Перехоплювальні паркінги: що це та чому лише їх Львову буде недостатньо
Шість земельних ділянок Львова вже понад рік закріплені спеціально для створення перехоплювальних паркінгів. Ці стоянки мали би зменшити кількість приватного транспорту на вулицях Львова. Однак без комплексних рішень такі паркувальні майданчики можуть виявитися недієвими.
Про це ІА Дивись.info поспілкувалася з очільником громадської організації «Зручне місто» Юрієм Тер-Арутюняном та депутатом, головою комісії транспорту, зв'язку та міської мобільності Львівської міської ради Ігорем Зінкевичем.
Що це таке та де їх планують збудувати
Перехоплювальна стоянка — це паркінг, який сполучений із міським громадським транспортом.
Завдяки таким паркувальним майданчикам мешканці передмість можуть залишати свої авто на в'їзді до міста, а надалі користуватися автобусами, тролейбусами, трамваями тощо. Приватний транспорт залишатиметься на стоянці доки власник не повернеться по нього на зворотному шляху.
У листопаді 2024 року на сесії міської ради під перехоплювальні стоянки виділили земельні ділянки на:
- вул. Стрийській (біля Іподрому);
- перехресті вул. Городоцька–Збиральна;
- вул. Личаківській (біля будинку № 281);
- вул. Зеленій (біля будинку № 407);
- вул. Хмельницького (біля будинку № 291);
- перехресті вул. Шевченка–Величковського.
До чого тут громадський транспорт та яким він має бути
Як пояснює Ігор Зінкевич, для того, аби перехоплювальні паркінги були дієвими, до них потрібно підвести маршрути громадського транспорту. На такій комплексності наголошує й Юрій Тер-Арутюнян.
«Перехоплювальні паркінги працюють разом з альтернативними способами добирання. Насамперед це громадський транспорт... Ми маємо розуміти, що поблизу перехоплювальних паркінгів мають бути проміжні чи кінцеві зупинки. Можливо, комплекс, який би поєднував в собі функцію і паркінгу, і кінцевої зупинки в одному місці», — пояснює голова «Зручного міста».
Окрім цього, пасажири громадського транспорту мають пересуватися швидко. Для цього, на думку Тер-Арутюняна, мають бути виділені відповідні смуги для руху. Також важлива оптимізація міської маршрутної мережі.
«Мають бути прораховані маршрути, які би їздили від цих паркінгів у популярні напрямки...[потрібно] також провести моделювання, зрозуміти, скільки транспортних засобів потрібно на тих чи інших маршрутах, щоб забезпечити потребу тих людей, які залишили свої авто на перехоплювальному паркінгу», — пояснює фахівець.
Тобто користування міськими автобусами, тролейбусами чи трамваями має бути вигідним. Окрім швидкості й оптимальності, йдеться ще й про комфорт. За словами Юрія Тер-Арутюняна, потрібно, зокрема, зменшувати кількість застарілого транспорту.
«Якщо, наприклад, люди будуть сідати в якийсь зручний трамвай і з комфортом гортатимуть собі стрічку TikTok, не думатимуть про якісь проблеми... і в той час ще буде працювати кондиціонер, Wi-Fi, то багато хто навіть побачить цьому певну перевагу», — зазначає фахівець.
Привабливішим громадський транспорт можна зробити і в плані оплати. На думку очільника «Зручного міста», вигідним було би поєднання плати за паркування на перехоплювальному майданчику та проїзду. Також доречною є й можливість безкоштовної пересадки у громадському транспорті. Нагадаємо, така у Львові діє з 2024 року.
А як щодо альтернатив?
Громадський транспорт — найпоширеніший, але не єдиний варіант для користувачів перехоплювальних стоянок. Альтернативою можуть стати велосипеди чи самокати. Юрій Тер-Арутюнян зазначає: місто має розвивати велосипедну мережу та сприяти безпеці велоруху.
«Зараз, очевидно, ще недостатньо тієї велосипедної інфраструктури, яку почали будувати. Темпи її будівництва не дуже похвальні у зв'язку з воєнним станом... але якщо в це вкладатись систематично, і все це розвивати паралельно, то, можливо, за декілька років, коли будуть будувати ті паркінги... це цілком може зіграти "в плюс"... Тому що в багатьох випадках, коли в містах є проблема з трафіком, то двоколісний транспорт їде найшвидше...», — пояснює активіст.
Більше про розвиток велоінфраструктури та її недоліки у Львові читайте в нашій розмові з головою Львівської асоціації велосипедистів Матвієм Шкотнярем.
Чому важливо впорядкувати паркування
Ще однією складовою, аби перехехоплювальні майданчики діяли, за словами Юрія Тер-Арутюняна, має бути впорядковане паркування в місті: від стоянок у центрі до всіх інших.
«Допоки в порушників є можливість кинути авто на газоні, посеред тротуару, десь ще в забороненому місці під [заборонним] знаком і нічого їм за це не буде, то й мотивації користуватися якимись альтернативами буде небагато», — пояснює фахівець.
Він зазначає, що інші міста чітко впорядковують місця, де паркування може й бути й де не може. Стоянки облаштовують у відведених локаціях з відповідною оплатою.
«Так у багатьох містах працює: якщо є платне паркування, то людина починає рахувати. Якщо вартість за день (чи скільки потрібно), перевищує вартість оплати за перехоплювальний паркінг, то... велика частина людей буде заощаджувати — залишати авто... і пересідати на громадський транспорт чи як їм буде зручно», — пояснює активіст.
Ігор Зінкевич додає, що підтримує побудову надземних і підземних стоянок позабюджетним коштом. За його словами, бізнес має отримати умови, аби вкладатися у паркінги. Наприклад, використовувати землю на правах оренди в міста, відкривати паркувальні майданчики та заробляти на них.
«Паркінги мають бути цікаві для користувачів»
Повертаючись до теми комплексності: на думку Ігоря Зінкевича, перехоплювальні паркінги доречно поєднувати з торговими чи розважальними центрами.
«[Перехоплювальні] паркінги мають бути... цікаві для клієнтів, людей, які безпосередньо планують заїхати. Тобто, має бути інфраструктура, можливо, торгові, розважальні центри... Переважно тільки через це люди їдуть з області: щоб щось купити для себе, бо в них [у їхніх населених пунктах — прим.] таких магазинів немає», — зазначає депутат міськради.
Він додає: на околицях міста земельні ділянки вільні не лише для паркінгів — це також можливості для інвесторів. Як приклад Зінкевич наводить ділянку на вулиці Стрийській. Там землю закріпили за перехоплювальною стоянкою та планують створити цілу «мікроекономічну структуру».
«Тобто таку, де є відпочинок, можливість купити продукти харчування, інші речі; торгові центри», — пояснює депутат.
У цьому Львів, на думку Ігоря Зінкевича, може брати приклад з будь-якого великого європейського міста: «Такі варіанти роблять. Тобто, дають можливість людям з периферії... дістатися до торгового чи розважального центру, зробити всі закупи, які потрібні... Якщо їх [людей — прим.] цікавить побути в центральній частині, подивитися на архітектуру — [можуть] сісти на громадський транспорт, [згодом] повернутися знову ж громадським транспортом на паркінг і... поїхати додому. Це також нормально працює».
За даними департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міськради, щодо побудови одного з перехоплювальних паркінгів (на вул. Стрийській) вже є відповідне рішення виконкому.
Воно передбачає договір на розробку документації та реконструкцію вулиці від межі міста до вул. Мікльоша. Частиною ремонту стане й облаштування перехоплювального майданчика. Ці роботи проведуть коштом інвестора.
За словами Юрія Тер-Арутюняна, якщо реалізовувати такі паркінги разом з іншими заходами, то це має, зокрема, покращити ситуацію із заторами.
