«Вчитися можна безкоштовно»: які є програми перекваліфікації для жінок на Львівщині та які фахи вони обирають

Про те, які зараз професії обирають жінки, для ІА Дивись.info поділилась Ірина Бондар — начальниця відділу організації профнавчання управління реалізації програм зайнятості Львівського обласного центру зайнятості.

Хто може взяти участь у програмах перекваліфікації

«Жінки, які перебувають на обліку в службі зайнятості та мають статус безробітньої, можуть безкоштовно перенавчатися на сьогодні за близько 100 ліцензованими професіями у центрах професійно-технічної освіти державної служби зайнятості України. У Львівському центрі професійно-технічної освіти доступне навчання за 17 професіями», — пояснює Ірина Бондар.

Також, за словами фахівчині, можливість отримати нову спеціальність мають жінки, які не перебувають на обліку в службі зайнятості, але належать до категорій громадян, що можуть скористатися ваучером на навчання. Такий ваучер надають один раз і він дозволяє самостійно обрати спеціальність, заклад освіти та форму навчання.

«Навчатися за ваучером можна за 161 професією та спеціальністю, самостійно обравши фах або напрям освіти, навчальну установу та форму навчання — стаціонарну, заочну чи дистанційну. Вартість ваучера — до 33 280 гривень», — зазначає Ірина Бондар.

Окрім цього, як каже спікерка, з початку 2025 року в Україні розпочався експериментальний проєкт, який має на меті розширити можливості працевлаштування жінок у професіях, де традиційно працювало більше чоловіків. Це можна зробити безкоштовно, за кошт держави. Наразі йдеться про 31 професію.

Також є окремі ініціативи для жінок, зокрема внутрішньо переміщених людей і членів родин ветеранів. За словами Ірини Бондар, станом на початок березня 2026 року у Львівському центрі професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості навчаються дві групи жінок саме з цих категорій. Навчання організоване на замовлення громадської організації «Центр “Жіночі перспективи”».

До слова, більше про проблеми 8 березня раніше ми розповідали тут.

«Освітні програми, за якими навчаються, — Hair Expert: базовий курс (перукарська справа, 10 осіб) і “Цифровий крій: 3D-друк в одязі” (швейна справа, 10 осіб). Навчання триває до 17 березня», — пояснила Ірина Бондар.

Вона додає, що детальнішу інформацію про участь у таких програмах можна отримати безпосередньо у Львівському центрі професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості.

Які професії обирають жінки та що пропонують на ринку праці

«Серед професій, які зараз найчастіше обирають жінки під час перекваліфікації, — верстатник деревообробних верстатів, водій навантажувача та водій автотранспортних засобів», — зазначає .

За словами фахівчині, з огляду на попит роботодавців у 2025 році у Службі зайнятості радять жінкам звернути увагу на професії кваліфікованих робітниць, де спостерігають дефіцит кадрів і пропонуються вищі зарплати.

«Зокрема йдеться про такі професії, як гірник очисного забою, де середня зарплата на початок 2026 року становить близько 39 тисяч гривень, прохідник — 37,4 тисячі гривень, тракторист-машиніст сільськогосподарського або лісогосподарського виробництва — близько 30 тисяч гривень», — перераховує Ірина Бондар.

Вона також називає інші спеціальності, на які є попит на ринку праці:

• слюсар із складання металевих конструкцій (25,7 тис.грн.);
• електрослюсар підземний (24,9 тис.грн.);
• комплектувальник товарів (25,7 тис. грн.);
• водії автотранспортних засобів (24,3 тис.грн.);
• оператор автоматичних та напівавтоматичних ліній верстатів та установок (22,8 тис.грн.);
• комплектувальник (22,1 тис.грн.);
• механік (22,0 тис.грн.);
• гірник підземний (22,8 тис.грн.);
• складальник (21,9 тис.грн.);
• електрогазозварник (21,6 тис.грн.);
• бетоняр (20,8 тис.грн.);
• водій навантажувача (20,7 тис.грн.);
• слюсар аварійно-відновлювальних робіт (20,7 тис.грн.);
• гірник з ремонту гірничих виробок (20,2 тис.грн.).

Раніше ми розповідали, як львів'янки керують громадським траспортом.

Окремо фахівчиня звертає увагу на те, що жінкам також пропонують вакансії у Силах оборони.

«Нині на Єдиному порталі вакансій є інформація про 551 вакансію в Силах оборони. Максимальна заробітна плата, яку пропонують, — 155 тисяч гривень для сапера, по 135 тисяч гривень — для водія-сапера, механіка, пілота або оператора ударних БПЛА, інженера-сапера, стрільця, бойового медика тощо. Мінімальна заробітна плата, яку пропонують Сили оборони, — 20 тисяч гривень», — зазначає Ірина Бондар.

Чи активно жінки наразі користуються програмами перекваліфікації

«У лютому 2025 року розпочали реалізацію експериментального проєкту щодо організації навчання жінок для працевлаштування у сферах, де вони були традиційно недостатньо представлені. У попередньому році 53 жінки опанували фах верстатників деревообробних верстатів, водіїв навантажувачів, тракториста, електромонтера та електрогазозварника», — зазначає спікерка.

За словами Ірини Бондар, навчання у межах цієї ініціативи триває і надалі. Зокрема, цьогоріч нові учасниці вже розпочали здобувати відповідні професії. Йдеться про 13 жінок, які розпочали навчання за фахом верстатник деревообробних верстатів, тракторист та оператор верстатів з програмним керуванням.

Також Ірина Бондар нагадує про програму навчання за ваучерами, яка дає змогу мешканцям Львівщини отримати нову спеціальність або підвищити кваліфікацію за державні кошти.

«З початку 2026 року максимальний розмір ваучера зріс до 33 280 гривень, що відкриває ще більше можливостей для підвищення професійної компетентності. Завдяки програмі видачі ваучерів мешканці області можуть інвестувати державні кошти у власний розвиток, отримувати сучасні знання та навички, яких потребує ринок праці, та залишатися конкурентними незалежно від віку чи життєвих обставин», — пояснює вона.

За словами посадовиці, цією програмою активно користуються і жінки. Так, 2025 року 824 жінки отримали ваучер на навчання, в тому числі і для перепідготовки за такими професіями, як верстатник деревообробних верстатів, водій навантажувача, електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, водій автотранспортних засобів, охоронник, тракторист-машиніст сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва.

Чи допомагають з працевлаштуванням після перекваліфікації

«Центри зайнятості проводять перекваліфікацію жінок у тісній взаємодії з підприємствами та роботодавцями. Перед запуском навчальних програм аналізують вакансії, потреби регіонального ринку праці та запити конкретних підприємств. Завдяки цьому жінки навчаються саме тим професіям, які є затребуваними», — зазначає Ірина Бондар.

Вона пояснює, що доволі поширеною практикою є організація навчання під конкретне замовлення роботодавця. У такому випадку підприємство повідомляє службі зайнятості про потребу у працівниках, після чого центр зайнятості організовує відповідне навчання або перекваліфікацію кандидатів. Після завершення навчання роботодавець отримує підготовлених працівників, які вже мають необхідні навички для роботи на підприємстві.

«Такий підхід передбачає і експериментальний проєкт щодо організації професійного навчання жінок для працевлаштування у сферах, де вони були традиційно недостатньо представлені, який реалізовує Державна служба зайнятості. У межах цієї програми жінки можуть опановувати 31 професію, серед яких — операторка верстатів, водійка транспорту, фахівчиня з відновлюваної енергетики тощо», — пояснює фахівчиня.

З її слів, після завершення перекваліфікації фахівці центру зайнятості підбирають вакансії згідно з новою професією, організовують співбесіди з роботодавцями, направляють кандидаток на роботу та надають консультації щодо працевлаштування.

«Загалом Львівська обласна служба зайнятості співпрацює з тисячами роботодавців, формуючи базу вакансій, яка станом сьогодні містить понад 8,5 тисячі пропозицій роботи, допомагаючи бізнесу підбирати працівників», — каже Ірина Бондар.

Які є можливості для жінок заснувати власну справу

«Для жінок, які хочуть започаткувати власну справу, в Україні сьогодні існує досить багато можливостей фінансової підтримки. У останні роки кількість грантів і програм мікрофінансування справді зросла, особливо через потребу відновлення економіки та підтримку підприємництва, в тому числі жіночого», — зазначає спікерка.

Вона пояснює, що однією з найбільших державних програм є урядова ініціатива «Власна справа», яку реалізує служба зайнятості. Вона доступна для жінок і чоловіків, але значна частина отримувачів — саме жінки.

До слова, детальніше про ініціативу «Власна справа» читайте тут.

За словами Ірини Бондар, від початку дії мікрогрантової програми значна кількість мешканців Львівщини вже отримала позитивні рішення щодо фінансування власного бізнесу. Зокрема, позитивні рішення отримали 4462 жителі Львівщини, з них 2470 — жінки.

«У межах програми можна отримати мікрогранти до 350 тисяч гривень на відкриття або розширення бізнесу. Також передбачені гранти до 1 мільйона гривень на створення або розвиток приватного закладу дошкільної освіти або масштабування бізнесу у креативній сфері», — пояснює фахівчиня.

Вона додає, що окремий напрям передбачений для ветеранів і членів їхніх родин. «За ветеранським напрямом програми надають кошти у розмірі до 1 мільйона гривень, на які можуть претендувати учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни або члени їхніх сімей», — зазначає вона.

Окрім цього, за словами Ірини Бондар, окрему фінансову підтримку до 200 тисяч гривень можуть отримати молоді люди.

«Подати заявку разом із бізнес-планом можна через портал “Дія”. Консультації також надаються у підрозділах Львівського обласного центру зайнятості та в офісах “Зроблено в Україні”», — каже спікерка.

Чому нині жінки вагаються змінити професію чи заснувати власну справу

За словами Ірини Бондар, за останні три роки частка жінок серед людей, які перебувають на обліку в службі зайнятості, зросла. Станом на 1 березня вона становить 83%. Фахівчиня додає, що три роки тому кількість безробітних жінок була 77%.

Вона також пояснює, що повернення жінок на ринок праці сьогодні є важливим для економічної стійкості громад і держави, зокрема в період війни. Проте цьому заважають низка чинників:

«Жінки продовжують нести основну відповідальність за дітей, літніх батьків, поранених членів родини, тому навіть за наявності вакансій жінка фізично не може вийти на повну зайнятість. Серед інших чинників — психоемоційне виснаження, а також невідповідність навичок потребам ринку праці, адже він зміщується в бік технічних, цифрових і виробничих професій. Без програм перекваліфікації та підтримки складно швидко адаптуватися до нових умов», — пояснює Ірина Бондар.

За її словами, важливим фактором також залишається обмежена кількість гнучких форматів зайнятості та наявність стереотипів щодо працевлаштування жінок.

«Не всі роботодавці пропонують дистанційну або часткову зайнятість. У малих громадах вибір вакансій обмежений, а транспортна доступність не завжди дозволяє щоденний доїзд. Крім того, іноді роботодавці сприймають жінок як ризик для бізнесу, зберігається розрив в оплаті праці та недовіра до жінок у технічних або керівних посадах», — додає Ірина Бондар.

Попри це, Львівський ОЦЗ готовий проконсультувати охочих щодо опанування нової професії або створення власного бізнесу. Фахівці підкажуть щодо пропозицій та порадять варіанти, які найкраще можуть підійти потенційні кандидатці. Контакти та деталі можна знайти тут.

Нагадаємо, що більше про ваучери на власну справу у Львові ми пояснювали за посиланням.