки змін і фактично стануть першими школами, які повністю пройдуть оновлену модель навчання. Також вони будуть єдиними випускниками у 2029 році. Для них це можливість на рік раніше навчатися за 12-річною програмою. Фахівець додає, що кожен із керівників пілотних шкіл уже провів роботу з батьками та зібрав необхідні документи для участі в експерименті.

Паралельно у місті триває процес зміни типів і назв закладів освіти згідно з вимогами до майбутньої реформи. Про одні з таких рішень ми розповідали за посиланням. Андрій Закалюк нагадує, що ще торік у місті затвердили перспективний план розвитку шкільної мережі, який погодила обласна рада.

Водночас фахівець підкреслює, що реформа ще передбачає обговорення та коригування рішень.