Чому домедична допомога має стати базовою навичкою для кожного — розмова з лікарем

Журналістка ІА Дивись.info поспілкувалась про базові правила домедичної допомоги з Богданом Ляшуком, який є керівником напрямку тренінгів першої допомоги Мальтійської служби. 

Чому важливо знати базові правила домедичної допомоги

Наш співрозмовник — лікар. Коли розпочалась повномашстабна російсько-українська війна Богдан Ляшук пішов добровольцем та був старшим бойовим медиком на фронті. Так він прослужив 16 місяців.

«Я бачив, як у прифронтових регіонах, і військові, і цивільні помирали від банальних речей, які можна було виправити, вирішити банальним обертанням на бік або закиданням голови назад. На жаль, на початку повномасштабної війни такі випадки були неодноразові», — ділиться Богдан Ляшук.

Він додає: «І те саме відбувалося, коли ми перебували на ротаціях у прифронтових регіонах. Ми кожен раз бачили, як цивільні страждають від того, що прилітає. Наприклад, військовий інститут зв’язку, де прилетіло, і там було одномоментно понад сотню жертв. Більшість з тих ситуацій можна було на місці вирішити, допомогти, обернувши людину на бік, затиснувши місце рани, де тече кров». 

Як готуватися цивільним

«Перш за все, треба проходити тренінги з медичною допомогою. Вони зараз є у всіх містах», — каже Богдан Ляшук. 

Медик говорить, що жодне онлайн-заняття, читання книжок або перегляд відео не є достатньо інформативними. 

«У нас тренінги — це 70% практика та 30% теорія. Ми не проводимо якісь ознайомлювальні лекції. Це була така перша моя умова, коли я прийшов. Ми вчимо людей так, як має бути, і стільки часу, скільки це вимагає, для того, щоб вони опанували потрібні навички», — додає він.  

Доступність тренінгів та мотивація

Богдан Ляшук розповідає, що достатньо відвідувати такий тренінг, який триває там 8 годин раз в рік. Завдяки цьому вже після першого тренінгу людина відчуває себе впевненіше. «А після другого та третього, ці люди вже, в принципі, і психологічно набагато стійкіші».

«У Львові ми працюємо в рамках проєкту, але ми ніколи не відмовляємо людям, які до нас звертаються. Тобто ми їх долучаємо до груп, які є», — додає він. 

Також може прийти компанія 8-10 людей і для них проведуть тренінг. Для участі потрібно написати у соціальні мережі Мальтійської служби, після чого з вами зв’яжуться та обговорять усі потрібні деталі. 

За словами медика, вони зараз працюють переважно з вчителями, студентами, волонтерами і учнями шкіл. «Тому що це такі категорії, які найменше фінансово захищені і не можуть собі це дозволити. А кожен день і учень, і студент, і вчитель контактує з сотнями або тисячами людей. І потенційно кожен з них може стати рятувальником».

Водночас він розповідає про успіх у прифронтових містах у напрямку проведення тренінгів, а саме у Харкові, Запоріжжі та Одесі. 

«Так само знаю, що зараз працюють активно центри патріотичного виховання. Чогось батьки сприймають їх як місця, де дітей готують до війни. Категорично не згоден! Це місця, де діти опановують правила домедичної допомоги, вчаться поводитися зі зброєю, тому що після війни і вже зараз треба вміти розпізнати ці вибухонебезпечні предмети та знати, що не можна з ними робити. Тому, в принципі, можливості є», — каже керівник напрямку тренінгів. 

«Основне — бажання. На жаль, мотивації, бажання навіть на четвертий рік війни в людей не дуже з'явилось. І це насправді дуже прикро», — медик про, те чи багато людей проходять тренінги. 

Що треба мати завжди під рукою та в аптечці

«Під рукою треба мати рукавички і маску-клапан. Рукавички — це для того, щоб не сконтактуватися з рідинами, з кров'ю і нічим не заразитись. Друге — це є маска-клапан. Вони дуже дешеві, там 30-50 гривень, і вони мають бути в аптечці в кожній машині», — говорить Богдан Ляшук. 

Медик також додає турнікет до списку важливих речей під рукою та в аптечці. Проте наголошує на його використанні тільки після тренінгу, детального інструктажу і пропрацювання. 

Як визначити чи є безпечним навколо середовище

«Якщо місце небезпечне для нас, ми не надаємо допомоги, не ризикуємо своїми життями. Тому що, якщо рятувальник зазнає травм або загине, то він ні собі не допоможе, ні іншим людям. В такому варіанті, якщо місце небезпечне, вам щось загрожує, ви телефонуйте в швидку, повідомляєте, чому місце небезпечне, і чекаєте. Головне, щоб ви бачили потерпілого, могли провести швидку, тримаючи телефон неподалік біля себе», — пояснює Богдан Ляшук. 

Якщо місце безпечне, то за словами медика треба зробити наступне: 

1. Підійти спитати чи потрібна людині допомога.  

2. Якщо людина відмовляється, навіть якщо в неї наявна певна травма чи інше пошкодження, то ми не маємо права без дозволу людини надавати допомогу. Якщо людина не відповідає, то це означає автоматично «так».

3. Викликаємо швидку і намагаємось з людиною поговорити і, можливо, психологічно її заспокоїти.  

4. Далі рятувальник має підійти, потиснути людину на плечі.

5. Якщо в людини є два подихи, повернути її на бік, а якщо є нуль або один, то почати серцево-легеневу реанімацію.

6. Якщо є багато крові, то потрібно зупинити кровотечу.

«Зараз в нас є чимало хлопців і дівчат, які втратили слух або мають проблеми з слухом. Вони можуть нас не чути. Якщо під час цього натискання на плечі немає ніякої реакції, то треба у такому випадку перевірити дихання протягом 10 секунд», — зазначає Богдан Ляшук. 

Що робити у випадку, коли приміщення є задимленим 

Богдан Ляшук говорить, що якщо люди бачать, що, наприклад, горить будинок чи щось «прилетіло», то насамперед вони мають подбати про себе та своїх близьких і евакуювати їх. Не повертатися туди до приїзду служб, тому що їх може потенційно завалити, або буде вибух газу, або повторний вибух, чи приліт. 

«Дочекатися служб, і ваша інформація від тих людей, які вижили, може бути цінніша, бо ви скажете, де які люди живуть, чи там вони дійсно є, і чи вони ходять в укриття. Тобто це дуже цінно для ДСНС, бо ніхто не забіжить в будинок, який горить чи валиться, шукати людей, які мали би бути в укритті», — додає він. 

Якщо ж ви перебувайте всередині задимленого приміщення, то, за словами медика, треба знайти будь-яке джерело світла, лягти на підлогу, якщо є можливість намочити мокрий рушник і пробувати добратися до дверей або до найближчого виходу. 

Також керівник з напрямку тренінгів першої медичної допомоги категорично не рекомендує відкривати вікна, тому що при потраплянні кисню може статись спалах або так звана «зворотня тяга». 

«Найкращий варіант — це закрити обличчя будь-якої тканиною, бажано мокрою, нахилитися якомога нижче або повзти до дверей, і спробувати вибратися по орієнтирах», — говорить Богдан Ляшук. 

Що робити дітям у надзвичайних ситуаціях

«Для дітей у нас трохи інший підхід. Тобто діти є різних вікових категорій, найменше дітей треба вчити, де вони живуть, свою адресу. І друге — це, до кого дзвонити, якщо мамі чи татові стало зле», — пояснює керівник напрямку тренінгів першої медичної допомоги. 

За його словами, дитина, має знати та зробити:

• свою адресу; 
• номер швидкої (103, 112);
• як і що сказати диспетчеру швидкої, аби правильно викликати службу. 

«Перш за все треба сказати місце, бо завжди може перервати зв'язок, але до вас хтось все одно приїде перевірити. Друге — це пояснити що сталося, чому людина непритомна. Також треба назвати своє ім’я, тому що дуже часто люди викликають в під'їзди будинків. Там є консьєржи, а діти інколи забувають сказати свою точну адресу, квартиру, і ім’я банально може пришвидшити шлях бригади швидкої до потерпілого», — пояснює медик. 

Крім цього, по мірі розвитку та чи має дитина фізичну силу, їй можна розказувати про те, що робити, коли хтось непритомний. 

Раніше ми розповідали, як розпізнати та допомогти людині із переохолодженням.