«Справу часто затягують»: які виплати можна отримати за падіння снігу у Львові та в чому нюанси

Журналістка ІА Дивись.info поспілкувалась зі львівським адвокатом Ярославом Жукровським та з'ясувала, в чому проблеми компенсації за травмування людини чи пошкодження автівки через падіння снігу.

Через відлигу, яка наступила на зміну морозам, у Львові є ймовірність травмуватись через падіння снігових брил та бурульок з дахів. Раніше синоптики розповідали, що протягом наступних днів температура в області підійметься до +5°C.

Серед крайніх випадків травмувань — на вул. Коперника 27 січня на 16-річного хлопця впала буруля з будівлі ЛНУ ім. І. Франка. В результаті в хлопця перелом плеча. Також у січні на вул. Героїв УПА на 20-річного хлопця з даху будинку впав сніг з льодом.

Що робити, якщо на людину або авто впав сніг

У випадку, якщо людина отримала травму через падіння снігу, бурульки або ожеледицю, насамперед необхідно викликати швидку допомогу, щоб медики надали першу медичну допомогу та зафіксували факт травмування. «Очевидно, коли людина отримує тілесні ушкодження, мала би реагувати й поліція. Інформацію про заподіяння тілесних ушкоджень медики надають для з’ясування обставин, чи немає правопорушення з боку балансоутримувача території», — пояснює Ярослав Жукровський.

Що стосується пошкодження транспортних засобів, то в таких випадках слід викликати поліцію, яка фіксує факт падіння снігу чи льоду. Втім поліція не складає матеріалів щодо порушення правил благоустрою, оскільки це є окремою статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення, і право притягати балансоутримувачів до відповідальності належить іншим органам.

Зі слів адвоката, для власників автомобілів наступним кроком після поліції є виклик судового експерта для проведення транспортної експертизи. «Судовий експерт фотографує автомобіль, фіксує всі пошкодження, вимірює вм’ятини, обчислює розмір шкоди і вказує причину — очевидно, це бурульки або сніг, що впав на транспортний засіб. Орієнтовна вартість таких експертиз — від 6 до 10 тисяч гривень», — зазначає фахівець. Проте зазвичай ці витрати покривають страхові компанії, якщо автівка застрахована.

Крім цього, важливо документально зафіксувати обставини: зробити фото і відео місця падіння, зафіксувати пошкодження транспортного засобу чи травму людини. Далі можна подати запит до органу місцевого самоврядування, щоб дізнатися, хто є балансоутримувачем і зобов’язаний прибирати сніг чи лід. «Здебільшого це ЖЕКи або ОСББ для прилеглих територій. Маючи докази шкоди здоров’ю або майну, а також дані про моральні страждання, можна звертатися до суду в порядку цивільного судочинства для стягнення матеріальної та моральної шкоди», — пояснює адвокат.

Хто такі інспектори з благоустрою

Ще одним важливим кроком, на прикладі Львова, є звернення на гарячу лінію міста. Це стосується як людей, які отримали тілесні ушкодження, так і власників транспортних засобів, на які впав сніг чи лід. «У повідомленні варто зазначити, що людині заподіяно шкоду здоров’ю або пошкоджено автомобіль. У межах структури виконавчих органів Львова діють уповноважені особи — інспектори з благоустрою, які можуть фіксувати порушення правил благоустрою та складати протоколи», — пояснює Ярослав Жукровський.

Інспектори з благоустрою мають право притягати до відповідальності як балансоутримувачів територій, так і юридичних чи фізичних осіб. Наприклад, якщо ситуація сталася біля магазину, балансоутримувачем, ймовірно, буде цей магазин або його орендар — юридична чи фізична особа-підприємець. У такому випадку, зі слів адвоката, складається протокол, а рішення про накладення штрафу приймає адміністративна комісія міської ради.

Ярослав Жукровський зазначає: «Штрафи за неприбраний сніг і лід, на жаль, дуже низькі. Коли йдеться про громадян — від 340 до 1360 гривень, для посадових осіб і юридичних осіб — від 850 до 1700 гривень».

Водночас він підкреслює важливість документальної фіксації порушень: «Якщо постанова про порушення правил благоустрою набирає законної сили, це стає сильнішим аргументом у судовому процесі для стягнення відповідного відшкодування».

В чому є нюанси цих інспекторів

Але є один нюанс щодо інспекторів з благоустрою, адже здебільшого балансоутримувачами територій є комунальні підприємства. «Як ви собі можете уявити, чи буде працівник інспекції з благоустрою міської ради штрафувати керівника комунального підприємства, яке фактично йому підпорядковується? Не зовсім», — пояснює Ярослав Жукровський.

Тому, за його словами, адміністративні штрафи за падіння снігу і бурульок здебільшого є радше публічною, «хайповою» темою. «Багато говорять про те, що за неприбраний сніг будуть штрафувати, але мало хто говорить про розміри цих штрафів і про те, чи взагалі ефективно такими штрафами лякати фізичних чи юридичних осіб», — зазначає адвокат.

У результаті, наголошує він, формується певна система безкарності за нерозчищений лід і сніг у розумінні притягнення до адміністративної відповідальності.

Водночас, коли йдеться про цивільно-правову відповідальність і стягнення шкоди, ситуація інша. «Є багато позитивної судової практики, коли за умови, що людина отримала ушкодження або транспортному засобу завдано матеріальних збитків, у цивільному порядку стягується відповідна шкода», — каже Ярослав Жукровський.

Однак і в цьому випадку, за його словами, ключовим є правильне визначення відповідального. «Тут важливо правильно знайти, визначити й встановити, хто саме мав би повертати ці кошти», — каже фахівець.

Що рекомендують адвокати

Найчастіше адвокати рекомендують людям, якщо відомий балансоутримувач, наприклад комунальне підприємство, ставити його основним відповідачем, а додатковими відповідачами — міську раду чи іншу особу, яка потенційно може мати дотичність до неприбраного снігу чи льоду. І вже в межах судового засідання з’ясовують та уточнюють, хто саме мав би відповідати — за ушкодження здоров’ю чи за шкоду, заподіяну транспортному засобу.

Зі слів Ярослава Жукровського, судові процеси в цій категорії справ є тривалими. Особи, які потенційно мають відповідати, за його словами, максимально роблять усе для затягування судового розгляду: створюють процесуальні перешкоди, не з’являються на судові засідання, відмовляються добровільно відшкодовувати шкоду.

Водночас, якщо суд усе-таки встановлює, що шкода дійсно була заподіяна і є причинно-наслідковий зв’язок — зокрема внаслідок ожеледиці, падіння бурульки чи снігу, — а також що відповідальність несе конкретний балансоутримувач або фізична чи юридична особа, і наявні достатні докази оцінки шкоди здоров’ю та пошкоджень майна, суд ухвалює рішення про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Однак, якщо у добровільному порядку людина, винна у бездіяльності, не відшкодовує кошти, їх стягнення здійснюють через виконавчу службу.

Разом з тим адвокат звертає увагу, що люди часто не користуються цими механізмами. «Це довго і затратно: потрібно сплатити судовий збір, оплатити експертизу, залучити адвоката, з певною періодичністю відвідувати судові засідання або додатково збирати докази», — зазначає він.

Водночас є менша кількість людей, які принципово доводять усі обставини в судовому процесі й, зрештою, домагаються справедливого рішення.

Чи розголос в соцмережах пришвидшує судовий процес та що зі свідками

За словами Ярослава Журковського, у людей часто є ілюзія, що соціальні мережі можуть суттєво вплинути на перебіг справи. «Соцмережі, зокрема Фейсбук, можуть певною мірою пришвидшити реакцію балансоутримувача, комунального підприємства чи чиновників на конкретну ситуацію», — зазначає він.

Водночас, наголошує адвокат, соцмережі не можуть замінити юридичну роботу. «Соцмережі не зроблять процесу доведення обставин, шкоди, вини і причинно-наслідкового зв’язку. Ви думаєте, що якщо сталося ушкодження здоров’я чи пошкодження транспортного засобу, то тисячі лайків вплинуть на те, що суд буде швидше розглядати справу? Навряд чи. Суд чи суддя, швидше за все, навіть не знає про існування такої інформації в соцмережах», — пояснює фахівець.

За його словами, соцмережі можуть хіба що загострити ситуацію в позитивному сенсі — посилити суспільну увагу і стимулювати реакцію міської ради чи комунального підприємства. «Але я скептично ставлюся до такого методу досягнення результату. Досягнення результату — це покарання винних і відшкодування шкоди», — наголошує він.

Окремо адвокат зупиняється на питанні доказів. Якщо немає фото- чи відеофіксації, то важливу роль відіграють свідки. «Звичайно, мають бути свідки. Потрібно відібрати їхні контактні дані», — каже Жукровський. Водночас він звертає увагу на практичну проблему: «Свідки на початку підтверджують готовність допомагати, але коли доходить до судового засідання, часто не з’являються».

Свідки є важливими, але не основними доказами. «Найважливіше — це належна фіксація ушкодження здоров’я: медична фіксація, у тому числі судово-медична експертиза ступеня ушкодження. Коли йдеться про транспортний засіб, ключовою є автотранспортна експертиза розміру заподіяної шкоди», — пояснює адвокат.

Він додає, що у випадках падіння бурульки чи снігу на автомобіль свідків зазвичай немає, тому це важливий елемент судового провадження, але не основний.

Чи на Львівщині часто відшкодовують такі травмування

За словами Ярослава Жукровського, балансоутримувач, згідно з правилами благоустрою, має чітко визначені обов’язки. «Один з обов’язків, який виписаний у правилах благоустрою і затверджений міською радою, — це належне утримання майна. За невиконання цього обов’язку, звичайно, передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу», — пояснює фахівець.

Водночас, як наголошує адвокат, це не означає, що постраждала особа не може паралельно вимагати притягнення до адміністративної відповідальності та заявляти цивільний позов про стягнення матеріальної і моральної шкоди. «Це ілюзія і це неправильно, коли комунальне підприємство, яке розуміє свою вину, навіть не пробує відшкодовувати шкоду — на ліки чи інші витрати», — каже він.

«І в моїй практиці, і загалом у Львівській області сформована судова практика, що за умови наявності достатніх доказів різного характеру реально стягнути і матеріальну, і моральну шкоду», — зазначає він.

Водночас він застерігає, що цей процес не є швидким: «Очевидно, це не відбудеться за місяць, не за два і не за три. Такий процес може тривати від пів року до року, а інколи й довше».

Попри це, адвокат наголошує на важливості наполегливості. «У таких ситуаціях потрібно набратися терпіння і поступово вчиняти всі необхідні дії — щодо доведення, з’ясування обставин і стягнення заподіяної шкоди», — додає він.

Коли у відшкодуванні можуть відмовити і скільки часу є на звернення

На запитання, у яких випадках потерпілим можуть відмовити у відшкодуванні, Ярослав Жукровський зазначає, що такі ситуації можливі. До прикладу, коли людина перебувала на території, яка була огороджена, і попри це отримала травми, зокрема переломи. «Комунальники так і роблять, розуміючи, що вони нібито огороджують і нібито частково пробують себе зняти відповідальність», — пояснює адвокат.

Водночас він наголошує, що кожна така ситуація є індивідуальною. «Кожна ситуація потребує якомога більшої кількості доказів — різних експертиз, різних процесуальних дій. І за таких умов, коли все робиться ретельно, чітко і з відповідними документами, відшкодувати шкоду абсолютно реально — як моральну, так і матеріальну», — зазначає фахівець.

Окремо юрист зупиняється на питанні строків звернення. За його словами, все залежить від того, наскільки оперативно були вчинені базові дії. «Після звернення на гарячу лінію, звернення до поліції — коли йдеться про транспортний засіб, звернення до медичного закладу, отримання висновків судової автотранспортної експертизи щодо пошкоджень і подання відповідної претензії, це може бути досить швидко — кілька днів або тиждень», — пояснює він.

Водночас у деяких випадках, як вже згадував адвокат, цей процес може тривати довше: «Іноді це кілька тижнів — від моменту виникнення ситуації до моменту реагування, процесуального реагування і звернення до суду».

За його словами, на строки впливає багато нюансів. «У першу чергу де це сталося, хто за це відповідає, чим це підтверджено, чи є фото, відео, свідки, інші документи. І лише в сукупності цих факторів можна розуміти, наскільки швидко порушене право буде захищено, у тому числі в судовому порядку», — підсумовує Ярослав Жукровський.

Раніше ми розповідали, коли на Львівщині випадало найбільше снігу та були найхолодніші зими.