«Вуха чистити взагалі не потрібно», — львівський отоларинголог про популярні міфи про слух

До Всесвітнього дня слуху, 3 березня, про найпоширеніші міфи для ІА Дивись.info розповів Петро Павлюк — керівник Центру слуху в лікарні Князя Лева (Друге медичне об'єднання Львова).

Чи справді потрібні вушні палички і фітосвічки

За словами лікаря, одним із найпоширеніших хибних уявлень є необхідність регулярного чищення вух ватними паличками.

«Всі звикли, що треба чистити вухо вушними паличками. Це такий найгірший міф, тому що люди всі звикли і батьків їхніх вчили, що з дитинства треба от пішов у ванну, в сауну, в басейн — і треба однозначно після того взяти вушну паличку і там щось поковиряти. І людина робить собі шкоду — тільки ту сірку запихає далі, шкодить і барабанну перетинку», — зазначає Петро Павлюк.

Отоларинголог наголошує, що використання паличок може спричинити низку ускладнень. «Вона довга — можна пошкодити барабанну перетинку, викликати біль, пошкодити й зовнішній слуховий хід. Або людина чистить вухо тими паличками зранку, наприклад, в понеділок. Телефонують з роботи, вона забуває, що та паличка в вусі, бере телефон — і вже зразу швидку викликають: може бути запаморочення і блювота навіть», — розповідає медик.

«Вуха чистити взагалі не потрібно. Так збудований зовнішній слуховий хід: є хрящова частина, яка рухається, і є кісткова, яка не рухається. Під час жування, говоріння сірка сама виводиться, і ми цього навіть не зауважуємо», — пояснює Петро Павлюк.

Окремо він застерігає від використання фітосвічок, які, попри ризики, й надалі продають в аптеках. «Фітосвічі, які й досі продають, і люди купляють їх, і вірять. У давнину їх використовували певні люди — “знахарі”. Вони мали пасіку, брали віск, лляну тканину, вміли це робити і кожен день практикували. Але тепер це взяли і почали продавати в аптеках», — зазначає лікар.

З його слів, такі процедури нерідко завершуються ускладненнями. «Періодично — раз на місяць — я маю пацієнта, який підпалив ту свічку. В кращому випадку це нічого не дало: сірка як була, так і залишилася. В іншому випадку той віск, який мав витягнути сірку, залишився у вусі, зробив зліпок, і я потім його вичищаю. А той віск вичистити дуже важко, тому що він м’який — тіло тепле, і ти його дрібними порціями забираєш. Вухо травмується, слух погіршується. А іноді, коли людина потрапляє до лікарів без достатнього терпіння, їй можуть зробити перфорацію», — пояснює отоларинголог.

Яка роль слухових апартаів

Петро Павлюк розповідає, що багато пацієнтів переконані, що використання слухового апарата може погіршити стан і навіть призвести до повної втрати слуху.

«Є думка, що якщо людина надягне слуховий апарат, то вона стане гірше чути і взагалі оглохне. І дуже багато людей, які мають дійсно проблему, особливо зараз — коли війна, багато повертаються і мають приглушеність слуху або глухоту, — їм треба слухові апарати. І вони реально вірять у той міф, що “останнє, що я зроблю, — це буде слуховий апарат”. Але це втрачається час, і людина дійсно втрачає слух», — зазначає отоларинголог.

Лікар наголошує, що сучасні слухові апарати працюють за іншим принципом, ніж застарілі моделі. «Сучасні слухові апарати налаштовуються саме під ту втрату слуху, яку має людина. Спеціальна програма налаштовує, і навпаки — той слуховий апарат змушує людину чути, і ті залишки слуху він їх береже, як терапевтично», — пояснює він.

Фахівець додає, що раніше апарати лише механічно підсилювали звук. Проте тепер людина може чути тільки те, що не чує — на тих частотах їй збільшується звук. А всі решта частоти — на тому ж самому рівні.

Що не так з навушниками

Петро Павлюк зазначає, що шкідливими для слуху є внутрішньоканальні навушники.

«Однозначно гірше зло — це так звані маленькі внутрішньоканальні навушники. Це дуже погано, тому що ти коли слухаєш, навіть не на високій гучності, але вони є внутрішньоканальні, і звук безпосередньо йде на барабанну перетинку. І дійсно, якщо постійно слухати, це пошкоджує слух», — зазначає він.

Лікар пояснює, що великі накладні навушники є безпечнішими. «Більші навушники мають так званий вихід енергії — звукові коливання розсіюються, і це більш безпечно. Чим більші навушники, тим краще для людського вуха», — каже отоларинголог.

Зі слів лікаря, часто виникають проблеми, коли силіконові вкладиші залишаються у вусі. Пацієнти можуть не помічати цього і навіть роками ходити зі стороннім предметом у слуховому проході. При цьому люди нерідко не пам’ятають, що щось залишилося у вусі, а запалення, нагноєння чи свербіж помилково намагаються лікувати як іншу проблему.

Як гучність шуму впливає на слух

Лікар також звертає увагу на проблему професійного шумового навантаження та дотримання норм охорони праці.

«Є спеціальні норми, які випрацьовані роками. Чітко розписано, що норма шкідливості — до 60 децибелів. Якщо більше 60 — це вже шкідливість. За це треба або доплачувати, або надавати елементи захисту. Коли ми купуємо пилосос чи іншу техніку, там завжди пише, скільки децибелів воно видає. І це не просто так», — зазначає він.

Лікар додає, що контролювати рівень шуму мають регулярно. «Спеціальні державні установи повинні приходити, вимірювати шум, давати акт. Є так звані децибелометри — у мене навіть є такий прилад, я вимірюю шум. Але зараз, я так розумію, за цим менше слідкують», — зазначає Петро Павлюк.

Чи справді слух не відновлюється

Отоларинголог наголошує, що уражені слухові клітини не відновлюються, а зволікання з лікуванням може призвести до незворотних наслідків. За його словами, раптова втрата слуху є невідкладним станом і потребує негайної медичної допомоги.

«Коли людина до мене дзвонить чи пише: “Я прокинувся, чи заснув десь, чи понервувався — і в мене втратився слух на одне вухо, і шумить”, — я кажу: терміново або їдь до мене, або в стаціонар, і зараз треба починати лікування. Це є ургентна ситуація. Бо людина втрачає слух, і це дуже суттєво, потрібно одразу реагувати», — пояснює Петро Павлюк.

Він підкреслює, що вчасне звернення має вирішальне значення, адже такий стан може призвести до інвалідності, тому не варто ігнорувати зміни у роботі слуху.

Чи протяги шкодять слух та чи допомагають народні методи

«Холод або протяги не можуть пошкодити слух. Людина може навіть залити у вухо холодну воду — і нічого не станеться. Слуховий хід має таку архітектоніку, що він захищає. Система не є такою тендітною, як дехто думає», — зазначає отоларинголог.

Водночас лікар звертає увагу на небезпеку самостійного застосування так званих народних методів, особливо під час вірусних інфекцій. Часто люди засовують в ніс та вухо частик — що не варто робити. Поширеною практикою також є використання спиртових розчинів для «прогрівання» вуха.

«Переважно люди люблять капати щось спиртове. У нас культ спирту — горілки, самогонки. Особливо, коли йдеться про дітей. Дзвонять, кажуть, що в дитини болить вухо. Дістають самогонку, настоєну роками, майже 90 градусів, роблять компрес — і потім з опіками везуть до дерматології», — розповідає Петро Павлюк.

Також пацієнти часто використовують саморобні суміші. «Люблять перекис водню. Беруть господарське мило, додають перекис, ще якісь антибіотики, все це змішують і капають», — зазначив Петро Павлюк.

Водночас він підкреслює, що лікарські індивідуальні розчини — це інша практика, яку застосовують професійно. «Кожен лікар має свій рецепт. У мене є мої особисті краплі. Але я додаю різні інгредієнти залежно від ситуації. Іноді на ринку немає тих препаратів, які я хотів би призначити пацієнту, тоді я їх готую сам», — додає лікар.

Чи потрібні беруші

За словами Петра Павлюка, існують різні види берушів, зокрема активні моделі, яких нині потребують військові: людина чує звичайні звуки, а коли стається вибух, система фільтрує і захищає слух.

Водночас, коли йдеться про звичайні силіконові беруші для сну, лікар застерігає від їх тривалого використання. «Лікарі негативно до них ставляться. Або людина їх забуває у вусі, або якась частинка залишається. Вона обростає сіркою, грибком тощо. По-третє, їх не стерилізують — кинули біля ліжка, потім знову взяли», — зазначає лікар.

Він додає, що навіть індивідуально виготовлені беруші, створені на основі анатомічного зліпка вуха, не є універсальним рішенням. «Це подібно до того, як підбирають слухові апарати — роблять зліпок і виготовляють під вухо пацієнта. Вони, можливо, кращі, але вухо має дихати, воно не має бути постійно закрите», — пояснює медик.

Водночас лікар визнає, що в окремих випадках беруші є необхідними — зокрема на виробництві з підвищеним рівнем шуму або в умовах бойових дій. «Це функціональна річ. Треба розуміти, коли їх надягати, а коли ні. Бо це палка з двох кінців: з одного боку захищають від шуму, а з другого — людина може не почути важливих звуків. Тому в жодному разі не варто носити їх дуже довго», — зазначає Петро Павлюк.

Чи погіршується слух з віком та яким є дитячий слух

Зі слів Петра Павлюка, вікове зниження слуху є природним процесом, адже старіють слухові клітини та відмирають.

Щодо дитячого слуху, то медик зауважує, що батьки часто плутають фізіологічні особливості з поведінковими. «Часто приходять і кажуть: дитина не чує. Особливо коли треба щось зробити. Але іноді це не проблема слуху. Дитина живе у своєму світі, її мозок може “не чути” те, що її дратує або чого вона не хоче робити. Це більше питання психоакустики», — пояснює він.

До слова, раніше ми розповідали про музикотерапію як метод реабілітації.

Водночас лікар наголошує, що дитячий слух може бути вразливим з медичних причин. «Є медикаменти, які можуть викликати часткову або повну втрату слуху. Є генетичні порушення. Буває, що дитина народжується зі здоровими слуховими клітинами, обстеження в пологовому будинку показує норму, але у 5–6 років з’являються проблеми — вона не може правильно говорити», — розповідає отоларинголог.

За його словами, для діагностики застосовують різні методи. «Є мовна аудіометрія, коли подають не просто звуки, а прості слова — наприклад, “цвях”, “бляха”, “морозиво” — і дитина має повторити. Є також ABR — Auditory Brainstem Response — коли досліджують, як мозок сприймає звук без активної участі пацієнта. На кожному рівні можуть бути свої проблеми», — пояснює Петро Павлюк.

Окремо лікар звертає увагу на вплив сучасного середовища. «Будь-що, що виробляють — комп’ютери, планшети, телефони, інтерактивні забавки — все продукує звук. Іноді він різкий, писклявий. Як дитина його сприймає — не завжди зрозуміло. І буває, що це шкодить», — зазначає Петро Павлюк.

Він також додає, що за останні роки кількість пацієнтів із проблемами слуху зросла. «Колись, років 20 тому, таких пацієнтів було менше. Частіше зверталися з проблемами горла чи носа. А зараз, особливо останні 10 років, проблема слуху просто розквітла», — зазначає лікар.

Які є спадкові хвороби

Петро Павлюк зазначає, що спадкові порушення слуху є поширеними, зокрема йдеться про генетичні захворювання. Одним із таких є отосклероз. «Він частіше передається по жіночій лінії — мама може передати доньці. Хоча чоловіки теж хворіють, але жінки частіше. Людина поступово глохне. Одна кісточка, стремінце, яка передає звукові коливання, перестає працювати», — зазначає лікар. За його словами, у таких випадках проводять хірургічне втручання — заміняють уражену кісточку.

Медик також ділиться з реакцію пацієнтів після відновлення слуху. «Люди, які не чули, купляли слухові апарати, потім їх дарують. Плачуть, коли ми забираємо тампони з вуха — вони починають чути. Дехто плаче від радості. А дехто каже: “Поверніть назад, я не можу жити в тому світі”. Бо починають чути всі звуки, і це їх дратує», — зазначає він.

Як часто потрібно перевіряти слух і де це можна зробити

За словами медика, у Львові обстеження можна пройти в Центрі слуху на вул. Лемківській, 28. Там щодня можна зробити обстеження і дорослим, і дітям, і немовлятам. Зокрема, є портативні прилади, аби обстежити пацієнта поза клінікою.

Петро Павлюк наголошує, що перевірка слуху передбачена медичними протоколами. «Після народження обов’язково проводять отоакустичну емісію — це скринінговий метод. Якщо дитина має проблеми зі слухом, їй можна допомогти, зокрема через державні програми імплантації», — пояснює лікар. За його словами, дорослим також варто регулярно проходити перевірку раз в рік.

Окремо лікар звертає увагу на симптоми, які потребують негайної реакції. «Якщо людина раптом перестає чути на одне вухо — це терміново бігти до лікаря. Йдеться не про дні, а про години. Якщо ми пропустимо, ми не повернемо слух. Якщо людина перестала чути в понеділок, то в середу ми вже її не врятуємо», — застерігає Петро Павлюк.

За словами лікаря, попередньо оцінити стан слуху можна самостійно. «Є різні програми і додатки в Apple Store чи Play Market, де можна перевірити слух. Це можна використати як інструмент до звернення до лікаря, щоб зрозуміти, чи ви стали гірше чути», — підсумовує медик.