«Поступові практики інклюзивності»: як адаптують туристичні локації Львівщини
Львівщина розширює мережу інклюзивних локацій: 2026 року до переліку доступних об’єктів долучать Унівську лавру.
Про те, які туристичні локації на Львівщині є інклюзивними та які об'єкти ще планують зробити доступними, для ІА Дивись.info розповів Роман Хім'як — директор департаменту спорту, молоді та туризму Львівської обласної військової адміністрації.
Які локації вже зробили доступними
Роман Хім'як зазначив, що торік в області продовжили розвивати інклюзивні туристичні об’єкти.
За його словами, у Дрогобичі встановили тактильну мініскульптуру церкви Святого Юра. «Це бронзова модель пам’ятки, яка відтворює архітектурні елементи храму та призначена для людей з порушенням зору. Мініскульптура оснащена таблицею зі шрифтом Брайля та QR-кодом з аудіоописом, яка дозволяє отримати повну інформацію про історію та архітектурні особливості храму», — зазначає директор департаменту.
Цей об'єкт став першою в Україні тактильною скульптурою, яку доповнили аудіоописом — тепер відвідувачі можуть не лише відчути пам’ятку архітектури на дотик, але й почути про неї факти. Озвучення підготував соліст вокальної формації «Піккардійська Терція» Ярослав Нудик.
Загальна вартість становила 636 тис. грн: 400 тис. грн — з обласного бюджету, 236 тис. грн — з міського.
Роман Хім'як нагадує, що церква Святого Юра в Дрогобичі належить до найцінніших пам’яток дерев’яної сакральної архітектури України. Його внесення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО підтвердило міжнародне значення пам’ятки та актуалізувало питання забезпечення доступності об’єкта для всіх відвідувачів, зокрема людей з інвалідністю.
Більше про те, як створюють тактильні скульптури та чому вони важливі, ми розповідали тут.
Створив тактильну копію храму львівський скульптор Василь Одрехівський, який вже опікувався такими об'єктами, зокрема й мініскульптуру середньовічної фортеці Тустань 2023 року. Вартість проєкту 462 700 грн, де 50% профінансувала Львівська ОВА, решту — адміністрація заповідника.
Тоді у цій туристичній локації з'явився інформаційний стенд про екосистему Тустані та мобільний додаток «Тустань гід».
Тустань — це середньовічний наскельний оборонний комплекс, розташований поблизу села Урич на Львівщині. Пам’ятка датується ІХ–ХVI століттями і її вважають унікальною через поєднання природних скель і дерев’яних конструкцій, які не збереглися, але відтворені на основі археологічних досліджень. Вдавнину фортеця виконувала оборонну та митну функції й була важливою ланкою торговельного шляху між Галичиною та Центральною Європою. Сьогодні це пам’ятка археології національного значення та популярний туристичний об’єкт.
Також Роман Хім’як нагадує про тактильну мініскульптуру у середмісті Жовкви, яку теж розробив Василь Одрехівський. Йдеться про відтворення копії цетральної частини міста. Мініскульптура з бронзи облаштована металевими таблицями з написами шрифтом Брайля. Вартість цього проєкту складала 598 700 грн: 60% коштів виділила обласна адміністрація, а 40% — з бюджету Жовківської міської ради.
Жовква — місто на Львівщині, засноване наприкінці XVI століття. До його історико-архітектурної спадщини належать замок, монастирі та храми різних конфесій. Місто входить до переліку історичних населених місць України та має статус державного історико-архітектурного заповідника.
Водночас фахівець зазначає, що централізованої статистики щодо повністю інклюзивних туристичних об’єктів в області наразі немає. За його словами, усі три тактильні мініскульптури нині функціонують і відкриті для відвідувачів.
Зі слів Романа Хім'яка, інклюзивність туристичних локацій у Львівській області забезпечують як фізичними, так і інформаційними рішеннями. Йдеться, зокрема, про встановлення вищезгаданих тактильних моделей пам’яток, таблиць зі шрифтом Брайля та QR-кодів з аудіоописами, які дають змогу відвідувачам отримати детальну інформацію про об’єкт. Окремі музеї та туристичні центри облаштовані пандусами та безбар’єрними входами, адаптованими санвузлами, а також пропонують аудіогіди й цифрові інформаційні матеріали.
«Ці рішення дозволяють маломобільним відвідувачам та людям із порушеннями зору самостійно орієнтуватися на локаціях та отримувати повну інформацію про пам’ятку», — зазначає Роман Хім’як.
Зокрема, торік у Національному природному парку «Сколівські Бескиди» облаштували оглядовий майданчик біля водоспаду Кам’янка. Нову локацію пристосували для маломобільних людей. Вартість проєкту склала 170,3 тис. грн. Із них 154 тис. грн профінансували з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, решта — власні кошти парку. Цей природний парк теж має попит серед туристів.
Як навчають персонал у туристичних локаціях
Щодо підготовки персоналу, Роман Хім'як зазначає, що навчання відбувається кількома шляхами. Частина туристичних локацій організовує тренінги для працівників самостійно, а в окремих випадках звертається до профільного департаменту за допомогою в проведенні спеціалізованих занять.
«Наприкінці 2025 року департамент організував тренінг “Комунікація з ветеранами та культурна чутливість” для представників туристичної сфери. Учасники навчалися коректно взаємодіяти з ветеранами та людьми з інвалідністю, враховувати психологічні особливості та створювати безпечне середовище», — каже він.
Також, за його словами, важливою складовою є освітній серіал «Безбар’єрність у галузі гостинності», який містить модулі для працівників туристичної сфери щодо універсального дизайну, інклюзивної комунікації та організації доступного сервісу. Він, зокрема, спрямований на популяризацію інклюзивного туризму у Львівській області.
До слова, більше про проблеми людей з інвалідністю для ІА Дивись.info розповідав Іван Роман — ветеран, який реабілітується у Львові та займається стрільбою з лука.
Що ще планують зробити
За словами Роман Хім’як, у 2026 році департамент спорту, молоді та туризму планує встановити тактильну мініскульптуру Свято-Успенської Унівської лаври Студійського уставу в селі Унів. Вона буде оснащена таблицею зі шрифтом Брайля та QR-кодом з аудіоописом.
«Під час реалізації проєктів враховуємо принципи універсального дизайну та державні будівельні норми, а також обмеження щодо збереження пам’яток архітектури. Це гарантує безпечний та доступний досвід для всіх відвідувачів», — зазначає Роман Хім’як.
Свято-Успенська Унівська лавра — один із найдавніших монастирських комплексів України. Він відомий з XIV століття та є духовним центром Студійського уставу Української греко-католицької церкви.
Архітектурний ансамбль лаври формувався протягом кількох століть і поєднує риси оборонного та сакрального будівництва. Комплекс має статус пам’ятки архітектури національного значення. Сьогодні лавра діє як чоловічий монастир і залишається осередком духовного життя та паломництва.
Водночас він Роман Хім'як випадки, коли повна адаптація локацій є технічно або фінансово складною. Йдеться про об’єкти культурної спадщини, де будь-яке втручання суворо обмежене законодавством, території з важкодоступним рельєфом, зокрема у гірських громадах, а також про ситуації з обмеженим фінансуванням для складних або великих об’єктів.
Як альтернативу, за його словами, застосовують створення тактильних моделей пам’яток у доступних місцях, аудіо- та відеоінформацію з повним описом об’єкта, а також цифрові тури й інтерактивні онлайн-ресурси, які частково компенсують відсутність фізичного доступу.
За словами Романа Хім’яка, для підвищення доступності туристичних локацій поряд із фізичними рішеннями активно застосовують цифрові технології. Йдеться про згадані QR-коди з аудіоописами та інтерактивні гіди, електронні інформаційні матеріали, мобільні додатки й сайти з інформацією про рівень доступності об’єктів, а також адаптовані аудіо- та текстові гіди.
«Ці рішення допомагають людям з порушенням зору та маломобільним відвідувачам отримати повний досвід навіть без фізичної присутності в певній частині об’єкта», — зазначає він.
Водночас фахівець каже, що останніми роками іноземних фахівців для забезпечення достості не запрошували. За його словами, окремі приватні туристичні локації області орієнтуються на досвід європейських країн і впроваджують відповідні практики у своїй роботі. Зокрема, деякі музеї Львова використовують підходи, поширені у Німеччині та Польщі, для створення аудіогідів і тактильних моделей пам’яток для людей із порушеннями зору.
Щодо фінансування, за словами Романа Хім’яка, його забезпечують через обласні програми розвитку туризму та співфінансування з місцевими громадами. Водночас для масштабного впровадження інклюзивних рішень ресурсів часто недостатньо.
Додаткові кошти залучають через проєкти місцевих бюджетів, грантові програми та партнерства з громадськими організаціями, що дає змогу реалізовувати елементи доступності у громадах області.
Зі слів посадовця, під час реалізації проєктів департамент враховує досвід відвідувачів. Зокрема, проводять консультації з громадськими організаціями людей з інвалідністю, а також беруть до уваги їхні потреби. Після відкриття об’єктів організовують тестування та опитування відвідувачів.
«Зворотний зв’язок допомагає покращувати аудіодискрипції, інформаційні таблиці, формати подачі матеріалу та фізичне облаштування об’єктів», — додає Роман Хім'як.
Серед основних труднощів у створенні інклюзивної інфраструктури Роман Хім’як називає історичну забудову та вимоги щодо охорони пам’яток архітектури, складний рельєф у Карпатах і віддалених громадах, обмежене фінансування для комплексних рішень, а також потребу в підготовці персоналу та інформаційній підтримці.
За його словами, ці чинники ускладнюють повне впровадження інклюзивності, тому часто застосовують поетапні рішення — встановлення тактильних моделей, запровадження аудіоописів і цифрових матеріалів.
Нагадаємо, що у Львові два заклади культури стали доступнішими в 2025 році.
Також він повідомляє, що створення інклюзивних маршрутів розглядають, зокрема для туристичних об’єктів області, які вже адаптовані.
«Такі маршрути потребують комплексного планування: оцінки доступності всіх локацій, узгодження логістики, інформаційної підтримки та фінансування. Зараз це розвивається поступово, і поетапна робота дозволяє з часом сформувати повноцінні інклюзивні туристичні маршрути по Львівській області, поєднуючи адаптовані музеї, пам’ятки та природні об’єкти», — каже Роман Хім’як.
До слова, раніше ми розповідали, хто може у Львові встановити пандуси та які є нюанси.
