В Україні знижується частка непрацюючих кредитів: що зміниться цього року
Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківській системі України продовжує повільно знижуватися, попри війну, макроекономічні виклики та високі ризики для бізнесу. Цей процес є результатом поєднання кількох системних чинників — від стабілізації економіки до активної роботи банків із проблемною заборгованістю.
Про це ІА Дивись розповіла банкірка Олена Єрмолова.
Вона нагадала, посилаючись на дані Національного банку України, що після різкого погіршення якості кредитних портфелів у перші роки повномасштабної російсько-української війни банківська система поступово повернулася до більш стабільних показників. Якщо на початку 2022 року, до повномасштабного вторгнення, частка непрацюючих кредитів становила близько 26-27%, то у 2023 році вона зросла майже до 40% на тлі глибокого економічного шоку.
Втім, уже у 2024-2025 роках ситуація почала вирівнюватися: на початок 2025 року рівень NPL знизився до трохи більше ніж 30%. А станом на 1 січня 2026 року в банківському секторі України зафіксовано суттєве скорочення частки проблемних кредитів (NPL) — до 14%. Позитивна динаміка спостерігається в усіх сегментах ринку. Зокрема, у державних банках рівень NPL знизився до менш ніж 20%, у приватних банках з українським капіталом — до 8,4%, а у банках з іноземним капіталом — до 6,5%. Таким чином поточні показники є найнижчими за понад 15 років і свідчать про послідовне оздоровлення банківської системи та підвищення якості кредитних портфелів.
«Спостерігається поступове, але стійке зниження частки NPL-кредитів у банківських портфелях. Це не швидкий процес, однак він має цілком зрозумілі економічні причини», — зазначила директорка з управління ризиками, членкиня правління ГЛОБУС БАНКУ.
Що саме зменшує частку NPL
За словами Олени Єрмолової, ключовим фактором стала поступова стабілізація економічної ситуації після шоку 2022 року. Вирішальну роль у цьому відіграє міжнародна фінансова підтримка.
«Вочевидь, основою цієї стабілізації є фінансова допомога, яку Україна отримує від міжнародних партнерів. Але важливо, що ці кошти системно надходять в економіку: у компаній і в громадян з’являються нові замовлення, а отже — можливості обслуговувати кредити», — пояснила експертка.
Другий чинник — це зростання кредитних портфелів завдяки активному розвитку кредитування. Після різкого скорочення у 2022 році, коли позичальники масово закривали старі зобов’язання і майже не брали нових позик, ситуація почала змінюватися вже з 2023 року.
«Банківські портфелі поступово зростають, і це автоматично зменшує відносну частку проблемних кредитів», — додала банкірка.
Окрему роль, як зазначила Олена Єрмолова, відіграє активна робота банків із проблемною заборгованістю: отримання судових рішень, стягнення боргів, у тому числі через звернення стягнення на заставне майно.
Крім того, банки продовжують списання старих проблемних кредитів, сформованих ще до повномасштабної війни, що також позитивно впливає на загальний показник NPL.
Облікова ставка і якість кредитів
Облікова ставка НБУ залишається ключовим орієнтиром для вартості кредитів і депозитів. На її думку, січневе зниження облікової ставки з 15,5% до 15%, а також потенційна можливість подальшого її зниження до 13,5-14% до кінця року, може позитивно позначитися на здатності позичальників обслуговувати борги.
«Якщо зниження облікової ставки обґрунтоване поточною економічною ситуацією, воно призводить до здешевлення кредитних коштів. А це, своєю чергою, полегшує обслуговування кредитів», — пояснила Олена Єрмолова.
Водночас вона застерігає: навіть у разі зниження кредитних ставок ефект для вже виданих кредитів буде обмеженим.
«Можливість перекредитування під нижчу ставку існує, але вона має сенс лише за суттєвої різниці в кредитних умовах. Найближчим часом радикальних змін ставок очікувати не варто», — зазначила експертка.
«Формула безпеки» банківського кредитування
За словами Олени Єрмолової, універсального рецепта ідеального кредитного портфеля не існує, адже кожен банк обирає власну модель і стратегію.
«Ефективність кредитної стратегії банку залежить від якості менеджерських рішень: на яких даних вони ґрунтуються, як аналізуються ризики, чи враховується досвід минулих криз. Тут важливі також і знання, і логіка, і управлінська дисципліна», — наголосила вона.
При цьому експертка підкреслила, що жодна галузь економіки не є «автоматично безпечною» або «заздалегідь ризиковою».
«Кредитування будівельних компаній не є ані кращим, ані гіршим за кредитування аграріїв чи перевізників. Якщо бізнес працює і заробляє, банк може успішно його кредитувати — за умови, що фінустанова добре обізнана зі специфікою галузі й правильно налаштовує кредитні продукти», — пояснила банкірка.
Водночас вона виділяє кілька базових принципів, які допомагають мінімізувати портфель проблемних кредитів:
- глибоке розуміння економічної, політичної та безпекової ситуації;
- системний аналіз інформації про позичальника з використанням відкритих джерел і бюро кредитних історій;
- диверсифікація ризиків — активний розвиток системи невеликих за сумами кредитів замість одного великого;
- фокус на партнерських кредитних програмах банків з виробниками/постачальниками основних засобів ведення бізнесу, які статистично є менш проблемними, ніж кредити на поповнення оборотного капіталу.
«Компанія навряд чи купуватиме нове обладнання або техніку, якщо в неї проблеми з бізнесом. Сам факт такого кредиту часто свідчить, що справи у позичальника йдуть добре й він має змогу уникнути будь-якої заборгованості за кредитом, ба більше: він, як справжній бізнесмен, буде максимально зацікавленим якомога швидше погасити отриманий кредит», — зазначила експертка.
Прогноз на 2026 рік і поради позичальникам
У 2026 році рівень непрацюючих кредитів, за словами банкірки, залежатиме від тривалості війни, обсягів міжнародної підтримки, стану економіки та стабільності бізнес-середовища. Основними ризиками залишатимуться безпекові чинники та можливі й непрогнозовані воєнні шоки, зокрема проблеми з енергопостачанням для більшості галузей економіки.
Позичальникам вона радить діяти максимально зважено. Адже навіть незначні збої — поганий урожай, поламка обладнання чи зниження попиту — можуть запустити ланцюгову реакцію проблем.
«З кредитами дуже важливо вчасно зупинитися. Перший кредит зазвичай беруть свідомо й обдумано, але потім легкість доступу до коштів може стати непоправною пасткою. Відсотки нараховуються без пауз. І навіть 5-7-9% за державними програмами перетворюються на значні суми, якщо кілька місяців немає можливості обслуговувати кредит», — підсумувала Олена Єрмолова.
