«Чисте повітря 262 дні на рік»: як вимірюють якість повітря у Львові та як до цього можуть долучитись містяни

Про те, як мешканці Львова можуть долучитись до моніторингу якості повітря в місті та які є результати, для ІА Дивись.info розповіла керівниця напрямку соціальної відповідальності ЛУН Анна Денисенко.

Для чого взагалі монітринг повітря

Зі слів Анни Денисенко, у квітні 2021 року у Львові запрацювала громадська мережа моніторингу якості повітря ЛУН Місто AIR. За кілька років у місті сформувалася база вимірювань, що дає змогу аналізувати сезонні коливання, локальні піки забруднення та загальну динаміку змін.

«ЛУН Місто AIR — це громадська система моніторингу якості повітря, яку ми реалізували у співпраці з науковцями Київського національного університету імені Шевченка. Ми створили інструмент, який дає мешканцям відкриті та зрозумілі дані про повітря в режимі реального часу. Люди можуть бачити не абстрактний “середній показник по місту”, а ситуацію у своєму районі», — пояснює вона.

За словами фахівчині, Львів став одним із перших міст, де мережа отримала активний розвиток. Серед причин — щільна забудова, інтенсивний автомобільний трафік, сезонне опалення та погодні умови, що впливають на розсіювання забруднювальних речовин.

«Головна мета проєкту — зробити якість повітря вимірюваною та прозорою: щоб рішення щодо здоров’я або міського розвитку ухвалювалися на основі даних, а не припущень», — наголошує Анна Денисенко.

Як забезпечують точність даних та що вимірюють

За словами фахівчині, система має наукову основу. У розробці технічної частини, алгоритмів обробки даних і калібрування брали участь фахівці факультету радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем вищезгаданого КНУ імені Шевченка.

«Мережа використовує власну ML-модель, яка коригує показники з урахуванням вологості. Це критично важливо, адже вологість може впливати на вимірювання твердих часток», — зазначає Анна Денисенко.

Вона додає, що станції проходять калібрування та регулярну перевірку, а сама мережа працює понад сім років. За цей час алгоритми постійно вдосконалюються.

Серед технічних переваг системи є частота вимірювань, взаємне калібрування станцій та їх звірку з еталонними приладами. Пристрої встановлюють на відстані близько 50 сантиметрів від стіни будинку згідно зі стандартами монтажу. Станції захищені від прямого сонячного випромінювання та опадів, водночас мають належну вентиляцію. Корпуси виготовляють за допомогою 3D-друку, що спрощує їх оновлення та масштабування мережі.

Зі слів фазівчині, станції громадської мережі аналізують концентрацію дрібнодисперсних часток PM1, PM2.5 та PM10 — твердих часток розміром до 10 мікронів.

Анна Денисенко розповідає, ці частки невидимі неозброєним оком, однак можуть проникати в легені та кров, впливаючи на серцево-судинну, дихальну та нервову системи. Серед основних джерел забруднення — автомобільний транспорт, приватний сектор опалення, промисловість і спалювання рослинних решток. Дані станцій оновлюються в режимі реального часу.

Скільки станцій монітрингу наразі є у Львові

Станом на зараз у Львівській громаді встановили п’ять станцій моніторингу. Вони розміщені в різних частинах міста, однак покриття ще не є повністю рівномірним. У планах — встановити ще 4 станції, щоб покращити покриття та деталізацію даних.

Локації для нових станцій визначають з урахуванням кількох критеріїв: рівномірності покриття, активності мешканців, аналітичної цінності точки та технічної можливості встановлення.

Як пояснює Анна Денисенко, громадська участь у цьому процесі має ключове значення: якщо з певного району немає запитів, встановлення станції там ускладнюється.

Якою є якість повітря за останні роки

Щодо результатів за останні роки, то спікерка зазначає, що за підсумками 2025 року у Львові зафіксували позитивну динаміку: кількість днів із чистим та прийнятним повітрям зросла порівняно з 2022 роком, а частка днів із небезпечними показниками залишається низькою.

Найбільші піки забруднення, за її словами, традиційно припадають на холодний сезон — через інтенсивне опалення та погодні умови, які не сприяють розсіюванню забруднювальних речовин.

«Ми бачимо, що сезонність відіграє ключову роль. Але також помітний вплив транспортного навантаження — особливо в години пікового трафіку», — зазначає Анна Денисенко.

За даними статистики платформи за 2022–2025 роки свідчить: попри воєнні та інфраструктурні виклики, у великих містах України фіксують тенденцію до покращення якості повітря. Періоди критичного забруднення трапляються рідко, а показники частіше перебувають у межах безпечних або прийнятних значень.

Власне, найбільш виразну позитивну динаміку зафіксували у Львові. У 2022 році чисте повітря тут спостерігали 71,78% часу, що становить 262 дні на рік. У 2025 році цей показник зріс до 88,49% — або 323 днів. За весь період спостережень у місті не фіксували днів із категорією «нездорове» повітря, однак у 2022 та 2024 роках кілька днів мали статус «нездорове для чутливих людей».

У столиці ж показники залишаються стабільними. Протягом останніх чотирьох років повітря в столиці мало статус «чисте» упродовж 312–313 днів на рік, що становить 85–86% часу. А найвищий рівень чистоти повітря зафіксували в Одесі: у 2024 році частка «чистих» днів становила 95,63% часу. У 2025 році показник знизився до 92,05%, однак місто й надалі демонструє один із найкращих результатів — від 333 до 349 днів чистого повітря на рік. Позитивну динаміку також відзначають у Чернівцях, Хмельницькому та Вінниці.

Івано-Франківськ став єдиним містом серед досліджуваних, де зафіксували погіршення показників. Частка чистого повітря знизилася з 70,95% у 2023 році та 72,40% у 2024 році до 67,95% у 2025 році.

Що означають показники якості повітря

Повітря містить різні домішки, зокрема дрібнодисперсні частки PM2.5 — це мікроскопічні частинки діаметром до 2,5 мікрометра. Їхня концентрація є одним із ключових показників, на основі яких розраховують індекс якості повітря (AQI). Чим нижче значення AQI, тим чистішим вважають повітря; зі зростанням індексу рівень забруднення підвищується.

Загальноприйнята шкала індексу якості повітря має такі градації:

• 0–50 AQI — повітря чисте. Рівень забруднення не становить загрози для здоров’я населення.
• 50–100 AQI — повітря прийнятне. Для більшості людей якість повітря є безпечною, однак люди з підвищеною чутливістю органів дихання можуть відчувати незначний дискомфорт.
• 100–150 AQI — повітря нездорове для чутливих груп. Можливий вплив на людей із хронічними захворюваннями дихальної системи, дітей та літніх осіб. Їм рекомендують обмежити тривале перебування надворі.
• 150–200 AQI — повітря нездорове. Негативний вплив можуть відчути всі категорії населення. Радять зменшити фізичну активність на відкритому повітрі.
• 200–300 AQI — повітря дуже нездорове. Існує ризик для здоров’я кожної людини. Рекомендують обмежити перебування надворі та за можливості використовувати засоби індивідуального захисту.
• Понад 300 AQI — повітря небезпечне. Такий рівень становить пряму загрозу здоров’ю. Перебування на відкритому повітрі варто мінімізувати.

Як мешканці можуть долучитися до монітрингу повітря

З слів фахівчині, для встановлення станції необхідно подати заявку через онлайн-форму. Від користувача потрібні розетка біля вікна, стабільний Wi-Fi, вікно без сітки та смартфон для налаштування обладнання. Монтаж станції здійснює сам користувач, а технічне обслуговування та ремонт забезпечує команда ЛУН Місто AIR.

«Мережа є громадською. Чим більше відповідальних людей долучається, тим точнішою стає карта якості повітря», — пояснює Анастасія Денисенко.

Фахівчиня додає, що дані моніторингу доступні на інтерактивній карті ЛУН Місто AIR, а також у Telegram-боті та Viber-каналі. Користувачі можуть переглядати індекс AQI — спрощений індикатор рівня ризику для здоров’я, який дозволяє швидко оцінити, чи безпечно перебувати на відкритому повітрі, зокрема дітям і людям із хронічними захворюваннями.

Щоб дізнатись якість повітря у реальному часі, достатньо перейти за посиланням на інтерактивну мапу та звернути увагу на колір позначок: зелений сигналізує про безпечний рівень повітря, тоді як зміщення до червоного вказує на підвищене забруднення і потребу обмежити тривале перебування надворі.

Згідно з минулорічною доповіддю IQAir, більшість людей у світі дихає забрудненим повітрям. Лише 17% міст відповідають нормам, а найгіршу ситуацію спостерігають в Чаді, Конго, Бангладеш, Пакистані та Індії. Це підвищує ризики розвитку серцево-судинних та респіраторних захворювань, а також впливає на роботу нервової системи. Особливу небезпеку становлять завислі вищезгадані часточки PM1, PM2.5 та PM10, які через мікроскопічний розмір здатні проникати крізь природні бар’єри організму.

Інші станції моніторингу повітря у Львові

Торік у Львові запрацювала інтерактивна карта вимірювання якості повітря — «Карта точок щоквартального моніторингу якості атмосферного повітря ЛМТГ».

Карта показує щоквартально концентрацію чотирьох основних забруднювачів: CO, NO, NO2 та SO2, а також еквівалентний рівень шуму на перехрестях із високим транспортним навантаженням у Львові та на окремих точках Львівської МТГ. Дані збирає мобільна хімічна лабораторія КП «Адміністративно-технічне управління». У межах Львівської громади працює 54 точки, де комунальна лабораторія вимірює якість повітря.

Ознайомитися з картою можна тут.

Зокрема, якісь повітря у Львові вимірює сервіс SaveEcoBot. Про нього та інші способи моніторингу повітря на Львівщині ми детальніше розповідали у цьому матеріалі.